Критерії оцінки нововведення на різних стадіях внутрішньоорганізаційного інноваційного процесу

На підприємстві

Внутрішньоорганізаційний шлях нововведення

Етапи опанування нововведення	Сутність діяльності
1. Визначення необхідності в інновації	Обізнаність з проблемою, визначення необхідності в нововведенні; переконання членів організації в необхідності нововведення
2. Збір інформації про інновацію	Первісна обізнаність з інновацією; розширення пошуку інформації про нововведення
3. Попередній вибір нововведення	Оцінка інформації про нововведення, вибір інновації
4. Прийняття рішення про впровадження нововведення	Розроблення рішення про впровадження інновації, затвердження рішення про впровадження інновації у виробництво
5. Впровадження	Пробне впровадження, повне впровадження і використання
6. Інституаналізація	Рутинізація, дифузія

Як свідчить табл. 6.1, на перших двох етапах інноваційного процесу визначається потреба в нововведенні і збирається відповідна інформація про нього, тобто стимулюється початок інноваційного процесу на конкретному підприємстві (фірмі). За оцінками спеціалістів від 25 до 39 % усіх нововведень упроваджується на основі отриманих даних про їх існування.

Темпи поширення нововведень позитивно пов'язані з прибутковістю і негативно — з величиною капіталу, який необхідний для їх освоєння.

На третьому етапі внутрішньоорганізаційного інноваційного процесу на підставі аналізу найістотніших властивостей нововведення проводиться його попередній вибір. У табл. 6.2 наведено 18 характеристик, які найбільш впливають на формування настанов керівництва і персоналу щодо відбору нововведення. Головним критерієм відбору є економічна ефективність нововведення, яка забезпечує виживання, результативність, конкурентоспроможність і прибутковість підприємству (підприємцю).

Таблиця 6.2

Критерії оцінки	Стадії процесу
Обізнаність з проблемою	Формування настанов і вибір нововведення	Рішення про впровадження нововведення	Проблема нововведення	Тривале використання
1. Рівень фінансових витрат		+	+
2. Рівень віддачі на вкладений капітал		+	+	+
3. Дійовість для досягнення поставлених цілей підприємства		+
4. Ступінь ризику і невизначеності		+
5. Швидкість розповсюдження інформації про інновацію	+
6. Відповідність існуючим нормам і цінностям		+
7. Складність інновації		+	+
8. Науковість		+	+
9. Відносна користь користувача			+
10. Місце виникнення інновації	+

Закінчення табл. 6.2

11. Можливість впровадження нововведення частинами				+
12. Можливість повернення до попередньої практики	+
13. Рівень схильності персоналу до нововведення			+
14. Вплив нововведення на міжособисті відносини				+
15. Можливість впровадження таємно		+
16. Характеристика особи, від якої залежить розповсюдження інформації про нововведення	+
17. Можливість подальшої модифікації нововведення					+
18. Можливість дифузії нововведення					+

Процес нововведення на підприємстві як діяльність зі створення комерційно вигідного товару (ініційованого ринком) здійснюється за такою схемою [10]:

розроблення стратегічних цілей;

виявлення потреб ринку в нових виробах та генерування ідей нових товарів;

визначення можливостей фірми для створення цих виробів;

проведення досліджень з метою реалізації цих можливостей;

розроблення нового виробу (товару);

проектування, конструювання виробу;

випуск дослідного зразка;

пробний маркетинг (випробування дослідного зразка на ринку);

запуск виробу в серійне виробництво.

Така схема організації процесу нововведення й управління ним у рамках підприємства передбачає тісну взаємодію функціональних підрозділів управлінської системи, особливо тих, що беруть участь у розробленні, виробництві й реалізації нових товарів та обслуговуванні споживачів.

Існують і інші підходи до визначення стадій процесу нововведень на підприємстві. Заслуговує на увагу така модель:

Одержання інформації про межу технології, товару на основі S-подібної кривої.

Виникнення проблеми нововведення.

Розробка ідей, аналіз властивостей інновації.

Відбір ідей, оцінка їх економічної ефективності.

Дослідження, розробка, упровадження.

Розробка програми технологічного переозброєння підприємства.

Виявлення вузьких місць виробництва.

Вибір організаційної форми структури виробництва та управління з метою впровадження нововведення.

Оперативне управління впровадженням інновації.

За такої моделі впровадження нововведення на підприємстві в центрі уваги перебуває постійний пошук нових ідей, який здійснюють спеціальні науково-дослідні підрозділи (лабораторії), вони створюють автоматизовані банки даних.

Вузькі місця на підприємстві виявляються за допомогою паспортизації робочих місць. Паспорт підприємства дає змогу характеризувати можливості ефективного використання виробничих потужностей, устаткування, використання спеціалістів; оцінити економічну і соціальну ефективність інновацій, ранжувати їх відбір з урахування витрат.

Яка б модель інноваційного процесу не застосовувалась на підприємстві для розробки нововведення, важливим критерієм залишається ступінь її новизни. Саме від новизни інновації залежить конкурентоспроможність нововведення. Чим глибше підприємство занурюється у нові сфери діяльності, тим вище стає його стратегічний ризик, і чим вищий рівень новизни концепції та технології, тим вища інтенсивність нововведення і пов'язаного з ним ризику [11].

Слід зауважити, що рівень ризику, який пов'язаний з технологічною інновацією, залежить також від джерела ідеї нового товару. Як свідчать численні європейські й американські дослідження, нововведення, які базуються на безпосередньому аналізі потреб, є успішнішими й ефективнішими.

Дата добавления: 2014-11-29