Холодильного устаткування

КОлориСТИчний розрахунок і вибір

Теплопритоки в холодильні камери визначають шляхом колористичного розрахунку у найбільш спекотну пору року при максимальному добовому надходженні продуктів.

При виконанні колористичного розрахунку враховують: приплив тепла через зовнішні будівельні загорожі Q ₁; теплопритоки від продуктів при їхньому охолодженні Q ₂; теплопритоки при вентиляції камер Q ₃; теплопритоки при експлуатації камер Q _4.

Теплове навантаження на устаткування камер визначається як сума окремих теплопритоків

Q_загал. = Q ₁ + Q ₂ + Q ₃ + Q₄,Вт. (3.62)

Теплове навантаження на компресор – це сума теплопритоків, що надходять у камери, і теплопритоків, що надходять до трубопроводу, який з’єднує випарник з компресором

Q_{ком . =} Q _заг + Q _вт,Вт, (3.63)

де Q_вт. - втрати в системі, приймаються у розмірі 5– 7% від Q_заг. при безпосередньому охолодженні камер.

Теплопритоки через зовнішні будівельні загорожі визначаються за формулою

Q ₁= F×K (t _з– t _кам) Вт, (3.64)

де F – поверхня, через яку відбувається теплопередача, м²; К – коефіцієнт теплопередачі загорожі, Вт/м²×град; t _з – температура зовнішнього повітря, ^оС; t _кам – температура камери, ^оС.

Розміри кожного розрахункового елемента камери визначаються за їхньою довжиною, висотою, шириною, за будівельними креслен­нями.

Коефіцієнт теплопередачі залежить від конструкції загорожі (стіни, підлоги, перегородки), її матеріалу і товщини кожного шару.

Температура зовнішнього повітря – це температура найбільш спекотливого місяця року за кліматичним довідником.

Теплопритоки від продуктів визначаються за формулою

, Вт, (3.65)

де G _пр. – добове надходження продукту, кг/доба; с _пр – теплоємність продукту, кДж/кг×град.; G_т – вага тари, кг/доба; с_т – теплоємність тари, кДж/кг×град; t ₁- температура продуктів, що надходять, ^ос; t ₂ - температура охолоджених продуктів ^ос; 3,6 – коефіцієнт переведення Дж/год у Вт.

Маса металевої і дерев’яної тари приймається рівною 10% від маси упакованих продуктів, а скляної тари – 100%.

Теплоприток при вентиляції камер визначається за формулою

, Вт, (3.66)

де V – об’єм камери, м³; α – кратність вентиляції камер (від одного до трьох обмінів на добу); ρ – щільність повітря в охолоджуваному приміщенні, кг/м³; i _з – теплоємність зовнішнього повітря, кДж/кг; i _кам– теплоємність повітря в камері, кДж/кг.

Щільність і теплоємність повітря визначаються за діаграмою вологого повітря відповідно до заданих температур і відносної вологості повітря в камері.

Під час обслуговування камер у них надходить тепло при відкриванні дверей. У малих і середніх закладах ресторанного господарства всі теплопритоки вважають рівними 30%, на великих – 10% теплопритоку через зовнішні загорожі.

Результати колористичного розрахунку заносять у таблицю теплопритоків по окремих камерах і установці в цілому.

Дата добавления: 2014-11-29