Визначення статі

ТІ

970-79

0 1

І

Строки прорізування молочних і постійних зубів

Зуби	Вік	Зуби	Вік
Молочні		Постійні
Центральні різці	6— 8 місяців	Центральні різці	7— 8 років
Бокові різці	8- 12	Боковурізці	8- 12
Перші моляри	12-16 --	Перші премоляри	9- 11 -"-
Ікла	16-20--	Другі премоляри	11-13 -"-
Другі моляри	20- 30	Ікла	12-14--
		Перші моляри	6- 7
		Другі моляри	12-14--
		Треті моляри	17- 20 -'-

У віці 3—6 років уже можна бачити перший корінний зуб (моляр), однак він ще не займає свого місця у зубному ряді. В цей час зростаються всі частини хребтового стовпа.

У віці 7—8 — 12—14 років прорізується більшість зубів. До 14— 16 років зростаються клубова, лобкова й сіднична кістки, утво­рюючи одну тазову кістку. В 15—18 років із тілом зливається нижній епіфіз плечової кістки й верхні епіфізи ліктьової та променевої кісток. Дещо пізніше — зазвичай у 17—20 років — із діафізами зростаються голівка й нижній епіфіз великогомілкової кістки.

У віці 20—24 років спостерігається зрощення з тілом голівки плечової кістки, нижніх епіфізів кісток передпліччя та верхніх епіфізів кісток гомілки.

До 24— 25 років формування скелета загалом завершується (в жінок дещо раніше, ніж у чоловіків).

Співвідношення між віком дітей і підлітків та розмірами плечо­вої, променевої, стегнової та великогомілкової кісток див. у табл. 3.

Біологічний вік дорослої людини визначається з точністю до п'яти років. При цьому враховуються строки облітерації черепних швів, стертість зубів, вікові зміни посткраніального скелета.

Т ■

Визначення віку й статі за кістками скелета

Таблиця З

Середня довжина, мінімальні та максимальні розміри (в мм) епіфізів довгих кісток (за М. Стоукалом та X. Ханаковою)

				Кістки
ВІК	плечова	променева	стегнова	великогомілкова
місяці
	88,1	78-97	69,7	63-73	108,1	95-122	88,8	84-93
12-"-	97,9	89-106	76,8	68-85	122,0	109-135	99,2	93-105
18-"-	108,6	98-118	84,1	75-90	137,5	122-152	111,4	102-120
24-"-	117,5	106-129	89,8	80-96	149,6	135-166	121,1	109-131
30-"-	124,9	113-138	95,1	86,103	160,9	143-182	131,7	117-144
роки
3--	133,5	120-147	101,6	93-110	174,1	156-196	142,2	127-156
4-"-	142,7	128-159	108,6	98-120	188,3	169-213	151,9	136-171
г____»	152,4	136-170	116,0	105-130	203,2	183-230	164,1	146-184
6-"-	163,8	147-181	125,1	114-140	221,1	198-246	177,1	158-201
7-"-	174,8	157-192	133,5	121-152	238,1	214-263	188,9	168-216
8-"-	184,6	168-201	141,9	130-160	253,0 228-278	202,0	180-227
	194,3	178-210	149,2	139-163	266,5	241-290	213,6	191-235
і о-^н-	203,9	186-218	156,9	149-168	281,2 254-305	224,3	202-246
1 1 __•»__	211,9	196-224	163,3	156-175	292,5	265-323	235,1	212-259
1 о_^и^____	219,9 202-234	168,8	160-179	302,9 279-337	244,4 218-268
і з-^и-	231,2	211-247	175,7	165-188	319,0 286-358	256,1	227-283
14--	240,8 220-257	182,5	166-200	333,3	296-382	269,8 235-301

Зрощення швів, за Б. Никитюком, починається в задній частині стрілового шва (частіше у чоловіків) або на бічних відділах вінцевого шва (частіше у жінок).. Ступінь облітерації швів на кожній окремій ділянці оцінюється за п'ятибальною схемою, запропонованою Р. Мартіном, а саме: 0 — облітерація відсутня; 1 — початок зрощен­ня; 2 — часткова облітерація; 3 — виражена облітерація; 4 — повна облітерація. Повне зрощення швів здебільшого відбувається у похилому віці, однак іноді вони не заростають до глибокої старості.

Найточніші результати отримують при огляді внутрішньої по­верхні черепної кришки.

Стертість зубів оцінюється в балах, що визначаються за шкалою, запропонованою О. Зубовим.

[ка антропологічних досліджень

Визначення віку й статі за кістками скелета

(Г5О-59

■*■*■ ■!■■'

Ступінь облітерації швів (за Р. Мартіном):

0 — відсутність облітерації;

/ — початкове зрощення; 2 —

часткова облітерація; 3 — виражена

у ^33-42

облітерація

Строки облітерації швів

Різці та ікла

відсутність стертості; чітко видно горбики різального краю;

на різцях стерті горбики різального краю; на іклах трохи зашліфований або заокруглений головний горбик;

2 — на різальному краї різців з'являється вузька смужка

дентину, на іклах — точка дентину на головному горбику;

3 — утворення широкої дентинної площадки (на різцях

— видовженої, на іклах — округлої форми);

4 — стирання коронки приблизно до половини її висоти;

5 — повне стирання коронки до шийки.

Моляри і премоляри

0 — відсутність слідів стирання, зуб прорізався недавно;

1 — на деяких ділянках коронки спостерігаються зашлі-

фовані поверхні, верхівки горбиків згладжені й округлені;

2 — поява точок оголеного дентину на верхівках гор-

биків;

3 — стирання всіх виступаючих частин коронки, внаслі-

док чого утворюються великі ділянки відкритого дентину; емаль зберігається лише у центральній ямці та в міжгорбикових борозенках;

4 — повне стирання емалі, вся жувальна поверхня скла-

дається з оголеного дентину;

5 — стирання коронки до половини її висоти;

6 — повне стирання коронки до шийки.

Залежність між віком та ступенем стертості зубів показана в табл. 4. При цьому слід мати на увазі, що значна стертість зубів, властива черепам зі стародавніх поховань, не завжди свідчить про старечий вік небіжчика. Іноді вона спричинювалася характером хар­чування (вживанням грубої їжі) або видом діяльності.

У зрілому віці на кістках, надто на краях тіла спинних хребців, з'являються патологічні наростки — остеофіти. Крім того, в місцях прикріплення м'язів розростається кісткова тканина.

Вікові зміни добре простежуються по голівках плечових кісток. У 40— 50 років на їхніх поверхнях виникають дрібні шершавості, які в 50— 60 років поширюються по всій площині. Після 60-ти років поверхня голівки стає пористою.

Аналогічні зміни відбуваються і в інших довгих трубчастих кістках.

У старечому віці часто спостерігається прижиттєве випадання зубів, що супроводжується атрофією зубних комірок. При цьому кут гілки нижньої щелепи стає тупішим, а підборіддя висувається вперед.

Програма й методика антропологічних досліджень

Таблице 4 Вік людини і ступінь стертості зубів (у балах) (за М Герасимовим)

Визначення віку й статі за кістками скелета

Вік	Різці	Ікла	Премоляри	Перші моляри	Другі моляри
років
10-13
13-14	0-1
14-16
16— 18	1-2
18—20	2-3
20-25	2-3
25—30			2-3—	2-3
30—35		2-3	2-3		2-3
35-40				3-4
40-50	3-4	3- 4	3- 4		3- 4
50-60	4-5				4-5
60-70	5-6		5- 6	5- 6

12- 18

16-20

40-50

18-22

24-30

Залежність між

стертістю

45-55

зубів і віком люд^^ни (за О.

При визначенні статі враховують будову черепа таза ¹ морфологічні особливості довгих трубчастих кісток.

Статеві відмінності (диморфізм) найчіткіше виражені в будові
таза, а саме: *

жіночий таз здебільшого ширший та нижчий, ніж чоловічий Крила клубових кісток у жінок розвернуті в боки, а в чоловіків вертикальніші. Внаслідок цього максимальна відстань між гребе­нями клубових кісток у жінок в середньому більша (28- 29 см) ніж у чоловіків (25— 27 см);

крижова кістка в чоловіків вужча й довша, ніж у жінок;

підлобковий кут у чоловіків здебільшого гострий (70—'75°) а в жінок — прямий або тупий (90— 100°);

форма входу в таз у жінок округла чи овальна, а в чоловіків нагадує обрис "карточного серця";

форма порожнини малого тазу в жінок близька до циліндричної а в чоловіків нагадує лійку або конус вершиною донизу.

Статеві відмінності в будові таза:

Кут шийки стегнової кістки у чоловіків та жінок: / — чоловіча кістка; 2 — жіноча кістка

/ — чоловічий таз; 2 — жіночий таз

Статеві відмінності в морфології довгих трубчастих кісток виявляються в їхніх розмірах та розвиткові рельєфу: чоловічі кістки довші, масивніші й важчі, ніж жіночі, м'язовий рельєф на них розвинутий значно сильніше. Найліпше статевий диморфізм виражений у будові стегнових кісток.

Що ж до черепа, то статеві відмінності в його будові наведені в таол. 5.

0-220

Програмі й методика антропологічних досліджень

няв-

Краніометрія та краніоскопія

Часто до рук дослідника потрапляє не весь скелет, а лише череп, що значно утруднює визначення статі. Слід мати на увазі, що ста­тевий диморфізм у будові черепа має відносний характер: жіночий череп із неолітичного поховання може бути масивнішим, ніж чоловічий з могильника доби середньовіччя. Це спонукує до враху­вання ступеня вираженості статевих відмінностей у конкретній краніологічній серії.

Статеві відмінності в будові черепа:

І — чоловічий череп; 2— жіночий череп

Зазначимо, що в дитячому та юнацькому віці статевий диморфізм у будові скелета має характер слабо виражених тенденцій. Із високим ступенем вірогідності стать можна визначити у змужнілому та зрілому віці.

Таблиця 5 Статеві відмінності в будові черепа (за В. Алексєєвим та Г. Дебецем)

Ознаки	Чоловік	Жінка
Розміри	Великі	Малі (особливо лицево-
		го скелета)
Розвиток рельєфу (міс-	Значний	Слабко виражений
ця прикріплення м'язів,
надбрівної дуги, над-
перенісся)
Соскоподібний відрос-	Широкий, довгий (до	Вузький, короткий, як
ток	2 см і більше)	правило, до 2 см
Лобові й тім'яні кістки	Слабо виражені	Добре виражені
Лоб	Похилий	Прямий
Лобово-носовий кут	Добре виражений через	Плавний перехід від но-
	сильний розвиток лобо-	сового відростка лобової
	вого рельєфу	кістки до носових кісток
Орбіти	Овальної або прямокут-	Високі, округлі, верхні
	ної форми, видовжені в	краї тонкі й загострені
	горизонтальній площи-
	ні, верхні краї товсті,
	округлі
Нижня щелепа	Велика й масивна, кут	Мала, рельєф вираже-
	гілки близький до пря-	ний слабо, кут гілки
	мого	"розгорнутий"
Зуби	Великих розмірів, ко-	Малих розмірів, корені
	рені довгі й широкі	коротші й вужчі

Дата добавления: 2014-11-29