Сполучення кісток верхньої кінцівки

КІСТКИ ВІЛЬНОЇ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ

Плечова кістка – довга трубчаста кістка, в ній розрізняють: тіло і два кінці (епіфізи); на проксимальному кінці – головку, анатомічну шийку, великий горбок, малий горбок, міжгорбкову борозну, гребінь великого горбка, гребінь малого горбка, хірургічну шийку, на тілі –дельтоподібну горбистість, борозну променевого нерва; на дистальному кінці – голівочку плечової кістки, блок плечової кістки, променеву ямку, вінцеву ямку, ліктьову ямку, присередній надвиросток, бічний надвиросток, борозну ліктьового нерва (Іл. 21).

Ліктьова кістка – довга трубчаста кістка, в супінованому передпліччі розташована медіально, має тіло і два кінці. В ній розрізняють: на проксимальному кінці – блокоподібну вирізку, вінцевий відросток, ліктьовий сідросток, горбистість ліктьової кістки, променеву вирізку (на латеральному боці вінцевого відростка); на дистальному кінці – головку ліктьової кістки, шилоподібний відросток (проти мізинця) (Іл. 22).

Променева кістка – довга трубчаста кістка, в супінованому передпліччі розташована латерально, має тіло і два кінці. В ній розрізняють: на проксимальному кінці – головку з суглобовою ямкою і суглобовим обводом, шийку, горбистість променевої кістки; на дистальному кінці – зап’ясткову суглобову поверхню, ліктьову вирізку, шилоподібний відросток (проти великого пальця) (Іл. 23).

Обидві кістки передпліччя мають тіла тригранної форми з повернутими один до другого загостреними міжкістковими краями, з'єднаними міжкістковою перетинкою.

В скелеті кисті виділяють три відділи: зап'ясток, п'ясток і фаланги пальців (Іл. 24).

Зап 'ясток утворений вісьмома розташованими у два ряди кістками, які прийнято рахувати і називати, починаючи від великого пальця. Перший ряд: човноподібна, півмісяцева, тригршта і горохоподібна кістки. У другому ряді розташовані кістка–трапеція, трапецієподібна, головчаста і гачкувата кістки.

П'ясток представлений п'ятьма короткими трубчастими кістками, в кожній з яких розрізняють основу, тіло і головку п’ясткової кістки, перша п'ясткова кістка – найтовстіша, друга – найдовша.

Скелет пальців утворений фалангами, в кожній розрізняють основу, тіло і головку фаланги. З другого по п'ятий пальці мають по три фаланги – проксимальну, середню, дистальну. Перший палець має дві фаланги –проксимальну і дистальну.

Кістки верхньої кінцівки сполучаються між собою та з іншими ділянками скелету як неперервними, так і перервними з'єднаннями.

Серед синдесмозів слід виділити дзьобоакроміальну зв'язку та міжкісткову мембрану передпліччя. Синхондрози верхньої кінцівки представлені тимчасовими епіфізарними хрящами, які зберігаються до моменту припинення росту кісток у довжину (17–25 років), після чого трансформуються в синостози.

Перервні з'єднання представлені суглобами пояса верхньої кінцівки і вільної верхньої кінцівки.

Грудинноключичний суглоб утворений грудинним кінцем ключиці та ключичною вирізкою грудини і з’єднує верхню кінцівку з тулубом. Це – простий, сідлоподібний комплексний суглоб. Суглобова капсула добре зміцнена зв'язками: передньою та задньою грудинно–ключичними, реберно–ключичними, міжключичною. Суглобові поверхні вкриті волокнистим, а не гіаліновим хрящем, що запобігає вивихам у суглобі при різких рухах. Наявність суглобового диска збільшує кількість осей обертання до трьох, тому суглоб функціонує, як кулястий.

Акроміально–ключичний суглоб утворений надплечовим кінцем ключиці та плечовим відростком лопатки. Це простий, плоский суглоб з незначною амплітудою рухів (ковзання). Інколи між суглобовими поверхнями знаходиться суглобовий диск, тоді суглоб стає комплексним. Досить часто він переходить у синхондроз. Суглобова капсула підсилена кпючично–акроміальною та дзьобо–ключичною зв'язками.

Плечовий суглоб утворений головкою плечової кістки і суглобовою западиною лопатки, конгруентність якої збільшена суглобовою губою. Це – простий, кулястий, триосьовий суглоб. Суглобова капсула – вільна, укріплюється дзьобо–плечовою та суглобо–плечовими зв'язками. Через порожнину суглоба проходить довга головка двоголового м'яза плеча, яка підтримує головку плечової кістки біля суглобової западини лопатки. В основному суглоб зміцнюється м'язами, фасції і сухожилки яких вплітаються в суглобову капсулу і при скороченні унеможливлюють її защемлення. Великий розмах рухів в плечовому суглобі, незначна конгруентність суглобових поверхонь, вільна суглобова капсула, слабкий зв’язковий апарат приводять до більш частих порівняно з іншими вивихів у цьому суглобі (Іл. 25, 26).

Ліктьовий суглоб утворений трьома кістками (плечовою, ліктьовою і променевою), між якими розрізняють три суглоби плечо–ліктьовий між блоком плечової кістки і блоковою вирізкою ліктьової кістки, плечо–променевий між голівочкою плечової кістки і суглобовою ямкою головки променевої кістки, проксимальний променеволіктьовий між суглобовим обводом головки променевої кістки і променевою вирізкою ліктьової кістки (Іл. 27). Плечо–ліктьовий суглоб – простий, блокоподібний; плечо–променевий – простий, кулястий (заблокований); проксимальний променево–ліктьовий – простий, циліндричний, комбінований. В цілому ліктьовий суглоб має дві осі обертання: фронтальну і вертикальну. Всі три суглоби складного ліктьового суглоба мають спільну суглобову капсулу, добре зміцнену зв'язками. Дистальний променево– ліктьовий суглоб утворений ліктьовою вирізкою променевої кістки, суглобовим обводом головки ліктьової кістки та суглобовим диском. Це комплексний, циліндричний, комбінований суглоб.

Суглоби кисті (Іл. 28).

Променево–зап’ястковий суглоб утворений зап'ястковою суглобовою поверхнею променевої кістки, суглобовим д иском і суглобовими поверхнями човноподібної, півмісяцевої та тригранної кісток, які зв'язані міжкістковими зв’язками в одну суглобову поверхню. Суглоб добре зміцнений великою кількістю зв’язок. Цей суглоб є складним, еліпсоподібним. В ньому крім рухів навколо фронтальної та сагітальною осей можливі також колові рухи.

Середньоза п'ястковий суглоб утворений дистальними суглобовими поверхнями трьох кісток проксимального ряду (човноподібної, півмісяцевої, тригранної) і проксимальними суглобовими поверхнями всіх кісток дистального ряду зап'ястка. Це – складний комбінований, кулястий суглоб з двома головками, утвореними човноподібною і головчастою кістками. Рухи в суглобі відбуваються навколо двох осей, але їх об'єм різкообмежений.

Зап'ястково–п'ясткові суглоби утворені зчленуванням суглобових поверхонь дистального ряду кісток зап'ястка та основами ІІ–V п'ясткових кісток. Це–амфіартрози, які в механічному відношенні створюють тверду основу кисті. Представляють собою складні, плоскі, комбіновані суглоби.

Зап'ястково–п'ястковий суглоб великого пальця має особливу будову. Він утворений сідлоподібними поверхнями кістки–трапеції та основи І п'ясткової кістки. Це – простий, сідлоподібний, двоосьовий суглоб, який допускає відведення і приведення великого пальця разом з І п'ястковою кісткою, протиставлення великого пальця найменшому і зворотний рух, колові рухи.

П'ястково–фалангові суглоби утворені головками п'ясткових кісток та основами проксимальних фаланг. Це – прості, кулясті суглоби, але обертання навколо вертикальної осі в них заблоковане зв'язковим апаратом.

М іжфалангові суглоби – це прості, блокоподібні суглоби, добре зміцнені бічними зв'язками. Рухи в цих суглобах можливі тільки навколо фронтальної осі.

Дата добавления: 2014-11-29