Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тестові завдання. Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень




Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень

План семінарського заняття

Б. Рассел

Е. Гуссерль

Тема 7. Сучасна світова філософія

 

Науці нічого сказати про нікчемність нашого життя. Наука первісно виключає найпекучіші проблеми людини, яка відчуває себе залишеною напризволяще.

Філософія не може бути плідною,

якщо вона відокремлена від науки.

1. Особливості розвитку та напрямки сучасної світової філософської думки.

2. Позитивістська традиція у філософії XX століття.

3. Ірраціоналізм і філософія життя як антропологічний напрямок філософії XX століття.

4. Екзистенціалізм і його напрямки.

5. Філософія марксизму і прагматизму.

6. Неотомізм і персоналізм.

7. Ситуація постмодерну в філософії.

 

Питання для самостійної роботи студентів

1. Які обставини спричинили філософський плюралізм XX століття?

2. Розкрийте зміст позитивізму і простежте його еволюцію.

3. Зробіть аналіз філософії марксизму і визначте його перспективи.

4. Яка суспільна потреба викликала до життя філософію прагматизму?

5. Розкрийте сутність екзистенціальної філософії. У чому відмінність атеїстичного та релігійного напрямків в екзистенціальній філософії?

6. У чому полягає сутність концепції людини у філософській антропології?

7. Що спільного в поглядах А. Бергсона, Ф. Ніцше і С. К’єркегора?

8. Розкрийте ідею надлюдини Ф. Ніцше.

9. Розкрийте зміст філософії неотомізму і визначте перспективи її розвитку.

10. Дайте порівняльний аналіз усіх шкіл соціально-критичного напрямку в посткласичної філософії XX століття.

11. Визначте сутність та специфічні ознаки ситуації постмодерну в філософії.

 

1. Проблеми методології науки в неопозитивізмі.

2. Т. Кун і його філософія науки.

3. Критика метафізики і християнства у філософії Ф. Ніцше.

4. Концепція людини у філософії М. Шелера і Г. Плеснера.

5. Соціальна філософія Франкфуртської школи.

 

1. Визначте напрямок західноєвропейської філософії ХХ ст., який аналізує мовні засоби пізнання:

а) антропофілософія;

б) конвенціоналізм;

в) критичний реалізм;

г) історичний матеріалізм;

д) аналітична філософія?

2. Представники конвенціоналізму вважали, що основою марема-тичних та природничих теорій є:

а) домовленість між науковцями;

б) практичні навички;

в) закони лінгвістики;

г) релігійні переконання.

3. Ідеї неопозитивізму притаманні:

а) Баденській школі;

б) Франкфуртській школі;

в) Лондонській школі;

г) Віденському кружку.

4. Критичний реалізм був реакцією на:

а) неореалізм;

б) неопозитивізм;

в) неокантіанство;

г) неотомізм.

5. Неопозитивісти своїм завданням вважають:

а) розробку методу логічного або лінгвістичного аналізу знання;

б) пізнання найбільш загальних законів, систематизацію наукових знань;

в) вивчення проблем буття;

г) розкриття „шрифтів буття” – різних виразів трансценденції.

6. Представники неореалізму висунули положення:

а) неможливість взаємодії душі та тіла без прямого втручання Бога у кожному окремому випадку;

б) усе позитивне знання – сукупний результат спеціальних наук;

в) наука, згідно позитивізму, не потребує ніякої філософії, яка б стояла над нею;

г) про безпосередню пізнаваємость речі у свідомості, яка веде до розчинення зовнішнього світу у мисленні.

7. Герменевтика – це:

а) напрямок у філософії, який розглядає наукові поняття, теорії та гіпотези як інструменти, необхідні для орієнтації людини в її взаємодії з природою та суспільством;

б) вчення про „розуміння” як методологічна основа гуманітарних наук;

в) філософська традиція, яка трактує філософію як загальний метод вирішення людських проблем;

г) філософська школа, яка аналізує суб’єктивні переживання відчуженості особистості від зовнішнього світу.

8. Які закони А. Шопенгауер вважав універсальними:

а) закон причинності, буття, пізнання, мотивації;

б) єдність та боротьба протилежностей;

в) закони трьох поступових стадій інтелектуальної еволюції людини, підкорення фантазії спостереженню;

г) перехід кількісних змін в якісні.

9. Об’єкт дослідження структуралізму є:

а) культура як сукупність знакових систем (мова, наука, мистецтво, міфологія, мода, реклама);

б) уся наша дійсність;

в) мова;

г) співвідношення виробничих сил та виробничих відносин.

10. Головна ідея феноменології становить:

а) уявлення про світ – сукупність ілюзій, фікцій;

б) моральні положення та поняття не є не істиними, не є хибними; вони позбавлені пізнавального змісту;

в) знання найбільш достовірно є даними нам в чуттєвій формі;

г) нередуцируємість свідомості, людського буття, особистості та предметного світу, психофізичній природі, соціуму, духовній культурі.

11. Що, на думку А. Шопенгауера, є корінням усього сущого:

а) нежива природа;

б) людина;

в) воля;

г) інтуїція?

12. Згідно з А. Бергсоном дійсною та первісною реальністю є:

а) життя як метафізично-космічний процес;

б) воля до влади;

в) інтелект;

г) несвідоме.

13. В основі „феноменологічної онтології” Ж.-П. Сартра є протистав-лення:

а) зла та добра;

б) об’єктивності та суб’єктивності;

в) свободи й необхідності;

г) онтології та гносеології.

14. Осягнення смислових зв’язків Е. Гуссерль називає:

а) „потоком феноменів”;

б) пізнанням;

в) вивченням;

г) споглядання сутностей.

15. Як, згідно з М. Хайдеггером можна пізнати світ буття:

а) усвідомленням людського існування;

б) за допомогою наукових знань;

в) через віру в Бога;

г) завдяки несвідомому?

16. Найважливішим засобом пізнання в герменевтиці є:

а) „бритва Оккама”;

б) майєвтика;

в) спростування;

г) налагодження продуктивного діалогу.

17. Яке поняття Б. Рассел тлумачить як „логічну фікцію, яка зручна для позначення сфери дії каузальних законів”:

а) пізнання;

б) дух;

в) розум;

г) матерія?

 

Література: [30; 49; 61; 76; 78; 79; 89; 115; 137; 141; 141].

 

Тема 8. Проблема буття (онтологія)

Думка співвідноситься з буттям, як зір зі світлом. Я мислю, отже, буття є, оскільки моя думка потребує буття. Вона не охоплює його аналітично, але перебуває у відношенні до нього.

Г. Марсель

 

Основне завдання кожної філософії полягає у вирішенні проблеми буття світу. Рішенням цієї проблеми займалися усі філософи, як би по-різному вони не формулювали саму проблему.

Ф. Шеллінг

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 421; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.029 сек.