Україна і утворення СРСР

Методичні рекомендації щодо вивчення теми

Колективізація українського села

Політика українізації

Україна і утворення СРСР

Тема 8. Розвиток України в умовах утвердження тоталітарного режиму (1920 - 1939 рр.).

Перелік питань.

1. Соціально-економічні перетворення в Україні на основі непу

4. Індустріалізація України

6. Утвердження сталінського тоталітарного режиму в Україні. Масові репресії

1. Соціально-економічні перетворення в Україні на основі непу

На кінець 1920 - початок 1921 р. більшовицька Росія і Україна опинилися в ситуації глибокої економічної, соціальної та політичної кризи, яка змусила більшовиків з 1921 р. перейти від політики "воєнного комунізму" до нової економічної політики (непу). Неп передбачав часткове повернення до ринкових відносин, різних форм власності, економічних методів управління народним господарством.

Необхідно проаналізувати заходи непу у галузі сільського господарства, у галузі промисловості, у галузі торгівлі і фінансів. Зважте на те, що Ряд істориків і економістів розглядають неп як вершину реформаторства більшовиків, як "ринкову модель соціалізму".

Однак неп не міг бути тривалим, оскільки: комуністична партія з самого початку розглядала неп як вимушену і тимчасову поступку капіталізму, її стратегічна мета залишалася незмінною – побудова комуністичного суспільства; він був несумісний з політикою Сталіна, спрямованою на встановлення в країні тоталітарного режиму.

У кінці 20-х років сталінське керівництво відмовилося від непу і перейшло до командно-адміністративної економіки.

Під час громадянської війни на території колишньої Російської імперії утворилося шість радянських республік - Російська Федерація, Україна, Білорусія, Азербайджан, Вірменія, Грузія та дві народні республіки - Бухарська і Хорезмська. Після громадянської війни постало питання про остаточне врегулювання відносин між республіками. Для цього була утворена спеціальна комісія на чолі з наркомом національностей Й.Сталіним. (У квітні 1922 р. Сталін зайняв посаду генерального секретаря ЦК РКП(б)). Комісія розробила так званий "план автономізації", який передбачав включення республік на правах автономій до складу Російської федерації. В.І.Ленін відкинув сталінський план, назвавши його шовіністичним, і розробив власний план, за яким усі республіки, включаючи Російську федерацію, на рівних правах входили до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік, зберігаючи за собою право вільного виходу. Таким чином, утворювалася нова федеративна держава. Поряд з республіканськими, передбачалося утворення союзних органів влади в новій державі.

На основі ленінського плану I з'їзд рад СРСР 30 грудня 1922 р. прийняв рішення про утворення СРСР. До його складу ввійшли Російська Федерація, Українська РСР, Білоруська РСР, Закавказька Федерація (Грузія, Вірменія, Азербайджан). У документах, покладених в основу СРСР (Декларація і Договір), права центру превалювали над правами республік. Так, із 29 пунктів Союзного договору лише один стосувався прав республік. Формально кожна республіка мала право виходу із СРСР, але механізму такого виходу не було розроблено. Юридичне оформлення СРСР остаточно завершилося в 1924 р., коли була прийнята Конституція СРСР.

Конституція СРСР позбавила союзні республіки права на зовнішню політику, зовнішню торгівлю, оборону, транспорт, зв'язок. Повноваження республік обмежувалися сільським господарством, внутрішніми справами, охороною здоров'я, соціальним забезпеченням. Але і ці повноваження зводилися нанівець керівництвом РКП(б), яке визначало внутрішню і зовнішню політику в цілому і кожної республіки зокрема.

IX Всеукраїнський з’їзд рад (травень 1925 р.) затвердив зміни в Конституції УСРР, законодавчо закріпивши входження республіки до складу СРСР.

Формально СРСР був федерацією, але фактично - унітарною, централізованою державою, імперією нового типу. Україна втратила рештки державного суверенітету і незабаром, як і інші союзні республіки, перетворилася на звичайну адміністративну одиницю Радянського Союзу.

Україна зберегла певні атрибути державності – територіальну цілісність, власний адміністративний і державний апарат, але це не змінювало її суті, як частини єдиної держави.

З’ясуйте, чому ж так сталося? Чому УСРР, яка за радянською конституцією 1919 р. вважалося суверенною державою, втратила державний суверенітет?

Дата добавления: 2014-11-29