Тема 12. (дисконт - процент, що стягується банком) політику, валютні обмеження

(дисконт - процент, що стягується банком) політику, валютні обмеження.

Мета валютних інтервенцій (операцій на валютному ринку) -протидіяти зниженню курсу національної валюти чи, навпаки, його підвищенню. Однак, валютні інтервенції здатні бути ефек­тивним інструментом впливу на валютні курси лише в коротко­строковому періоді. Найбільш ефективні валютні інтервенції, що супроводжуються відповідними заходами в загальноекономічні політиці держави.

У зарубіжних країнах широко застосовується дисконтна по­літика, що полягає в маніпулюванні обліковим процентом. На­магаючись підвищити курс валюти. Центральний банк підвищує обліковий процент, що стимулює притік іноземних капіталів. Внаслідок покращується стан платіжного балансу, і валютний курс підвищується. Якщо уряд ставить за мету зниження ва­лютного курсу. Центральний банк знижує обліковий процент, капітали переміщуються в зарубіжні країни, і курс валют зни­жується.

Методи регулювання валютного курсу можуть бути спрямова­ні як на девальвацію - пониження курсу валюти, так і на реваль­вацію - підвищення курсу валюти. Це залежить від економічної ситуації в країні і мети, яку на даний момент ставить перед со­бою уряд. Він може намагатися збільшити сукупний попит за ра­хунок експортних можливостей, спираючись на девальвацію валюти, чи обмежити його за допомогою ревальвації.

На валютний курс впливають валютні обмеження, тобто сукупність заходів і нормативних правил, установлених у зако­нодавчому чи адміністративному порядку і спрямованих на об­меження операцій з валютою, золотом та іншими валютними цінностями. Валютні обмеження за поточними операціями платіжного балансу не поширюються на вільно конвертовані валюти, до яких МВФ відносить долар США, євро, японську ієну, англійський фунт стерлінгів.

Нині основною валютою, в якій здійснюється більше 80 %усіх міжнародних розрахунків, виступає долар США, що фактично зберіг статус резервної валюти. В такій же якості використову­ються євро та японська ієна.

З валютними обмеженнями тісно пов'язане поняття конвер-тованості валюти, 3 цієї точки зору розрізняють вільно конвер-

Грошово-кредитні інструменти забезпечення функціонування... 361

товану валюту (ВКВ), частково конвертовану та неконвертовану. Сфера обміну ВКВ розповсюджується на всі без винятку катего­рії власників грошових коштів і всі види зовнішньоекономічних операцій. ВКВ опосередковують міжнародні розрахунки, тобто виконують функцію світових грошей. До такої валюти в сучас­них умовах належать долари США і Канади, фунт стерлінгів, євро, японська ієна, швейцарський франк.

Більшість країн мають обмеження за зовнішньоекономічними операціями з власною валютою, тобто валюти є частково конвер­тованими. До неконвертованої валюти належать валюти країн, що застосовують жорсткі заборони і обмеження по ввезенню, вивезенню, обміну, продажу і купівлі національної та іноземної валют, а також валюти більшості країн, які розвиваються.

Курсове регулювання включає дві складові: валютні режими та курсовий контроль. Валютний режим - це комплекс еконо­мічних методів, що використовують при виборі і встановленні обмінного курсу національної валюти до базової валюти. Від­повідно до діючої класифікації, МВФ виділяє вісім валютних режимів: відсутність власного платіжного засобу, валютне управління, звичайна прив'язка курсу, прив'язка курсу в меж­ах коридору, повзуча прив'язка, повзучий коридор, кероване плавання, вільне плавання.

У більшості країн, починаючи із 70-х років XX ст., фіксовані курси валют уступили місце плаваючим. За умов плаваючих курсів валютний курс, як і будь-яка інша ціна, визначається рин­ковим попитом і пропозицією. Суттєві коливання під впливом попиту і пропозиції характерні для валютних курсів як сильних, так і слабких валют.

Курсовий контроль це сукупність адміністративних методів регулювання, що забезпечують короткострокову стабілізацію курсу обміну національної валюти, а також надходження іно­земної валюти до країни і поповнення державних золотовалют­них резервів. Світова практика свідчить, що курсовий контроль використовується більшістю країн у період кризи економіки з метою захисту фінансової самостійності, стабільності грошової системи, зміцнення курсу національної валюти.

Валютний контроль- це діяльність органів валютного контр­олю, спрямована на забезпечення дотримання резидентами і нерезидентами вимог валютного законодавства країни. Він

Дата добавления: 2014-11-29