ІІІ.3.3 Художньо –педагогічний аналіз твору мистецтва на уроці художної культури

План

1 – Алгоритм художнього впливу.

2 – Етапи аналізу творів мистецтва.

Специфіка уроку художньої культури полягає у спрямуванні на поліхудожній та полікультурний розвиток учнів загальноосвітній школи. Засобом комплексного впливу на учнів є твори різних видів мистецтва, фольклорні та культурні явища, яки мають інтегруватися у єдине художньо – освітнє поле. Культурно – мистецька інформація вкупі з інформацією галузей: філософія, релігієзнавство, географія, історія, - повинні створити цілісне уявлення про певну культурну епоху, окреме явище культури, художній напрямок, видатну постать, твір мистецтва.

Метою курсу ХК у ЗОШ не є надання академічних знань у галузі мистецтва – це прерогатива спеціалізованих навчальних закладів. Але первинні культурологічні та мистецьки знання мають бути отримані учнями, яки вивчають предмет “художня культура”, тому що поза них не може бути повноцінно здійсненим процес сприйняття, аналізу та інтерпретації творів мистецтва.

Головною структурною одиницею уроку художньої культури є твір мистецтва, який виступає водночас метою та засобом розкриття певної теми. Методика подачі цього твору безсумнівно залежить від викладача, особливості його творчої інтерпретації художнього образу та того, яким чином він зможе донести своє розуміння учням залежить суб’єктивна ідеальна модель, яка залишиться у свідомості дітей. Ми пропонуємо свій варіант презентації окремого художнього твору, який має поєднувати інформаційно – рецептивні та репродуктивні методи художньо – естетичного впливу на школярів.

Першим етапом презентації твору мистецтва має бути безпосередня демонстрація обраного прикладу, що повинно активувати увагу та здійснити перше враження, на основі якого має створитися первинний споглядальний образ.

Наступний етап – яскраве вербальне надання вчителем своєї інтерпретації художнього образу твору, яке має спиратися на метод художньо – педагогічної драматургії, бути на разі спектаклем на тему обраного твору. Головною метою даного етапу є викликання почуття захопленості, зацікавленості, живого інтересу до мистецького прикладу, налагодження емоційного контакту між художнім образом та дитиною. Безсумнівно, що цей етап є найголовнішим у процесі сприйняття, тому – що від синтезу власно отриманого первинного враження та від майстерності вчителя, рівня його володіння мистецтвом мови залежить відбиття художнього образу у свідомості дитини.

Третій етап ознайомлення містить детальне описання – аналіз твору мистецтва. Завдяки йому здійснюється процес запам’ятовування та подальшого впізнавання. Розкриття особливих засобів виразності, які є складовими обраного художнього добутку повинно здійснюватися методами, яки відрізняються від традиційних академічних методів, притаманних спеціалізованим мистецьким закладам, спрямованих на набуття знань, вмінь та навичок. Особливістю цього аналітичного етапу є те, що роз’яснюючи “мовні засоби” окремого виду мистецтва вчитель мусить мати на увазі генетичну спорідненість мистецьких мов, можливість синестезійних аналогій, котрі можуть і мають з’являтися у свідомості учнів, та на їхню емоційну спрямованість.

Таким чином ми маємо своєрідну “тріаду” – суб’єктивне спостереження дитини, об’єктивація суб’єктивної інтерпретації дорослого та об’єктивну інформацію про технологію складання художнього твору. Успішне поєднання цих складових повинно створити синтетичну єдність сприйняття, уяви, та інформаційного потоку, що спрямовано на емоційно-особистісне та інтелектуально – практичне усвідомлення художньої інформації. Накладання суб’єктивного враження від твору мистецтва на знання, яки були отримані утворюють новий акт художнього пізнання дитини, збагачення життєвого досвіду, формування світоглядної системи. Таким чином ми можемо говорити про певний факт соціалізації, оскільки твір мистецтва має можливість створити умови для інтерактивного моделювання явищ, ситуацій, почуттів, дій, з якими дитина ще не мала контакту у реальному житті, але вже склала ставлення до них через акт мистецького пізнання. Яким чином буде реалізовуватися ця ідеальна модель у подальшому житті багато у чому залежить від того, яким чином дитина реалізувала себе у контексті даного твору мистецтва, як розв’язала проблему власного ставлення до герою та образу, яким чином здійснилося накладання художньої реальності на вольову інтенцію особистості.

Дата добавления: 2014-11-29