Грошові реформи

Реформа від лат. означає «перетворення». У більш широкому понятті реформа – це перетворення, зміна чого-небудь. Реформи можуть бути корінними або частковими, стосуватися або не стосуватися основ суспільного ладу, мати прогресивний або реакційний характер.

Грошова реформа – це повна або часткова зміна грошової системи з метою її побудови і зміцнення. На практиці грошова реформа є основним інструментом в ослабленні інфляції і ліквідації її найбільш важких наслідків.

Як правило, грошові реформи здійснюються при зміні типу виробництва або суспільно-економічної формації (золотий стандарт замінився кредитними грішми), а також у період відновлення економіки, зруйнованої внаслідок різних причин (революцій, війн). Види грошових реформ: повні або часткові; конфіскаційні або неконфіскаційні; м`які або жорсткі.

Повна грошова реформа – це створення нової грошової системи. Проводиться при утворенні нових держав або створенні національної грошової системи у випадку об'єднання грошових систем декількох країн (наприклад, створення єдиної грошової системи країн Європейського союзу).

Часткова грошова реформа - це упорядкування існуючої грошової системи з метою стабілізації грошового обігу. При проведенні часткової грошової реформи міняються окремі елементи грошової системи: порядок емісії, грошові знаки, назва грошової одиниці.

Конфіскаційні грошові реформи – реформа, що змінює (як правило що зменшує) купівельну спроможність грошей.

Неконфіскаційні грошові реформи – реформа без зміни купівельної спроможності грошей.

Грошові реформи бувають “м'які” і “тверді”, в залежності від ступеня девальвації або ревальвації.

«М’яка» реформа допускає поетапну реалізацію змін. Наприклад, поетапний перехід до нової валюти. Самою м’якою грошовою реформою є деномінація.

“Жорстка” реформа здійснюється миттєво. Самою жорсткою грошовою реформою є нуліфікація.

У широкому понятті грошові реформи означають перехід від однієї грошової системи до іншої; у вузькому – часткову зміну елементів грошової системи.

Реформи здійснюються різними методами в залежності від існуючої політичної системи, положення окремих класів, стану економіки країн. Грошові реформи супроводжуються вилученням з обігу всіх або частини знецінених паперових знаків і заміни їх новими грішми (як у наявній, так і в безготівковій формі); зміною валютного курсу; перебудовою грошової системи з уведенням нового емісійного законодавства. А в період використання золота як монетарного металу (до 1973 р.) грошовою реформою була і зміна золотого вмісту грошей.

В історії грошового обігу відомі наступні механізми грошових реформ.

1. Перехід від одного грошового товару до іншого, від одного типу грошової системи до іншої.

2. Виключення неповноцінних, знецінених або нерозмінних грошових знаків з обертання і заміна їх повноцінними розмінними знаками.

3. Уведення нового емісійного законодавства.

4. Стабілізація валюти або часткові заходи щодо упорядкування грошового обігу.

5. Утворення нової грошової системи в зв'язку з державною перебудовою.

Прикладом першого виду змін у грошовій системі може служити перехід від одних грошових одиниць до інших.

або

Можна визначити, що перехід від мідних грошей до срібних, а потім до золотих здійснюється вже в древньому Римі. А грошові реформи, спрямовані на впровадження біметалічної грошової системи з наступним переходом до монометалізму, характерні, в основному, для США.

Прикладом другого виду грошової реформи може служити прийнятий у 1695 р. у Великобританії закон, відповідно до якого, усі старі монети, що утратили ваговий зміст, треба було здати для перекарбування в повноцінні монети.

До грошових реформ третього виду, відноситься, наприклад, скасування порядку емісії грошей у США в 1913 р., коли право випуску банкнот одержали 12 Федеральних резервних банків. Порядок забезпечення банкнот був також змінений. Банкноти стали випускатися не під державні цінні папери, а під золото (40% забезпечення) і комерційні векселі (60%).

Четвертим видом грошових реформ є стабілізація грошового обігу за допомогою різних методів, з яких найбільш типові наступні:

Зазначені методи широко використовувалися в історії грошового обігу.

Нуліфікація була проведена у Франції в 1796-1797 р. при переході від астигматів і грошових мандатів, що знецінилися (без їхнього викупу) до повноцінних металевих грошей; у 1924 році в Німеччині був проведений обмін: нова марка мінялася на 1 трлн. старих марок; після закінчення Першої світової війни була проведена нуліфікація в Югославії, Румунії, Греції, Угорщині.

Девальвація здійснювалася в США в 1780 р., у Росії – у 1895 р.

Деномінація проводилася в Австрії в 1811 р., коли старі гульдени були виміняні на нові по співвідношенню 5:1. У 70-80 рр. ХХ століття в країнах, що розвиваються, так само неодноразово проводилися грошові реформи у формі деномінації по співвідношенню 1000: 1: у Бразилії, Заїрі, Чилі, Уругваєві.

Найчастіше деномінація проводиться на завершальному етапі стабілізації економіки після періоду прискореної інфляції. У процесі деномінації обмін грошей, як правило, проводиться без обмеження. Для більш плавного входження в обіг нових грошей вводиться період одночасного використання грошей нового і старого зразків. Технічно обмін у сучасному суспільстві здійснюється у виді емісії готівки тільки нового зразка і поступового вилучення з обороту старих грошей.

П'ятим видом грошових реформ є створення нових грошових систем. Здійснюються такі реформи в період розпаду імперій і створення нових держав. До останнього виду грошової реформи варто віднести реформу, що була проведена в Україні в 1996 р.

Дата добавления: 2014-11-29