Реконструкція обличчя за черепом

Програма й методика антропологічних досліджень

Висота перенісся оцінюється за допомогою двох показників: дакріального та симотичного.

08: ОС Дакріальний показник визначається за формулою: дакріальна висота х 100: дакріальну ширину, де:

ИС (дакріальна ширина) — відстань між дакріонами;

В5 (дакріальна висота) ■■— найменша проекційна відстань від спинки носа між дакріонами в медіальній площині.

Рубрикація дакріального показника: 44,9 — малий; 45— 53,9 — середній; вище 54 — великий.

160 155 150 145 140 135 ± 130 125

н« з а —* вав ■*- ч-. НІ •ч. * г-

айв ■Чв ІНМ вві Чв -ча> ■в. «■ ■Я •ч, на» Ча, вв_ •ви, —«Ч ч-в. -»аі

аав ""ВИ аааі за на вві ЯЯ "—а

•Н) ча. чи —, в. ЧВ, = Чі

—в -5 вав чаа -чч а

Є ввв. -ч* а «в. є: —. Ша> ■а*. На —■

■ВВ ч. -—- -Ч їжа ■*■■ -—- вав ■ач ан *—ч >

в г •■в. а» — в Ч-В, -аа ■а. а.

аа *—в НИ ■—н аав. на ■"•—І ■з -4-і -"Я —в, ■—И —*1 в

Щ —а авв Чвв г —_ вам «в аав -V Ч—, Ні •ав. а"

ВВМ нв —а. —* •*. На На чв. ■Н чав ■М Ни< ■н •Ван —ч ча»

вввв Нві г —щаі ЧВ -НІ С ввв. -Ні -р-ч

•

ни ав вв. авв, ни На. На, —ча Чв нв Н-і ■*■ -чв ■вві

-Я) ■в» чм г= -аа ваН ч. = — ■аш

-н ■ач —і. а-в, ■— а —< вава "-Ч Ь*м *-^ч

— -чаа —! != не —-— Мав

їм ■ ■ іа «а. ач, Мвц ——( —н «Н|

ан -чв. =ч- ч— ч^ Ні Чв. ■вві ——1

•ав ■ч, вав ч. ч, -с чи вва ачв. аМ -а» а_

НЯ ■ні ■Ьвч ЯК ■вві навм ■НІ

■аш ■чв. аш ■— аа— ■ав, Нкі ~*«-—. ■ас на, ч-Х

К <-ч_ = чч на ■ва, чвв •чвв -« ч*.

нм Зв» •ч -с ■ВВІ ■НІ Ча| ва_Н 4-а,

ня Каа, їм авв> -— ■Чв авв

вам -вв ІВВВі а> чаа. вав ■•- ЧЧ, ■с ва, ■■а ч-: ч-в. Ч« ав> —, «■І —. -в, ч-. Ввч ч_ ка. -ч, -НІ ч. чаа •а-, ■«= Ч Не -в, ІНаС ■-,

на НІ ■— Ні •~- •н —ч Ваі •тт Ні вац ■■■ К«а Гі ■*а а ■ч» 5а -ч -- н.

авв аав. яае ч— —_ Вам чан ■вв. -а. -—, ч—, Вам Ча, а» Чаї. Н —а Вам «а, •Н ■ч, 1і -ав чча, —«■ч^ чащ •аа, -4 чв, ■ь; --.

-я аш Вам вам Чан" •ав, •чї ч—™ ня ■■а —ВИ -а* ■ч — не: ■аа» ааі Чв ваіа Чв-, •Ч чвв =с -ч, ^С ЇЙ. ХВн -чв.

«в —-1 Ваві ч-_ Яка, -— в« ~» ч] ■-• ч. -~ ч« —- Ч!

вн —Ча —Чі авв ■ав, ВВВ ч> Ча аш Чвв в_ чвв. •вв. ■а. Вав, чвв, ам ■ч_ ■Н ■чв. —ч «Ч ч, =; ^> ~^

•М МІ вві ВМ) ваа ■аа тт вМ іава; •К НІ ая Чв ва ■ч, а» Нвв •ав, ■ва Чв_

■ВІ ■ча. ■а. —. —ч -аа ■НІ г І вЗ =В ■^ ч- ■5 За "■^

аа ааа ав чв. ■VI в-, •^. тт ч— ЧС ВВа -чв Ч-в Каа, ■Ч-. «Н Ча ■.«-ч. —. чв-. •ах __а -чв, Чч»а.

аВШ МН •ВВ. ваа =1 авв ■им ввві вава -ва ЧВв, ьс ■аа на Ч-. »£_* 3» Чан. -—а Чвв, ■чва

внв Вв_ ч. -аа ча ■НІ ч_ вав —вв НВ а-. НІ -вв Св. ■Ч-. не 2: чвв а> :»■ ■■м ■^ Чі ■=; чч

«вв -*а •Чв. ■Б. -— ■с — —а -чаї ■в. •а, ави ■ча. чч^ зн *»а в— ---—ва -ч^ >«а -4-а -чаї Чвв, ■с аа ■ч-в ■^ Чва. ■ач _*|

маї ■а = •— ■в, — на =а ■«■ ■Вв ™*. ■в» •аа НВ -ч, «с —ч ■*ч, ■н "а. Са-" ^

■в :-= *вв. аММ чва, ВМ —в₁чвв. -в! в-Ч «ви; ааа «-, вЯС ■аа, за Є в. Ча-а мав, —в. ■= Ч^ н. •чв.

Нв, ■ і ч| ■В) ■ааа; ав_ чв. Зааі Чвв ■вві — ВИ -ч. ■ми

М •ч —в, ВВІ ааа аааі —в. -чн вві -—а ві чв. на, чвв Вві

ШВ чвв -х: Ча^ =: мва «ч. ЧВІ а, Чаа ча •ч^ —вЧ чв. чаї =31

н чан —™_ =9 -в. ■н Вв, Чв. с- =1 чвв ■в- ■ч, ч^:

на чв, Вв в». ВВВ чв, На ч, -- ваа ч^ ~ч.

ааі Вві вві в—^ ааа -в. ВВ. Чв. вві ва, ч. ■а.

ав в> Нв Чва -с —н -■і —я вШ -ч. *™^ -— -Є 1-а

-в Вві ч. = ч-і -в. -«: -ЧВ ас авв, ч. -в. гз чв, ва,

к—в н. ■аі :_« -ч_ 3-1 ■-» в*Я чв» в» ЧВ. ■ВИ Г^яв ВВ, *н ■■■ Зв* ^чв. **н **ч. *-**

ам в= ваа. <в вв вва ■ВВ = ■ач ч, чаї ча-. -«- ■ч. -—а -—, •«а г =>■ ■Б

ааа —ві

вШ- —В -ч ч ■>=

"ч. ?

Ччч І ■в.

-*, ■Ча. 2а «ч, ваш. Чан, "—■І Нв< гаї ■—ч

в* 1

■5 г. -ч, *- -а ■чаа ■ч, І

—н -■-

в і

ї" ■а. —-

■-в К. —в а^ •Чч. «ч, -*, -в. ч.

Є" ■ч, На -ча •** ■•4 ■-чі В-Я ■*ч

— ^ ■чв.; чааі ■*чч -а-Ц ■—ч.

в= вам -ч-і ч\ *-ч •ні ■** ■н в:

нв -ан -ч. * —«•—. Ча ач

-. ¹— =:

•—. —- в, 1-—, ВВІ ч-^_

чаї — ав -~. -«^-. 41 -~ ■ч ■—.

=5 -аа «С -ч. ЧВа, На, чваа, 3:

•ва. чц, _тт **ч ■аа ■на чв.

-НІ —- ■— ■-- "ав ■**■ і

-н =: ч. -*-. Вх -- В. —.

В! ■ч, -•» Чв- аав ча, на ■ч-в, «=; ч НЕ —» "В -ч ч: д,

—■ ч-и ■ан —а ■-а —- "ч. ■«*. •*• Нв, **..?•_. -*■ **• ■ав, н- —* ■*--

ач -в, "Ч -ч- чв. —аі ■ч«. =ч: —в —аі Чан чаї і> *ч

■а: ааа =- ч, ч. -а —в

Чв. ■і ВМ

аш —■ ■■ч

—а На

■в Ч,

ЧВ* •*» ■ч— --ч =.«

Сч- -5. -ч, ■ча Ч,

=а чва. ■а, ч, вв. Чч, ■ч =а —а* •Н

ч. Ні •чв, •"Є ч, ■ч, ■ав, *ч> ■4-а.

■н =»• ■ви -м •ч, Вв ч. &н ч.

с: -х, —Ч ■чв. -н ^а *«аі **• Ч,

=.* -— •=; ■«а» ВВІ **• -с

ва, -в -в _*. ■Чв, -в. ч-ч, ■с; =кв ■ч

ч ■Ча|

чи в.

**—< ч.

*Ч —• ■Ч,

Ч.

■ч*

чі ^* ч -^

ч.

■ч *->

■•« чі •ч. «с -»,

■Ч! ■а. Ча. Ввч ча. Лі •*. ■а. *^»

"ча вв. ■-. Чв, ч-: в. Ч-в

*Ч ™Ч "-Ч

■ч

-». ■а

■ч«■> Чі ■*«"ч.

~~ Чі ч» ■ч ч.

■ч.

■—в =; -*-

■ч-; Мв. ЧВа.

ч, ■^

-ч

*--

і:

■ч

Ч*

*ч

—,

-■«■

ч*

ч.

^ч •а,

*Ч

ч»

■І-1 ■ПЛв

•*■

■*** Чв

ч.

Ча

—■

і___

~ч.

^ч«

■*»-

Ч]

ч.

^ч.

■—-

■■—

Чі

"Ч,

-Ч

І;

-ч

"Ч,

■і

Ч,

ч.

вГ

чї

^*-Ва

^ч, "•ч

■**

"ч

Ча

■ч,

•ЧВВ

•ч

***

-«■

*»> ч

-ч.

Ч»

■«V,

^Ч,

*Ч,

■**

■в.

ч:

І-ч»

Ча,

Чв

~ч.

і—.

■-* ~ч

ч,

-ч.

кч

Ч£

•"в.

■**.

і—ч.

**-

-а-,

ЗО

■ч,

•ч.

•ча,

ч,

—

Ч»

4<в, "ч-

-~>

Ч,

^Чв,

—ч.

■ч»

-*>

Гаї

"ав.

'—■?

•ч>

■чв^

-*-

ч.

-ч.

•-Чч,

"ча.

••

^»

*Чч

"Ч,

"ч

*ч».

ч.

Ьм

^ч, ■**в

•ч.

'^Ч1в.

■^

*ч

**-

к-ч

*~-ч,

■^

Ч.

^{^}^ч-ч

СЗ-а

-і

■Ч,

■*ч.

■*-^

■^

Чц-,

-^.

Ча

'"*■ ^а.

ч.

**»■

-*ч,

її*

^ч

•__

ч,

"Чц,

^"Ч

ч,

*Ч

■»ч

■^ ■~ч

-Чв,

-ч,

■ч»,

Ч,.

■-Ч.

^>^'

•ч

^ч*

^**

Б-в

ч,

Ч-.

ч^

'Ча,

ч.

***

"ч.

Чч

■^.

ч.

Ча,

**■

■-ч

"-чв.

?<:

¹^ч^ч,

~ЧчЛ "^

^чГ

•ч,

ч^

ч^.

"-^

■—

■*«

Номограма для вимірювання кутів горизонтального профілювання

51У: ЗС. Симотичний показник вираховується за формулою: симо-тична висота х 100: симотичну ширину, де:

5С (симотична ширина, або найменша ширина носових кісток) — найменша пряма відстань між щелепно-носовими швами;

&У (симотична висота) — найменша проекційна відстань у медіальній площині над лінією найменшої ширини носових кісток.

Рубрикація симотичного показника: до 28,9 — малий; 29—39,9 — середній; вище 40 — великий. Чим вище перенісся, тим вищі дакріальний та симотичний показники.

75 (1). Кут виступання носа, утворюється нахилом лінії носових кісток (назіон — рініон) відносно лінії обличчя (назіон — про-стіон). Величина кута залежить не лише від нахилу носових кісток, а й від вертикального профілювання обличчя: на прогнатних черепах

_він нижчий, ніж на ортогнатних.' Рубрикація: до 23° — малий; 24—28° — середній; 29° і вище — великий.

Нижній край грушоподібного отвору — описова ознака, яка має такі форми: інфантильну — отвір невеликий, його нижній край притуплений, що властиве дитячим черепам; антропінну, коли бічні краї- отвору переходять безпосередньо в гострий нижній край; передньоносові ямки, коли бічні краї сходяться нижче переднього краю; передньоносовий жолоб - бічні краї грушоподібного отвору спускаються донизу, утворюючи довгасте заглиблення.

/— інфантильна; 2— антроігіппа; 3 — передньої юсові ямки; 4— передньо-

Передньоносовий шип — описова ознака, що певною мірою характеризує ступінь виступання носа. Оцінюється за п'ятибальною схемою.

Важливі ознаки містить очна ділянка черепа.

51. Ширина очної орбіти (максилофронтальна) — відстань від
максилофронтальної точки до зовнішнього краю лівої орбіти по

51а. Ширина орбіти (дакріальна) — відстань від дакріальної точки до зовнішнього краю лівої орбіти по лінії, що ділить її навпіл.

52. Висота орбіти — відстань від середини верхнього до середини

52: 51. Орбітний показник (максилофронтальнии) вираховується за формулою: висота орбіти х 100: ширину орбіти (від тї).

52: 51а. Орбітний показник (дакріальний) вираховується за формулою: висота орбіти х 100: ширину орбіти (від <3).

Прийнята така рубрикація орбітного показника:

Ширина орбіти від до 75,9 76- 84,9 85 і вище

Ширина орбіти від <І до 82,9 83,0-88,9 83 і вище

Низькі орбіти (хамеконхія) Середні орбіти (мезоконхія) Високі орбіти (гіпсіконхія)

Програма й методика антропологічних досліджень

; Наведемо деякі основні виміри нижньої щелепи.

65. Ширина суглобових відростків — відстань між зовнішніми краями суглобових відростків. Вимірюється ковзним циркулем.

70. Висота гілки — відстань від гоніона до верхньої точки сугло
бового відростка паралельно задньому краю гілки. Вимірюється
мандибулометром.

71. Найменша ширина гілки — найменша відстань між передніми
і задніми краями гілки. Вимірюється ковзним циркулем.

79. Кут гілки, утворений площиною, що проходить через задній край гілки. Вимірюється мандибулометром.

69 (1). Висота тіла — відстань від нижнього краю щелепи до зовнішнього альвеолярного краю на рівні лівого підборідного отвору. Вимірюється ковзним циркулем.

69 (3). Товщина тіла — відстань між зовнішньою та внутрішньою поверхнями тіла на рівні підборідного отвору. Вимірюється ковзним циркулем.

Циркулярна деформація черепа спричинює також деякі морфологічні зміни в ділянці надбрівних дуг, які втрачають свою рельєфність, і у верхній частині обличчя, де збільшується висота орбіт і зменшується висота надперенісся.

Штучна деформація, тобто навмисна зміна форми голови, — звичай, поширений серед багатьох давніх народів. На теренах України штучно деформовані черепи віднайдені у похованнях катакомбної культури доби бронзи, сарматських племен (III ст. до н. є. — III ст. н. є.), ранніх кочовиків другої половини І тис. н. є.

Відомо кілька різновидів штучної деформації. Найпоширеніша з них — циркулярна, або "баштоподібна", коли череп набував форми, витягнутої у двох напрямках — догори і назад. Цього добивалися за допомогою кругового перев'язування голови дитини. Для підсилення дії пов'язки на лоб і на потилицю іноді клали спеціальні дощечки.

Уперше спосіб штучної деформації голови описав Гіппократ. Розповідаючи про "макроцефалів", він зауважував: "...Тільки-но народжується дитина і кістки її м'які, незатверділу її голівку виправляють руками і змушують рости в довжину за допомогою бандажів та інших доречних пристроїв, унаслідок дії яких сферична форма голови псується, а довжина її збільшується". За спостереженнями сімферопольського лікаря й антрополога В. Бобіна, баштоподібний тип черепа в людини формується вже протягом перших років життя. При. цьому так звані тім'ячка — залишки щільної волокнистої сполучної тканини в місцях стикання кількох кісток черепа новонародженої дитини — довго не заростають. В багатьох випадках у дорослих фіксується наявність метопічного шва і численних вставних кісточок.

Своєрідна форма деформації зазначена в інків Перу: внаслідок спеціального закріплення немовляти в колисці і перев'язування голови як у поперечному, так і в поздовжньому напрямку, на черепі утворювалися дві опуклості з перетяжкою посередині.

Ще в середині нинішнього століття на Кавказі і в Центральній Азії були поширені різні варіанти сплощення потилиці ("бекшиш" та ін.), спричиненого тривалим лежачим положенням дитини, прив'язаної до колиски. Ці ненавмисні деформації зменшували поздовжній діаметр голови і збільшували її ширину. Наприклад, обстеження гірських таджиків дало такі результати: головний показник осіб без слідів штучної деформації складав 82,7; зі слабими слідами — 83,3; із середніми та яскраво вираженими — 86,5 (В. Гінзбург).

Антропологічна реконструкція, тобто відтворення обличчя людини за черепом, — своєрідний місток між краніологією, Що вивчає переважно викопних людей, та соматологією, об'єктом дослідження якої є жива людина.

Основу антропологічної реконструкції складає метод відтворення м'яких тканин обличчя за рельєфом кісток з урахуванням вікових,

Програма й методика антропологічних досліджень

статевих та расових особливостей. Доведено, що між морфологією мозкової та лицевої частин черепа і морфологією м'яких тканин існує певний взаємозв'язок, а іноді — досить чітка залежність. Зокрема, такі ознаки зовнішності, як форма лоба, лобні горби, надбрівні дуги, форма обличчя, реконструюються з великою часткою вірогідності. Позитивні результати дає відтворення форми носа. Складніше реконструювати складку верхньої повіки, контур нижніх країв крил носа, обриси верхньої та нижньої губ, ступінь відстовбурченості вух.

Антропологічна реконструкція — досить складний і довготривалий процес. Він складається з кількох етапів: реставрація черепа, який часто буває частково зруйнованим; проведення краніометричних вимірів і детальний опис краніоскопічних особливостей; виготовлення гіпсової копії черепа та відтворення на ній за допомогою спеціальної мастики м'яких тканин обличчя: жувальних м'язів, гребенів, розташованих між ними, і т. ін. Реконструкція обличчя за черепом потребує не лише глибоких знань у галузі морфології людини, а й певних мистецьких навичок: її виконують у вигляді графічного профілю або скульптури.

Метод пластичної та графічної реконструкції, який широко застосовується не лише в антропології, а й у криміналістиці, постійно вдосконалюється. Останнім часом співробітники лабораторії пластичної антропологічної реконструкції Інституту етнології та антропології РАН вивчають співвідношення між м'якими тканинами та кістковою основою за допомогою ультразвукової ехолокації. Це дає змогу працювати з живими людьми — представниками різних расових та етнічних груп — без будь-якої шкоди для їхнього здоров'я.

Створені на основі пластичної реконструкції документальні портрети первісних людей та історичних осіб прикрашають музеї багатьох країн світу.