Сучасна українська 14 страница

— островів (о-в) — на острові Ява;

— пустель, вулканів — У пустелі Каракум, поблизу вулка­на Везувій;

— республік — (країн, держав) Учора повернувся з Рес­публіки Ємен.

За відсутності слів місто, село, озеро й под. назви відміню­ються: Надійшли вітання від колеґ із Одеси.

Це правило поширюється також на назви планет, комет, ас­тероїдів: Ракета досягла поверхні планети Сатурн; Ведуться спостереження за кометою Когоутека.

Не узгоджується також перша частина складних географіч­них назв при творенні прикметникових форм. Це стосується складних назв, у яких

а) друга частина є прикметником: Білгород-Дністровсь-
кий — Білгород-Дністровського р-ну;

б) друга частина є числівником: Знам'янка Друга —
Знам'янкодругий;

в) друга частина є іменником: Біла Церква — Білоцерків-
ський р-н, Талди-Курган — Талди-Курганський р-н; друга
частина є іменником, що вказує на місце розташування насе-
леного пункту: Калач-на-Дону — Калачдонському р-ну;

г) перша і друга частини є іменниками: Кзил-Орда — Кзил-Ординська обл., Комиш-Зоря — Комиш-Зорянський р-н.

Не узгоджується друга частина складних географічних назв при творенні прикметникових форм. Це стосується складних назв, у яких обидві частини є іменниками, а друга вказує на місце роз­ташування населеного пункту; Яр-під-Зайчиком, але ярський-під-зайчиком; Франкфуртп-на-Майні, але франкфуртський-на-Майні.

Не узгоджуються назви вулиць, якщо вони мають форму чоловічого роду або являють собою складну назву: вулиця Хре­щатик; на розі вулиці Ярославів Вал, але вулицею Сретенкою.

Правопис складних слів Разом пишуться:

Перша частина	Спол. звук	Складне слово
прикметник (м'якої групи) (твердої групи)	(ь)о	верхньоволзький, давньоукраїнський, середньовіччя, синьоокий
о	білокрівці, важкоатлет, західносибірська, південноукраїнський, північнокрймський, західноказахстанський, легкокрилий, сліпоглухонімий, східноттайський, південноафриканський Сале Південно-Африканська Республіка хоча Центральноафриканська республіка), чорноземний
іменник (після твердого приголосного та шиплячого) (після м'якого приголосного, неподовженого) (після й або м'я­кого подовженого)	ролтопідшйпник, звіробій, пароплав, атомохід, дощомір, мечоносець Сале: кожум'яка, овочесховище)
е	бурелом, землетрус, працелюб Сале: конов'язь, коногон, костоправ, свиноматка, свинопас)
є	краєвид, насіннєсховище, сміттєзбірник
займенник	о	самовчитель, самопал, саморобний

Складні слова без сполучного звука

перша основа закінчується на голосний звук	важкохворий, всюдихід, загальнодер­жавний, кількаразовий, малопотуж­ний, новоутворений, радіокомітет
перша основа закінчується на приголосний звук; в абревіатурах	Болград, Горйньград, Івангород, Ужгород; виконком, завгосп, Мін'юст, Нацбанк, профспілковий
слова з першою числівнико­вою основою одно-, дво-, три-, чотири-	одноразовий, двозначний, двоярусний, триповерховий, чотирикімнатна
перша частина — прислівник вищого ступеня порівняння на -е	вищезазначений, нижчезгаданий (але трохи вище зазначений — без залежного слова)
слова з першою числівниковою основою двох-, трьох-, чоти­рьох-, якщо друга частина починається з голосного	двохактна, трьохелементна, чоти­рьохосьовий (але трьохлінійка)
складноскорочені слова з першими частинами: авіа-, авто-, агро-, анти-, архі-, біо-, вело-, водо-, газо-, геліо-, гео-, гідро-, екзо-, екстра-, електро-, зоо-, ізо-, квазі-, кіно-, контр-, к0смо-, лже-, макро-, мета-, метео-, мікро-, мілі-, мано-, мато-, над-, нео-, палео-, псевдо-, рвнтґено-, соціо-, стерео-, теле-, термо-, турбо-, фоно-, фото-, цито-та под.	авіаносець, автодром, агропромис-лбвість, антистатик (алеАнти-Дюринґ), архімільйонер, бюенергія, велотрек, водолікування, газорозвгдка, геліоцентрична, геологія, гідростанція, екзосфера, екстраординарний (але екстра-пбшта), електроприлад, зоосад, ізографія, квазіоптика, кінопрокат, космополіт, контрнаступ (але контр-адмірал), лжеапостол (алелже-Нердн), макроеконбміка, метабіоз, метеорологія, мікропроцесор (але мікро-ЕОМ), міліграм, монокристал, мотоперегони, надзвуковий, неоліт, палеолбгія, псевдоідея (але псе'вдо-Фауст), рентгеноскопія, соціоєтрук-тура, стереозвук, телеглядач, термо­метр, турбогвинтовий, фонокардіо­графія, фотолабораторія, цитологія
числівники з першою основою на сто-, дев'яносто- - у формі Н. відмінка; кількісний числівник у формі Р. відмінка, якщо друга части­на починається з приголосного	стовідсотковий, сторіччя, дев 'яносторічний; сорокавідерний, сорокаградусний, десятитбнка, шестиденка, восьмилітній, п'ятиповерховий, семибальний, десятивідсотковий
складні іменники, утворені з трьох і більше основ	радіотелемайстер, світлозвукопанорама, термогідродинаміка
у загальних назвах із першою основою пів-, напів-, полу-	пів'яйця, півдюжини, півмісяць, півозера (але пів на восьму), напівфабрикат, напівсон, напівавтомат, напіврідкий, полукіпок, полумисок, полудень
поєднання дієслова наказового способу з іменником	шибайголова, зірвиголова, перекотиполе, пройдисвіт, горицвіт; прізвища: Перебййніс, Убийвбвк, Непийпйво, Тягнйрядно, Вер-нйгора, Ломикамінь, Крутивус
Через дефіс пишуться
слова, що означають протилежн за змістом поняття	купівля-прбдаж, гмпорт-експорт, окйслювально-віднбвний, опукло-ввігнутий, рбзтяг-стйск
назви професій, фахів	лікар-стоматблог, льбтчик-випрббувач, режисер-постанбвник, слюсар-складальник
імена казкових персонажів	Вбвчик-Братик, Зайчик-Побігайчик, Лисйчка-Сестрйчка
назви державних посад, військових та наукових звань	генерал-губернатор, генерал-лей­тенант, контр-адмірал, лорд-мер, прем'єр-міністр, штабс-капітан, унтер-офіцер, член-кореспондент
складні іменники з першою складовою віце-, екс-, лейб-, максі-, міні-, обер-	віце-президент, екс-чемпіон, лейб-медик, максі-спідниця, міні-фабрика, обер-прокурор, екс-віце-прем' єр
назви складних одиниць виміру	людино-день, тонно-кілометр, кіловат-година, метр-градус (але трудодень)
назви нот	мі-бембль, соль-діез, фа-бекар
назви співочих голосів та музичних інструментів	мецо-сопрано, бас-баритбн, балалайка-контрабас, бас-гітара
назви спортивного інвентарю	байдарка-двійка, тренажер-еспандер
назви істот, комах, рослин, мікробів	заєць-русак, рйба-ангел, клоп-водомір, метелик-адмірал, брат-і-сестра, льон-довгунець, розрив-трава, чар-зілля, бактерія-дбнор, інфузбрія-трубач
назви частин світу у складі інших назв та назви проміжних сторін світу	Вест-Індія, ост-індійський, південно-західний (але південний захід), норд-ост, зюйд-вест (але зюйдвестка)
назви механізмів, речовин, процесів, явищ, істот, у яких перша частина виражає прикмету чи особливість другої	блок-система, дизель-мотор, лот-апарат, стоп-кран, ракета-носій, крекінґ-бензйн, крекінґ-процес, крем-брюле, крос-реакція, вакуум-фільтр, Свят-вечір, буй-тур, жар-птиця, козир-дівка
запозичення з інших мов	альма-матер, ва-банк, де-факто, де-юре, ін-фоліо, мес-медіа, тет-а-тет тощо, але: персона нон ґрата, альтер еґо, табуля раза, аква віте
іменники, скорочені на приголосний, у яких наводиться початок і кінець слова	ін-т (інститут), л-ра (література), т-во (товариство), д-р (доктор), аЬ-ка (фабрика), вид-во (видавництво), 6-ка (бібліотека)
перша частина складного слова, якщо наступне складне слово має таку саму складову частину	кулько- й роликопідшипники, радіо-й телеапаратура, тепло- та гідроелектростаншї, кіно-і фотоплівка
складні прізвища та імена	Антоненко-Давидбвич, Карпенко-Карий, Зиндвій-Богдан, Жан-Жак, Марія-Тереза
складні прикметники, які означають додатковий відтінок якості, відтінки чи поєднання кольорів	кйсло-солбдкий, гіркувато-солоний, сіро-голубйй, молочно-білий, червбно-зелено-сйній, яскраво-червоний, синювато-блакйтний (яле: білосніжний, жовтогарячий)
утворення із двох чи більше основ, які не підпорядковані одна одній, а між компонентами них складних пршшетників можна вставити сполучник і	навчально-виховнйй, партійно-політйчний, квадратно-гніздовйй, матеріально-технічний, науково-дослідний, народно-визвольний, російсько-український, суспільно-політичний, літературно-художній
назви політичних партій, течій, об'єднань, груп	соціал-демократйчна, анархо-синдикалізм, націонал-радикалізм
складні прикметники, у яких перша частина закінчується на -то (-іко)	діалектико-матеріалістйчний, істдрико-культурний, політико-економічний, механіко-матема­тичний
складні прикметники з першою частиною військово-, воєнно-	військбво-морськйй, військдво-стюртйвний, воєнно-стратегічний (але: військовополонений, військовозобов'язаний)
складні порядкові числівники із цифровою та літерною частиною або її закінченням	2-мільйбнний, 10-тйсячний, 8-й, 11-ї, 15-го
складні прикметники із цифровими числівниками в першій частіші	70-річний, 9-секційний, 25-поверхбвий, 11-тонний, 35-метрбвий
літерні абревіатури з належними до них цифрами	бензин А-95, клей КН-3, літак Ан-225, Як-40
терміни з літерним позначенням	П-подібний, У-подібний, альфа-рбзпад, гама-апарат, дельта-імпульс, ікс-проміння (але: альфаметр, гомографія, дельтаплан, дельтоподібний)
літерні позначення класів, груп, споруд тощо	10-А, Б-11, корпус 26-Г, цех У-В
поєднання слів, що означають приблизність	година-дві, доба-друга, не сьогддні-завтра, п'ять-сім, рік-твтора
складні географічні власні назви	Івано-Франківськ (але іванофран­ківець), Санкт-Петербурґ(але санктпетербуржець)
власні назви з частиною пів-, пан-	пів-Європи, пів-Італії, тв'Львбва, пів-Юрмали, пів-Япднії, пан-Європа
однослівні утворення — власні назви	не-Єврбпа, не-Парйж, не-Ріо-де-Жанейро

Увага! Якщо перша частина не має суфіксального оформлення і являє собою усічену основу (типу бензо..., соціо...), то дефіс не ставиться: автотракторний, але автомобільно-тракторний; хлібобулочний, але хлібно-булочний; плодоовочевий, але плодово-овочевий; фане­ростругальний, але фанерно-стругальний.

Прикладки

якщо прикладка - видова назва, дефіс між нею та означуваним іменником не ставиться; якщо в ролі прикладки виступає родова назва, тоді дефіс ставиться	місто Батурин, ріка Ворскла, трава полин Вдрскла-ріка, полйн-трава, Сапун-гора
якщо узгоджуваний іменник (прикладка) стоїть у препозиції до означуваного іменника, дефіс не ставиться; якщо такий іменник стоїть у пост­позиції, він приєднується до пояс­нюваного іменника дефісом	богатир хлопець, красуня дівчина дівчина-красуня, хлопець-богатйр
якщо пояснюваний іменник і при­кладка можуть мінятися місцями (постпозиційний іменник виконує атрибутивну роль), дефіс ставиться завжди	дів чина-вірменка і вірменка-дївчина, худбжник-портретйст і портретйст-худбжник
якщо прикладка - у складі терміна, то дефіс ставиться тоді, коли озна­чуваний іменник - родове поняття, а узгоджуваний іменник - видове	гриб-паразйт, жук-короїд, заєць-біляк, льон-кучерявець
прикладки порівняльно-метафорич­ного характеру, які семантично близькі до виразно атрибутивних, приєднуються до означуваного іменника дефісом	ворбжка-ніч, гбри-хвйлі, думи-бджбли, збрї-вївці, кринйці-нбчі, місяць-підкбва

Числівник

Числівник — самостійна частина мови, що означає число, певну кількість чого-небудь, порядок переліку при лічбі та відповідає на питання скільки? котрий? який?

Написання числівників і відчислівникових слів

1. У складних числівниках у кінці першої частини м'який знак не пишеться і вона не змінюється (на позначення сотень - змінюєть­ся): п'ятнадцять - п'ятнадцятьом, шістдесят - шістдесяти, але: двісті — двохсот, шістсот — шестисот, дев'ятсот — дев'ятисот.

2. Порядкові числівники на -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний пишуться одним словом, і перша частина стоїть у Р. відмінку (крім сто і дев'яносто): трьохсотий, двохтисячний, п'ятдесятитйсячний, п'ятнадцятимільйднний, трьохсотп'ят-десятимільярдний Сале стотисячний, деб'яностомільйднний).

3. Порядкові числівники, до складу яких входять слова з половиною, із чвертю й под., пишуться окремо: п'яти з по­ловиною тисячний загін.

4. На початку складних слів (прикметників, іменників) числівники одно-, дво-, три-, чотири- закінчуються на голосний, якщо друга частина починається на приголосний: одноповерхо­вий, двоскладовий, триярусний, чотирикутник. Форми двох-, трьох-, чотирьох- уживаються лише перед частинами, що почи­наються з голосного: двохелементний, трьохактний (хоча трьохлінійка) чотирьохосьовий (але чотиривісний) та із чис­лівниками сто, тисяча, мільйон і под. (трьохтисячний і три­тисячний, чотирьохмільйонний і чотиримільйднний).

5. Числівники п'ять і т. д. (крім сто та дев'яносто) на почат-
ку складних слів мають форму Р. відмінка: п'ятиденний,
шістдесятирічний, семисоткілограмбвий (але: стодбларовий,
дев'яностовідсбтковий — у формі Н. відмінкаЛ

Це стосується й числівників два, три, чотири, якщо вони є частиною складного числівника: двадцятидвохрічний, трид-цятитрьохденний.

6. Якщо числівники п'ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот,
дев'ятсот стоять після числівника, що позначає тисячі, при
творенні складних слів їхні основи виступають у формі Н. від-
мінка: шестисотріччя, але тисячошестисотріччя.

7.Якщо перша частина відчислівникового слова записується цифрами, то кінцева частина приєднується через дефіс: 53-мільйбнний, 125-річчя, 12-поверхбва, 250-квартйрний.

8.Літери дописуються до цифр тільки на позначення поряд­кових числівників. Нарощення повинно складатися з однієї літе­ри (коли закінчення має два голосних, приголосний чи -й) або двох літер (коли закінчення має приголосний і голосний): 6-й поверх, з 9-ї ранку, на початку 80-х років, 2-га редакція.

До римських цифр літери не дописуються: / квартал, на V етапі, з XVI ст. (сторіччя).

Відмінювання числівників

Відмінювання числівників два (дві), три, чотири, п'ять, шість

н.	два дві	три	чотири	п'ять	шість
р.	двох	трьох	чотирьох	п'яти	шести
				(п'ятьох)	(шістьох)
д.	двом	трьом	чотирьом	п'яти	шести
				(п'ятьом)	(шістьом)
3.	як у Н.	як у Н.	як у Н.	п'ять або	шість або
	або Р.	або Р.	або Р.	п'ятьох	шістьох
Ор.	двома	трьома	чотирма	п'ятьмй	шістьма
				(п'ятьома)	(шістьома)
м.	(на, у)	...трьох	...чотирьох	...п'яти	...шести
	двох			(п'ятьох)	(шістьох)

Увага! За зразком числівника п'ять відмінюються числівники від дев'яти до двадцяти включно та трид­цять. У числівниках на -дцять відмінюється лише друга частина. У числівників шість, сім, вісім при відміню­ванні відбувається чергування голосних. Перед закін­ченням -ох, -ому, -ома та перед -ма в Ор. відмінку після т пишеться знак м'якшення.

Відмінювання числівників сім і вісім

н.	сім	вісім
р.	семи (сімох)	восьми (вісьмох)
д.	семи (сімом)	восьми (вісьмом)
3.	сім або сімох	вісім або вісьмох
Ор.	сьома (сімома)	вісьма (вісьмома)
м.	(на) семи (сімох)	\ восьми (вісьмох)

Відмінювання числівника п'ятдесят

н.	п'ятдесят
р.	п'ятдесяти (п'ятдесятьох)
д.	п'ятдесяти (п'ятдесятьом)
3.	п'ятдесят або п'ятдесятьох
Ор.	п'ятдесятьма (п'ятдесятьома)
м.	(на, у) п'ятдесяти (п'ятдесятьох)

Увага! За цим зразком відмінюються числівники шістдесят, сімдесят, вісімдесят. У цій групі числівників змінюється лише друга частина.

Числівники сорок, дев'яносто, сто в непрямих відмінках окрім 3. мають закінчення -а: сорока, дев'я­носта, ста.

Зразок відмінювання числівників двісті, п'ятсот, шістсот

н.	двісті	п'ятсот	шістсот
р.	двохсот	п'ятисот	шестисот
д.	двомстам	п'ятистам	шестистам
3.	двісті	п'ятсот	шістсот
Ор.	двомастами	п'ятьмастами	шістьмастами
		(п'ятьомастами)	(шістьомастами)
м.	(на, у) двохстах	.^п'ятистах	...шестистах

Увага! Числівники триста, чотириста, сімсот, вісімсот, дев'ятсот і кількасот відмінюються за наве­деними вище зразками.

Неозначено-кількісні числівники кілька, декілька відміню­ються як числівники два, три, чотири, а кільканадцять, кілька­десят, стонадцять, багато, небагато, якщо вони поєднуються з іменниками на означення конкретних предметів, що підляга­ють лічбі, відмінюються як числівник п'ять.

У складених кількісних числівниках відмінюються всі скла­дові частини.

1^1 Примітка. Збірні числівники обоє, обидва, обидві ^—^ в непрямих відмінках мають форми числівника два; інші збірні від двоє до двадцятеро та тридцятеро) у непря­мих відмінках мають форми відповідних кількісних чис­лівників. Числові найменування відмінюються як імен­ники: нуль як дриль, тисяча як круча, мільйон як медальйон, мільярд як кілограм.

Відмінювання порядкових числівників

Порядкові числівники перший (перша, перше), сотий (сота, соте) й т. ін. відмінюються як прикметники твердої групи — за відмінками, родами й числами, а порядковий числівник третій (третя, третє) - як прикметники м'якої групи.

У складених порядкових числівниках відмінюється остання складова частина: тисяча дев'ятсот дев'яносто восьмий рік, тисяча дев'ятсот дев'яносто восьмого року й т. ін.

Відмінювання дробових числівників

Дробові числівники відмінюються таким чином: чисельник— як кількісний числівник, а знаменник — як порядковий.

н.	одна друга	дві третіх дев'ять десятих
р.	однієї другої	двох третіх дев'яти (дев'ятьох)
		десятих
д.	одній другій	двом третім дев'яти (дев'ятьом)
		десятим
3.	одну другу	дві третіх дев'ять десятих
Ор.	однією другою	двома третіми дев'ятьма (дев 'ятьома)
		десятими
м.	(на, у) одній другій	...двох третіх...дев'яти (...дев'ятьох)
		десятих

Примітки: 1. Числівникові назви чверть, трети­на, половина відмінюються як іменники відповідних від­мін: чверть як смерть; третина, половина як калина.

2. Числівники півтора (десятка), півтори (тисячі), півтораста (тонн) не відмінюються.

Зв'язок числівника з іменником

1. Після числівника один іменник ставиться завжди в однині: 51 кілометр, 21 день. Але якщо числівник є означенням, яке стоїть у множині, узгодження здійснюється за загальною циф­рою: Серед цих 41 (сорока одного) учасників, які були зареє­стровані...

2. Після числівників два, три, чотири іменник завжди стоїть у формі Н. відмінка множини: два тижні, три квартали, чоти­ри плани, дев'яносто два роки, сімдесят три хлопці, шістсот вісімдесят чотири стільці, а при числівниках п'ять і більше -у формі Р. відмінка множини: п'ять (рідних) братів, трид­цять (цегляних) будинків, тисячу (нових) видів.

Лише іменники, які в множині втрачають суфікс -ин-, та імен­ники IV відміни при числівниках два, три, чотири стоять у формі Р. відмінка однини: двадцять три харків'янина (бо харків'яни), тридцять два слобожанина (бо слобожани), шістдесят чотири селянина (бо селяни), чотири племені, три лошати, два імені, чотири чоловіка (у значенні лічильного сло­ва), але три грузини.

Якщо іменник указує на приблизність і стоїть перед числів­ником, то перед два, три, чотири він ставиться в Р. відмінку множини: років два, днів три, тижнів чотири.

Прикметник після числівників два, три, чотири вживається у формі Н. (3.) або Р. відмінка множини: два розбиті (розби­тих) вікна, три зелені (зелених) дуби, чотири азійські (азійських) країни.

Примітка. Іменник рукав у множині із числівпи-I—' ками два, три, чотири, залежно від семантики має закін­чення -а, якщо йдеться про частину одягу: два рукава (сорочки, піджака, пальтатошр) і -и — відгалужегаїя річки, каналу, дерева тощо чи пристрою для відведення або транс­портування рідин, газів, сипких речовин (прочистити три рукави каналу).

3. У непрямих відмінках іменник і числівник стоять в одно-
му відмінку, із трьома братами, шістдесяти будинкам.

Але після числівників тисяча, мільйон, мільярд, трильйон і под., числових найменувань пара, десяток, дюжина та слів сила, маса іменник стоїть лише в Р. відмінку множини: тисячею років — тисячі років, мільйоном гривень — на мільйоні гривень, мільярдом зірок - на мільярді зірок, пара рукавиць — парі рукавиць, дюжина виделок — дюжиною виделок, маса мікробів — масу мікробів.

4. Числівник, ужитий у сполученні з більш на... або менш на..., має форму 3. відмінка, яка залежить від семантики імен­ника: у назвах істот паралельно вживаються 3., Р. чи Нлидмінок, у назвах неістот лише 3. чи Н. відмінок: більше на сімох (сім) аспірантів, але більше на сім книжок.

5. Дробові числівники означають кількість, що є частиною від цілого числа: дві третіх, сім цілих і чотири десятих — і виражаються сполученням кількісних та порядкових числів­ників: сорок шість сотих гектара, три цілих одинадцять сотих відсотка. Порядковий числівник — еліптична конструкція, оскільки: а) поєднується з іменниками, що позначають предме­ти, які не піддаються лічбі (збірними, речовинними) і стоять завжди в Р. відмінку множини: одна друга потрібної рідини, три десятих міського населення; б) після дробових числів­ників іменник стоїть лише в Р. відмінку однини: двох десятих відсотка, двом десятим, відсотка, двома десятими відсотка; в) після числівників півтора, півтори іменник має форму Р. відмінка однини в Н., Р. та 3. відмінках, а в Д., Ор. та М. відмінках набуває форми цих відмінків, але множини:

Н. півтора місяця, півтори тонни

Р. півтора місяця, півтори тонни

Д. півтора місяцям, півтори тоннам

3. півтора місяця, півтори тонни

Ор. півтора місяцями, півтори тоннами

М. (на, у) півтора місяцях,... півтори тоннах

Зрідка іменник може мати форму Р. відмінка множини: дві п'ятих виробів, одна десята запасів золота.

У мішаному дробу іменником керує дробова частина, коли вона приєднується сполучником і: шість і одна друга відсотка. Коли дробову частину (вислів половина, чверть) приєднує прийменник із, з, керований імешшк залежить від числівника, що виражає цілу час­тину мішаного дробу: один із половиною метр, три з половиною тижні, п'ять із половиною тижнів, два з половиною місяці, чотири з половиною роки, п'ять із чвертю століть, дев'ять із чвертю років.

6. Іменник раз у сполученні із числівником та іменником половина має форму рази (три з половиною рази), а зі словом півтора та дробовим числівником, має форму раза: півтора раза, три й п'ять десятих раза.

7. Після числівників половина, третина, чверть імешшк ужи­ваться в Р. відмінку однини, а після числівника півтораста в Р. відмінку множини: половина вантажу, третина ящика, чверть року, але: півтораста тонн, половина задач, третина дерев, чверть показників.

8. Збірні числівники поєднуються:

— з іменниками на означення осіб, тварин та птахів: двоє львів'ян, троє цуценят, четверо овець, п'ятеро орлів;

— з іменниками, що вживаються лише у множині: двоє воріт, троє ножиць, четверо окулярів;

— з деякими іменниками середнього роду на означення предметів: двоє відер, троє вікон.

Після збірних числівників (крім обидва) іменник стоїть у Р. відмінку множини: двоє селян, троє дверей, четверо голубів. Після збірних числівників обидва, обидві імешшк ста­виться в Н. відмінку множини: обидва хлопці, обидві сестри.

У непрямих відмінках іменник і числівник стоять в одному відмінку: двох селян, двом селянам, обом сестрам, обома сестрами.

9. У датах назви місяців уживаються в Р. відмінку: перше лютого, першому лютого, з першим лютого.

Особливості використання числівників у ділових паперах

правильно 500 мл (0,5 л) 50 (п'ятдесят) два, дві, двоє десять сто 150 т (сто п'ятдесят тонн) 0,25 л (нуль цілих і двадцять п'ять сотих літра) одна четверта аркуша паперу відстань довжиною 0,25 км (кілометра) 1 см 5 мм (один сантиметр п'ять міліметрів) 1 г 500 мг (один грам п'ятсот міліграмів) 1 грн 50 к. (одна гривня п'ятдесят копійок) 1 500 (одна тисяча п'ятсот) 20 кг 500 г (двадцять кілограмів п'ятсот грамів)

1. Уживати треба тільки книжні числівники:

неправильно

півлітра, половина літра півсотні, половина сотні пара десяток сотня

півтораста тонн чверть літра

чвертка паперу чвертькілометрова

відстань 1,5 см, півтора

сантиметра 1,5 г, півтора грама

1,5 грн, півтори гривні

1,5 тис, півтори тисячі 20,5 кг, двадцять

із половиною кілограмів 1,5 год, півтори години

1 год ЗО хв (одна година

Дата добавления: 2014-11-29