Емісійна політика акціонерного товариства

Внески (якщо такі здійснюються) на поповнення резервного капіталу.

Дивіденди за поточний рік

Чистий прибуток за поточний рік

Нерозподілений прибуток за попередній рік

плюс

мінус

мінус

Залучення власного капіталу з зовнішніх джерел шляхом додат­кової емісії акцій є складним і дорогим процесом. Тому дане джере­ло формування власних фінансових ресурсів використовують лише у вкрай обмежених випадках.

З позиції фінансового менеджменту основною метою емісійної політики є залучення на фондовому ринку необхідного обсягу власних фінансових засобів у мінімально можливий термін.

Розробка ефективної емісійної політики підприємства охоплює наступні етапи.

1. Дослідження можливостей ефективного розміщення перед­бачуваної емісії акцій.

Аналіз кон'юнктури фондового ринку (біржового і позабіржо-вого) включає характеристику стану попиту та пропозиції на акції, динаміку рівня цін їхнього котування, обсяги продажу акцій, нові емісії і ряд інших показників. Результатом проведення такого ана­лізу є визначення рівня чутливості реагування фондового ринку на появу нової емісії.

Фінанси підприємств

Оцінка інвестиційної привабливості своїх акцій проводиться з позиції оцінки перспективності розвитку галузі, конкурентоспро­можності виробленої продукції, а також рівня показників свого фі­нансового стану. У процесі оцінки визначається можливий ступінь інвестиційної переваги акцій своєї компанії в порівнянні з акціями інших компаній.

2. Визначення мети емісії. У зв'язку з високою вартістю залу­
чення власного капіталу з зовнішніх джерел мета емісії повинна бу­
ти досить вагомою з позицій стратегічного розвитку підприємства
і можливостей істотного підвищення його ринкової вартості в май­
бутньому періоді. Основними цілями, якими керується підприємст­
во, є:

а) реальне інвестування (створення мережі нових філій, дочір­
ніх фірм, нових виробництв із великим обсягом випуску продукції
і тлі.);

б) необхідність істотного поліпшення структури використову­
ваного капіталу (підвищення частки власного капіталу з метою
росту рівня фінансової стійкості: забезпечення більш високого
рівня власної кредитоспроможності і зниження за рахунок цього
вартості залучення позикового капіталу; підвищення ефекту фінан­
сового лівериджу і т.п.);

в) намічуване поглинання інших підприємств;

г) інші цілі, що вимагають швидкої акумуляції значного обсягу
власного капіталу.

3. Визначення обсягу емісії. При визначенні обсягу емісії не­
обхідно виходити з раніше розрахованої потреби в залученні влас­
них фінансових ресурсів за рахунок зовнішніх джерел.

4. Визначення номіналу, видів і кількості емітованих акцій.
Номінал акцій визначається з урахуванням основних категорій
майбутніх їхніх покупців (найбільші номінали акцій орієнтовані на
їхнє придбання інституціональними інвесторами, а найменші — на
придбання населенням). У процесі визначення видів акцій (простих
і привілейованих) встановлюється доцільність випуску привілейо­
ваних акцій; якщо такий випуск визнаний доцільним, то встанов­
люється співвідношення простих і привілейованих акцій.

5. Оцінка вартості створюваного акціонерного капіталу.
Відповідно до принципів такої оцінки вона здійснюється за двома
параметрами: а) передбачуваному рівнем дивідендів (він визна­
чається виходячи з обраного типу дивідендної політики); б) витрат
з випуску акцій і розміщення емісії.

Дата добавления: 2014-11-29