ІІІ. 3.5 Особливості звернення до художнього краєзнавства як варіативної складової галузі “Естетична культура

Звертання до творів архітектури може зустрічатися на багатьох уроках, здебільшого присвяченим узагальненій картині певної художньої епохи, країни, наприклад особливості архітектури Індії, Китаю, являють собою специфіку художньої культури регіону, та розкриваються у комплексі художніх особливостей. Але зустрічаються окремі “архітектурні” уроки, наприклад: “Парфенон – скам’янілий дифірамб”(особливості давньогрецької архітектури), уроки, що присвячені романському, готичному стилям в архітектурі середньовіччя, архітектурі стилю барокко, тощо.

4. Кіномистецтво.

Кіномистецтво є найбільш звичними для дітей. Для того, щоб сприймати його добутки не потрібно навіть виходити з дому. Але звичка “домашнього” сприйняття творів кіномистецтва не тільки не сприяє, а навпаки зашкоджує естетичному розвитку особистості. Очікування дії (action), сюжету, нехтування художньою стороною, створює дещо поверхове відношення до кінотворів. Подолання подібних уявлень можливо лише через надання інформації про специфіку та знайомство з мовними засобами виразності кіно, як виду мистецтва. на заняттях присвячених кінематографічним творам повинна бути надана інформація про синтетичні властивості екранного образу, що запозичив форму драматичного розгортання сюжету від мовних видів мистецтва, візуальний характер від образотворчого мистецтва, та має аудитивну складову. Заняття, що тематично присвячені мистецтву кінематографії мають вирішати, крім конкретних освітніх завдань, наступні:

- формування навичок естетичного сприйняття творів екранного мистецтва;

- оволодіння інформацією про кінематографічні засоби виразності (кадр, ракурс, план, монтаж, та ін.);

Для роз’яснення особливостей мови кінематографії можливо звернутися до таких видів роботи:

“Створи місто” – якщо є можливість скористатися відеокамерою, то практично, якщо ні – у вигляді режисерського сценарію (план дії з по кадровим (пофрагментним) описанням візуального та аудіо ряду) створити “фільм” про уявне місто з штучним поєднанням будівель, споруд, куточків природи, персонажів, для формування уявлення про процес та сутність просторового монтажу.

“Створи сценарій” – колективне написання варіанту сценарію на оригінальний, або відомий сюжет, з використанням методики часового монтажу (формуючи площину сценарію модулями на кшталт “... а тим часом в іншому місці...”, “...пройшов час...”).

“Точка зору” – створювання сюжету від імені кожного з персонажів дії – вправа для опанування поняття “авторського бачення” проблеми, і таке інше.

Для повноцінного сприйняття та аналізу творів кінематографії необхідно також надати інформацію про головні кінематографічні професії (режисер, сценаріст, оператор, актор); про жанри кіномистецтва (комедія, мелодрама, пригоди, бойовик, кіно фантастика, фільм жахів, фільм катастроф, тріллер, фільм про війну (war film), історична драма, тощо)

Прикладами подібних уроків можуть стати: “Вогні великого міста, або історія сумного клоуна”(присвячений Ч.С.Чапліну), “Планета Параджанова – зліт, трагедія, вічність.”, “Повість вогняних років” (тема ВОВ у кінематографі” тощо.

Дуже дотепною та корисною вправою на опанування жанрів кінематографії може стати наступне завдання: групи студентів, або учнів відтворюють відомий нескладний сюжет(частіше казковий – “Колобок”, “Червона шапочка”) у руслі певного жанру – тріллер, комедія,фільм жахів, серіал і тощо.

Звертання до творів кіномистецтва може мати прикладний характер – фрагменти художніх фільмів, навчальних, або документальних телевізійних програм ілюструють головну тему уроку. Використання відео ілюстрацій надзвичайно збагачують інформативне поле уроку з художньої культури, але слід застерегти майбутнього вчителя СХК від надмірного захоплення екранними ілюстраціями, яки з одного боку безсумнівно сприяють збагаченню наочності, але з другого можуть затьмарити інші мистецьки приклади, або викличуть неадекватну бурхливу реакцію, яка спотворить емоційну тональність уроку.

Деякі теми можуть бути дуже яскраво проілюстрованими фрагментами творів кіномистецтва. Ось наприклад:

Тема “Англійська драматургія”. При звертанні до цієї теми безсумнівними прикладами можуть стати фрагменти кіно екранізацій творів В.Шекспіра – “Гамлет”, ”Король Лір” режисера Г,Козінцева, “Ромео та Джульєтта” режисера Ф.Дзефіреллі, “Ран (Смута)” режисера А.Куросава, тощо.

Тема “Євангельська тема у творах Світової художньої культури” крім творів музичного, образотворчого мистецтва, літератури, може бути також доповнена кіно – прикладами, фрагментами з фільмів “Євангеліє від Матфея”, режисер П.Пазоліні, “Сходження”, режисер Л. Шепітько,

План

1 –Вплив інформації з художнього краєзнавства на формування особистості дитини.

2 – Методичні прийоми входження до художнього краєзнавства.

Вивчення тем з художнього краєзнавства може не бути обумовлено інваріативною складовою освітнього державного стандарту, тому звернення до краєзнавчої тематики може знайти місце у варіативній частині галузі “Естетична культура”.

Академік Д.С.Лихачов визначав краєзнавство, як різнобічне багатогранне явище, та відносив його до комплексного типу наук. Він підкреслював, що особливістю краєзнавства є не тільки географічна спрямованість різногалузевих інформаційних потоків, але й глибоке ціннісне забарвлення знань цього комплексу. Велике виховне значення краєзнавчої освіти у тому, що певна місцевість сприймається, емоційно забарвлюється та розкривається лише через особистість того, що сприймає. Краєзнавство надає не тільки знання, але й має великий вплив на формування духовної сфери дитини – утворює систему цінностей та особистісних орієнтирів.

У процесі розширення краєзнавчих уявлень дитини через віртуальне знайомство з незнайомими місцями відбувається їх перетворення, методом творчого обживання, у знайомі, особистісто цінні, значущи. Формується новий погляд на вже знайомі місця та ландшафти краю.

Психологи виділяють три послідовні фази спілкування із місцевістю:

- контакт (відчуття та настрій);

- орієнтування (збирання інформації);

- фаза активної взаємодії;

У процесі “кабінетного, навчального знайомства з місцевістю (при активному використанні відео, фото, ілюстративних матеріалів) ця послідовність може мати наступний вигляд:

- рецептивна взаємодія (сприйняття інформації);

- продуктивна взаємодія (складання емоційно – інформаційного уявлення);

- особистісто – художня взаємодія (формування особистісно ціннісного ставлення, та художнє відтворення.)

Формами первинного контакту, обживання простору стають “ігри з пригодами”, “мандри”, “ освоєння невідомої землі”.

Взаємодія з зовнішнім світом є динамічним засобом розвитку особистості. Обсяг простору, емоційне ставлення до нього, яке сформувалося у дитинстві не залишає людину на усьому протязі життя. Краєзнавчий підхід в організації знайомства з природним простором спрямовано на розвиток загально естетичного компонента особистості та формування естетичного відношення до оточуючого середовища. Процес спостерігання є самостійнім цілеспрямованим актом, на відміну від сприйняття, яке є спонтанним та безпосереднім процесом. Для того, щоб те що сприйнято та побачено було зафіксовано у свідомості дитини необхідно присвоєння інформації у перетворенні через доступний вид діяльності, у даному випадку – художній вид діяльності. У процесі художнього втілення з’являються нові риси об’єкту, що були схованими раніше(таким чином реалізується дидактичний принцип єдності сприйняття та діяльності). У процесі художнього відтворення здійснюється синтез сприйняття та діяльності та інформація набуває особистісно – ціннісного сенсу.

Звернення до краєзнавчої тематики обумовлено тим значенням, яке вона має у становленні особистості людини. Відчуття дому, малої Батьківщини, це те, що підсвідомо надає дитині відчуття комфортності, спокою, впевненості, щастя. Рідний край, як точка перехрестя символічної системи координат, від якої починається відлік, “пульсація простору” та розуміння себе, як частини, що несе певні ознаки належності, спорідненості до цього простору.

Методичні прийоми входження до процесу художнього краєзнавства:

- “знайомство з природним простором” – реальне, або віртуальне (засоби відео, фото, образотворчого мистецтва, літератури та ін.); подорожування найгарнішими куточками краю.;

- “прогулянки містом” – тематичні екскурсії по місту, або уявні екскурсії за допомогою фото, відео, творів образотворчого мистецтва, літератури, музики.);

- “ археологічне дослідження” – звернення до найдавніших культурних проявів рідного краю;

- знайомство з автентичними фольклорними обрядами та окремими творами народного мистецтва (рецептивний та репродуктивний підхід);

- “ в майстерні у митця” – відвідування видатних діячів культури міста;

В даному випадку перелік методичних прийомів може розширюватися, згідно вікових особливостей учнів, системності звертання до художнього краєзнавства, та обраного тематизму.

Контрольні питання та практичні завдання:

- Яка послідовність створення уроку “художньої культури”?

- Який зміст триєдиного педагогічного завдання в контексті уроків художньо – естетичного циклу та культурологічного спрямування?

- Розкрийте послідовність процесу презентації твору мистецтва на уроці “художньої культури”.

- Дослідить психологічні особливості акту сприйняття – трансляції художньо – естетичної інформації в контексті загальної освіти.

- Дібрати твори мистецтва за критерієм “народності” до уроків: “Культура екваторіальної Африки.”, “Кермуй, Британія морями!”, “ Поклич мене, пустеля...”

- Розробити бесіди з ілюстративним використанням творів мистецтва на теми: “ Загальні коріння головних світових релігій”, “ Україна, Греція, Індія – де шукати пращурів?”, “Коло друзів”.

- Створити концептуальну низку творів мистецтва, відповідно до наданих тем: “І розчинилася Греція в Римі, як перлина у келиху з отрутою...”, ” Коли зазираєш у темряву...”, “Над чим смієтеся?”

“ Засіб пересування як художній об’єкт.”

- Розробити партитуру “ художнього читання” наступних творів: В. Мережковський “Мікеланджело”, Н.Матвеєва “Пітер Брейгель”, “Поема канте хондо” Ф. Гарсіа Лорка.

- Розробити фрагмент з використанням методичного прийому “перевтілення” для уроків – “ До Колхіди – за золотим руном”, “ Герой часу – Робінзон, чи Гуллівер?”, “ Що на світі є святіше?” – (Тарас Бульба - образ козацтва в мистецтві).

- Адаптувати для використання на уроці художньої культури фрагменти наступних творів: “Моцарт та Сал’єрі” О.Пушкіна, “Собор Паризької Богоматері” В.Гюго, “Мастер та Маргарита” М.Булгакова.

- Розробити план серії уроків “Жанри образотворчого мистецтва” - “Натюрморт”, “ Пейзаж”, “Портрет”.

- Підібрати образотворчі приклади на пояснення термінів – колорит, перспектива, композиція.

- Дібрати приклади образотворчого мистецтва для розкриття тем: “Казка мандрів”, “Оспівую море”, “ Світ материнства”, тощо.

- Розробити план конспект уроку, присвячений постаті видатного художника (на вибір).

- Розробити план – конспект “Уроку одного шедевру”.

- Створити бесіду для тематичного відвідування виставки, вернісажу, музею, тощо.

- Розробити понятійний апарат (тезаурус) заняття “ Жанри скульптури”.

- Розробити план – конспект уроку, присвячений скульпторові Мікеланджело Буонаротті - “Ні, краще бути каменем... ”

- Дібрати приклади об’ємної пластики до уроків “ Свято Олімпійського вогню”, “Міфи давньої Греції”, “ Що є на світі жіноча краса?”, “Французький імпресіонізм”, “Мистецтво ХХ сторіччя”.

- Створити фотоальбом “Скульптурне обличчя Миколаєва” за творами І.Булавицького, Макушиних, В.Федорука, Г.Мірошниченко.

- Розробити план – конспект уроку, присвячений порівнянню особливостей романського та готичного стилів середньовічної архітектури “ Страх, або Милування?”

- Розробити план – конспект уроку, присвячений видатній постаті архітектора (Россі, Растреллі, Старов, Гауді, ле Корбюз’є, тощо)

- Створити план уроку – екскурсії “Храми Миколаєва”.

- Створити план – макет міста музикантів (казок, художників, рицарів, майстрових тощо)

- Розробити схему внутрішнього розташування піраміди фараона, королівського палацу, рицарського замку, монастирської бібліотеки, школи чародійства та магії, відштовхуючись від літературних творів. (Б.Прус “Фараон”, О.Дюма “Королева Марго”, В.Скотт “Квентін Дорвард”, У.Еко “Ім’я рози”, Дж. Роулінз “Гарі Поттер та філософський камінь”)

- Створити план – конспект уроку, присвяченому поетичній хвилі українського кіно.

- Дібрати яскраві кіно - приклади для ілюстрування понять “монтаж”, “крупний план”, “ракурс”.

- Створити фрагмент режисерського сценарію на обрану тему.

- Дібрати ілюстративний кіно ряд до теми “Культура Середньовіччя”, “Світло козацької слави”, тощо.

- Зняти відеофільм “ Під дахом рідної оселі...”

- Створити художньо – краєзавчу скарбничку - посібник для школярів з ілюстрацій пам’ятних міст та природних краєвидів вашого міста.

- Підготувати бесіду на теми “ Таврійської музи шелест крил...” присвячену видатним митцям, городянам вашого міста.

- Провести тематичну екскурсію “В царині Мельпомени” з відвідуванням одного з театрів міста.

Теми для семінарських занять:

- Метод художньо-педагогічної драматургії, його сутність та засоби втілення на уроці мистецтва.

- Емоційна партитура уроку мистецтва

- Технологія створення уроку художньої культури.

- Форми викладання нового матеріалу на уроці художньої культури.

- Традиційні та нетрадиційні види, типи та жанри уроків художньої культури.

- Створення моделі позакласного, позашкільного мистецького заходу.

- Моделювання етапів художньої драматургії уроку мистецтва.

- Аналіз розробка та апробація засобів та прийомів театральної педагогіки для уроку мистецтва в ЗОШ.

- Етап актуалізації набутих знань: розробка творчих завдань для уроку Художньої культури

- Мета та способи організації кульмінації уроку мистецтва

- Критерії, вимоги, форми оцінювання та моніторингу рівня засвоєння знань на уроці мистецтва в ЗОШ.

- Конструктор уроку мистецтва

- Розробка моделей уроків мистецтва та культурно-мистецьких заходів.

Література:

- Анализ и интерпретация произведения искусства: художественное сотворчество: учеб. пособие / Н. А. Яковлева [и др.]; ред. Н. А. Яковлева. - Москва: Высшая школа, 2005. - 551 с.

- Быстрицкая А. Фотоматериалы на уроках мировой художественной культуры / А. Быстрицкая // Искусство в школе. - 2005. - № 4. - С. 26-28

- Верб В.А. Искусство и художественное развитие учащихся. - Л., 1977. - 116с.

- Взаимодействие искусств в педагогическом процессе. - Л., 1989. - 155с.

- Волкова Е.В. Произведения искусств в мире художественной культуре. - М., 1988. - 240с

- Волкович Н.А. Методика преподавания мировой и отечественной художественной культуры: Пособие / Н.А.Волкович, Н.Н.Беспамятных, Н.Б.Журавлева; Под ред. У.Д.Розенфельда. - Гродно: ГрГУ, 2002. - 102 с.

- Выготский Л.С. Психология искусства. - М.: Искусство, 1986. - 573с.

- Голубева Е. Вызвать интерес к художественной культуре / Е. Голубева // Искусство в школе. - 2005. - № 9. - С. 16-22

- Ильин Е.Н. Рождение урока. - М.: Педагогика, 1986. - 176с.

- Кабалевский Д.Б. Воспитание ума и сердца. - М., 1981. - 204с.

- Каган М.С. Мир общения: проблемы межсубъективных отношений. - М., 1988. - 320с.

- Коваленко, Сергій. Художня культура і світ людини (Система уроків із навчального курсу "Художня культура" в 9 класі 12-річної школи) / С. Коваленко // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2009. - № 6. - С. 90-108

- Ковальова, Світлана. Упровадження інтегрованих курсів "Мистецтво", "Художня культура" в загальноосвітніх навчальних закладах / С. Ковальова // Мистецтво та освіта. - 2009. - № 2. - С. 7-12

- Левшина Л.С. Как воспринимается произведение искусства. - М., 1983. - 96с.

- Леонтьев А.А. Педагогическое общение. - М.: Знание, 1979. - 46с.

- Львова Ю.Л. Развивать дар творчества. - К., 1987. - 136с.

- Малахов В.А. Искусство и человеческое мироотношение. - К., 1988. - 211с.

- Мейлах Б.С. Процесс творчества и художественное восприятие. - М., 1985. - 318с.

- Мелик-Пашаев А.А. Педагогика искусства и творческие способности. - М., 1981. - 96с.

- Общение и диалог в практике обучения, воспитания и психологической консультации / под рук. Бодалева А.А. - М., 1987. - 164с.

- Пешикова, Людмила Валентиновна. Методика преподавания мировой художественной культуры в школе [Текст]:пособие для учителя/Л. В. Пешикова.-М.:ВЛАДОС,2002.-92, [1] с.-(Библиотека учителя мировой художественной культуры).

- Світова художня культура. Шкільний курс світової художньої культури і методика його викладання / програми педагогічних інститутів під кер. Щолокової О.П. - К., 1991. - 133с.

- Художественное восприятие / под ред. Мейлаха Б.С. - Л., 1971. - 387с.
Шевченко Г.П. Эстетическое воспитание в школе. - К., 1985. - 144с.

- Яковлева Н.А: Анализ и интерпретация произведения искусства: Художественное сотворчество. М.,Высшая школа. - 2005, - 550 С.

СЛОВНИК

ВАРІАТИВНА ТА ІНВАРІАТИВНА СКЛАДОВІ ШКІЛЬНОГО КОМПОНЕНТУ – навчальний план містить два різновиди дисциплін: обов’язкові для вивчення всіма категоріями учнів (інваріативна - базова складова – наприклад математика, історія, географія тощо) та предмети, яки вивчаються факультативно, на платній основі, за вибором адміністрації школи, згідно фахового спрямування школи, за вибором учнів (варіативна складова – наприклад економіка, валеологія, право, педагогіка, тощо)

ГУМАНІЗАЦІЯ ОСВІТИ – напрям у сучасній теорії та практиці навчання й виховання, який проголошує своєю головною метою розвиток унікальної цілісної особистості, що прагне до максимального розкриття свого духовного потенціалу, здатна на свідомий та вільний вибір у життєвих ситуаціях, толерантно сприймає нову інформацію, та готова до творчого самовираження.

ДІАЛОГ КУЛЬТУР - термін, який був введений М.М.Бахтіним, для культурологічної педагогіки має наступне значення: осмислення та розв’язання проблем культури відбувається внаслідок постійного порівняння,”внутрішнього діалогу ”культурних епох, або етнічних культур, внаслідок чого з’являється новий аспект розуміння певних культурних явищ.

ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД — спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти;

ДРАМАТУРГІЯ – мистецтво побудови драматичного твору, сукупність драматичних творів автора, театру, нації, епохи.

ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ – цілеспрямований процес формування особистості, яка здатна сприймати та розрізняти естетичні категорії (прекрасне, потворне, тощо) в житті, природі, мистецтві.

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ (лат. interpretatio) – тлумачення будь – чого, в тому числі самостійне творче розкриття смислу художнього твору, виражене в його виконанні (виконавська інтерпретація),або в формі судження (вербальна інтерпретація).

КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД — спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності;

КОМПЕТЕНТНІСТЬ — набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці;

КОМПЕТЕНЦІЯ — суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини;

КОМПОЗИЦІЯ (лат. compositio – складання, поєднання) вагоме співвідношення складових частин художнього твору у різних видах мистецтва.

КОНЦЕПЦІЯ ОСВІТИ – сукупність загальновизнаних у науці ідей, цінностей, методів, що визначають певний підхід до пояснення освіти та освітніх процесів.

КРИТЕРІЙ – (гр. kriterion - засіб переконання, мірило) – показник, за допомогою якого здійснюється оцінка, визначення, або класифікація будь яких педагогічних явищ.

КУЛЬТУРОТВОРЧИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРОЦЕС – становлення особистості, людини обізнаної в культурних процесах, здатної розуміти та оцінювати феномени культури та відповідно ним існувати у соціокультурному просторі.

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА — нормативний документ, що конкретизує для кожного класу визначені цим Державним стандартом результати навчання відповідно до освітньої галузі або її складової, деталізує навчальний зміст, у результаті засвоєння якого такі результати досягаються, а також містить рекомендації щодо виявлення та оцінювання результатів навчання;

ОСОБИСТІСНО ЗОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД — спрямованість навчально-виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні;

ПРЕДМЕТНА МИСТЕЦЬКА КОМПЕТЕНТНІСТЬ — здатність до розуміння і творчого самовираження у сфері музичного, образотворчого та інших видів мистецтва, що формується під час сприймання творів таких видів мистецтва і їх практичного опанування;

ПОЛІХУДОЖНІЙ РОЗВИТОК – термін,який було проголошено в концепції Б.П.Юсова, мається на увазі одночасне звертання до комплексу мистецтв з метою цілісного розвитку особистості.

СОЦІАЛІЗАЦІЯ. – усвідомлення власної необхідності та причетності до сучасного суспільства, здатність гідного життя та дієвості, відчуття особистої соціокультурної належності.

СВІТОГЛЯДНА СИСТЕМА – система найбільш узагальнених уявлень про світ, людину, суспільство, яка виявляється через систему цінностей, ідеалів, прагнень, переконань. Світоглядна система має раціональний рівень – світорозуміння, та чуттєвий рівень – світосприйняття.

СІНЕСТЕЗІЯ – здатність естетично – розвинутого уявлення при сприйнятті творів певного виду мистецтва отримувати асоціації з образами інших видів мистецтва.

СИТУАЦІЯ ЕМОЦІЙНОГО КОМФОРТУ – атмосфера мажорності, спокою, доброзичливості, успіху, яка створюється вчителем, вихователем, дорослим при спілкуванні з дітьми.

ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – притаманний мистецтву конкретно – чуттєвий і водночас узагальнений акт відтворення дійсності, або об’єктивація уяви митця, здійснена специфічними для певного виду мистецтва засобами виразності.

ХУДОЖНЄ ВИХОВАННЯ. – процес формування в дітях здатності відчувати, розуміти, оцінювати та полюбляти мистецтво.

ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА. – сукупність процесів і явищ духовно – практичної діяльності, яка створює, розповсюджує та опановує твори мистецтва та матеріальні предмети, що мають естетичну цінність.

ХУДОЖНЯ ОСВІТА – процес засвоєння дітьми сукупності знань, вмінь та навичок в галузі мистецтва та художньої творчості.

УТИЛІТАРНІСТЬ – передбачувана практична користь.

Дата добавления: 2014-11-29