КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Сучасна українська 16 страница
Змінювання дієслів у теперішньому часі та майбутньому часі доконаного виду Дієслова в теперішньому часі та майбутньому часі доконаного виду змінюються за особами й числами. За характером особових закінчень дієслова поділяються на першу, другу та архаїчну дієвідміни.
Проста форма цих дієслів утворюється додаванням префікса до форми теперішнього часу: читаю - прочитаю, кажу - скажу, глянемо - розглянемо, будують - збудують, їду - поїду. Рідше вживаються безпрефіксні дієслова доконаного виду (переважно зі значенням одноразової дії): гукну, крикну, сяду, гляну й под. 3. До архаїчної дієвідміни належать дієслова дати, їсти, повісти та префіксальні похідні від них. Дієслова давати, відповідати належать до І дієвідміни.
1^1 Примітка. У 3-й особі множини дієслово повісти * та похідні від нього не вживаються, їхнє значення передається іншими словами: повісти, розповісти - розкажуть, доповісти - повідомлять тощо. 4. Дієслово бути в теперішньому часі в усіх особах має
У майбутньому часі дієслово бути має закінчення І дієвідміни: буду, будеш, буде, будемо, будете, будуть. 5. Для особових форм дієслова характерні такі особливості: однаково, а передавати слід голосний за належністю до дієвідміни: пишемо, читаємо, сушите, стоїте; б) буквосполучення -шся у 2-й особі однини читається як в) у 3-й особі однини дієслова II дієвідміни обов'язково г) у 1-й особі множини в кінці виступає звук о: біжимо,
Примітка. Чергування постфіксів -ся, -сь у дієсловах теперішнього, минулого й давноминулого часу підпорядковано правилам милозвучності. Перед наступним приголосним слід уживати форми на -ся: ознайомлююся з документацією, перед голосним — на -сь: двері відчинились одразу, колись навчалась у Сорбонні.
Винятки: — дієслова хотіти, сопіти, ревіти, іржати належать до І дієвідміни, а дієслова бігти, боятися, стояти, спати - до II дієвідміни, хоч це й суперечить поданій вище умові; — дієслово сукати може належати як до І дієвідміни (сукаю, сукаєш, сукає...), так і до II дієвідміни (сучу, сучиш, сучить...); — іноді дієслова, подібні звучанням і близькі за значенням, залежно від їхнього звукового оформлення, можуть належати до різних дієвідмін (слати - стелю, стелеш... стелють і стелити - стелю, стелиш... стелять).
Увага! При дієвідмінюванні відбувається чергування приголосних в особових формах: а) у І дієвідміні приголосні змінюються в усіх особах
б) у II дієвідміні звукові зміни маємо лише в 1-й особі
Творення форм майбутнього часу недоконаного виду Дієслова майбутнього часу недоконаного виду мають просту (історично - складену) і складену форми. Відмінюються вони за такими зразками:
1. У простій формі після т перед м завжди стоїть и (кінцевий голосний неозначеної форми). 2. Складена форма утворюється поєднанням особових форм дієслова бути з інфінітивом недоконаного виду. 3. Проста і складена форми мають однакове значення.
Творення форм наказового способу 1. Аналітичні особові форми наказового способу 3-ї особи однини і множини доконаного і недоконаного виду утворюються від особової форми дієслова (3-ї особи однини і множини) додаванням модальної частки хай (нехай): хай (про)жив-е' -хай (про)жив-уть, нехай спить — нехай сплять. 2. Спеціальні форми наказового способу творяться від основи теперішного часу. Для цього від 3-ї особи однини відкидається закінчення -е або -ить: пйш(е), підкресл(ить), помірку[(й)е], пробач(ить), а потім: а) під наголосом та після збігу приголосних додаємо осо- б) приголосні д, т, з, с, л, н, ц, після яких зникає ненаго-
в) зникає ненаголошений голосний також і після б, п, в, м, Усі ці форми мають у 1-й особі множини закінчення -мо, у 2-й особі множини - закінчення -те. 3. Для 1-ї особи однини форми наказового способу немає, хоча зрідка вживається розмовна аналітична сполука: хай я так живу або щоб я так жив (як формула божби). Закінчення дієслів наказового способу
Дієслова пити, бити, вити зберігають кореневий голосний -и: пий, бий,г вий. ^Дієслово їсти має такі форми наказового способу: їж, їжмо, їжте, а доповісти, розповісти - доповідай, розповідай. Форма 2-ї особи множини вживається також при ввічливому звертанні до однієї особи: Порадьте, учителько, будь ласка.
Безособові дієслова Ці дієслова, змінюючись за способами й часами, не змінюються, проте, за особами, родами й числами. Вони вживаються або у формі 3-ї особи однини, або у формі середнього роду та означають: а) явища природи: розвидняється, дніє, похолодало, смер- б) стан людини: морозить, лихоманить, не спиться, хочеть- в) уявлення про долю: щастить, таланить, фортунить; г) міру наявності чогось: не вистачає, бракує. Ці дієслова виступають у ролі присудків у безособових реченнях без підмета, але часто з додатком у Р., Д., 3. чи Ор. відмінках.
Безособова предикативна форма на -но, -то 1. Незмінювана форма дієслова твориться від пасивних дієприкметників шляхом заміни закінчення на суфікс -о: написаний - написано, забитий - забито, зроблений - зроблено, розглянутий - розглянуто. Ця форма, як і безособові дієслова, уживається в ролі присудка в безособових реченнях. При ній не буває підмета, але є прямий додаток, виражений 3. (чи Р.) відмінком без прийменника: рішення прийнято, звіт заслухано, усі роботи розглянуто, помилок не помічено.
2. Використовувати форму на -но, -то треба замість пасивних Від форм пасивних дієприкметників вони відрізняються тим, що не змінюються і в реченні виконують тільки предикативну функцію: виступають головним членом безособового речення, наприклад: Усім надано рівні можливості. Слід писати: Постанову прийнято одноголосно; а не Постанова прийнята одноголосно; але: Бійці були виснажені після важкого бою. 3. Безособова форма виражає дію, минулу недавно: Останній Дієприкметник
Дієприкметник — особлива форма дієслова, що виражає ознаку за дією і відповідає на питання який? яка? яке? які? Ця форма дієслова поєднує в собі дієслівні ознаки з прикметниковими, а саме: — як і дієслово, називає дію, має доконаний чи недоконаний вид, буває перехідним (пасивний) або неперехідним (активний); — як і прикметник, називає ознаку предмета, має форму відмінка, роду й числа.
1. Активні дієприкметники називають ознаку предмета, зумовлену дією того самого предмета: камінь лежить - лежачий камінь -(недоконаний вид); дерево засохло — засохле дерево (доконаний вид). 2. Пасивні дієприкметники називають ознаку предмета, зумовлену дією іншого предмета: контролюють ситуацію -контрольована ситуація (недоконаний вид); застосували метод - застосований метод (доконаний вид). Пасивні дієприкметники можуть називати ознаку предмета, зумовлену зворотною дією того самого предмета: дівчинка вдягліїся - удягнута дівчинка, бабуся посміхнулася - усміхнена бабуся. 3. У межах кожного з них (активного чи пасивного) за
Творення і правопис дієприкметників 1. Активні дієприкметники минулого часу на -лий (-а,-е) доконаного виду творяться від основи інфінітива неперехідних дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -л-: змарні(ти) -змарнілий, опа(сти) - опалий, спочй(ти) - спочилий, мерзіти) - мерзлий. Суфікс -ну-, як правило, випадає: засох-ну(ти) - засохлий, промбкну(ти) - промоклий. 2. Активні дієприкметники теперішнього часу на -чий (-а, -е) недоконаного виду творяться від основи 3-ї особи множини теперішнього часу перехідних дієслів недоконаного виду за допомогою суфіксів -уч- {-юч-) (від дієслів І дієвідміни), -ач-(-яч-) (від дієслів II дієвідміни) і родових закінчень -ий, -а, -є: квітну(ть) - квітнучий, співаю(ть) - співаючий, зітхй-ю(ть) — зітхаючий, лежа(ть) — лежачий. Ці форми в сучасній українській мові мають обмежене вживання. не можна говорити й писати: навчаючий сина батько поважаюча себе людина говорячий промову депутат виконуючий пісню співак треба говорити й писати: батько, який навчає сина людина, яка себе поважає депутат, який виголошує промову співак, який виконує пісню Слід писати й говорити: завідувач, а не «завідуючий»; командувач, а не «командуючий». Однак можливий вислів виконуючий обов'язки, оскільки вислів має значення іменника. Примітка. Форми на -лий недоконаного виду мають значення прикметників, порівняйте:
3. Пасивні дієприкметники обох видів утворюються від основи інфінітива перехідних дієслів за допомогою суфіксів -н-, -єн- (-єн-), -т- а) якщо основа інфінітива закінчується на -а (-я), -ува- б) якщо основа інфінітива закінчується на голосні -и, -і (-Ї) при цьому кінцеві голосні основи випадають, а приголосні здебільшого зазнають змін: узгоди(ти) змуси(ти) пилососи(ти) запрягСтй) пек(тй) врази(ти) верті(ти) пустй(ти) заспокоїСти) загоііти) узгбдж(у) - змуш(у) - пилосбш(у) - запряж(у) - печ(у) — враж(у) — верч(у) — заспок6[й(у)] - заго[й(у)] - змушений пилосошений запряжений печений вражений верчений пущений заспокоєний загоєний Перед цими суфіксами після губних з'являється -л- вловй(ти) купй(ти) зробй(ти) зломй(ти) вловлСю) купл(ю) зробл(ю) зломл(ю) вловлений куплений зроблений зломлений в) якщо основа інфінітива закінчується на суфікс -ну чи на голосний, що належить до кореня, або на -р, то до такої основи (переважно односкладової), як правило, додається суфікс -т- {-ий, -а, -е, -і): припну(ти) - припнутий, взу(ти) - взутий, розбй(ти) - розбитий, нагрі(ти) -нагрітий, взя(ти) - взятий, м'я(ти) - м'ятий, вйтер-(ти) - витертий. Від дієслів з основою інфінітива на -оро-, -оло-, а також із суфіксом -ну- можуть утворюватися паралельні форми дієприкметників із суфіксами -т- і -єн-: пороти - поротий і порений, колоти - колотий і колений, молоти - молотий і мелений; стйсну(ти) - стиснутий і стиснений; верну(ти) — вернутий і вернений; замкну(ти) - замкнутий і замкнений; кй-ну(ти) - кинутий і кйнений; усуну(ти) - усунутий і усунений; зігну(ти) — зігнутий і зігнений. | Л Увага! У пасивних дієприкметниках -н- не подвоюється: зроблений, намальований, зав'язаний, натхнений та ін. 4„ Дієприкметники із часткою (постфіксом) -ся не утворюються. Якщо ж активний чи пасивний стан твориться від дієслова на -ся, то частка -ся відпадає: розчервонітися - розчервонілий, намерзтися - намерзлий, зажуритися - зажурений, усміхнутися - усміхнений, утомитися - утомлений, купатися ~ купаний.
Відмінювання і вживання дієприкметників і. Усі дієприкметники змінюються за відмінками, родами й числами, як прикметники твердої групи.
2. Активні дієприкметники доконаного виду (на -лий) та пасивні (на -ний, -тий) уживаються без обмежень - нарівні з прикметниками: Вигляд він мав чудернацький, був якийсь наче підстрелений у своєму перетягнутому путом, поруділому від дощів сіряку (О. Гончар). 3. Активні дієприкметники недоконаного виду на -учий (-ючий), -ачий (-ячий) уживаються рідко й без залежних слів: Нудьгуючими очима дивився він на село (3. Тулуб). Не бійся гостя сидячого, а бійся гостя.стоячого (Н. те.). Штучними сприймаються ті самі дієприкметники, коли їх їх доцільніше замінити: а) лідрядним означальним реченням: Не бійся гостя, який б) пасивним дієприкметником: Знудженими від пересичен-
Дієприслівник
Дієприслівник — особлива незмінювана форма дієслова, яка означає додаткову дію або стан, що супроводжують іншу дію або стан, названі дієсловом і відповідає на питання що робивши? що роблячи? 1. Дієприслівники доконаного виду творяться від основи Дієприслівник доконаного виду означає таку другорядну дію, яка відбулася чи відбудеться раніше від основної, і відповідає на питання що зробивши? 2. Дієприслівники недоконаного виду творяться від основи У корені дієприслівника теперішнього часу зберігаються всі ті особливості, які виникають при творенні дієслівних форм 3-ї особи множини теперішнього часу. Дієприслівник недоконаного виду означає другорядну дію, одночасну з основною, і відповідає на питання що роблячи? 3. Дієприслівники утворюються також від дієслів, які закін- Дієприслівниковий зворот — дієприслівник із залежними від нього словами (словом). Активно використовується в ОДС, особливо в кліше, і сприяє більшій чіткості й стислості вираження думки. ®
Увага! Слід відрізняти дієприслівники недоконаного виду від близьких за звучанням активних дієприкметників у Н. (3.) відмінку множини, які відповідають на питання які? й мають закінчення -і: Раптом увімкнулися всі гучномовці, заглушуючи два співаючі хори. Примітка. Дієприслівник уживається лише тоді, коли в реченні до одного діяча відноситься щонайменше дві дії.
Особливості використання дієслівних форм у ділових паперах 1. Треба використовувати тільки книжні дієслова та їх форми: активізувати, дезінформувати, деномінувати, добирається, домінувати, дрейфуючи, знаменувати, подається, регламентувати, символізувати, формулюючи й т. ін.). неправильно важити рихтуватися балакати слабувати договорюватися поспівати пришедші позичати відчитуватися повідати тикати сидя шоферувати сипонути правильно зважувати збиратися говорити хворіти домовлятися устигати які (що) прийшли авансувати звітувати розповідати, повідомляти, інформувати говорити «ти» сидячи працювати шофером насипати 2. Уникати умовного способу: неправильно Підприємства змогли б виконати замовлення, якби... правильно Підприємства виконають (зможуть виконати) замовлення, якщо... Виконавець повідомив би Вас Завчасне повідомлення вико- за умов... 3. Уживаючи ті чи інші форми наказового способу, слід ураховувати конкретну ситуацію, умови спілкування та норми мовного етикету. 4. В актах, наказах, розпорядженнях, службових листах, інструкціях, дорученнях та под. уживають неозначену форму дієслова (інфінітив). Але слід пам'ятати, що нормативною є цюрма на -ти, а не на -ть: неправильно правильно говорить говорити запроваджувать запроваджувати 5. У документах більшість дієслів має форму 3-ї особи од- неправильно правильно допомага допомагає оббіга оббігає 6. Надавати перевагу активним конструкціям над пасивни- неправильно правильно Завдання було достроково Наша група достроково виконане нашою групою виконала завдання. Головна увага ним Головну увагу він приділив... Інспектори, які Інспектори, яких призначає призначаються комісією... комісія... Випробування проводяться Випробування проводять у запланованому режимі. (проведено) у заплано- 7. Не вживати розмовних (калькованих) та дієслівних форм неправильно правильно носе носить робе робить 8. Уживати теперішній час на позначення майбутнього, якщо 9. Уникати вживання форм давноминулого часу: неправильно інформація надходила була я виконав був проект (були) узгодили були звернення надійшло було правильно інформація надходила я виконав проект узгодили звернення надійшло 10. Не порушувати норми вживання форм залежного слова: неправильно свідчити факти відзначати про успіхи довести про інформацію опанувати професією доторкатися приладу піклуватися за (кого) шкодувати гроші правильно свідчити про факти відзначати успіхи довести інформацію опанувати професію доторкатися до приладу піклуватися про (кого) шкодувати грошей 11. Надавати перевагу складеним формам дієслів недоконаного виду в майбутньому часі: неправильно завтра відпочиватимемо перерахуватимемо працюватимем сьогодні розпочинатиметься правильно завтра будемо відпочивати будемо перераховувати будемо працювати сьогодні буде розпочинатися 12. Широко використовувати дієприкметники та дієприслівники, але уникати ненормативних форм або заміняти їх іменниками, іменниками із прийменниками (описова конструкція), дієсловами: неправильно оточуюче середовище знаючий працівник
керуючий відділом бувші учасники правильно довкілля; навколишнє середовище обізнаний працівник; тямущий (тямкий) працівник, який добре знає (розбирається, володіє) керівник відділу колишні учасники
запитуючий подорожуючий граючий рахуючий прибутки головуючий зборами пануюча думка знеболюючий засіб перемігший ріжучий інструмент спрямовуюча рейка кажучий промову початкуючий поет відстаючий клас захоплюючий краєвид хвилюючі враження хвилюючий стан хвилююча новина не дивлячись на об'єктивні причини ведучий архітектор лікуючі властивості лікувальні властивості Однак окремі форми активних дієприкметників теперішнього часу з суфіксами -уч (-юч), -ач (-яч) почали використовувати, але у функції означення, а не головного компонента дієприкметникового звороту, наприклад: неправильно правильно добробут, зростаючий зростаючий щороку добробут щорічно) Це ж стосується й активних дієприкметників минулого часу із суфіксом -л-: неправильно правильно яблука, замерзлі від морозу замерзлі яблука Сабо яблука, що замерзли від морозу) Сфера використання активних дієприкметників — в основному термінологічна лексика': блукаючий нерв, крокую- Див. тему «Труднощі перекладу процесових понять». чий екскаватор, ведуче колесо, ріжучий диск, тонізуючі речовини, резонуюча камера, діючий вулкан, несуча поверхня крила, працюючий двигун, планеруючий літак, лімітуючий режим. 13. Форми 2-ї особи однини, 1-ї та 2-ї особи множини дозволяють уникати форми давайте в наказовому способі. Обійтися без неї можна й за допомогою додаткових слів. неправильно правильно давайте проголосуємо проголосуймо давайте почнемо є пропозиція почати давайте привітаємо нашу гостю або пропоную почати прошу привітати нашу гостю або вітання нашій гості Дієслово давайте вживається лише у своєму прямому значенні, коли ця форма заохоти поєднується з іменником, що означає певні предмети: Давайте Ваші посвідчення; Розрахунки і креслення давайте мені. Хоча й у цих випадках інтонаційно та за допомогою невер-бальних засобів (жесту) можна спонукати до дії: Ваші посвідчення, будь ласка; Прошу розрахунки і креслення. 14. Існує дві рівнозначні форми написання дієслів із числівниками: а) Шість бригад не виконало (не виконали) план. Але за непрямого порядку слів лише — Не виконало план шість бригад; б) Двоє студентів пішло до їдальні (сумісна дія — пішли разом); Двоє студентів пішли до їдальні (роз'єднана дія — кожен пішов окремо). 15. Із кількісними словами ряд, низка, більшість, меншість, багато, мало, кількість дієслова вживаються в однині: ряд підприємств надіслав, більшість працівників з'явилося. 16. Якщо субстантивне слово виражено числівниками: сто, тисяча, мільйон, мільярд та под., то дієслово слід уживати в однині: сто гривень витрачено; тисячу тонн завезено. 17. За наявності слів разом, спільно дієслово (присудок) ставиться в однині: Адміністрація заводу спільно із профкомом розглянула... Але ставиться у множині, коли однорідні підмети вжиті через кому або через сполучники і, й (та у значенні і): Адміністрація заводу та профком розглянули... 18. Дієслово вибачаюсь (-ся) має у своєму складі колишній займенник ся, що був формою від себе — я, порівняйте: збираюся (я збираю себе), умиваюся (я вмиваю себе). Отже: неправильно Я вибачаюсь (-ся), вибачаюсь (-ся) За це треба вибачитися
Я хочу вибачитися правильно Вибачте мені (даруйте, перепрошую); прошу вибачення. Пробачте! За це треба попросити пробачення або Треба перепросити. Даруйте, завинив (винуватий). Я не хотів завдати Вам прикрощів (Вас образити)! Прошу Вас, не ображайтеся. Я завинив перед Вами.
Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 1056; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |