Розрахунок потреби ферми (комплексу) у воді

Розрахунок річної потреби молочного стада в кормах

Розрахунок річного виробництва валової продукції - молока

Продукція	Поголів’я, гол	Вихід продукції від однієї тварини, ц	Одержановсього продкції зарік чи виробничій цикл, ц	Вартістьодиниціпродукції, грн.	Вартістьпродук­ціїї, грн.
Молоко		43,38	27111,9	30,0
Жива маса реалі­зованої худоби		5,3	827,0
Приплід		1,5	1035,0
Гній		150,0	43750,0	1,5
Всього	Х	Х	Х	Х

Керуючись приблизними нормативами, приведеними у додатках 3, розраховують річну потребу в кормах для усієї ферми (табл. 3.33). Після розрахунку складається раціон для дійної корови.

Таблиця 3.33

(надій на 1 корову 4200 кг)

Показни-ки	Структу- ра кормо-вого раціону	Поживність кормів. корм. од. ц	Валове виробницт­во молока. ц	Потреба в кормах	Вартість, грн..
к. од. ц	фізичній вазі, ц	1 ц	усіх кормів
Потреба у кормах	-	-			„	-	-
У т. ч. концентр.			-
сіно		0,4	-
солома		0,22	-			1,2
зелені корми		0,2	-
трав’яна різка		0,69	-			4,5
Усього		-				-

Розрахунок потреби у воді. Ці розрахунки виконуються виходячи із потреби та норм на 1 голову на добу, які надаються у завданні (табл. 3.34).

Таблиця 3.34

Групи худоби	Голів	Норми витрат на 1 гол., літрів	Загальна потреба на усе поголів’я
на добу	на рік	на добу, л	на рік, т
Корови
Нетелі
Телята
Усього
Страховий запас (10%)	-	19,0	-
Разом			-

Водопостачання. Залежно від якості води у вододжерелі і вимог споживачів до її якості в систему водопостачання можуть входити: вододжерело, водорозбірна споруда, насосна станція першого (і другого) піднімання, очисні споруди, напірно-регулюючий пристрій, зовнішній і внутрішній водопроводи. Визначальними даними при проектуванні водопостачання є норми споживання води худобою і вимоги до водопостачання, а також конкретна потреба тварин, усього підприємства у воді.Вода за своїми якостями повинна відповідати вимогам ДСТ 2874 – 73 «Вода питна».Поїлки для поїння тварин поділяються на індивідуальні і групові. Індивідуальні поїлки застосовують головним чином на фермах з прив’язним утриманням, у літніх таборах, на пасовищах. За принципом дії поїлки можуть бути клапанними і вакуумними.

Індивідуальні поїлки АП-1А, ПА-1А можуть бути підключені до верхнього чи нижнього водопроводу в корівниках з прив’язним чи боксовим утриманням. Вони включають розбризкування води під час поїння.

Групова стаціонарна автопоїлка АГК-4А з електропідігріванням призначена для поїння худоби до 100 голів при безприв’язному утриманні на вигульних майданчиках протягом усього року.

Розрахунок виходу побічної продукції (гною). Поряд із основною продукцією ферми важливе значення має побічна продукція (гній). Його вихід розраховують, користуючись нормативними матеріалами (ОНТП-1-89). Для зберігання гною будують гноєсховище, площу якого визначають за залежністю:

F =	Нд × Д
h × p

де Нд - вихід гною від тварин ферми за добу, т;

Д - тривалість зберігання гною у гноєсховищі, днів (як мінімум 100 - 120 днів);

h - висота бурта (глибина гноєсховища - 1,5 - 2 м);

р - густина гною 0,7 - 0,9 т/м³.

Розрахунок виходу гною заносять у таблицю 3.35.

Таблиця 3.35

Вихід гною по фермі (комплексу)

Групи худоби	Кількість, голів	Норми виходу на 1 гол.	Вихід від усього поголів’я, т
за добу,кг	за рік,ц	за добу	за рік
Корови			109,5
Нетелі			65,7	1,7	620,5
Телята			21,9	2,1	766,5
Усього		-	-	12,8

Тоді, для зберігання гною на протязі цілого року площа гноєсховища буде складати:

F= м².

Якщо гній видаляється двічі на рік, площу зменшують наполовину.

Для збирання гною на промислових комплексах і фермах застосовується різний набір машин.

При безприв’язному утриманні корів застосовуються різноманітні системи гноєвидалення. При боксовому і комбібоксовому утриманні тварин для гноєвидалення використовується комплект машин ВУС-10 і ВУС-15. скрепери ВУС-15 і ВУС-10 складаються з замкнутого ланцюгового контура, що несе по одному шкребку на кожній гілці ланцюга. Зворотно-поступальний рух виконується циклічно або безперервно. Переміщення скрепера не дозволяє коровам лежати в гнойових породах, завдяки чому підтримується їх чистота.

Установка пневматична для подання напіврідкого гною в гноєсховище УПН-15 дозволяє механізувати процес подання гною вологістю 85% і вище в гноєсховище на відстань до 500м. Застосування пневмоустановки поліпшує гігієнічні і санітарні умови на фермі. Гній, що надходить від внутрішніх гноєзбірник конвеєрів, потрапляє в гноєзбірник, що потім герметично закривається. За допомогою стиснутого повітря гній через розподільник подається в гноєпровід і далі в гноєсховище.

Для вивантаження рідкого і напіврідкого гною з відкритих і підпільних гноєсховищ призначені установки УВН-800, НЖН-200. установка для вивантаження напіврідкого гною із гноєсховищ УВН-800 складається з робочого органа скреперного типу, приводу, лебідки, системи блоків, тягового каната і комплектується насосом для рідкого гною НЖН-200. Залежно від консистенції гною у гноєсховищі рідка фракція відкачується насосом НЖН-200 у транспортні засоби чи подається по трубопроводах у систему зрошення, а напіврідка вивантажується скрепером по естакаді в транспортні засоби. Насос НЖН-200 призначений для перекачування рідкого гною з гноєприймачів і гноєсховищ у транспортні засоби чи по трубопроводах.

При економічній оцінці технологічного процесу виробництва молока визначають: молочну продуктивність корів, середній надій від корови при базисній жирності молока; затрати кормів (корм. од.) на 1 ц молока базисної жирності і затрати праці (люд./год.) на корову; вартість молока базисної жирності в цінах реалізації (грн.); затрати на утримання корови за рік і собівартість 1 ц молока базисної жирності; прибуток у розрахунку на корову при виробництві молока (грн.); рівень рентабельності виробництва молока (табл. 3.36).

Таблиця 3.36

Дата добавления: 2014-11-29