Визначення віку й статі за кістками скелета

Основні відомості про будову людського скелета

Скелет людини складається з 203— 206 (36— 40 не­парних і 164— 166 парних) кісток, серед яких за зовнішньою будо­вою та структурою розрізняють трубчасті (довгі та короткі), губ­часті (довгі, короткі її сесамовидні), пласкі (кістки черепа, кістки плечового й тазового поясів) і змішані кістки.

Серед довгих трубчастих кісток — кістки плеча, передпліччя, стег­на, гомілки; серед коротких — кістки п'ястка, фаланги пальців

та ін.

У довгих трубчастих кістках виділяють середню частину — тіло, або діафіз, два (зазвичай потовщених) кінці — епіфізи та невеликі проміжні зони між ними — метафізи. Дитячі метафізи (зона росту кісток) утворені із хрящової пластини.

До довгих губчастих кісток належать ребра, грудина; до корот­ких — кістки зап'ястка; до сесамовидних, які безпосередньо не з'єднані зі скелетом, — наколінок.

До змішаних кісток належать кістки основи черепа.

У структурі кісток розрізняють щільну, або компактну, і губчасту речовини. Компактна речовина добре виражена в діафізах довгих трубчастих кісток; губчаста — у ребрах, грудині, тілах хребців і в епіфізах довгих трубчастих кісток.

Програма й методика аншрпологічних досліджень

ї ■•

Визначення віку й статі ж кістками скелета

Людський скелет складається з кількох відділів: скелета тулуба

(хребтовий стовп та грудна клітка); скелета верхньої кінцівки

(кістки плечового пояса і вільної верхньої кінцівки); скелета нижньої

кінцівки (кістки тазового пояса і вільної нижньої кінцівки), скелета

голови (череп із двома його відділами — мозковим і лицевим).

Шийні хребці відносно невеликих розмірів, їхні остисті відростки здебільшого короткі, роздвоєні на кінцях. Перший шийний хребець — атлант — замість тіла має передню дугу.

На тілі й поперечних відростках грудних хребців містяться верхні та нижні ямки для з'єднання з ребрами. Ці довгі остисті відростки нахилені донизу.

■13

Грудний хребець

А — вигляд збоку; Б — вигляд зверху

Скелет грудної кістки:

/ — перший грудний хребець;

2— ключиця; 3 — плечовий відросток

лопатки; 4— дзьобоиодібиий відросток

лопатки; 5— суглобова западина лопатки;

6— ребро (IV); 9— мечоподібний відросток грудини; 10— тіло грудини; 11— ручка грудини; 12— перше ребро

Хребтовий стовп: А — вигляд спереду: /— іпийиі хребці; 2— грудні хребці; 3— поперекові хребці; 4 — крижова кістка; 5— куприк; Б— серединний розгин хребтового стовпа

Скелет людини (вигляд спереду):

/ — голова; 2 — хребтовий стоїш; З —

ключиця; 4 — ребро; 5 — грудина; 6 —

плечова кістка; 7— променева кістка;

8 — ліктьова кістка; 9— кістка зап'ястка;

10 — кістки п'ястка; //— кістки пальців

кисті; 12 — сідиича кістка; 13 — кістки

плесна; 14— кістки заплеспа;

15— великогомілкова кістка; 16 —

малогомілкова кістка; 17 — иаколіиок;

18 — стегнова кістка; 19 — лобкова кістка;

20 — клубова кістка

Основними елементами хребтового стовпа є хребці, кількість котрих варіює від 32 до 35. Розрізняють такі відділи хребтового стовпа: шийний, який складається з семи хребців, грудний (12), поперековий (5), крижовий (5), куприковий (1—5 хребців). Кожний хребець має тіло, дугу, остисті й суглобові відростки.

Поперекові хребці — відносно масивні, їхні остисті відростки розташовані горизонтально.

Крижові хребці в період статевого дозрівання цілком зростаються між собою, утворюючи одну кістку — крижову. Верхня частина крижової кістки має розширену основу, нижня — звужену верхівку. Тазова поверхня крижової кістки ввігнута, гладенька, спинна — випукла, шершава

Куприкові хребці в дорослої людини зростаються, утворюючи ма­леньку трикутну куприкову кістку. Вона має вигляд вигнутої та перевернутої верхівкою донизу піраміди.

Скелет грудної клітки включає грудний відділ хребтового стовпа, ребра і грудину. Ребра, яких 12 пар, мають вигляд зігнутих пласти­нок. Грудина, яка замикає грудну клітку спереду, — це злегка випукла видовжена пластина. Вона складається з трьох частин: вер-

Програма й методика антропологічних досліджень

ВишшенШткушШшті за тстками скелета

хньої (ручки), середньої (тіла) і нижньої (мечеподібного відростка). Зверху на грудині міститься яремна вирізка, а з боків — вирізки для з'єднання з ключицями і ребрами.

У скелеті верхньої кінцівки розрізняють плечовий пояс та скелет вільної верхньої кінцівки.

Плечовий пояс утворений лопаткою та ключицею. Лопатка — це пласка кістка трикутної форми. На її задній поверхні є високий виступ — лопаткова ость, яка закінчується плечовим відростком, що сполучається з ключицею. Бічний кут лопатки має суглобову западину для з'єднання з плечовою кісткою. Ключиця — це трубчаста кістка 5-подібної форми, що з'єднує лопатку з грудиною.

Лопатка' (права):

А — виглял ззаду; Б — вигляд спереду; / — лопаткова ость; 2— плечовий відросток; З — суглобова западина

V» М

Плечова кістка:

А— вигляд спереду; Б— вигляд ззаду; /— головка плечової кістки; 2 — анатомічна шийка; 3 — хірургічна шийка; 4 — бічний иадвиросток;

5 — блок плечової кістки

головка та шилоподібний відросток. Що ж до променевої кістки, то її верхній епіфіз має головку, шийку та горбистість, а потовщений нижній — зап'ясткову суглобову поверхню і шилоподібний відросток. Скелет кисті складається із зап 'ястка, п 'ястка та кісток пальців. Зап'ясток утворюють вісім кісточок, розміщених у два ряди, а п'ясток — п'ять коротких трубчастих кісток. Пальці, за винятком великого, мають три фаланги, великий — лише дві.

8

1;

Кістки тильної поверхні кисті: 1 — кістки зап'ястка; 2— п'ясткова кістка; 3, 4, 5 — ближча, середня і кінцева фаланги

Кістки передпліччя:

А — вигляд спереду; Б— вигляд ззаду;

/ — ліктьова кістка; 2 — променева кістка;

З — блокова вирізка; 4 — ліктьовий відросток;

5— вінцевий відросток; 6— головка ліктьової

кістки; 7— шилоподібний відросток ліктьової

кістки; 8 — головка променевої кістки;

9— шийка; 10— зап'ясткова суглобова

поверхня; // — шилоподібний відросток

променевої кістки

Скелет вільної верхньої кінцівки складається з трьох частин: плечо­вої кістки, кісток передпліччя і скелета кисті.

Характерними особливостями плечової кістки є шароподібна го­ловка, розташована на верхньому епіфізі, та блокова суглобова поверхня для з'єднання з кістками передпліччя, яка міститься на нижньому епіфізі.

Серед кісток передпліччя розрізняють ліктьову (з боку мізинця) та променеву, діафізи котрих мають тригранну форму. На верхньому потовщеному епіфізі ліктьової кістки є суглобова блокова вирізка та два відростки — ліктьовий та вінцевий; на нижньому епіфізі —

Скелет нижньої кінцівки складається з тазового пояса і кісток вільної нижньої кінцівки.

Тазовий пояс включає дві тазові та крижову кістки, утворюючи суцільне кільце. Обидві тазові кістки формуються шляхом зрощення трьох окремих кісток — клубової, лобкової та сідничної, яке відбу­вається в період статевого дозрівання. На місці зрощення тазової кістки є кульшова западина чашоподібної форми, що слугує для з'єднання зі стегновою кісткою.

Розрізняють великий і малий таз. Великий таз обмежений з боків крилами клубових кісток, ззаду — хребтовим стовпом;

Програма й методика антропологічних досліджень

Визначення віку й статі за кістками скелета

малий — крижовою кісткою, куприком, сідничними і лобковими кістками.

Тазовий пояс: / — клубова кістка; 2 — кульшова западина; З — крижова кістка; 4 — куприк; 5— сіднична кістка; 6 — лобкове зрощення

Скелет вільної нижньої кінцівки складається зі стегнової кістки, двох кісток гомілки і стопи.

Стегнова кістка:

А — вигляд спереду; Б — вигляд ззаду; 1 — голівка із суглобовою поверхнею;

2 — шийка; З — великий вертлюг; 4 — малий вертлюг; 5 — надвиростки;

6 — виростки із суглобовою поверхнею; 7— міжвиросткова ямка

Стегнова кістка — найдовша у людському скелеті. На її верхньс му епіфізі є головка шароподібної форми, що входить у кульшову западину тазової кістки, а на дещо сплющеному нижньому — два надвиростки, два виростки і надвиросткова ямка.

Гомілка складається з двох кісток: великогомілкової та малогоміл­кової.

Великогомілкова кістка характеризується відносно масивним тригранним діафізом та потовщеними епіфізами. Верхній епіфіз має два виростки для з'єднання з виростками стегнової кістки, нижній — присередню (внутрішню) кісточку.

Малогомілкова кістка, що має значно тонший діафіз, зверху викінчується головкою, а знизу — зовнішньою кісточкою.

На стику стегнової та великогомілкової кісток спереду знахо­диться наколінок тригранної форми.

Скелет стопи складається із заплесна, плесна і кісток пальців. До заплесна входить сім кісток: п'яткова, надп'яткова, човноподібна, кубоподібна і три клиноподібні; до плесна — п'ять коротких труб­частих кісток; пальці складаються з трьох, а великий — із двох фаланг.

З

Кістки гомілки:

А — вигляд спереду; Б — вигляд ззаду;

7 — великогомілкова кістка; 2 — малогомілкова

кістка; 3 — виростки; 4 — присередпя кістка;

5 — голівка малогомілкової кістки; 6 — бічна

5 З

2

(зовнішня) кісточка

Кістки стопи (вигляд зверху):

1— п'яткова; 2— надп'яткова; 3 — човнопо­дібна; 4— кубоподібна; 5— клиноподібні: 6 — плеспева кістка

На черепі людини розрізняють мозковий та лицевий відділи, що їх розмежовують по умовній лінії, проведеній від надперенісся до переднього краю великого (потиличного) отвору. Мозковий відділ включає дві пари кісток — тім'яні та скроневі — та три непарні кістки — лобову, потиличну і клиноподібну. До лицевого відділу належать шість парних кісток: верхні щелепи, нижні носові раковини, виличні, носові, слізні та піднебінні, і чотири непарні кістки: нижня щелепа, леміш, решітчаста та під 'язикова.

Усі кістки черепа, за винятком нижньої щелепи, нерухомо з'єднані між собою швами, головними з яких є вінцевий (між лобо­вою та тім'яними кістками), стріловий (між тім'яними кістками) та потиличний, або лямбдоподібний (між тім'яними та потиличними швами). У швах є залишки щільної волокнистої сполучної тканини, яка на черепі новонародженого утворювала суцільні ділянки — тім'ячка. Вони знаходилися в місцях стикання кількох ще не закостенілих кісток черепа, а саме: тім'яних та лобової, що в свою чергу була розділена метопічним швом {переднє тім ^}ячко), тім'яних та потиличної {заднє) тощо. Найбільшим є переднє тім'ячко.

Дата добавления: 2014-11-29