Нові інформаційні технології в освіті

Зміни підходу до організації освіти багато в чому зумовлені стрімким прогресом інформаційних техно­логій. Інформаційне суспільство потребує фахівців, здат­них самостійно здобувати необхідні знання і застосовува­ти їх на практиці; критично мислити, бачити проблеми в діяльності та вміти шукати способи їх раціонального розв'язання, використовуючи сучасні технології; бути комунікабельним, контактним у різних соціальних гру­пах, гнучко адаптуватися до роботи в колективі; мораль­но, духовно, інтелектуально, культурно самовдоскона­люватись. Ці завдання можна розв'язати шляхом впро­вадження в освіту інформаційних технологій.

Використання комп'ютерних технологій у школі

Запорукою успіху нових педагогічних технологій у творчих процесах є застосування досягнень інформаційної індустрії. Основу всіх освітніх процесів становлять знан­ня. Обмін знаннями, їх накопичення і передавання — головні процеси в комп'ютерних освітніх технологіях. Робота зі знаннями стає особливою інженерною наукою.

Проблема інженерії знань виникла одночасно з появою розвинутої інформаційної інфраструктури сус­пільства та створенням корпоративних і масових мереж. Інформаційні технології вже давно використовують для виконання завдань, де потрібні швидкість реакції, опе­ративне ухвалення рішень. Те, що раніше називали інте­лектуальною діяльністю, нині набуває іншого змісту. Масове (конвеєрне) оброблення інформації перекладають на комп'ютери, а пошук, сортування та аналіз погано структурованої інформації, що формалізується технічни­ми засобами, як і раніше, здійснює знаюча і творча люди­на. Упровадження інформаційних технологій зумови­ло виокремлення нової галузі педагогічних знань — медіа-освіти.

Медіа-освіта — частина освітнього процесу, спрямована на фор­мування в суспільстві медіа-нультури, підготовки особистості до безпечної та ефективної взаємодії із системою мас-медіа з ура­хуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій.

Основними завданнями медіа-освіти є: підготовка учнів до життя в інформаційному суспільстві; форму­вання в них уміння користуватися інформацією в будь-якому вигляді, здійснювати комунікації, усвідомлюва­ти наслідки впливу на людину засобів інформування.

Медіа-освіта в Україні ґрунтується на принципах особистісного підходу, перманентного оновлення змісту навчання, орієнтації на розвиток інформаційно-комуні­каційних технологій, пошанування національних тра­дицій, пріоритетності морально-етичних цінностей, гро­мадянської спрямованості та естетичної наснаженості.

Нині Інтернет загальнодоступний і широко викори­стовується в освіті для: організування навчальних кур­сів; дослідження інформаційних ресурсів; ігрового на­вчання; підвищення мотивації учіння; розширення спілкування та інтелектуального обміну; професійного розвитку педагогів; доступу до інформації, не відобра­женої в традиційних джерелах; співпраці з людьми в всьому світі; обміну професійною інформацією з колега­ми або фахівцями-експертами в інших країнах.

Дидактичні можливості мережі Інтернет пов'язані з її мовними, інтерактивними і пошуковими послугами, а також з інформаційними ресурсами, які можуть бути корисні в освітньому процесі. Серед мовних послуг — електронні бібліотеки, газети, журнали, бази даних, інформаційні системи, навчальні комп'ютерні програ­ми. До інтерактивних послуг належать електронна пошта, електронні телеконференції, IRC (Internet Relay Chat). Пошукові послуги пропонують Google, Яндекс, Мета.

Важливу роль в освіті відіграють такі інформаційні ресурси мережі:

— курси дистанційного навчання;

— курси і програми самоосвіти;

— навчальні олімпіади, вікторини, телекомуніка­ційні проекти;

— методичні об'єднання вчителів;

— телеконференції;

— консультаційні віртуальні центри (для школярів, учителів, батьків);

— наукові об'єднання (для школярів, учителів);

— веб-квести.

Веб-квест (англ. WebQuest — тривалий цілеспрямо­ваний пошук, який може бути пов'язаний із пригодами або грою) — сучасна технологія, основана на проектно­му методі навчання, яка передбачає пошукову діяль­ність учнів з елементами рольової гри під керівництвом педагога. Вона спрямована на розвиток в учнів навичок аналітичного і творчого мислення, пошукових здібно­стей. Викладач, який створює веб-квест, повинен мати високий рівень предметної, методичної та інфокомунікаційної компетенції. Тематика веб-квестів найрізно­манітніша, а проблемні завдання різняться за ступенем складності. Результати їх виконання залежно від дослі­джуваного матеріалу можуть бути представлені у вигляді усного виступу, комп'ютерної презентації, есе, веб-сторінки тощо.

Значущість інтернет-занять полягає в навчанні працювати в команді, формуванні розумових навичок вищого рівня (прогнозованого аналізу інформації і ство­рення власного інтелектуального продукту), поширенні інформаційного всеобучу.

В умовах гуманізації і глобалізації освіти навчання має бути особистісно орієнтованим, що передбачає його диференціацію та індивідуалізацію залежно від психолого-педагогічних особливостей того, хто навчається. Підвищення ефективності навчального процесу можна забезпечити на основі індивідуалізації навчально-пізна­вальної діяльності.

Таке персоніфіковане навчання в умовах масового попиту можливе тільки на основі високих технологій навчання, побудованих на комп'ютерних засобах, і потребує значних капіталовкладень.

Навчання із застосуванням комп'ютерних засобів основане на дидактичній концепції, сутність якої поля­гає в тому, що процес навчання побудований на самостій­ній пізнавальній діяльності учня. Коли старшокласники виконують роботу з використанням інтернет-ресурсів, бажано, щоб вони працювали з коректною інформацією, яку наперед дібрав для них учитель.

Особисте спілкування викладача і старшокласника є беззаперечною ознакою очної форми навчання, і його ніколи не замінить спілкування з будь-якою, навіть найрозумнішою машиною. Проте в такій педагогічній ситуації визначальний талант педагога, адже відомо, що традиційне навчання не має такого ефекту, як інди­відуальне. Максимальне розкриття творчих здібностей учнів потребує максимально сприятливого освітнього середовища, що забезпечувало б доступ старшокласни­ків до навчальної інформації.

Особливе місце серед усіх різновидів комп'ютерного навчання посідають продуктивні методи, які за типом комунікації між викладачем і учнем належать до групи «багато багатьом». Серед них виокремлюють рольові ігри, дискусійні групи, форум, проектні групи тощо. Основою реалізації цих методів є телекомунікаційні мережі та інформаційні технології мережевого навчання.

Планування занять із залученням інтернет-ресурсів передбачає:

— дослідження сайтів із тематики, яка цікавить педагога та учнів;

— забезпечення можливостей співпраці, спільної діяльності з учителями;

— орієнтування на публікацію власних матеріалів в Інтернеті;

— організування структури навчальної діяльності в такий спосіб, щоб у школярів виникла потреба викори­стовувати Інтернет із навчальною метою.

Крім занять у групі, старшокласники можуть вести пошук додаткової інформації самостійно, обмінюватися здобутими знаннями, об'єднуватися з іншими групами, осмислювати одержані відомості і публікувати свої авторські матеріали в мережі. Успішність цієї роботи має забезпечувати співпраця з педагогом.

Глобальні телекомунікації сприяють розвитку кри­тичного мислення, лаконічності, логіки у вираженні поглядів. Шкільні твори, написані учнями разом у мережі, незалежні експерти оцінили значно вище, ніж написані для вчителя, — як за змістом, грамотністю, так і за композицією, стилістикою мови. Результати багатьох сумісних екологічних і природничих телеко­мунікаційних проектів використовують наукові цен­три, соціологічні служби в різних країнах.

Упровадження комп'ютерних технологій у навчаль­ний процес значно покращує якість та ефективність навчання, підвищує активність учня, веде до перебудо­ви освіти в бік самостійних форм навчання, дає змогу інтенсифікувати і раціоналізувати його.

Дата добавления: 2014-11-29