Приклад 4. 4

СИТУАЦІЯ 3. ЗМІНА ВЕЛИЧИНИ ЗМІННИХ ВИТРАТ

Уразі зміни суми змінних витрат на виробництво одиниці продукції відповідно зміняться маржинальний дохід на одиницю та коефіцієнт маржинального доходу.

При цьому слід брати до уваги, що компенсаційна зміна ціни, що має зберегти існу­ючий маржинальний дохід, зумовить зміну коефіцієнта маржинального доходу і, нав­паки, бажання зберегти коефіцієнт маржинального доходу призведе до зміни його суми.

Припустімо, що змінні витрати на одиницю продукції зросли на 10%, тобто дорівнюють 6,6 грн, але компанія "Рай"хоче зберегти існуючий коефіцієнт мар­жинального доходу (60%).

Виникає питання: якою має бути ціна одиниці продукції за цих умов?

Юскільки існуючий коефіцієнт змінних витрат становить 40%, нова ціна має дорівнювати 16,5 грн (6,6: 0,4).

Але в такому разі новий маржинальний дохід на одиницю буде 9,9 грн (16,5 — 6,6), тоді як існуючий маржинальний дохід на одиницю дорівнює 9 грн (15 — 6). Таким чином, щоб зберегти існуючий маржинальний дохід, нова ціна реалізації має бути 15,6 грн, одначе коефіцієнт маржинального доходу в цьому разі знизиться до 57,69%.

4.3. АНАЛІЗ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ "ВИТРАТИ - ОБСЯГ - ПРИБУТОК" ЗА УМОВ АСОРТИМЕНТУ

Досі ми розглядали методику аналізу взаємозв'язку "витрати — обсяг — при­буток" на прикладі підприємств, що виробляють і реалізують лише один вид продукції. Але на практиці існує багато підприємств, що виробляють кілька видів продукції (послуг).

У таких випадках аналіз ускладнюється і грунтується на комбінації продажу.

Комбінація продажу (Sales Mix) — співвідношення окремих видів продукції у загальному обсязі продажу.

Це співвідношення можна виразити у відсотках або у пропорції виробів (на­приклад, 1 до 2).

Для ілюстрації аналізу беззбитковості за умов асортименту розглянемо такий приклад.

Компанія "Фарос " виготовляє два види продукції: круглі та пласкі батарейки для ліхтарів. Є такі дані про ці вироби за звітний період (табл. 4.12).

З наведених даних видно, що компанія "Фарос "має таку комбінацію продажу:

60% загального обсягу продажу становлять круглі батарейки, а решту (40%) — пласкі.

Для визначення точки беззбитковості кожного виду продукції необхідно ви­значити величину маржинального доходу на одну умовну одиницю.

Середньозважений маржинальний дохід (Weighted Average Contribution Margin) —

сума величин маржинального доходу різних виробів, зважених за допомогою ком­бінації продажу їх.

Тобто:

WCM = X CM. • SM. s (4.17)

де WCM — середньозважений маржинальний дохід;

CM, — маржинальний дохід на одиницю і-го виробу; SM_; — комбінація продажу.

Для розрахунку середньозваженого маржинального доходу скористаємося да­ними табл. 4.13.

Використовуючи формулу (4.17), розрахуємо середньозважений маржинальний дохід:

(З • 0,6) + (2 • 0,4) = 1,8 + 0,8 = 2,6 грн.

Слід відзначити, що існує й інший шлях обчислення середньозваженого маржи­нального доходу:

Підставивши у цю формулу відповідні дані, одержимо:

(З • 60 000) + (2 ■ 40 000): 100 000 = 2,6 грн.

Знаючи середньозважений маржинальний дохід та загальні постійні витрати компанії, можемо обчислити точку беззбитковості (формула 4.3):

182 000: 2,6 = 70 000 од.

Отже, для відшкодування всіх витрат компанія має реалізувати 70 000 ба­тарейок. Але яких саме: круглих чи пласких?

Для відповіді на це питання треба скористатися комбінацією продажу. Точка беззбитковості:

а) для круглих батарейок 70 000 х 0,6 = 42 000 од.;

б) для пласких батарейок 70 000 х 0,4 = 28 000 од.

Аналіз беззбитковості за умов асортименту можна також здійснювати за допомогою рівняння.

Якщо позначити кількість пласких батарейок через X, то з урахуванням ком­бінації продажу (0,6: 0,4) кількість круглих батарейок буде 1,5Х. Виходячи з цьо­го, складемо рівняння (формула 4.1):

10 (1,5А) + 8Х=7(1,5А) + 6Х + 182 000; 15JT+ 8*= 10,5Х+ 6Х+ 182 000; 6,5*= 182 000; X=2S 000 од.

Відповідно:

1,5Z= 28 000 • 1,5 = 42 000 од.

Слід мати на увазі, що можливі інші комбінації обсягів продажу, за яких компанія "Фарос " буде беззбитковою. Для ілюстрації цього припустимо, що ком­панія виготовлятиме лише круглі батарейки. Тоді точка беззбитковості дорівню­ватиме (од.):

¹⁸²_з⁰⁰⁰ = 60667

Якщо компанія буде виготовляти лише пласкі батарейки, точка беззбитко­вості буде (од.):

182 000

---------- = 91 000

Виходячи з цього, побудуємо графік, на якому на осі Y відобразимо беззбитко­вий обсяг продажу круглих батарейок, а на осі X — обсяг продажу пласких бата­рейок (рис. 4.7).

Будь-яка точка на лінії, наведеній на гра­фіку, є точкою беззбитковості компанії "Фа­рос ". Це означає, що:

Пласкі ₌ ^{91 00}° * _{(60 667} _ круглі ч батарейки 60 667 батарейки

Звідси:

Пласкі = 91000 - 15 х ^круглі„ батарейки ' батарейки

Припустімо, що обсяг продажу круглих ба­тарейок становитиме 20 000 од., тоді, щоб бути беззбитковою, компанія "Фарос "має про­давати одночасно 61 000 (91 000 — ЗО 000) пласких батарейок.

У цьому разі загальний маржинальний дохід компанії дорівнюватиме її постій­ним витратам, грн:

(61 000 • 2) + (20 000 • 3) = 182 000

Наведена методика аналізу залежить від точної й фіксованої комбінації продажу. Якщо змінюється комбінація продажу, то змінюються і результати аналізу.

Точка беззбитковості = 182 000: 2,8 = 65 000 од.

Дата добавления: 2014-11-29