Питання 2. Монтажне проектування

При проектуванні санітарно-технічних систем у проектній органі­зації ступінь деталізації будівельних елементів та їх масштаб не завжди достатні для того, щоб точно вказати місце прокладання трубопроводів і точки кріплення обладнання. Крім того, будівельні допуски на монтаж досить значні, особливо при використанні цегли або маломірних блоків.

Це зумовлює додаткову стадію проектування, а саме - монтажне проек­тування.

Існують два методи монтажного проектування. Для типових об'єктів, що мають незначне відхилення фактичних лінійних розмірів від проект­них, монтажне проектування здійснюють на основі робочих креслень санітарно-технічних систем, розроблених проектною організацією. В інших випадках (значне відхилення фактичнихлінійних розмірів від про­ектних, нетипове проектування) монтажні креслення розробляються на замірах з натури тих елементів збудованого будинку, які визначають роз­міри монтажних вузлів санітарно-технічних систем.

Монтажні робочі проекти даної санітарно-технічної системи скла­дають з повною ув'язкою з проектами інших систем (вентиляція, опа­лення, електрообладнання тощо). Для прискорення виготовлення мон­тажних вузлів застосовують метод комплексних замірів (одночасне про­ведення замірів усіх санітарно-технічних систем).

При монтажному проектуванні розробляють комплекти монтажних та заготівельних креслень. До комплекту монтажних креслень входять: вихідні дані; специфікація матеріалів; зведена комплектувальна відомість на вузли та деталі; комплектувальна відомість приладів та блоків обв'яз­ки; фрагменти планів систем з позначенням місць встановлення стояків, приладів та іншого санітарно-технічного обладнання, схеми розвідних трубопроводів і стояків. До комплекту заготівельних креслень входять: деталювальні креслення вузлів та деталей, зведена комплектувальна відомість на вузли та деталі, специфікація матеріалів.

В основу складання монтажних креслень повинні бути покладені типові рішення окремих елементів систем, типові та стандартні деталі, уніфіковані засоби кріплення. Типовими називають деталі з постійною конфігурацією, але з розмірами, які змінюються залежно від місця та умов застосування цихдеталей (наприклад, підведення водозбірної арматури). Стандартними називаютьдеталі, розміри яких визначені державними чи галузевими стандартними (наприклад, кутники, трійники тощо).

При складанні монтажних проектів визначають будівельні, монтажні та

заготівельні довжини ділянок і окремих елементів монтажних вузлів.

Взаємне розташування окремих елементів, підведень, стояків виді­ляється маркуванням із нанесенням довжини та номерів уніфікованих вузлів. До монтажного проекту складають комплектуючу відомість з кресленням вузлів трубопроводів, утому числі і уніфікованих, а також загальну відомість числа вузлів за типами та зведену специфікацію на матеріали.

Будівельні креслення повинні бути ретельно ув'язані з монтажними кресленнями санітарно-технічних систем з показом місць проходження трубопроводів через стіни, перекриття, а також розмірів борозен, ніш, каналів, в яких проектуються магістральні трубопроводи, та місць вста­новлення приладів і обладнання.

В монтажних проектах, як правило, вказують місця встановлення компенсуючих муфт, згонів, перехідних і монтажних муфт для забезпе­чення успішного монтажу та, що важливо, демонтажу.

При розробці трасування трубопроводів слід передбачати простоту та зручність при виготовленні та монтажі системи, максимальне викори­стання стандартних та типових деталей.

Дата добавления: 2014-11-29