Рівні існування інтеграції у педагогиці мистецтва

Інтеграція, як педагогічне явище

План

ІІІ. 1. 3 Інтеграція мистецтв у процесі художньо – естетичного розвитку учнів ЗОШ

Загальна тематична структура програми Мистецтво 5-9 класи

Клас	Тема	Кількість годин на тиждень
Інтегрований курс «Мистецтво»
Музичне мистецтво	Образотворче мистецтво
	Види мистецтва
	Жанри мистецтва
	Мистецтво: діалог традицій і новаторства
		Інтегрований курс «Мистецтво»
	Мистецтво в культурі минулого
	Мистецтво в культурі сучасності

2 – Інтегрований підхід до вивчення предметів галузі “Мистецтво”

Інтеграція – від латинської “integratio”- доповнення, відбудова цілого (integer – ціле), з’єднання до купи деяких частин чи елементів. У даному випадку поняття “ціле” розглядається, як структурно упорядкована система, що виконує визначені функції.

Зосереджуючи увагу на визначенні терміна “інтеграція” з точки зору художньо-естетичної освіти слід підкреслити, що інтеграція – це взаємопроникнення розрізнених, але генетично споріднених елементів: внутрішніх зв’язків наук, мистецтв, знань та уявлень про світ та людину, в контексті єдиного освітнього простору. Б.П.Юсов, досліджуючи проблему інтеграції як інноваційного педагогічного засобу доводить: “... інтеграція – це розкриття внутрішньої спорідненості різноманітного художнього прояву, та переклад, перетворення заданої художньої форми в іншу модальність – фарби в звук, звуку – в простір, простору – у віршований рядок.”

Принципова відмінність цілісного інтегрованого підходу до навчання від попереднього – “предметоцентризму” (предметоцентризм – наявність автономних систем предметних дисциплін, що існують відокремлено та самостійно) полягає у цільовому призначенні, оскільки мета навчання за умов предметної системи це вивчення основ окремих наук, при цілісному інтегрованому підході до навчання метою є розвиток особистості, світорозуміння, світосприйняття дитини.

Взагалі, інтеграція, як процес та результат становлення цілісності має глибокі коріння. Аналізуючи проблему інтегрованого навчання можна виявити певні історичні етапи цього процесу. У педагогічній практиці 60-70 років провідним засобом відображення у змісті кожної освітньої дисципліни та у навчальній діяльності учнів продуктів між наукової інтеграції були міжпредметні зв’язки:

Слід розрізняти поняття “педагогічна інтеграція” та “міжпредметні зв’язки”, тому, що останні мають визначатися, як співвідношення інформації з різних освітніх галузей за зовнішнім формальним принципом, механічне складання до купи знань та уявлень про навколишній світ. Теоретичні та практичні засади міжпредметних зв’язків стають першим етапом у розвитку ідеї педагогічної інтеграції та подолання вузько предметної автономії – предметоцентризму.

Щодо естетичної галузі, то слід відзначити, що рух до інтегративного поєднання дисциплін мистецького циклу започатковується дещо раніше, ніж в інших загальноосвітніх галузях. Причиною тому є генетична спорідненість мистецтв, та специфіка впливу художнього образу на свідомість дитини.

Вже з 20-х років ХХ століття проблема взаємозв’язків та інтеграції мистецтв знаходить відображення у науково педагогічній літературі. Ідею різнобічного естетичного виховання розробляли у різні часи: А.В.Бакушинський, П.П.Блонський, В.О.Сухомлинський, О.О.Флерина, В.М.Шацький, В.С.Шацька та ін.

У другій половині ХХ сторіччя тема поліхудожнього розвитку учнів досліджували О.О.Єрмолінська, О.П.Кабакова, Л.Г.Савєнкова, Т.І.Сухова, Г.І.Шевченко, Б.П.Юсов.

Б.П.Юсов, який був керівником дослідницької лабораторії комплексної

взаємодії мистецтв, виявив наступні рівні взаємозв’язку мистецтв:

- суміжність мистецтв (міжпредметні зв’язки);

- взаємодія та взаємоілюстрування;

- інтеграція;

Рівні інтеграції, котрі можуть бути віднесеними до педагогіки мистецтва:

- ментальна (стосується особливості сприйняття, що залежить від історико - географічних умов, відчуття причетності до певної етнічної спільноти);

- глобальна (втілення цілісного погляду на оточуючий світ, “холі стичне світосприйняття)

- стрижньова(поліхудожня система поглядів, що формує особистість, яка залежить від загальнокультурних та регіональних компонентів);

Уроки, побудовані за принципом інтеграції мають значно більший розвивальний потенціал, ніж традиційні. Можливість цілісного осягнення проблеми, звернення до інших освітніх галузей, демонстрація діалектичного проникнення у суть явищ, різнобічний підхід до вирішення певних проблем дозволяють апелювати до учня, як до особистості, спроможної дійти певних висновків, синтезуючи інформацію з різних джерел. Мистецтво взагалі має можливість ідеального відтворення світу засобами художнього образу. Окремий вид мистецтва відбиває фрагмент дійсності, відповідно до власних виразних можливостей. Сукупність, інтеграція мистецтв може створити цілісну художню модель явища, події, часу, простору, світу тощо. Впровадження інтеграції мистецтв, як структурної та смислоутворюючей технології потребує особливих умов:

- спроможності педагога осягнути та розкрити художньо-педагогічний матеріал, організувати інформаційний потік згідно з законами художньої драматургії, володіти практичними навичками презентації мистецьких творів різних видів та жанрів;

- інтеграція мистецьких дисциплін може здійснюватися на базі домінуючого предмету (як,наприклад, у програмі Д.Б. Кабалевського “Музика”), поєднання двох та більше рівноправних інтегрантів (як у програмі Б.М. Неменського “Образотворче мистецтво та художня праця”), та на смисловому рівні, об’єднуючи декілька навчальних дисциплін у блок-модуль (як це здійснюється у програмі Л.М.Масол “Мистецтво”, коли тематично об’єднуються дисципліни “Музичне мистецтво” та “Образотворче мистецтво;

- інтегровані заняття, присвячені культурним добуткам народів світу, історичним епохам, культурі рідного краю мають інтегрувати не тільки дисципліни естетичного циклу, а й знання з інших галузей: історії, філософії, географії, релігієзнавства, етнографії, тощо;

Використання інтеграції, як педагогічної технології може бути порівняно з природнім шляхом отримання інформації чуттєво. Інтегрування дисциплін естетичного циклу має створити у свідомості художній прототип цілісної картини світу.

Контрольні запитання та завдання:

- Розкрийте сутність сучасної концепції загальної мистецької освіти в Україні, порівняйте її зміст з іншими, вітчизняними та зарубіжними концепціями художньої освіти.

- Проаналізуйте зміст та структуру освітньої галузі “Мистецтво” та

порівняйте з попередніми вітчизняними художньо – естетичними освітніми системами. (наприклад галуззю «Естетична культура» 2004 – 2013н.р.)

- Складіть перелік ключових, міжпредметних і предметних компетентностей які мають засвоїти учні внаслідок опанування художніми цінностями та різноманітними видами художньо-естетичної діяльності на уроках галузі «Мистецтво».

- Дослідить етапи становлення художньо – естетичної освіти в Україні.

- Розкрийте сутність провідних концепцій поліхудожнього розвитку учнів загальноосвітніх шкіл.

- Розкрийте сутність поняття “інтеграція” як педагогічного явища та педагогічної технології водночас?

- У чому полягає відмінність цілісного інтегрованого підходу до навчання від “предметоцентризму”?

- Простежте історичний етапи становлення інтеграційного підходу у педагогиці мистецтва.

Теми для семінарських занять:

- Естетична та художня культура сучасного суспільства

- Методологічні засади загальної художньо-естетичної естетичної освіти.

- Роль соціокультурного середовища у становленні естетичної культури школярів

- Виховання школярів у процесі опанування мистецьких дисциплін (становлення світоглядної культури школярства засобами художньої культури)

- Розвиток поліхудожньої освіти на Україні

- Видатні постаті мистецької освіти

- Діяльнісній підхід як основа художнього пізнання в ЗОШ

- Диференційований підхід у сучасному загальному художньо-естетичному освітньому просторі: позитив та негатив.

- Компетентнісний підхід та його реалізація в умовах загальної художньо-естетичної освіти.

- Структура та зміст навчальної програми «Мистецтво»

- Структура та зміст навчальної програми «Художня культура України»

- Структура та зміст навчальної програми «Зарубіжна художня культура»

- Сучасні тенденції мистецької освіти в країнах Європи, Азії та сполучених штатах Америки.

- Авторські концепції загального мистецького та культурологічного розвитку школярів.

- Засади гуманної педагогіки в контексті художньо-естетичної освіти.

- Явище поліхудожньої інтеграції: загальна характеристика.

- Інтеграція, як системообразуюча компонента загальної мистецької освіти.

Література:

- Закон України "Про загальну середню освіту"

- Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України
від 23 листопада 2011 р. № 1392

- Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах

http://www.yur-info.org.ua index.php?langid menu_id=1182&article_id=165701#

- Мистецька освіта в Україні: теорія і практика: колективна монографія / О. П. Рудницька [та ін.]; заг. ред. Михайличенко О. В., редактор Г. Ю. Ніколаї. — Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2010. — 255 с.

- Культурологическое образование: Комплекс учебных программ с методическими рекомендациями по культурологическим дисциплинам / Ред. Л.М. Мосолова. – СПб, 1999

- Введение в теорию художественной культуры./ Учебное пособие. - С. - Петербург.,1993

- Взаємозв’язок різних видів мистецтва на уроках музики./ Методичні рекомендації. - Київ., 1991

- Взаимодействие и синтез искусств. - Ленинград., 1978

- Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. – Москва., 1991

- Джола Д.М., Щербо А.Б. Теорія і методика естетичного виховання школярів. – Київ., 1998

- Машенко Н.М. Музыка и живопись на уроках литературы. - Киев., 1969

- Неменский Б.М. Мудрость красоты. – Москва.,1987

- Себар Т.В. Уроки мировой художественной культуры. - Воронеж.,1999

- Система эстетического воспитания школьников. Москва.,1983

- Старкова З.С. Содружество искусств на уроках литературы. – Москва.,1988

- Традиции и новаторство в музыкально – эстетическом образовании. – Москва.,1999

- Художественная культура и развитие личности. – Москва.,1987

- Художественное восприятие. – Ленинград.,1971

- Человек в мире прекрасного. – Воронеж., 1996

- Шевченко Г.П. Эстетическое воспитание в школе. – Киев., 1985

- Эстетическое воспитание в школах искусств. – Москва.,1988

- Эстетическое воспитание школьников./ Вопросы теории и методики. – Москва. 1988

- Эстетическое воспитание школьной молодежи - Москва., 1981

Додаткова література:

(програми з дисциплін галузі «Мистецтво»)

- «Мистецтво» К.: «Початкова школа», 2006

- «Музика» «К.: «Початкова школа», 2006

- «Образотворче мистецтво» К.: «Початкова школа», 2006

- «Музичне мистецтво. 5-8 кл.» вид. «Перун», 2005

- «Образотворче мистецтво. 5-7 кл.» вид. «Перун», 2005

- «Інтегрований курс «Мистецтво 5-8 кл.» вид. «Перун», 2005

- «Художня культура» авт. Л.Масол, Н.Миропольська вид.«Перун», 2005

- «Художня культура рівень стандарту, академічний та профільний» вид. «Перун», 2005

- Кондрацька Л.А. Світова художня культура 8 – 11 класи./програма для загальноосвітніх шкіл. – Тернопіль., 2000

- Світова художня культура. Програма для шкіл різного типу / 1 – 11 класи/ укл. Щолокова О.П., Ващенко Л.М. – Київ., 1997

- Мировая художественная культура 6 – 8, 9 –11 классы. \ сост. Предтеченская Л.М., Солодовников Ю.А.,– Москва., 1995

Дата добавления: 2014-11-29