Розрахунок виробництва молока на фермі

Місяці отелення план і поперед року	Календарні місяці планового року	За рік
											С	С	Х
	С											С	Х
	С	С											Х
		С	С										Х
			С	С									Х
				С	С								Х
					С	С							Х
						С	С						Х
							С	С					Х
								С	С				Х
									С	С			Х
										С	C		Х
Всього корів, гол.													Х
У т.ч. дійних корів, гол.													538,5
Сума лактаційних місяців													Х
Середній місяць лактації	5,2	4,9	4,9	5,0	5,1	5,3	5,4	5,6	5,7	5,6	5,5	5,1	Х
Середньодобовий надій на однудій­ну коро­ву, кг	13,88	14,16	14,22	14,1	13,99	13,77	13,66	13,44	13,33	13,44	13,55	13,99	Х
Надій за місяць на 1 дойну корову,кг	430.3	396,5	440,8	423,0	433,7	413,1	423,5	416,6	399,9	416,6	406,5	433,7	3034,5
Надій по стаду за місяць, ц				2309,6		2288,6	316,5	2274,6	143,5
Надій за місяць на 1 фураж­ну коро­ву, кг	355,2	330,1	377,8		378,8	366,2	374,2	366,9	349,7	358,2	313,1	364,6	4331,1

(68 + 49 + 42 + 55+...+ 55 + 60 = 520). Після цього визначаємо суму лактаційних місяців у кожному календарному місяці планового року (68 + 490 + 378 +...+ 120 = 2709). Щоб визначити середній місяць лактації необхідно суму лактаційних місяців поділити на кількість дійних корів у тому чи іншому місяці (2709 / 520 = 5,2). Середньодобовий надій на корову визначаємо виходячи із запланованого надою на корову за 305 днів лактації (4000 кг) і таблиці "Розподіл надоїв по місяцях лактації". Так, при надої у 4000кг надій за 5-й місяцьлактації буде 14,1 кг, а за 6-й -13,0, тобто зниження надою за місяць становить 1,1кг. Визначаємо, а на скільки знижується надій за кожну 0,1 місяця (1,1 / 10 = 0,11кг). Таких десятих у нас - 2 (5,2). Отже за дві десятих надій знизиться на 0,11 × 2 = 0,22кг. Звідси середньодобовий надій при середньому місяці лактації 5,2 буде: 14,1 - 0,22 = 13,88кг. Перемноживши одержаний надій на кількість днів у місяці матимемо надій за місяць на одну дійну корову (13,88 × 31 = 430,3кг). Якщо помножити одержаний надій на кількість дійних корів у цьому місяці матимемо надій по стаду за даний місяць (430,3 × 520 = 2237,6ц).

Для того, щоб визначити надій за місяць на фуражну корову необхідно надій по стаду за місяць поділити на кількість корів у стаді в даному місяці (2237,6 ц / 630 = 355,2кг). Показники надою на дійну і фуражну корову за рік та валове виробництво молока по стаду за рік визначається як сума вказаних показників за 12 місяців.

Обладнання. В технології доїння розрізняють: підготовчі операції, безпосередньо доїння і заключні операції. До підготовчих відносяться: обмивання і обтирання вимені з одночасним масажем, здоювання перших цівок, надівання стаканів. Заключні операції включають: машинне додоювання, знятття доїльного апарата. Кількість доїльних апаратів, необхідних для видоювання технологічної групи корів, визначаємо за залежністю:

Да = ,

де Д_а - необхідна кількість доїльних апаратів;

Кт - кількість дійних корів у технологічній групі, голів;

t - середня тривалість доїння однієї корови, хв. (орієнтовно 9 - 10хв при доїнні у доїльні відра і 6 - 8хв при доїнні у молокопровід);

Тн - тривалість разового доїння (розрахункового поголів’я) технологічної групи, хв (за зоотехнічними вимогами Т_нmах < 90 - 120 хв.).

Кількість доїльних апаратів або станків доїльного майданчика, які може обслужити оператор без простоїв і перетримки їх на вим’ї, розраховуємо за залежністю:

n = ,

де t_д - середня тривалість доїння апаратом без участі оператора (автоматичне доїння), хв, яка не повинна бути більшою 4 - 6 хв;

tмр - час для виконання машинно-ручних допоміжних операцій (підключення і надівання доїльних стаканів, заключний масаж і машинне додоювання, знімання доїльних стаканів і переходів від однієї корови до іншої - орієнтовно 35 - 105 с), хв;

t _Р - час для виконання ручних допоміжних операцій, хв. (підмивання, витирання, масаж вим’я, здоювання перших цівок молока, перенесення доїльного апарата).

Усі наведені витрати часу досягають при доїнні у доїльні відра 3 - 4 хв, у молокопровід – 2 - 3 хв, на доїльному майданчику - 0,8 - 1 хв.

Кількість операторів машинного доїння для ферми розраховують за залежністю:

Дф =

де Дф - розрахункова кількість операторів машинного доїннядля ферми, чоловік;

Кф - середньорічна кількість продуктивного поголів’я корів на фермі,голів.

Визначаємо:

К_Ф = К × 0,82 - 0,87.

Визначаємо продуктивність технологічної лінії первинної обробки молока на фермі.

У цьому разі слід виходити із концепції, що воно повинно оброблятися в потоці за схемою:

одержання Ž очищення Ž охолодження Ž>зберігання

Принцип потоковості необхідно враховувати при розрахунках погодинної продуктивності молочного обладнання, яке необхідне для прифермської молочної, його вибирають, враховуючи кількість поголів’я корів, їх продуктивність, максимальний обсяг молока, яке надходить після кожного доїння або за добу і товарність молока. Продуктивність технологічної лінії обробки молока визначають за залежністю:

Пл = ,

де Пл - продуктивність технологічної лінії первинної обробки олокана фермі, кг/год;

k₁ - коефіцієнт нерівномірності надходження молока протягомроку, визначається відношенням максимального місячного довеличини середньомісячного надою за рік по фермі;

k₂ - коефіцієнт нерівномірності добового надою (при триразовомудоїнні;

k₂ = 0,45 - 0,50 (при дворазовому 0,55 - 0,60);

Мm - товарність молока, %;

Кп - середньорічна кількість дійних корів по фермі, голів;

N - надій на дійну корову за рік, кг (обидва показники беремо ізтаблиці "Розрахунок виробництва молока на фермі";

Тд - тривалість одного доїння, годин (не більше 2 годин).

Знаючи продуктивність технологічної лінії, підбирають відповідне обладнання для її забезпечення.

Визначивши продуктивність технологічної лінії, підбирають відповідне обладнання для її забезпечення.

Для своєчасного і якісного охолодження одержаного молока визначають потребу холоду за залежністю:

Q = Пл × С (tн – tк) + q,

де Q - годинна потреба холоду для ферми,кДж/год;

С - теплоємність молока, кДж/кг °С (°С = 3,92);

tн - температура молока перед охолодженням, °С;

tк - температура молока після охолодження, °С;

q - витрати холоду в навколишнє середовище, кДж/год (можна приймати в межах 5 - 10% від Пп х С (tн – tк).

Враховуючи годинну потребу холоду і продуктивність холодильних машин, визначають їх потребу для ферми.

Всіподальші розрахунки технологічного процесу, а саме: встановлення відповідно до показників продуктивності, живої маси і фізіологічного стану норм годівлі тварин, поживність кормів, які використовують у розрахунках, орієнтовні раціони для виробничих груп, структура раціонів, добова потреба кормів по виробничих групах на осінньо - зимовий і весняно - літній періоди, загальна потреба кормів по періодах для всього поголів’я ферми, річний баланс кормів, потреба води, підстилки, вихід гною визначаємо відповідно до таблиць, наведених у розрахунках процесу вирощування ремонтного молодняку, враховуючи особливості даного процесу.

Розрахунок річного виробництва валової продукції на фермі наведено в таблиці 3.32.

Заключним етапом моделювання процесу є складання технологічної карти процесу (додатку 4).

Розрахунок потреби у кормах. Потреба у кормах визначається виходячи із способу утримання поголів’я, продуктивності корів, структури і типу раціонів для конкретного господарства (зони), живої маси і фізіологічного стану худоби.

Чим вищі надої молока від корови, тим менші втрати кормів на одиницю продукції.

У середньому ці показники коливаються від 1,3 - 1,45 ц корм. од. на 1 ц молока при надоях до 2000 кг на рік до 0,95 - 0.85 ц корм. од при надоях більше 6000 кг на корову. На 1 корм. од. потрібно дати 90 - 110 г перетравного протеїну, причому з підвищенням продуктивності потреба у протеїні зростає.

Таблиця 3.32

Дата добавления: 2014-11-29