Дискусія

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень

План семінарського заняття

1. Буття як вихідна категорія філософії (проблема буття у філо-софії).

2. Основні форми буття.

3. Спосіб існування буття, форми його виявлення та здійснення.

4. Категорія „матерія”, її значення та властивості.

Питання для самостійної роботи студентів

1. Розкрийте основні аспекти значення проблеми буття для філософії. Чому категорія буття є вихідною для філософських міркувань про світ?

2. Прослідкуйте еволюцію становлення категорії буття в історико-філософській традиції.

3. Окресліть категорії, якими визначалось буття в античній та середньовічній філософії.

4. Дайте категоріальні визначення буття у філософії Нового часу та в німецькій класичній філософії.

5. Виділіть особливості розуміння та визначення буття у некласичній філософії.

6. Охарактеризуйте три основні концепції буття (матеріалістичну, ідеалістичну, некласичну) в історії філософії.

7. Які існують форми (сфери) буття та в чому полягають їхні особливості?

8. Розкрийте специфіку буття людини.

9. Що є способом існування буття і які його основні характеристики?

10. Підтвердіть або поставте під сумнів тезу про самоорганізацію буття в світі.

11. Проаналізуйте зміст категорій (субстанція, простір, час, причин-ність тощо) як структури буття.

1. Значення проблеми буття для філософії.

2. Світ та форми його освоєння.

3. Моделі світу як Всесвіту (релігійна, міфологічна, наукова).

4. Класичне та некласичне розуміння буття.

5. Особливості буття духовного.

6. Буття людини і власне людське буття.

7. Рух і розвиток у світлі теорії самоорганізації.

8. Суще, сутність, існування.

9. Буття і розум.

10. Соціально-історичний час і простір.

11. Сучасна наука і філософія про структурну організацію матерії.

„Проблема буття в історії філософії”

Обгрунтування теми дискусії. На протязі розвитку філософської думки були створені основні підходи до розгляду проблеми буття, в яких розкриваються різні аспекти аналізу світу та місця у ньому людини.

В історії філософії існують два найбільш загальних підходу до розгляду проблеми буття: субстанціональний і суб'єктивістський.

Представники субстанціонального напрямку (Аристотель, Фома Аквінський) стверджували, що буття відкриває справжній світ сутностей і є як би „вікном”, що дозволяє глянути зі світу явищ на дійсність. Суть їх поглядів можна виразити в двох основних формулах: «сутність є існування» – інакше кажучи, у будь-якому предметі споконвічно закладена його дійсність; «буття є субстанція» – навколишній нас світ предметів, явищ або процесів є реальним, дійсним, невідтворювальним і незнищеним, вічним, незалежним від людини, від його діяльності або свідомості.

Прихильники суб'єктивістського напрямку (Д. Юм, І. Кант, Г. В. Ф. Гегель) вважали, що буття – фіктивне, порожнє поняття, яке дозволяє в кращому випадку побачити, як у дзеркалі, відображення власної структури розуму. Суть цього напрямку найкраще передає теза Гегеля –«буття є ніщо».

Завдання дискусії. Розкрити сутність загальних підходів до проблеми буття, які існують у філософії (на прикладах основних філософських течій та напрямків, а також творчості видатних філософів). Опанувавши рекомендовану літературу, відзначте, з якою із приведених точок зору ви згодні? Аргументуйте свою відповідь.

Форма проведення дискусії – виступи, як результат обґрунтованих роздумів, в яких змістовно розкриваються загальні підходи, що визначають усе різноманіття феномена буття. Аналіз та порівняння цих уявлень у процесі обговорення.

Література: [31; 64; 99; 114; 120; 141; 129; 130; 131; 133].

Дата добавления: 2014-11-29