Інфляція: її сутність, види, причини і наслідки

Тема 4. Інфляція і грошові реформи

4.1 Інфляція: її сутність, види, причини і наслідки

4.2 Особливості інфляції в Україні

4.3 Грошові реформи

4.4 Грошова реформа в Україні

Мета: освоїти сутність інфляції, вивчити види інфляції, розглянути причини, які породжують кожний вид інфляції. Вивчити типи інфляції, розібратися в її наслідках. Розглянути специфічні особливості інфляції в Україні. Визначити особливості проведення грошових реформ.

Термін «інфляція» буквально означає здуття (від лат. - inflatio). Інфляція, як економічне явище, характерна не тільки для сучасних грошей: вона виникала навіть тоді, коли в обігу знаходилися металеві гроші, а також при золотомонетному стандарті. При кредитних грошах проблема стабілізації грошового обігу стає особливо актуальною, тому що в них відсутня внутрішня вартість, і тому їхня стійкість залежить в основному від такого суб'єктивного фактора, як погодженість монетарної, фіскальної і бюджетної політик.

При цьому звичайно вказується, що безпосередньою причиною інфляції є дефіцит бюджету. Лише з дуже великою часткою спрощення інфляцію можна представити наслідком недосконалої кредитно-грошової системи.

Інфляцію можна класифікувати на основі різних критеріїв.

Інфляція попиту – виникає тоді, коли сукупний попит перевищує сукупну пропозицію і знецінюються гроші. Звідси її назва – інфляція попиту.

Відповідно до концепції інфляції попиту вона виникає внаслідок надлишкових сукупних витрат (сукупного попиту), пов'язаного з ростом грошової маси в економіці.

Надлишковий попит може виникати з боку населення (споживча інфляція), бізнесу (інвестиційна інфляція), держави (фінансова інфляція), зовнішніх ринків (імпортована інфляція).

Основними причинами вказаного виду інфляції є:

а) випуск зайвої маси грошей для покриття бюджетного дефіциту. Результат покриття витрат держави виступає як схована форма оподатковування, тому що держава в даному випадку перекладає свої бюджетні проблеми на населення: надлишок грошей виявляється на ринку – вони знецінюються і втрачають частину своєї купівельної спроможності. У 1992-1996р. в Україні ця причина інфляції була однією з головних (основна – лібералізація цін);

б) скорочення пропозиції товарної маси, що викликає знецінення грошей унаслідок зниження товарного наповнення грошових агрегатів. За 1990-1997р. в Україні внутрішній валовий продукт скоротився на 63,2%, що означає зниження сукупної пропозиції продуктів і розкручування спиралі інфляції попиту;

в) кредитна експансія – розширення обсягів кредитування юридичних і фізичних осіб без реальної потреби господарського обороту; інфляція попиту виникає тут у зв'язку з надлишковою грошовою масою в обігу, у результаті чого ростуть ціни;

г) прискорення обігу грошей, яке породжується побоюванням населення з приводу стабільності їхньої купівельної спроможності, унаслідок чого спостерігається знецінення національної валюти;

д) доларизація господарського обороту теж обумовлює інфляційні наслідки, тому що іноземна валюта доповнює вітчизняну грошову масу, і за інших рівних умов викликає її знецінення. В Україні за різними оцінками обертається до 10 млрд. доларів, до 6 млрд. євро і близько 10 млрд. гривень (у населення).

Інфляція витрат означає, що сукупний попит практично не росте, а витрати і ціни підвищуються з ростом витрат на виробництво і реалізацію продукції. Вона може мати місце і тоді, коли сукупний попит менше сукупної пропозиції а у обігу немає зайвої грошової маси.

Сутність цього типу інфляції – скорочення сукупної пропозиції грошей, що веде до абсолютного росту середнього рівня цін, обумовленого підвищенням середніх витрат на одиницю продукції, що, у свою чергу, ініціюється ростом цін на фактори виробництва.

Негативні наслідки спостерігаються і при інфляції витрат.

Цей тип інфляції супроводжується спадом виробництва і нерідко приводить до стагфляції.

Основними причинами даного виду інфляції є:

а) зниження росту продуктивності і падіння виробництва;

б) прискорення приросту витрат на одиницю продукції;

в) ріст цін на паливно-енергетичні ресурси;

г) монополізм у банківській сфері, якщо він реалізується в завищених ставках відсотка по позичках для підприємств;

д) надмірно високі податки.

Інфляція, порушуючи грошовий обіг, приводить до цілого ряду негативних наслідків, які варто розглядати стосовно до її різних видів і форм.

Крім інфляції в умовах економічної кризи може виникнути протилежне явище – дефляція.

Причинами виникнення дефляції є:

- диспропорція між товарною і грошовою масою;

- недолік грошової маси для реалізації всіх продуктів, що існують в економіці.

Дефляційний розрив (deflationary gap) може бути викликаний різними факторами:

- внутрішньогосподарськими (загальне зниження економічної активності, бюджетний дефіцит, різке зниження державних витрат);

- зовнішніми (скорочення попиту на експортні товари, підвищенність курсу національної валюти в результаті її ревальвації або девальвації валют торговельних партнерів, протекціоністські міри іноземних держав).

Методи боротьби з дефляцією розроблені Дж. М. Кейнсом і складаються в збільшенні державних витрат, скороченні податків і збільшенні грошової маси в обігу. Границі використання рекомендацій Дж. М. Кейнса обумовлені небезпекою переходу до інфляції.

Багатовікова історія інфляції свідчить про її виникнення і повсюдне поширення у всіх країнах світу, особливо в період світових війн і після них. Широке поширення інфляція одержала на пострадянському просторі після розпаду СРСР. Глибокою інфляцією була уражена й економіка України в першій половині 90-х років ХХ сторіччя.

Корені причини сучасної інфляції, а також особливості і методи боротьби з нею визначаються діалектикою зміни форм грошей, можливостями діалектичної трансформації ринку і ринкових відносин у свою протилежність – монополію, специфікою зміни ролі і значення різних форм власності, а також економічних і соціально-політичних груп і їхній вплив на умови соціально-економічного розвитку суспільства. Можливості усунення інфляції залежать від підтримки ринкових відносин в економіці і політиці, відповідно до яких ціна тієї або іншої діяльності повинна визначатися рівнем суспільних потреб при заданому рівні соціально-економічних можливостей.

Дата добавления: 2014-11-29