КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Реконструкція обличчя за черепом
Г І Г Програма й методика антропологічних досліджень Висота перенісся оцінюється за допомогою двох показників: дакріального та симотичного. 08: ОС Дакріальний показник визначається за формулою: дакріальна висота х 100: дакріальну ширину, де: ИС (дакріальна ширина) — відстань між дакріонами; В5 (дакріальна висота) ■■— найменша проекційна відстань від спинки носа між дакріонами в медіальній площині. Рубрикація дакріального показника: 44,9 — малий; 45— 53,9 — середній; вище 54 — великий.
75 80 85 90 95 100 105 110 115 120 125
ни ав
вв.
авв,
ни
На. На,
—ча
Чв
нв
Н-і
■*■
-чв ■вві
| -Я) ■в»
чм
г=
-аа ваН
ч.
=
—
■аш
| -н
■ач —і.
а-в, ■—
а
—<
вава
"-Ч
Ь*м
*-^ч
| —
-чаа —!
!=
не
—-—
Мав
| їм
■ ■ іа «а.
ач,
Мвц
——(
—н
«Н|
| ан
-чв. =ч-
ч— ч^
Ні
Чв.
■вві
——1
| •ав
■ч, вав ч. ч,
-с
чи
вва
ачв. аМ -а» а_
| НЯ ■ні
■Ьвч
ЯК
■вві
навм ■НІ
| ■аш
■чв.
аш ■—
аа—
■ав, Нкі ~*«-—.
■ас
на, ч-Х
| К
<-ч_
=
чч
на
■ва, чвв •чвв
-«
ч*.
| нм
Зв» •ч
-с
■ВВІ
■НІ Ча| ва_Н 4-а,
| ня Каа,
їм
авв> -— ■Чв авв
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
вам
-вв ІВВВі
а>
чаа.
вав ■•-
ЧЧ,
■с
ва, ■■а
ч-:
ч-в.
Ч«
ав>
—,
«■І
—.
-в,
ч-. Ввч ч_ ка. -ч, -НІ ч. чаа
•а-, ■«=
Ч Не
-в,
ІНаС ■-,
| на
НІ
■—
Ні
•~-
•н
—ч Ваі •тт
Ні вац
■■■ К«а
Гі
■*а
а
■ч»
5а
-ч
--
н.
| авв
аав.
яае
ч—
—_
Вам
чан ■вв. -а. -—, ч—, Вам Ча,
а»
Чаї. Н —а Вам
«а,
•Н
■ч,
1і
-ав
чча, —«■ч^ чащ •аа, -4 чв,
■ь; --.
| -я
аш
Вам
вам
Чан" •ав, •чї ч—™
ня
■■а
—ВИ
-а*
■ч —
не:
■аа»
ааі
Чв
ваіа
Чв-,
•Ч
чвв
=с
-ч, ^С ЇЙ.
ХВн
-чв.
| «в
—-1
Ваві ч-_
Яка, -—
в«
~»
ч]
■-•
ч.
-~
ч«
—-
Ч!
| вн
—Ча —Чі
авв ■ав,
ВВВ
ч> Ча
аш
Чвв
в_
чвв. •вв. ■а. Вав, чвв,
ам ■ч_ ■Н ■чв.
—ч «Ч
ч,
=; ^> ~^
| •М МІ
вві ВМ) ваа
■аа тт
вМ
іава;
•К
НІ
ая
Чв
ва
■ч,
а»
Нвв •ав,
■ва
Чв_
| ■ВІ
■ча.
■а.
—.
—ч
-аа ■НІ
г І
вЗ =В ■^
ч-
■5
За "■^
| аа
ааа
ав
чв.
■VI
в-,
•^. тт
ч—
ЧС ВВа
-чв Ч-в
Каа,
■Ч-.
«Н Ча
■.«-ч. —. чв-.
•ах
__а
-чв,
Чч»а.
| аВШ
МН
•ВВ.
ваа =1
авв ■им
ввві
вава -ва
ЧВв,
ьс
■аа
на
Ч-.
ȣ_*
3» Чан.
-—а
Чвв,
■чва
| внв
Вв_ ч. -аа
ча
■НІ ч_
вав —вв НВ
а-. НІ -вв
Св. ■Ч-.
не
2:
чвв
а>
:»■ ■■м ■^
Чі
■=;
чч
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
«вв
-*а
•Чв.
■Б. -—
■с
—
—а
-чаї ■в.
•а, ави ■ча.
чч^
зн *»а в—
---—ва -ч^ >«а
-4-а
-чаї Чвв,
■с аа
■ч-в
■^
Чва.
■ач
_*|
| маї
■а
=
•—
■в,
— на
=а
■«■ ■Вв
™*.
■в»
•аа НВ
-ч,
«с
—ч ■*ч,
■н
"а. Са-" ^
| ■в
:-=
*вв.
аММ чва, ВМ —в1 чвв. -в!
в-Ч
«ви; ааа «-,
вЯС ■аа,
за Є
в. Ча-а
мав, —в.
■=
Ч^
н.
•чв.
| Нв,
■ і ч|
■В)
■ааа; ав_
чв.
Зааі
Чвв
■вві
— ВИ -ч.
■ми
| М •ч
—в,
ВВІ
ааа аааі
—в.
-чн
вві -—а
ві чв.
на,
чвв Вві
| ШВ чвв
-х:
Ча^
=:
мва
«ч.
ЧВІ а, Чаа
ча
•ч^ —вЧ
чв. чаї
=31
| н
чан
—™_ =9
-в.
■н
Вв, Чв.
с-
=1
чвв ■в-
■ч,
ч^:
| на
чв,
Вв
в».
ВВВ чв,
На
ч,
--
ваа ч^
~ч.
| ааі
Вві
вві в—^
ааа
-в. ВВ. Чв. вві
ва, ч. ■а.
| ав
в>
Нв Чва
-с
—н -■і
—я
вШ -ч.
*™^ -—
-Є
1-а
| -в
Вві
ч.
=
ч-і -в.
-«:
-ЧВ
ас
авв, ч.
-в.
гз
чв,
ва,
| к—в
н.
■аі
:_«
-ч_
3-1
■-»
в*Я чв»
в»
ЧВ.
■ВИ
Г^яв
ВВ,
*н
■■■
Зв*
^чв.
**н
**ч.
*-**
| ам
в=
ваа.
<в
вв вва
■ВВ
= ■ач
ч,
чаї
ча-.
-«-
■ч.
-—а -—,
•«а
г
=>■
■Б
| ааа
—ві
| вШ-
—В
-ч
ч ■>=
| |
|
"ч.
?
| Ччч
І
■в.
| -*,
■Ча.
2а
«ч, ваш.
Чан,
"—■І
Нв<
гаї
■—ч
|
| в* 1
| ■5
г.
-ч,
*-
-а
■чаа ■ч,
І
| —н
-■-
| в
і
| ї"
■а. —-
| ■-в
К.
—в а^ •Чч. «ч,
-*,
-в.
ч.
| Є"
■ч, На
-ча
•** ■•4
■-чі В-Я ■*ч
| — ^
■чв.;
чааі ■*чч -а-Ц
■—ч.
| в=
вам
-ч-і
ч\
*-ч
•ні
■**
■н
в:
|
| нв
-ан
-ч.
*
—«•—.
Ча ач
| -.
1—
=:
| •—.
—-
в,
1-—,
ВВІ
ч-^_
| чаї —
ав
-~. -«^-. 41 -~ ■ч ■—.
| =5
-аа «С
-ч.
ЧВа,
На,
чваа,
3:
| •ва.
чц,
тт
**ч
■аа
■на
чв.
| -НІ
—-
■—
■--
"ав
■**■
і
| -н
=:
ч. -*-.
Вх
--
В.
—.
| В!
■ч,
-•»
Чв-
аав ча,
на
■ч-в,
«=;
ч
НЕ
—»
"В
-ч ч:
д,
| —■ ч-и
■ан
—а
■-а
—-
"ч. ■«*.
•*•
Нв, **..?•_. -*■ **• ■ав,
н-
—*
■*--
|
ач
-в, "Ч
-ч-
чв.
—аі ■ч«.
=ч:
—в
—аі
Чан
чаї
і>
*ч
| ■а:
ааа
=-
ч,
ч. -а
—в
| |
|
Чв.
■і
ВМ
| аш —■
■■ч
| —а
На
|
|
| ■в
Ч,
|
|
|
|
ЧВ*
•*»
■ч— --ч
=.«
| Сч-
-5.
-ч,
■ча Ч,
| =а
чва. ■а, ч, вв.
Чч,
■ч
=а
—а* •Н
| ч. Ні
•чв,
•"Є
ч, ■ч, ■ав, *ч>
■4-а.
| ■н
=»•
■ви -м
•ч, Вв
ч.
&н
ч.
| с:
-х, —Ч
■чв.
-н ^а
*«аі **• Ч,
| =.*
-— •=;
■«а»
ВВІ **•
-с
| ва,
-в
-в
_*.
■Чв, -в. ч-ч,
■с; =кв
■ч
|
|
| ч
■Ча|
| чи
в.
| **—< ч.
|
|
| *Ч —•
■Ч,
| Ч.
| ■ч*
|
|
| чі ^*
ч
-^
|
| ч.
| і
|
|
| ■ч
*->
| =
| ■•«
чі
•ч.
«с -»,
| ■Ч! ■а. Ча.
Ввч ча. Лі
•*.
■а. *^»
|
|
"ча вв. ■-.
Чв,
ч-:
в.
Ч-в
| |
| І
|
|
|
|
| *Ч
™Ч "-Ч
| ■ч
| і
| І
| -». ■а
| ■ч«■> Чі ■*«"ч.
|
| ~~
Чі
ч» ■ч ч.
|
| ■ч.
|
■—в
=;
-*-
| ■ч-;
Мв.
ЧВа.
|
|
| ч, ■^
| -ч
| *--
| і:
| ■ч
| Ч*
|
|
|
|
| *ч
| —,
| -■«■
|
|
|
| ч*
| ч.
| ^ч
•а,
| *Ч
|
|
|
| ч
| ч»
|
| ■І-1
■ПЛв
| •*■
| ■*** Чв
| ч.
| Ча
| -^
|
| —■
| і___
|
| ~ч.
| ^ч«
| ■*»-
| Ч]
|
| ч.
| ч
| ^ч.
|
|
| ■—-
| ■■—
|
| Чі
| |
|
| "Ч,
| "Ч,
|
|
| -Ч
| І;
| -ч
| "Ч,
| ■і
| Ч,
| ч.
|
| вГ
|
|
|
|
|
| чї
|
| ^*-Ва
|
| ^ч,
"•ч
| ■**
| V.
|
| "ч
| ^.
| Ча
| ■ч,
| •ЧВВ
|
|
|
| •ч
| ***
| -«■
| ч
| *»>
ч
|
|
|
| -ч.
|
| |
| ч
|
| Ч»
|
| ■«V,
| ^Ч,
| ч
|
| *Ч,
| ■**
|
|
|
|
|
| ■в.
| ч:
|
| ~-
|
| І-ч»
|
| Ча,
| К
| Чв
|
| ~ч.
| і—.
|
| ■-*
~ч
| ч,
| -ч.
| кч
| Ч£
| •"в.
| ■**.
| і—ч.
| **-
| Ч
|
| ч
|
| -а-,
|
| ^^
| | ЗО
|
|
|
|
| *^
|
| ■ч,
|
|
| •ч.
|
|
| •ча,
| ч,
|
|
| —
|
|
| Ч»
| 4<в, "ч-
| -~>
|
| Ч,
| ^Чв,
| —ч.
| ■ч»
| -*>
| Гаї
| "ав.
| '—■?
| ч
|
| •ч>
|
| ■чв^
| -*-
|
| ч.
| -ч.
|
| •-Чч,
| Г
| "ча.
|
|
| |
|
|
|
| ••
|
| ^»
| *Чч
| "Ч,
|
|
|
| "ч
| ч
| *ч».
|
|
|
|
|
| ч.
| Ьм
|
| ^ч,
■**в
| •ч.
| 'Ч1в.
|
|
|
| ■^
| *ч
|
| **-
|
|
|
| ч
| к-ч
| *~-ч,
|
| ■^
|
| Ч.
| ^ч-ч
|
|
| СЗ-а
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
| Ч
| -і
|
|
|
|
|
| ■Ч,
|
| ч
|
|
| ■*ч.
|
|
| ■*-^
|
| ■^
|
| Чц-,
|
|
|
| -^.
|
|
|
|
| Ча
| '"*■ ^а.
| ч.
| **»■
| -*ч,
|
| ч
| її*
|
| ^ч
|
| •__
| ч,
| ч
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| "Чц,
| ^"Ч
|
| ч,
| *Ч
| ■»ч
|
|
| ■^ ■~ч
|
|
| -Чв,
|
| -ч,
| ■ч»,
|
|
| Ч,.
| ?
| ■-Ч.
| >^'
|
|
| •ч
| ^ч*
| ^**
|
| ^~
|
| Б-в
| ч,
| Ч-.
|
| ч
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ч^
|
| 'Ча,
| ч.
|
| ***
| "ч.
| Чч
| ч
|
|
| ■^.
|
| ч
|
|
|
| ч.
|
| ч
|
| Ча,
| **■
| ■-ч
|
|
|
|
| "-чв.
|
| ?<:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 1ч^ч,
|
|
| ~ЧчЛ "^
| ^чГ
| •ч,
|
| ч^
|
|
|
|
|
|
|
| ч^.
|
|
|
|
| "-^
|
|
| ■—
| ■*«
|
| ч
|
| |
120 Номограма для вимірювання кутів горизонтального профілювання обличчя 51У: ЗС. Симотичний показник вираховується за формулою: симо-тична висота х 100: симотичну ширину, де: 5С (симотична ширина, або найменша ширина носових кісток) — найменша пряма відстань між щелепно-носовими швами; &У (симотична висота) — найменша проекційна відстань у медіальній площині над лінією найменшої ширини носових кісток. Рубрикація симотичного показника: до 28,9 — малий; 29—39,9 — середній; вище 40 — великий. Чим вище перенісся, тим вищі дакріальний та симотичний показники. 75 (1). Кут виступання носа, утворюється нахилом лінії носових кісток (назіон — рініон) відносно лінії обличчя (назіон — про-стіон). Величина кута залежить не лише від нахилу носових кісток, а й від вертикального профілювання обличчя: на прогнатних черепах 77 Краніометрія та краніоскопія він нижчий, ніж на ортогнатних.' Рубрикація: до 23° — малий; 24—28° — середній; 29° і вище — великий. Нижній край грушоподібного отвору — описова ознака, яка має такі форми: інфантильну — отвір невеликий, його нижній край притуплений, що властиве дитячим черепам; антропінну, коли бічні краї- отвору переходять безпосередньо в гострий нижній край; передньоносові ямки, коли бічні краї сходяться нижче переднього краю; передньоносовий жолоб - бічні краї грушоподібного отвору спускаються донизу, утворюючи довгасте заглиблення. 1 Форма нижнього краю грушоподібного отвору: /— інфантильна; 2— антроігіппа; 3 — передньої юсові ямки; 4— передньо- носоиий жолоб Передньоносовий шип — описова ознака, що певною мірою характеризує ступінь виступання носа. Оцінюється за п'ятибальною схемою. Важливі ознаки містить очна ділянка черепа. 51. Ширина очної орбіти (максилофронтальна) — відстань від лінії, що ділить її навпіл. 51а. Ширина орбіти (дакріальна) — відстань від дакріальної точки до зовнішнього краю лівої орбіти по лінії, що ділить її навпіл. 52. Висота орбіти — відстань від середини верхнього до середини нижнього краю орбіти. 52: 51. Орбітний показник (максилофронтальнии) вираховується за формулою: висота орбіти х 100: ширину орбіти (від тї). 52: 51а. Орбітний показник (дакріальний) вираховується за формулою: висота орбіти х 100: ширину орбіти (від <3). Прийнята така рубрикація орбітного показника:
Низькі орбіти (хамеконхія) Середні орбіти (мезоконхія) Високі орбіти (гіпсіконхія) Програма й методика антропологічних досліджень Краніометрія та краніоскопія
; Наведемо деякі основні виміри нижньої щелепи. 65. Ширина суглобових відростків — відстань між зовнішніми краями суглобових відростків. Вимірюється ковзним циркулем. 70. Висота гілки — відстань від гоніона до верхньої точки сугло 71. Найменша ширина гілки — найменша відстань між передніми 79. Кут гілки, утворений площиною, що проходить через задній край гілки. Вимірюється мандибулометром. 69 (1). Висота тіла — відстань від нижнього краю щелепи до зовнішнього альвеолярного краю на рівні лівого підборідного отвору. Вимірюється ковзним циркулем. 69 (3). Товщина тіла — відстань між зовнішньою та внутрішньою поверхнями тіла на рівні підборідного отвору. Вимірюється ковзним циркулем.
Циркулярна деформація черепа спричинює також деякі морфологічні зміни в ділянці надбрівних дуг, які втрачають свою рельєфність, і у верхній частині обличчя, де збільшується висота орбіт і зменшується висота надперенісся.
Штучна деформація черепа Штучна деформація, тобто навмисна зміна форми голови, — звичай, поширений серед багатьох давніх народів. На теренах України штучно деформовані черепи віднайдені у похованнях катакомбної культури доби бронзи, сарматських племен (III ст. до н. є. — III ст. н. є.), ранніх кочовиків другої половини І тис. н. є. Відомо кілька різновидів штучної деформації. Найпоширеніша з них — циркулярна, або "баштоподібна", коли череп набував форми, витягнутої у двох напрямках — догори і назад. Цього добивалися за допомогою кругового перев'язування голови дитини. Для підсилення дії пов'язки на лоб і на потилицю іноді клали спеціальні дощечки. Уперше спосіб штучної деформації голови описав Гіппократ. Розповідаючи про "макроцефалів", він зауважував: "...Тільки-но народжується дитина і кістки її м'які, незатверділу її голівку виправляють руками і змушують рости в довжину за допомогою бандажів та інших доречних пристроїв, унаслідок дії яких сферична форма голови псується, а довжина її збільшується". За спостереженнями сімферопольського лікаря й антрополога В. Бобіна, баштоподібний тип черепа в людини формується вже протягом перших років життя. При. цьому так звані тім'ячка — залишки щільної волокнистої сполучної тканини в місцях стикання кількох кісток черепа новонародженої дитини — довго не заростають. В багатьох випадках у дорослих фіксується наявність метопічного шва і численних вставних кісточок. Штучна деформація черепа Своєрідна форма деформації зазначена в інків Перу: внаслідок спеціального закріплення немовляти в колисці і перев'язування голови як у поперечному, так і в поздовжньому напрямку, на черепі утворювалися дві опуклості з перетяжкою посередині. Ще в середині нинішнього століття на Кавказі і в Центральній Азії були поширені різні варіанти сплощення потилиці ("бекшиш" та ін.), спричиненого тривалим лежачим положенням дитини, прив'язаної до колиски. Ці ненавмисні деформації зменшували поздовжній діаметр голови і збільшували її ширину. Наприклад, обстеження гірських таджиків дало такі результати: головний показник осіб без слідів штучної деформації складав 82,7; зі слабими слідами — 83,3; із середніми та яскраво вираженими — 86,5 (В. Гінзбург). Антропологічна реконструкція, тобто відтворення обличчя людини за черепом, — своєрідний місток між краніологією, Що вивчає переважно викопних людей, та соматологією, об'єктом дослідження якої є жива людина. Основу антропологічної реконструкції складає метод відтворення м'яких тканин обличчя за рельєфом кісток з урахуванням вікових,
Програма й методика антропологічних досліджень Оспгеометричні дослідження
статевих та расових особливостей. Доведено, що між морфологією мозкової та лицевої частин черепа і морфологією м'яких тканин існує певний взаємозв'язок, а іноді — досить чітка залежність. Зокрема, такі ознаки зовнішності, як форма лоба, лобні горби, надбрівні дуги, форма обличчя, реконструюються з великою часткою вірогідності. Позитивні результати дає відтворення форми носа. Складніше реконструювати складку верхньої повіки, контур нижніх країв крил носа, обриси верхньої та нижньої губ, ступінь відстовбурченості вух. Антропологічна реконструкція — досить складний і довготривалий процес. Він складається з кількох етапів: реставрація черепа, який часто буває частково зруйнованим; проведення краніометричних вимірів і детальний опис краніоскопічних особливостей; виготовлення гіпсової копії черепа та відтворення на ній за допомогою спеціальної мастики м'яких тканин обличчя: жувальних м'язів, гребенів, розташованих між ними, і т. ін. Реконструкція обличчя за черепом потребує не лише глибоких знань у галузі морфології людини, а й певних мистецьких навичок: її виконують у вигляді графічного профілю або скульптури. Метод пластичної та графічної реконструкції, який широко застосовується не лише в антропології, а й у криміналістиці, постійно вдосконалюється. Останнім часом співробітники лабораторії пластичної антропологічної реконструкції Інституту етнології та антропології РАН вивчають співвідношення між м'якими тканинами та кістковою основою за допомогою ультразвукової ехолокації. Це дає змогу працювати з живими людьми — представниками різних расових та етнічних груп — без будь-якої шкоди для їхнього здоров'я. Створені на основі пластичної реконструкції документальні портрети первісних людей та історичних осіб прикрашають музеї багатьох країн світу.
Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 1479; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |