Семінарське заняття №5. Україна на початку XX століття. Українська національно-демократична революція 1917-1920рр

План:

1. Активізація суспільно-політичного руху в Україні на початку ХХ ст. Створення політичних партій. Україна в роки першої російської революції 1905-1907 років: стратегія і тактика різних соціально-політичних сил в революції; національно-визвольний рух, його здобутки.

2. Політичне становище в Україні після поразки революції.

3. Україна в першій світовій війні.

4. Українська національно-демократична революція 1917-1920рр.

5. Перемога більшовиків в Україні. Уроки і наслідки національно-демократичної революції 1917-1920 рр.

Проблемні запитання для обговорення на семінарському занятті:

· Чому українське селянство погодилося на переселення у кліматично несприятливі для сільського господарства регіони Російської імперії?

· Чому Центральна Рада не наважувалася на остаточний розрив з Росією, а лише проголошувала автономію української республіки?

· Чи не свідчать дії більшовиків про декларативність їхніх заяв про декларативність права націй на самовизначення?

· Чи могли визначальні положення Акту злуки український земель в обставинах того часу стати реальністю?

· Чому радянська історіографія називала визвольні змагання в Україні 1917-1920 років контрреволюцією?

Готуючись до семінарського заняття, зверніть увагу на тлумачення істориками вузлових питань української історії початку XX століття:

Початок ХХ ст. став справжнім українським політичним ренесансом. Значними досягненнями національно-визвольного руху ознаменувалася революція 1905-1907 р.р.

Справжньою трагедією для українського народу була перша світова війна, яка не лише завдала величезних людських і матеріальних втрат, а й розколола українське суспільство, українські політичні сили.

Розвитку сільського господарства в Наддніпрянській Україні сприяла Столипінська аграрна реформа 1906-1911 р.р.

Проте відсутність державності, колонізаторська політика Російської та Австрійської імперій негативно позначалися на соціально-економічному розвитку України, не давали змогу українському народові сповна використати свої потенційні можливості.

У березні 1917 р., з утворенням Центральної Ради, в Україні розгорнулася демократична національно-визвольна революція. Чотири Універсали Центральної Ради ознаменували шлях до відродження української держави. Перший Універсал проголосив автономію України, четвертий Універсал - самостійність Української Народної Республіки.

За збереження незалежної української держави виступали уряд П.Скоропадського, Директорія УНР, уряд ЗУНР.

Проте спроба українського народу створити власну державу наштовхнулася на опір могутніх зовнішніх і внутрішніх сил:

- Війну проти незалежної України вела більшовицька Росія і місцевий більшовицький уряд.

- Відкидали ідею незалежності України і боролися за її включення до складу Росії білогвардійці.

- Не визнавали незалежність України і надавали допомогу білогвардійцям країни Антанти.

- З антиукраїнських позицій виступали правлячі кола Польщі, які прагнули до розширення територій своєї держави за рахунок України.

До того ж, недостатньою виявилася соціальна база української революції, в діях українських політичних сил не було єдності, їм бракувало досвіду. Героїчна боротьба українського народу за свою незалежність завершилася поразкою.

Українська революція 1917-1920 р.р. сприяла консолідації української нації, накопиченню досвіду в боротьбі за незалежність. Без неї утворення незалежної України було б неможливим.

Література для поглибленого вивчення теми

1. Бойко О.Д. Бій під Крутами: історія вивчення // Український історичний журнал. – К., 2008. - №2.

2. Бойко О.Д. Проблема визначення кордонів України в період Центральної Ради (1917-1918 рр.) // Український історичний журнал. – К., 2008. - №1

3. Великий українець: матеріали з життя та діяльності М.Грушевського. - К., 1992.

4. Верстюк В. Махновщина. -К., 1992.

5. Верстюк В.Ф. Політична боротьба за владу в Українській Народній Республіці в перші місяці її проголошення // Український історичний журнал. – К., 2008. - №1.

6. Верстюк В.Ф. Українська Центральна Рада: період становлення // Український історичний журнал. – К., 2007. - №2.

7. Волковинський В. Нестор Махно: Легенди і реальність. - К., 1994.

8. Гай-Нижник П.П. Запровадження гривни в УНР і емісійна політика уряду в 1918 р. // Київська старовина. – К., 2007. - №2.

9. Гай-Нижник П.П. Народження карбованця // Київська старовина. – К., 2007. - №1

10. Гай-Нижник П.П. Народне міністерство фінансів УНР: проблеми становлення (січень-квітень 1918 р.) // Український історичний журнал. – К., 2008. - №1.

11. Зарецька Т. Юзеф Пілсудський і Україна. – К., 2007. – 288 с.

12. Ковальчук М.А. Лютнева революція 1917 р. в українській провінції // Український історичний журнал. – К., 2007. - №4.

13. Конгрес українських націоналістів 1929 р.: Док і матеріали. – Л., 2006. - 420 с.

14. Корольов Г. Федералізм Михайла Грушевського кінця ХІХ – початку ХХ ст.: спроба реконструкції. – К., 2007. – 98 с.

15. Петлюра С. Статті. - К., 1993.

16. Петлюра С. Спомин. - К., 1993.

17. Пиріг Р.Я. Михайло Грушевський. - К., 2007. – 64 с.

18. Пиріг Р.Я. Центральна Рада й німецьке військове командування в Україні: проблеми взаємовідносин (лютий-квітень 1918 р.) // Український історичний журнал. – К., 2007. - №2.

19. Пристайко В., Шаповал Ю. Михайло Грушевський і ГПУ-НКВД. - К.,1996.

20. Солдатенков В.Ф. Винниченко і Петлюра: політичні портрети революційної доби. – К., 2007. – 621 с.

21. Солдатенков В.Ф. У пошуках соціальної й національної гармонії (ескізи до історії українського комунізму). – К., 2006. – 479 с.

22. Турченко Ф.Г. Утворення Української Центральної Ради: джерела та їх інтерпретації// Український історичний журнал. – К., 2007. - №2.

23. Українська державність у XX ст. - К., 1996.

Дата добавления: 2014-11-29