Потреба підстилки для всього поголів’я ферми

Річний баланс кормів для ферми по вирощуванню ремонтного молодняку

Потреба кормів на осінньо-зимовий і весняно-літній періоди для поголів’я ферми

№ пп

Виробничігрупитварин(цехи)

Середньо-річне поголів’ятварин у періоді (цеху),гол.* / **

Корми

осінньо-зимовий період

осінньо-зимовий період

Всьогокор-мів,цкорд.

Всьогокор-мів,цкорд.

Телята яких випоюють незбираним молоком

Телята-молочники

Молодняку першого періоду вирощування

Молодняк другого періоду вирощування

Ремонтних телиць

Нетелей першої половини тільності

Нетелей другої половини тільності

Перевірювані первістки

Всього

Примітка: */ ** - у чисельнику записують кількість корму в натурі; у знаменнику – його загальну поживність, ц корм. од.

Таблиця 3.10

№ пп	Корми	Потреба кормів,на період, ц	Річна пот­реба кор­мів, ц	Річна потреба кормів з урахуван-ням стра­хового фонду, ц	Буде вироб-лено кормів у госпо­дар.,ц	Дефіцит кор.­мів, ц	Урожайність кор. мов. куль-тур, ц/га	Пот- реба земельних угідь,, га
осінньо-зимо вий	весняно-літній

Примітка: Страховий фонд формують у розмірі 10% для грубих та концентрованих і 15-20% річної потреби соковитих кормів.

Таблиця 3.11

№ пп	Виробничі групи тварин	Поголів’я худоби у виробни­чій групі (цеху), гол.	До бова норма	Добова потреба для всього поголів’я,ц	Середньо річне поголів’я худоби у виробни­чій групі (цеху), гол.	Потреба на період, ц
осінньо-зимовий,днів	весняно-літній,днів
со ло ма	тир са
солома	тир­са	солома	тир­са
	Цільно молоч- ний		1,5
	Молоч-ний		1,5
	Молод- няку першого періоду вирощу-вання
	Молод­няку другого періоду вирощування
	Ремонт-них телиць
	Нетелей першої половини тільності
	Нетелей другої половини тільності
	Перевірюваних первісток
	Всього	Х	Х

Добову норму підстилки беремо з ОНТП-1-89 - корови - 5 кг, молодняк - 3 кг, телята - 1,5 кг - і, перемноживши її на кількість тварин у виробничій групі, визначаємо добову потребу для поголів’я групи.

Щоб визначити потребу підстилки на той чи інший період, необхідно її добову потребу помножити на середньорічне поголів’я тварин у тій чи іншій групі і на тривалість періоду. Сума потреби підстилки для всіх груп на осінньо-зимовий і весняно-літній періоди дасть річну її потребу.

Слід зазначити, що в приміщеннях в осінньо-зимовий період, крім щоденного внесення добової норми підстилки на голіву для тварин кожної виробничої групи, планується вносити початковий шар підстилки (1 раз за рік) з розрахунку 20 кг на голову; у весняно-літній період добова норма підстилки повинна вноситись через день.

На кормо-вигульних майданчиках на початку кожного періоду (2 рази на рік) теж планується внесення початкового шару підстилки з розрахунку 10 кг на голіву, а потім, внесення підстилки в середньому 1,5 кг на голіву через день.

Таким чином, періодичність зміни глибокої підстилки в приміщеннях (видалення гною) становить 1 раз на рік, на кормо-вигульних майданчиках - 2 рази на рік (у кінці кожного з періодів). Його спочатку транспортують до гноєсховища для біотермічного знезараження протягом 100-120 діб, а потім вивозять на поля для удобрення, хоча можна вносити і безпосередньо при видаленні із приміщень чи кормових майданчиків.

Розрахунок потреби у воді. Для нормального протікання технологічного процесу важливо знати також потребу ферми у воді. Її визначаємо, виходячи з добової норми холодної і гарячої води для кожної тварини певної вікової групи (табл. 3.12.).

Витрати води (л/добу) для корів -.100 (85 холодної, 15 гарячої) для нетелей - 60 (55 холодної і 5 гарячої), длямолодняку - 30 (28 холодної і 2 гарячої), телят - 20 (18 холодної і 2 гарячої).

Визначаючи добову потребу води для виробничої групи, слід кількість тварин у групі помножити на добову норму води для одній тварини. Тобто:

Q_{доб. ср.} = q₁ × n₁ + q₂ × n₂ +… + q_n × n_n,

деQ_{доб. ср} – середньодобова витрата води, л;

q – добова витрата води для однієї тварини;

n – кількість тварин у виробничому періоді (цеху), голів.

При розрахунках річної потреби води середньорічну кількість тварин у виробничій групі перемножуємо на добову норму і на кількість днів року.

Знаючи добову потребу гарячої води, визначаємо, скільки і які водонагрівальні прилади необхідно мати, щоб забезпечити технологічно правильне виконання операцій у процесі. Оскільки перерви у надходженні води для напування і виконання інших технологічних операцій небажані, необхідно знати її максимальне добове і годинне витрачання. Його визначаємо із виразів:

Q доб. max = Q доб. ср. × Кі,

де Q доб. mах - максимальне добове витрачання води, л;

Q доб. ср - середньодобові витрати води на фермі,л;

К - коефіцієнт добової нерівномірності потреби води (Кі = 1,1 - 1,3).

Qдоб. mах = 260830 × 1,2 = 312996 л

Qдоб. mах =(Qдоб. mах / 24) × К₂,

де Q доб. max – максимальна годинна витрати води, л;

К₂ – коефіцієнт годинної нерівномірності потреб води

(К₂ = 2,0 – 2,5, для пасовища 5,0).

Q год. max = (312996 / 24) × 2,3 = 29995,45 л.

Розрахунок виходу побічної продукції (гною). Вихід гною розраховуємо за фракціями, користуючись нормативними матеріалами (ОНТП-1-89). Орієнтовний вихід твердої фракції (калу) і рідкої фракції (сечі) за добу (кг) становить: для корів - відповідно, 35 і 20, для нетелей 20 і 7, для молодняку 12 і 6, для телят 5 і 2 (табл. 3.13).

Таблиця 3.12

Дата добавления: 2014-11-29