Сучасна українська 11 страница

Подвоєння приголосних

у словах іншомовного походження

Подвоєння відбувається у випадку збігу однакових приго­лосних префікса й кореня: аддукція, апперцепція, ірраціональ­но, інновація, імміграція (але еміграція) іммобілізація, контр­революція, контррозвідка, сюрреальний, сюрреалізм та ін.

У загальних назвах іншомовного походження приголосні не подвоюються: анали, апеляція, бароко, беладона, белетристика, бравісимо, інкасо, інтелект, інтермецо, колектив, комісія, лібрето, піанісимо, стакато, фін (фіни), фортисимо, шасі та ін.

Винятки: алло, бритт, брутто, ванна, донна, дур­ра, еллін, канна, мадонна, мокко, мулла, нетто, осанна, оттоман, тонна, тратта, валлон (див. також с. 167).

Подвоєння відбувається в географічних, особових та ін. власних назвах: Апенніни, Ассирія, Аддйс-Абеба, Андорра, Аттика, Брюс­сель, Бонн, Бессарабія, Веллінгтон, Голландія, Еллада, Йоганнес­бург, Канни, Калькутта, Марокко, Міссісіпі, Міссурі, Ніцца, Оттава, Пруссія, Таллінн, Уссурі, Філіппіни, Яффа (але: Ліса­бон, Яси, Сарґасове море, Кузбас, Одеса, Цимеська бухта), Аві-ценна, Аллах, Будда, Гіппократ, Діккенс, Ганнібал, Одіссей, Руссд, Макіаве'ллі, Муссоліні, Теккерей та ін.

У чоловічих та жіночих іменах: Аполлінарій, Аполлбн, Вісса-ріон, Геннадій, Джбнні, Еммануїл, Ілля, Палладій (але: Ава-кум, Інокентій, Іполйт, Каленик, Калістрат, Сава, Саватій); Алла, Аполлінарія, Аполлднія, Бе'лла, Бе'тті, Васса_; Віолет-та, Ганна, Жанна, Елла, Емма, Іванна, Ізабелла, Інна, Ма-ріанна, Нонна, Рймма, Стелла, Су санна (але: Агнеса, Аґрипй-на, Інеса, Каміла, Каліста, Мира, Сара, Ревека).

Примітки: 1. Слід розрізняти правопис і значення * загальних та власних назв: ват (хоча Ватт), максвел (хоча Максвелл), бекерель (хоча Беккерель), бесемерівсь-кий (хоча Еессемер), децибел (хоча Белл), жакардовий (хоча Жаккард), імельман (хоча Іммельман), касандра (хоча Кассандра).

2. Уживання знака м'якшення та апострофа див. у роз­ділах «Позначення м'якості приголосних» та «Уживан­ня апострофа».

Слід розрізняти правопис і значення слів

біль (страждання)

бона (паперові троші, що

вийшли з обігу) була (ж. р. від дієслова

бути)

віла (русалка)

гал (наріст на рослині) галицйзм (від Галичина) голанка (порода курки) кача (каченятко) мана (привид, ілюзія)

миро (запашна олія)

мато... (частина складного сл., що означає «моторний», напр. мотоклуб і под.) пені (Р. відмінок від

іменника пеня) прусак (тарган) білль (законопроект)

бонна (вихователька, гувернантка)

булла (послання, розпорядження Папи Римського, скріплене печаткою) вілла (комфортабельний будинок

за містом) галл (мешканець Ґаллії) галліцизм (від галльський) голландка (мешканка Голландії) качча (мистецький жанр) манна (їстівний лишайник;

застиглий сік ясена, тополі та ін.) мирра (тропічне, бальзамбве дерево;

смола з нього) мотто (епіграф, гасло, дотепний вислів)

пенні (розмінна монета Фінляндії) пруссак (мешканець Пруссії)

Увага! Подвоєння зберігається в усіх похідних від початкової форми словах, напр.: ассирієць, бессарабсь­кий, буддист, даккський, еллінська, одіссея, оттоманка, прусський, тоннаж, філіппінець та под.

Передавання на письмі іншомовних власних назв

Іншомбвні власні назви слід передавати якомога ближче до мови оригіналу, дотримуючись, проте, норм українського право­пису (див. Додаток 5).

Слід пам'ятати:

1) прізвища та географічні назви не перекладаються

Алексеев	прізвище	Алексєєв
Филйппов	прізвище	Філіппов
Александрйя	місто (Єгипет)	Александрія
Белград	місто	Белград
Гбрно-Алтайск	місто	Горно-Алтайськ
Николаевск-на-Амуре	місто	Ніколаєвськ-на-Амурі
Октябрь	місто	Октябр
Орехово-Зуево	місто	Орєхово-Зуєво
Северо-Курйльск	місто	Сєверо-Курйльськ
Лунний	селище	Лунний
Майский	селище	Мййський
Лена	річка	Лена
Юг	річка	Юґ
2) закінчення -ой	у прізвищах зберігається
Донскбй	Донськой
Толстой	Толстой
Горовой	Горовой

3) закінчення -ьій, -ой у прикметникових географічних на­звах передається буквосполученням -ий; закінчення -ий після твердих приголосних — -ий, після м'яких приголосних — -ій; закінчення -ая, -яя — буквою -а, -я; закінчення -ьіе, -ие — -і

Більш. Яр Бєлий Яр

Крутой Лрг Крутий Лрг

Великий Устюг Великий Устюґ

Нйжний Тагйл Нижній Тагіл

Брестская Брестська

Верхняя Тура Верхня Тура

Богатгле Сабй Багаті Сабй

Велйкие Луки Великі Луки

4) закінчення -ое, -ее в географічних назвах передається
буквою -е

Богатое Багате

Бологбе Бологе

Гремячее Трем'яче

5) закінчення -(ь)е в географічних назвах передається бук-
вою-я

Забайкалье

Затйшье

Завблжье

Поддубье

Пониздвье

Примбрье

Жабье

Рибачье

Забайкалля

Затишшя

Заволжя

Піддуб'я

Понизбв'я

Примор'я

(але: Жаб'є

Рибаче)

©

Увага! Пам'ятаймо, що в цих формах один приго­лосний д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжується, а перед губними та р маємо тверду роздільну вимову, що позна­чається апострофом.

6) географічні назви, що походять від присвійних прикмет*
ників, набувають повністю іменникової парадигми

Кіров Кіровом

Пушкін Пушкіном

7) префіксальні прізвища та географічні назви передаються
відповідно до правил правопису префіксів (з урахуванням їх
звукового складу)

Беспалов

Подкопаев

Подволочаевск

Раздбрьі

Рассипнбе

Безпалов

Підкопаєв

Підволочаєвськ

Роздори

Розсипне

8) буквосполучення -зск-, -жск- передається буквосполу-ченням -зьк-

Харцьізск Харцйзьк

Фрйзские острова Фрйзькі острови

Онежское озеро Оне'зьке озеро

але Даргомйжский Даргомйжський

Правила правопису іншомовних прізвищ та географічних назв

Літера, знак

Іншомовні

Позиція

Літера, знак

Українською

е

Воронеж Пенза Федин Кузнецов Мицкевич

після приголосних

е

Воронеж Пенза Федін Кузнецов Міцкевич

Евдокймов Евгеньев Еланский Енисей Елйбуга

на початку слова

є

Євдокймов Євгеньєв Єланський Єнісей Єлабуга

Достоевский Бердяев Колгуєв Вересаев

після голосних

Достоєвський Бердяєв Колгуєв Вересаев

Аркадьев Васильєв Арсеньево Ананьев Алябьев Прокбфьев Григбрьев Барбье

після ь та апострофа

Аркадьєв Васильєв Арсеньєво Ананьєв Аляб'єв Прокоф'єв Григор'єв Барб'є

Ломтев Сергеев Лежнево

у суфіксах -єв,-єєв після приголос­них, крім р, ц та шиплячих

Лбмтєв Сергєєв Лежнево (але в болгар­ських: Бдтев, Дримев)

і

е

Лазарев Румянцев Нехорошев Плещеев Тютчев

у суфіксах після р, ц та шиплячих

е

Лазарев Рум'янцев Нехорошев Плещеев Тютчев

Сербе Зверев Наседкин Месткбвский Пескбв Пресняков Железновбдск Бєлгород Хмелів Каменев

якщо російське кореневе е відповідає і українському у споріднених словах

Є

Сербе Зверев Насєдкін Месткбвський Пєскбв Пресняков Желєзноводськ Бєлгород (але Белград) (але: Хмельбв, бо хміль - хмелю, Каменев, бо камінь - каменя)

е

Елкин Бугаев Окаемов Воробьев Соловьев Ручьев

на початку слова, після голосних, губних, а також після ч при роздільній вимові

йо

Йблкін Бугайбв Окайомов Воробйбв Соловйов Ручйбв

Королев Алфіров Новоселовское

після м'яких приголосних, під наголосом

ьо

Корольбв Алфьбров Новосьбловське

Семінов Фідоров Парфінов Артімовск

в утвореннях від спільних для обох мов імен

е

Семенов Федоров Парфенов Артемівськ

Лихачів Толмачіво Хрущів

під наголосом після ч, щ

о

Лихачбв Толмачбво Хрущов

і

длиста Здуардов дтуш

завжди

в

Еліста Едуардов Етуш

м

Иртиш, Сиктивкар Чаплигин Черемнйх

завжди

и

Іртиш Сиктивкар Чаплйгін Черемнйх

и

Ильичев Иркутск Игарка

на початку

і

Ільїчов Іркутськ Ігарка

Иена Иерихбн Иерусалйм

слова

е

Єна Єрихон Єрусалим

Йогансен Ибффе Иордания

у буквосполу-ченнях ио

й

Йогансен Йбффе Йорданія

Гагарин Бакйров Селигер Вйтебск Поти

після приголосних, крім шиплячих та ц

і

Гагарін Бакіров Селігер Вітебськ Поті

Жионб Тициан

перед голосними

Жіонб Тиціан

Чичиков Щиглов Джигарханян Тажибаев Шйшкин Тушино Цинандали

після шиплячих та ц

и

Чичиков Щиглов Джигарханян Тажибаев Шйшкін Тушино Цинандалі

Голиков Ивич Варганич Рабиндвич Игнатович

у суфіксах -ик>, -ич-, (-ович, -евич), -ИЦ-, -ищ-

Голиков Івич Варганич Рабиндвич Ігнатбвич

и

Тобилевич Голйцин Радйщев Мьітйщи

и

Тобілевич (але Гринвіч) Голйцин Радйщев Митйщі

Легких Крепкйх Польских

у прізвищах, що закінчуються на -их

Легких Крепкйх Польських

Придворов Привбльное Привблжье

у префіксі При-

Придворов Привальне Привблжя

Виноградов Пивоваров Писарев Пирогово Кисловодск Кирйллов Тимофєєв Зинбвьев

у спільних для української, російської та інших слов'янських мов слів

Виноградов Пивоваров Писарев Пирогово Кисловодськ Кирйлов Тимофєєв Зинов'єв

Вбинов Измайлов Израиль Раич Стбич Кайр

після голосних

Вбїнов Ізмаїлов Ізраїль Раіч Стбгч Каїр

Ильйн Гурьин Марьино

після ь та апострофа

Ільїн Гур'їн Мар'їно

ио

Голембибвский Пиотровский Миодбвич

польське спо­лучення -іо після губних;

йо

Голембйбвський Пйотрбвський Мйодбвич

Аниблек Генсибрский, Козиолецкий

після м'яких приголосних

ьо

Аньблек Генсьбрський Козьолецький

і

ь

Коньков

згідно з пра-

ь

Коньков

Кольцов

вилами

Кольцов

Ильеску

написання знака

Ільєску

Гомель

м'якшення

Гомель

Октябрьск

та апострофа

Октябрськ

Дамаск

(але Дамаск)

Горький

Горький —

(виняток)

Дьяков

Дьяков

Касьянов

Касьянов

Татьяничев

Татьяничев

Мяльцев

Мяльцев

Чайкбвский

Чайкбвський

Мозовецкий

Мозовецький

Французский

Французький

Обь

без ь

Об

Пермь

Перм

Тверь

Твер

Ковьяров

з апо-

Ков'яров

Арефьев

стро-

Ареф'єв

Гурьев

фом

Гур'єв

Нбвьіе

Нові Вороб'ї

Воробьй

Белбв

без

Бєлбв

Вязьма

апо-

Вязьма

Ветров

строфа

Вєтров

Пясецкий

Пясецький

Репин

Рєпін

Рюмин

Рюмін

Ряхин

Ряхін

Увага! Якщо в паспорті чи іншому документі прізви­ще записано неправильно, слід у примітці зазначити: Таке прізвище записано в паспорті (свідоцтві), або ж пода­ти правильне прізвище, указавши у примітці: У пас­порті (свідоцтві) прізвище записано неправильно як...

Розділ IV Морфологія і правопис

Однією з визначальних ознак культури писемного та усного спілкування є граматична правильність, тобто дотримання унор­мованих правил змінювання слів та їх творення, побудови сло­восполучень і речень.

Кожній повнозначній змінюваній частині мови — іменнику, прик­метнику, числівнику, займеннику, дієслову властива певна, чітко вста­новлена система словозміни, якої слід обов'язково дотримуватися.

Іменник

Іменник — самостійна частина мови, що об'єднує слова, які називають предмети, опредмечені знаки, процеси, дії та відпові­дають на питання хто? що?

Змінювані іменники поділяються на чотири відміни. Імен­ники І та II відмін за характером закінчень поділяються на тверду, м'яку й мішану групи. —

Таблиця відмінкових закінчень іменників І відміни

Від­мін­ки	Однина	Множина
Тверда група	Мішана група	М'яка група	Тверда група	Мішана група	М'яка група
з осно­вою не на й	3 ОСНО­ВОЮ на й	з осно­вою не на й	з осно­вою на й
Н.	-а	-а	-я	-Я	-и	-і	-і	-ї
Р.	-и	-і	-і	-^1	□, -ів	□,-ей	□,-ей, -ів	□
д-	-і	-і	-і	-ї	-вм	-ам	-ям	-ям
3.	-У	-У	-ю	-ю	як у Н. або Р. відмінку
Ор.	-ою	-ею	-ею	-ЄЮ	-ами	-ами	-ями	-ями
м.	як у Д. відмінку	-вх	-ах	-ях	-ях
Кл.	-о	-е	-е,-ю	-є	Як у Н. відмінку

Примітки: 1. Якщо в різних іменниках тієї самої групи є різні закінчення, вони подаються через кому, знаком □ показано нульове закінчення.

2. Після прийменника по іменник уживається у формі М., а не Д. відмінка: зв'язати по руках і ногах, а не по рукам і ногам; орієнтуватися по картах, а не по картам; постачати по каналах і газопроводах, а не по каналам і газопроводам.

Таблиця відмінкових закінчень іменників чоловічого роду II відміни

	Однина	Множина
			М'яка	група			М'яка група
Від-	Тверда	Мішана	з осно-	з осно-	Тверда	Мішана	з осно-
мін-	група	група	вою не	вою	група	група	вою не	осно-
ки			на й	на й			на й	вою на й
Н.	□, -0	□	□	□	-и,-і, -а	-і	-і	-ї
Р.	-а, -у	-а, -у	-я, -ю	-я, -ю	-ів, □	-ів	-ів, -ей	-їв
д.	-ові/-у	-еві/-у	-ЄВІ/-Ю	-ЄВІ/-Ю	-ам	-ам	-ям	-ям
3.	Як	у Н. або Р. відмінку	Яку	Н. або Р. відмінку
Ор.	-ом, -им	-ем	-ем	-єм	-ами, -ьми	-ами	-ями, -ьми	-ями
м.	-І/-ОВІ/, -У	-у	-І/-ЄВІ/, -ю	-іУ-єві/, -ю	-ах	-ах	-ях	-ях
Кл.	-е, -у	-е, -у	-ю	-ю	Як у Н. відмінку

Закінчення іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини залежно від їх значення

-а - тверда та мішана групи -я - м'яка група	-у - тверда та мішана групи -ю - м'яка група
1. Назви осіб, імена та прізвища: пана, учня, декана, хлопця, бонда- ря, школяра, учителя; Лазаря, Шевченка; також назви персоні- фікованих предметів та явищ: Ліса, Вітра, Мороза, Тумана. 2. Назви планет, сузір'їв та ш. не- бесних тіл: Марса, Нептуна,	1. Іменники на позначення речовини, маси, матеріалу азоту, асфальту, борщу, сиру, гасу, квасу, льоду, меду, цементу, спирту, кис- ню (але хліба). 2. Назви, що означають збір- ні поняття: ансамблю, саду,

Водолія, Рака, астероїда, боліда.

3. Назви тварин, дерев: коня, пса; горіха, ясена.

4. Назви чітких предметів, речей: барабана, ключа, малюнка, ножа, плаща, портфеля Гале трону).

5. Назви населених пунктів: Бер­ліна, Відня^ Києва, Житомира, Лондона, Луцька, Львова, Мирго­рода.

о. Інші географічні назви з на­голосом у Р. відмінку на кінцево­му складі, а також із суфіксами присвійності -ов, -ев (-єв), -ик (-їн): Дінця, Псла, Дністра, Орла, Дніпра, Сиваша, Остра, Пскова, Тетерева, Колгуєва, Пирятина.

7. Назви мір площі, довжини, ваги, часу, одиниць енергії, напруги та ін.: акра, дюйма, метра, грама, вечора, дня, місяця (але: віку, кварталу, ранку,року), джоуля, люкса, карата, літра, відсотка, байта; назви місяців і днів тиж­ня: жовтня, вівторка; назви гро­шових одиниць: гроша, долара, червінця, фунта, реала, стерлінга, карбованця, шилінга; числові на­зви: мільйона, десятка.

8. Назви машин та їх деталей: ав­томобіля, автобуса, дизеля, кузова, двигуна, мотора, поршня, шківа.

9. Терміни іншомовного походжен­ня, що означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геомет­ричні фігури та їх частини: карни­за, еркера, портика, картуша; ато­ма, катода, квадрата, конуса, радіу­са, ромба, сегмента, синуса, тощо, а також українські суфіксальні сло-ва-терміни: відмінка, займенника, трикутника, чисельника, числівни­ка Сале: вііду, роду, складу, способу).

10.Частини тіла, органи: рота, паль­ця, хребта, нігтя, кишківника, шлунка (але: стравоходу, можу).

парку,₍гаю, атласу, карава­ну, кодексу, батальйону, вишняку, загалу, інвента­рю, капіталу, каталогу, колективу, лісу, оркестру, реманенту, тексту, рою, тому, сушняку, товару, тріумвірату, комплексу, абзацу, хору (але: табуна, циркуляра).

3. Назви рослин, кущів, пло­дових дерев: барвінку, буз­ки, буркуну, гороху^ Гале: будяка, вівси), звіробою, мо­лочаю, очерету, чагарнику (але чагаря), щавлю, ячменю; ренету, кальвілю, ренклоду, макінтошу.

4. Назви будівель, споруд, приміщень та їх частин: вокзалу, ґанку, даху, заво­ду, цеху, складу, залу, зам­ку, каналу, шлюзу, метро­політену, коридору, шинку, мезоніну, молу, порогу, па­лацу, поверхи, сараю, тину, універмагу (хоча ангйра та з наголосом на закінченні: бліндажа, гаража, куреня, млина, хліва, маяка, сажа).

5. Назви установ, закладів, організацій та їх підрозді­лів: інституту, клубу, кооперативу, технікуму, комітету, поштамту, штабу, театру, факульте­ту, деканату, відділу.

6. Назви явищ природа: вітру, вогню, граду, жару, землетрусу, морозу, холо­ду, інею, снігопаду, припли­ву.

7. Назви почуттів, відчут­тів та хвороб: болю, гніву, жалю, дуру, страху (але

Примітки:

1. Без зміни значення слова припу­скаються паралельні закінчення в іменниках: стола і столу, плота і плоту, моста й мосту, паркана й паркану, полка й полку, двора і дво­ру, гурта й гурту (група).

2. Назви 2-ї частини складених то­понімів мають закінчення від­повідних іменників: Зеленого Гаю, Кривого Рогу, Кам'яного Броду, але Великого Бурлука, Верхньо­го Салтова, Красного Ключа.

& У в а г а! Зміна закінчення впли­ває на значення слова в таких імен-_г никах:

акта (документ)---- у (дія)

Алжира (місто)---- у (країна)

алмаза (окр. кристал; інстру-
мент) --- у (мінерал)

апарата (пристрій) — -у (уста­нова)

бала (од. виміру) — -у (танцю­вальний вечір) бара (од. виміру) —у (ресторан) більярда (стіл) —у (гра) блока (част. споруди, машини) —

-у (об'єднання) бора (свердло) —у (хім. елемент) борта (частина одягу) — -у (ча­стина судна) булата (зброя) —у (сталь)

буряка (одиничне)---- у (збірне)

вала (деталь машини) —у (на­сип; хвиля) детектива (агент) —у (твір)

джина (дух)---- у (напій)

духа (у міфології) — -у (свідо­мість, запах та ін.) екіпажа (ресорний візок) — -у

(команда) елемента (деталь) —у (абстрак­тне)

звука (термін) —у (в ін. знач.) знака (предмет, сигнал) —у (від­биток, прикмета)

гріха); нежитю, кащлк ґрйпу, кору, тонзиліту тифу (але правця).

8. Іменники на позначення місця, простору: абзацу байраку, краю,_г лиману, лугу, майдану, рову, ручаю, світу, уривку, яру (але. бугра, горба, хутора, бере­га та зменшені форми на -к: ліска, лужка, майдан­чика, ставка).

9. Терміни іншомовного по­ходження (хім. або фіз. процеси): аналізу, імпуль­су, синтезу, ферменту;

літературознавчі терміни: альманаху, епосу, жанрі), журналу, міфу, нарису, об­разу, памфлету, роману, стилю, сюжету, фейлето­ну (але: дифірамба, мад-

/

шґала). 0. Назви видів спорту й танців: альпінізму, баскет­болу, бобслею, боксу, во­лейболу, картингу, слало­му, тенісу, футболу; ва­льсу, галопу, краков'яку, міньйону, менуету, полоне­зу, танку, танцю (але: го­пака, козачка, тропака). 11. Назви процесів, станів, властивостей, ознак, форма­цій, явищ суспільного жит­тя: авралу, бігу, вантажу, винятку, галасу, дисонан­су, догмату, достатку, екс­порту, ідеалу, інтересу, іспиту, клопоту, колокві­уму, конфлікту, крику, ляпасу, мажору, міражу, мінімуму,

моменту, принципу, прогре­су, процесу, реалізму, рей­су, ремонту, ритму, руху,

каченя (одиничне) — -ю (збір­не)

клина (клинець) — -у (ділянка землі)

іиста (фанера, залізо) — -у (рослина)

листопада (місяць) — -у (про­цес^

магазина (пристрій)--- у (крам-
ниця)

Манчестера (місто) — -у (тка­нина)

медіатора (муз.) —у (речовина) органа (част. організму) — -у

(установа; видання) папера (документ) —у (матеріал)

потяга (поїзд)---- у Спочуття)

початий (суцвіття) — -у (в ін.

знач.)

пояса (пасок; талія) — -у

(просторове) раза (із півтора та дроб. числ.) —

-у (в ін. знач.) рака (тварина) —у (хвороба) рахунка (документ) —у (дія) реверса (мех.) — -у (зворотний

бік монети, медалі) рога (предмет) —у (в ін. знач.) Рима (місто) — -у (держава)

рифа (на вітрилі)----- у (скеля)

сектора (матем.) — -у (в ін.

знач.)

стана (техн.) —у (муз. та ін.) терміна (слово) —у (строк) типа (людина) —у (зразок, об­раз)

томата (рослина) —у (припра­ва)

фена (вентилятор)---- у (вітер)

центра (кола) —у (в ін. знач.)

чина (людина)----- у (посада)

шаблона (пристрій, креслення) —

Дата добавления: 2014-11-29