КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Потреба підстилки для всього поголів’я ферми
Річний баланс кормів для ферми по вирощуванню ремонтного молодняку Потреба кормів на осінньо-зимовий і весняно-літній періоди для поголів’я ферми
Примітка: */ ** - у чисельнику записують кількість корму в натурі; у знаменнику – його загальну поживність, ц корм. од. Таблиця 3.10
Примітка: Страховий фонд формують у розмірі 10% для грубих та концентрованих і 15-20% річної потреби соковитих кормів.
Таблиця 3.11
Добову норму підстилки беремо з ОНТП-1-89 - корови - 5 кг, молодняк - 3 кг, телята - 1,5 кг - і, перемноживши її на кількість тварин у виробничій групі, визначаємо добову потребу для поголів’я групи. Щоб визначити потребу підстилки на той чи інший період, необхідно її добову потребу помножити на середньорічне поголів’я тварин у тій чи іншій групі і на тривалість періоду. Сума потреби підстилки для всіх груп на осінньо-зимовий і весняно-літній періоди дасть річну її потребу. Слід зазначити, що в приміщеннях в осінньо-зимовий період, крім щоденного внесення добової норми підстилки на голіву для тварин кожної виробничої групи, планується вносити початковий шар підстилки (1 раз за рік) з розрахунку 20 кг на голову; у весняно-літній період добова норма підстилки повинна вноситись через день. На кормо-вигульних майданчиках на початку кожного періоду (2 рази на рік) теж планується внесення початкового шару підстилки з розрахунку 10 кг на голіву, а потім, внесення підстилки в середньому 1,5 кг на голіву через день. Таким чином, періодичність зміни глибокої підстилки в приміщеннях (видалення гною) становить 1 раз на рік, на кормо-вигульних майданчиках - 2 рази на рік (у кінці кожного з періодів). Його спочатку транспортують до гноєсховища для біотермічного знезараження протягом 100-120 діб, а потім вивозять на поля для удобрення, хоча можна вносити і безпосередньо при видаленні із приміщень чи кормових майданчиків. Розрахунок потреби у воді. Для нормального протікання технологічного процесу важливо знати також потребу ферми у воді. Її визначаємо, виходячи з добової норми холодної і гарячої води для кожної тварини певної вікової групи (табл. 3.12.). Витрати води (л/добу) для корів -.100 (85 холодної, 15 гарячої) для нетелей - 60 (55 холодної і 5 гарячої), длямолодняку - 30 (28 холодної і 2 гарячої), телят - 20 (18 холодної і 2 гарячої). Визначаючи добову потребу води для виробничої групи, слід кількість тварин у групі помножити на добову норму води для одній тварини. Тобто: Qдоб. ср. = q1 × n1 + q2 × n2 +… + qn × nn, деQдоб. ср – середньодобова витрата води, л; q – добова витрата води для однієї тварини; n – кількість тварин у виробничому періоді (цеху), голів. При розрахунках річної потреби води середньорічну кількість тварин у виробничій групі перемножуємо на добову норму і на кількість днів року. Знаючи добову потребу гарячої води, визначаємо, скільки і які водонагрівальні прилади необхідно мати, щоб забезпечити технологічно правильне виконання операцій у процесі. Оскільки перерви у надходженні води для напування і виконання інших технологічних операцій небажані, необхідно знати її максимальне добове і годинне витрачання. Його визначаємо із виразів: Q доб. max = Q доб. ср. × Кі, де Q доб. mах - максимальне добове витрачання води, л; Q доб. ср - середньодобові витрати води на фермі,л; К - коефіцієнт добової нерівномірності потреби води (Кі = 1,1 - 1,3). Qдоб. mах = 260830 × 1,2 = 312996 л Qдоб. mах =(Qдоб. mах / 24) × К2, де Q доб. max – максимальна годинна витрати води, л; К2 – коефіцієнт годинної нерівномірності потреб води (К2 = 2,0 – 2,5, для пасовища 5,0). Q год. max = (312996 / 24) × 2,3 = 29995,45 л. Розрахунок виходу побічної продукції (гною). Вихід гною розраховуємо за фракціями, користуючись нормативними матеріалами (ОНТП-1-89). Орієнтовний вихід твердої фракції (калу) і рідкої фракції (сечі) за добу (кг) становить: для корів - відповідно, 35 і 20, для нетелей 20 і 7, для молодняку 12 і 6, для телят 5 і 2 (табл. 3.13). Таблиця 3.12
Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 1631; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |