Додаток 1. Модель заняття зі світової художньої культури

Сценарій уроку: "НА ПОЧАТКУ ЧАСІВ.../мистецтво первісної доби”

Даний урок проводився у 5- х класах ЗОШ № 53, згідно програми ”Світова художня культура”/ укл. Щолокова О.П. – тема чверті “Культура давніх цивілізацій” (наведено голвні етапи уроку)

Вступ. // на фоні музичної ілюстрації Е.Денисов. Композиція № 16.

Багато тисячоліть тому на землі не було нічого з того, що оточує нас нині. В диких хащах бродили зграї первісних людей. Вони поводилися як тварини, блукаючи щодня у пошуках поживи. Але ввечері, гріючись біля ватри вони намагалися поділитися своїми враженнями про день, що промайнув та про величезний ворожий світ, що чекав на них за порогом печери. За допомогою рухів люди показували своїм дитинчатам який великий мамут, який стрімкий та небезпечний шаблезубий тигр, який величний та гордовитий орел, що буяє у небесній блакиті, яка граційна та невловима срібляста рибка.... Так з’явився танець. Своїми першими танцями перші люди не тільки “описували” навколишній світ, але й намагалися вплинути на нього. Войовничий танок біля ватри мав принести успіх на полюванні, навчити мисливця – новачка вірно рухатися, додати відваги боязкому серцю (іл.“Життя та діяльність кроманьйонців”).

Прадавній ліс був сповнений звуків: шум зливи, гуркіт грози, ревіння дикого звіра, сурмовий поклик мамута, пташиний спів – все це було знайомо і людина намагалася відтворити усі ці звуки, надати їм змісту…так виникла музика.

На той час єдиною зброєю та знаряддям були гілля та каміння. Згодом каміння почали обробляти, надаючи їм потрібної форми, в залежності від призначення. Так людина вперше стикнулася з поняттями “форма предмету”, “розмірність складових ”, і в подальшому створювала речі, яки не тільки могли задовольнити практичні потреби, але тягнення до краси. Так, щоб виразити свої враження від світу люди почали створювати образи оточуючого не тільки за допомогою виразних рухів та звуків, але й рукотворно. Гостре око та зорова пам’ять первісного художника допомагали йому відтворити образи тварин та людей на стінах печери у вільний час, ввечері, після мисливства чи збирання поживних рослин.... так виникло образотворче мистецтво (іл. “Первісний художник за роботою”)

Перші пісні, танці, малюнки не були тільки художньою реакцією на оточуючий світ та способом спілкування. Так древні люди намагалися увійти в контакт з силами та явищами природи, що здавалися їм ворожими, незрозумілими. Людина не розуміла чому та навіщо йде дощ, або падає сніг, чому перерізає небо блискавка і тому все це уособлювалося у образах таємничих істот, що наділені надприродною силою. Ці невідомі сили могли принести вдачу на полюванні, або, розлютившись наслати негоду й смерть, тому їх треба було шанувати. За допомогою танцю, співу, малюнків створювалося єдине дійство – ритуал поклоніння могутнім і невідомим силам і духам землі, води, вогню та лісу....так з’явилась релігія (іл. “Ритуал ініціації”)

А звідки ми можемо дізнатися про це? То було так давно, що навіть і згадки не залишило по собі. Може наші знання про первісних людей хибні? Може все це тільки видумки? Як ви вважаєте? Що може нам розповісти про давню людину?

(Відповіді дітей)

Так, звісно, археологія – це наука, яка повертає нам наше минуле, давно втрачені цінності культури (демонстрація ілюстрацій, художньо-педагогічний аналіз та обговорення).

Але чи дозволяють тільки археологічні знахідки дійти висновків щодо того, навіщо первісна людина зверталася до художньої діяльності? Безсумнівно перші знання про минуле нам надають археологи, але на основі тільки археологічних даних картина художнього життя давніх часів була б неповною. Багато творів тієї епохи для нас втрачено – не збереглися пісні й танці, але якщо ми хочемо відтворити цілісну картину художнього життя первісної людини нам на допомогу прийде ще одна наука – етнографія.

Етнографія – друге після археології джерело знання уявлень про мистецтво та культуру давніх людей. Ця наука вивчає традиційне мистецтво різних народів. Дивна річ, але в нашу добу високих технологій на землі ще збереглися куточки, до яких ще не дісталася цивілізація. Люди деяких племен, що населяють Африку, Австралію, Океанію так само живуть мисливством та збиранням рослин, як це робили наші пращури. Мистецтво цих невеличких народів є джерелом знання про культуру та уклад життя первісних людей. // пісня мисливців на слона / західна Африка.

А ви знаєте, що навіть в Україні можна почути ансамбль “первісних інструментів”? Річ у тому, що у різні часи та у різних місцях археологи знаходили примірники давніх музичних інструментів, але всі вони були розрізненими знахідками, яки до часу ніхто не об’єднав у єдиний багатоголосий хор. Завдяки зусиллям відомого київського археолога – С.М.Бібікова ми можемо почути цей унікальний “первісний ансамбль”, який утворили шість музичних інструментів зроблених з кісток мамута. Поруч з музичними інструментами було знайдено атрибути для ритуальних дійств: защіпки та голки, якими скріплюють шкури та близько 10 кілограмів мінеральних фарб, якими розфарбовували тіло та обличчя прадавніх артистів.

//Далі йде іде блок уроку “Розвиток дії ІІ” – визначення функцій первісного мистецтва, де в формі діалогу встановлюються основіні функції первісного мистецтва, та робляться висновки щодо збігання їх с функціями сучасного мистецтва. Наведемо тільки схему:

Функції первісного мистецтва:

- інформативна;

- педагогічна;

- комунікаційна;

- рекреаційна;

- ритуальна;

- гедоністична.

// Наступний етап уроку – кульмінація – розповідь про долю археолога – аматора Марселіно де Саутуола, людину, яка вперше припустила, що знайдені нею наскельні розписи є примірником прадавньої культури.

... У 1878 році на Всесвітньої Виставці у Парижі іспанський сеньйор Марселіно де Саутуола побачив знаряддя первісної людини, прикраси, різьблені вироби, що були знайдені в печерах Везер. Він згадав, що 1869 році його слуги виявили підземну печеру біля селища Альтаміра, де було вирішено здійснити розкопки. Перші дослідження були марними, пізніше, на прикінці1879 року були знайдені кам’яні знаряддя. Відчуваючи піднесення від успіху Саутуола вирішив продовжувати археологічні дослідження.

Якось п’ятирічна донька Саутуола – Марія вмовила батька взяти її із собою. // фото Марії Саутуола. І там, на стелі низької галереї вона побачила зображення червоних бізонів. // ілюстрація “Червоний бізон з Альтаміри”.

Вона покликала дорослих і ті були вражені від почуття жаху та болю, який передавали очі зображеної тварини. Наскельні картини здавалися зовсім свіжими, такими, що їх зробили недавно. Знахідкою експедиції Саутуола зацікавилися археологи – фахівці. Навіть король Іспанії – Альфонс ХІІ спускався подивитися на неймовірну знахідку в саму печеру. Але пройшло декілька місяців і в ставленні до розписів в Альтамірі кардинально змінилося. На Всесвітньому конгресі з прадавньої історії в Лісабоні виступали найавторитетніші історики – археологи: Картальяк, Рудольф Віхров, Леббок, Монтеліус. Кожен з них мав свою точку зору стосовно знахідки в Альтамірськой печері, але всі вони одностайно сходились на тому, що цей живопис ні в якому разі не може претендувати на прадавнє походження, що йому від сили двадцять років, і що можливо у даному випадку має місце щось більше ніж непорозуміння, скоріш за все - це афера. Марселіно де Саутуола припинили запрошувати на конгреси, на його листи не надсилали відповідей. Потім розпустили чутки, що він божевільний... Незадовго до своєї смерті він сказав: “ Tengo un pesar quo solo con la muerte me dejara …” – “Горе, яке є в мені, мине лише після смерті...” Скривджений та знеславлений він помер самотнім...// фото М. де Саутуола.

Дата добавления: 2014-11-29