Концепція загальної мистецької освіти

ІІІ.1.1 Цілісний процес естетичного виховання в загальноосвітній школі

Шкільний курс художньої культури

Поява даного посібника викликана необхідністю у методичній підтримці дисципліни “Художня культура”, яка увійшла до обов’язкової складової навчальних планів загальноосвітніх шкіл України у зв’язку з затвердженням нового Державного освітнього стандарту.

Адресатами посібника є студенти педагогічних факультетів вищих навчальних закладів, майбутні та діючи викладачі художньої культури та предметів художньо – естетичного циклу.

Автори висловлюють велику подяку науковим співробітникам Миколаївського інституту післядипломної підготовки вчителів – Плужніковой – Мандрі Л.М., Бєловой І.М. та Аристовій Л.С. за підтримку та допомогу у створенні посібника та директорам та педагогічним колективам шкіл № 53 та 31 міста Миколаєва – Ушаковій Л.І. та Мазан Р.С. за сприяння по впровадженню дисципліни ХК та допомогу у проведенні педагогічних експериментів, яки стали практичним підґрунтям даного видання.

Запропонований посібник містить інформацію про стан та історичні особливості становлення галузі «Мистецтво», як складової освітнього процесу ЗОШ. Надана інформація про специфіку предмету “Художня культура”, як першої дисципліни культурологічної спрямованості у сучасній школі. Перелічені та детально описані особливі методи викладання “художньої культури”, таки, як історичний, творчий, порівняльний та метод художньо – педагогічної драматургії. Також розглянуті особливості презентації творів різних видів мистецтва в контексті уроку ХК.

Метою посібника є допомога студентам в опануванні спеціальністю Вчитель мистецтва, а також зацікавлення педагогічної спільноти питаннями художньої дидактики.

ІІІ. 1 «Художньо-естетична освіта в ЗОШ»

План:

2 - Державний стандарт освіти галузь “Мистецтво”

3 – Структура освітньої галузі “Мистецтво”

Концепція загальної мистецької освіти розроблено відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”. Авторами концепції є творчий колектив на чолі з провідним науковим співробітником лабораторії естетичного виховання інституту проблем виховання АПН України, кандидатом педагогічних наук Масол Л.М. Створена ними концепція враховує сучасні вітчизняні культуротворчі процеси, та знаходиться у контексті загальноєвропейських тенденцій щодо гуманізації та гуманітаризації загальної освіти. Головною метою проголошується цілісний гармонійний розвиток особистості учнів – “... освіта набуває культурологічного спрямування, охоплюючи всі основні компоненти художньо – естетичного досвіду особистості – свідомості та діяльності, світорозуміння та світовідчуття.”

Авторами концепції обґрунтовано наступні принципи мистецької освіти:

- принцип єдності універсального (загальнолюдського, полі культурного), національного(державного), і регіонального (етнолокального, краєзнавчого) компонентів з приоритетністю національної спрямованості. (сприяє формуванню національної самосвідомості);

- принцип цілісності та неперервності, який автори трактують, як багатофакторну взаємодію компонентів соціального досвіду: художньо – естетичних знань, світоглядних уявлень, емоційно – ціннісного ставлення, художніх умінь, творчості, спілкування;

- принцип поліхудожності та інтегративності, який реалізується через комплекс мистецтв, діалог культур;

- принцип варіативності, націленість на художньо – естетичний саморозвиток особистості;

Метою загальної мистецької освіти автори концепції бачать виховання в учнів ціннісного ставлення до дійсності та мистецтва, розвиток художньої свідомості та компетентності, здатність до самореалізації, потребу у духовному самовдосконаленні.

Етапом становлення мистецької освіти стала поява нової освітньої галузі “ Мистецтво”, яка була введена у Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти у 2011 навчальному році.

Основною метою освітньої галузі “Мистецтво” є формування в учнів у процесі сприймання, інтерпретації, оцінювання ними творів мистецтва та провадження практичної діяльності системи ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей як цілісної єдиної основи світогляду, а також здатності до художньо-творчої самореалізації і культурного самовираження.

Завданнями освітньої галузями є:

· оволодіння системою вмінь і навичок у галузі мистецтва, формування світогляду, креативних і комунікативних якостей;

· формування вмінь і навичок аналізувати, інтерпретувати та оцінювати твори мистецтва, виявляти їх національну своєрідність;

· збагачення духовного світу учнів у результаті вивчення творів мистецтва;

· формування ціннісного ставлення до дійсності і творів мистецтва, розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів;

· виховання здатності до художньої самореалізації, культурного самовираження, задоволення потреби в мистецькій самоосвіті.

Зміст освітньої галузі передбачає цілісний художньо-естетичний розвиток особистості учня шляхом опанування різних видів мистецтва і координації знань, умінь та уявлень, набуття яких необхідне для формування у свідомості учнів полікультурного і поліхудожнього образу світу.

Змістовими лініями освітньої галузі є музична, образотворча, культурологічна.

В основній школі зміст освітньої галузі спрямований на розширення у процесі опанування творів мистецтва і художньо-практичної діяльності набутих у початковій школі ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей.

У старшій школі зміст освітньої галузі “Мистецтво” спрямований на формування художнього мислення та світогляду учнів, поглиблення їх ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей шляхом узагальнення знань, умінь і навичок, набутих в основній школі.

У 5-7 класах пріоритетними є різноманітні форми практичної діяльності учнів, під час якої відбувається їхнє самовираження у співі, інструментальному музикуванні, малюванні, ліпленні, конструюванні, театралізації тощо. Учні засвоюють особливості мови різних видів мистецтва (5 кл.), палітру жанрів музичного та образотворчого мистецтв (6 кл.), новітні явища в мистецтві в єдності традицій і новаторства (7 кл.). У 8 – ­9 класах учні опановують стилі та напрями мистецтва, які історично склалися впродовж епох, тому пріоритетними стають такі види діяльності, як інтерпретація художніх творів у культурологічному контексті, виконання індивідуальних і колективних проектів. Водночас поглиблюються знання термінології (мистецтвознавча і культурологічна пропедевтика).

Дата добавления: 2014-11-29