Тема 3. Зведення і групування статистичних даних

Методичні поради до вивчення теми

Метою вивчення теми є формування у студентів знань щодо сутності зведення та групування як важливого етапу статистичного дослідження, методології побудови статистичних групувань.

Вивчаючи тему, варто усвідомити, що первинні статистичні дані, зібрані внаслідок статистичного спостереження, характеризують окремі одиниці досліджуваної сукупності і часто складні для розуміння. Для того, щоб вивчити характерні риси та істотні відмінності тих чи інших явищ, виявити закономірності їх розвитку, треба дані щодо кожного елементу сукупності систематизувати і обробити. Цю роботу виконують на другому етапі статистичного дослідження, який називають статистичним зведенням.

Розглядаючи статистичне зведення, як процес упорядкування, систематизації і наукової обробки первинного статистичного матеріалу для виявлення типових рис і закономірностей явищ і процесів, що вивчаються, студенти повинні усвідомити основні етапи та складові елементи статистичного зведення, види статистичного зведення за складністю побудови, організацією роботи, ступенем автоматизації обробки даних.

Вивчаючи статистичне зведення, доцільно детально розглянути однин із основних і найбільш поширених методів обробки і аналізу первинної статистичної інформації – метод групування.

З’ясувавши роль, місце та завдання статистичного групування, студентам необхідно ознайомитися з його видами: залежно від кількості ознак, за якими проводиться групування, залежно від мети і завдань групування.

Необхідно розглянути такий вид групування за атрибутивними ознаками, як класифікації. Враховуючи, що основні статистичні класифікації затверджують органи державної статистики і вони є обов'язковими для застосування, тобто мають силу стандарту, студентам слід ознайомитись з видами статистичних класифікацій за предметом, ступенем гармонізації, рівнем розповсюдження тощо.

Особливої уваги при вивченні теми заслуговує питання методології побудови статистичних групувань. Оскільки першочерговим питанням групування є вибір ознак, за якими розмежовуються окремі групи, студенти повинні чітко розділяти групувальні ознаки на кількісні або варюючі (дискретні та інтервальні) і атрибутивні (альтернативні та багатоваріантні), правильно виділяти результативні і факторні ознаки.

Наступним важливим кроком після визначення групувальної ознаки є розподіл одиниць сукупності на групи. Слід звернути увагу на питання визначення кількості груп і величини інтервалу. Здійснюючи групування за атрибутивними ознаками, питання про кількість груп не ставиться, оскільки груп стільки, скільки атрибутивних ознак.

При групуванні за кількісною ознакою питання про число груп і величину інтервалу слід вирішувати залежно від багатьох обставин, насамперед відповідно до мети дослідження і діапазону варіації групувальної ознаки. Число груп пов'язано з обсягом досліджуваної сукупності. Тут немає чітко визначених наукових прийомів, які дозволяють вирішувати це питання при будь-яких обставинах. Кожного разу це завдання вирішується з урахуванням конкретних обставин. Виділені групи мають бути якісно однорідними, а в кожній групі повинно бути стільки одиниць, скільки потрібно для запобігання випадковим хибним висновкам.

Якщо групувальна ознака має плавний характер варіювання і при цьому застосовуються рівні інтервали, то кількість груп орієнтовно можна визначити за формулою Стерджеса:

(3.1)

Де, n – число груп; N – обсяг досліджуваної сукупності.

Студентам слід пам’ятати, що визначення кількості груп за формулою (3.1) дає правильні результати тоді, коли варіювання групувальної ознаки має плавний характер, а сукупність достатньо чисельна.

Продовжуючи роботу над темою, необхідно звернути увагу на вибір виду інтервалів, які можуть бути рівні і нерівні, відкриті та закриті, і визначення величини інтервалу.

Величину інтервалу при групуванні із застосуванням рівних інтервалів визначають за формулою:

(3.2)

Де, і – величина інтервалу; x_max – максимальне значення ознаки сукупності; x_min – мінімальне значення ознаки сукупності; n – кількість груп.

Зверніть увагу на те, що у групуванні за кількісною ознакою слід правильно визначити верхню і нижню межі груп “включно” чи “виключно”.

При проведенні типологічного групування інтервали формуються не за математичними принципами, а за соціально-економічним змістом, межа інтервалу розглядається як умовна межа переходу кількості в нову якість. Число груп у такому випадку залежить від кількості існуючих типів.

Враховуючи, що іноді доводиться перегруповувати дані, передусім щоб забезпечити порівнянність структур двох сукупностей за однією і тією самою ознакою, студентам необхідно навчитися проводити вторинне групування даних.

Рекомендована література за темою

Основна [21, 23, 24]

Додаткова [13, 17, 22, 26, 27]

Термінологічний словник

Аналітичне групування -це групування, що дають змогу виявитинаявність взаємозв’язку та напрям зв'язку між ознаками, з яких одна представляє результат, інша – фактор, що впливає на результат.

Атрибутивна ознака – ознака, яка не має кількісного вираження і реєструється у вигляді текстового запису.

Групування – церозподіл одиниць статистичної сукупності на типи і групи за найбільш характерними ознаками.

Групувальна ознака – це ознака, яка покладена в основу групування.

Зведення – це комплекс послідовних операцій по узагальненню конкретних поодиноких фактів, які утворюють сукупність, для виявлення типових рис і закономірностей, що належать досліджуваному явищу в цілому.

Інтервал групування – це різниця між максимальним і мінімальним значеннями ознаки в кожній групі.

Кількісні (варіюючі) ознаки – це ознаки, які набувають різних цифрових характеристик і виражаються числовими значеннями.

Класифікація – це систематизований розподіл явищ і процесів (об'єктів) на певні групи, класи, розряди на підставі їх подібності або різниці.

Номенклатура – це стандартизований перелік об’єктів та груп.

Дата добавления: 2014-11-29