Проголошення незалежності України. Розпад СРСР та утворення СНД

З’ясовуючи обставини проголошення незалежності України, треба мати на увазі, що демократизація суспільного життя, наміри реформувати Радянський Союз (йшла робота над розробкою нового союзного договору) викликали опір консервативних сил владних структур, які 19-21 серпня 1991 р. здійснили спробу державного перевороту. Був утворений Державний комітет з надзвичайного стану на чолі з віце-президентом Г.Янаєвим. Своєю головною метою заколотники проголосили "врятування єдиної держави". Провал перевороту обернувся поразкою сил реакції, які прагнули зберегти імперський характер СРСР і тоталітарний політичний режим у ньому. У цих умовах Верховна Рада УРСР 24 серпня 1991 р. прийняла історичний документ - "Акт проголошення незалежності України". 1 грудня 1991 р. відбувся референдум і вибори Президента України. 90,3% громадян, які взяли участь у референдумі, підтвердили Акт проголошення незалежності України. Президентом України став кандидат держапарату, колишній ідеолог КПУ Л.М.Кравчук, за якого віддали свої голоси 61,6% виборців, що прийшли на виборчі дільниці.

Після спроби реакційних сил здійснити 19-21 серпня державний переворот, врятувати СРСР виявилося неможливим. Аналізуючи причини розпаду СРСР, зверніть увагу на головні із них:

1. Унітарний характер СРСР (формально Радянський Союз був федерацією, але фактично – унітарною державою). Монополія на владу належала центру, що обмежувало права республік.

2. Недоліки і помилки в національній політиці керівництва СРСР:

курс на формування нової спільності – радянського народу, що на практиці виявлялося в тотальній русифікації, в обмеженні розвитку національних культур;

невирішеність багатьох національних проблем (проблема кордонів, проблема депортованих народів та ін.).

3. Суперечливі непослідовні економічні реформи спричинили розбалансованість народного господарства, поглиблення економічної кризи.

4. Процеси демократизації і гласності сприяли зростанню національної свідомості і активізації національно-визвольних рухів.

5. Ослаблення в процесі перебудови центральної влади, КПРС, які забезпечували єдність СРСР.

Остаточно центральна влада втратила авторитет після заколоту 19-21 серпня.

Після провалу перевороту республіки проголосили свою незалежність.

8 грудня 1991 р. в Мінську президент України Л.Кравчук, президент Росії Б.Єльцин, Голова Верховної Ради Білорусії С.Шушкевич констатували, що вихід республік із складу СРСР і утворення незалежних держав стало реальним фактом і що СРСР як суб’єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування. Вони підписали угоду про створення Співдружності незалежних Держав (СНД), до якої можуть приєднатися республіки колишнього СРСР та інші країни. До складу СНД увійшло 11 республік, причому Україна – на правах асоційованого члена (вона не визнала всіх пунктів угоди).

3. Розбудова незалежної держави

Першочерговою задачею незалежної України стало державне будівництво. Необхідно відразу підкреслити, що державотворчі процеси надзвичайно ускладнювалися тривалою відсутністю нової Конституції. Саме вона мала визначити принципи формування і здійснення державної влади, засади суспільного і державного устрою країни, форми правління, створити юридичну базу для розробки і прийняття нових законів та інших державних нормативних актів. Діючою ж залишалася Конституція УРСР 1978 р., до якої в умовах розбудови самостійної держави було внесено понад 200 поправок. Закони, які приймалися, нерідко суперечили чинній Конституції, що підривало принципи законності.

Зверніть увагу на вузлові події державотворення в Україні:

Законом від 17 вересня 1991 р. назва "Українська Радянська Соціалістична Республіка" була замінена на споконвічну назву держави - "Україна";

Законом від 8 жовтня 1991 р. "Про громадянство України" визначено правовий статус її населення. Громадянство України надавалося всім, хто проживав на її території, не був громадянином іншої держави і не заперечував проти цього;

У листопаді 1991 р. прийнято Закон "Про Державний кордон України", яким встановлювалися кордони, порядок їх охорони і перетину.

Будівництво власних Збройних сил на основі Закону "Про збройні сили України" від 6 грудня 1991 р. і прийнятої 19 жовтня 1993 р. воєнної доктрини України. Воєнна доктрина базується на без'ядерному і позаблоковому статусі України, принципі розумної достатності і відмові від визнання будь-якої країни потенційним противником. Це і визначає шляхи подальшого воєнного будівництва в Україні.

Створення правоохоронного органу - Служби Безпеки України (СБУ), компетенція якого полягає у захисті державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічного та оборонного потенціалу України, у боротьбі з організованою злочинністю у сфері управління й економіки.

У січні-лютому 1992 р. Верховна Рада затвердила державну символіку України: Державний герб (тризуб), Державний прапор (синьо-жовтий), Державний гімн (музика М.Вербицького до національного гімну "Ще не вмерла Україна").

Практично з нуля створено такі інститути, як Національний банк України, посольства та консульства, експортно-імпортні організації.

· 28 червня 1996 р. Після тривалого і напруженого обговорення Верховна Рада прийняла нову Конституцію

Прийняття Конституції завершило період державного становлення, закріпило правові основи незалежності України. Наша країна реально стала невід'ємною частиною європейського і світового співтовариства.

1990 рік увійшов в історію України як рік становлення багатопартійності. Треба мати на увазі, що розвитку багатопартійної системи сприяла сукупність соціально-економічних і політичних факторів:

зростання політичної активності народу;

розвиток національної самосвідомості;

ліквідація ст.6 Конституції СРСР, послаблення ідеологічної і політичної цензури;

ліквідація економічного монополізму, поява нових суспільних груп на основі формування нових форм власності;

критичний стан суспільства, пошуки шляхів виходу з кризи.

Україна, відійшовши від тоталітарної однопартійності, впала в іншу крайність - у гіпертрофовану багатопартійність, що призвело до створення мультипартійної політичної системи.

4. Духовне життя суспільства

Аналізуючи процеси в культурній сфері, зверніть увагу на те, що у Радянському Союзі на момент його розпаду накопичилося багато негараздів в освіті, науці, літературно-художній творчості. Так, за даними ЮНЕСКО, у кінці 80-х років СРСР за рівнем освіти посідав 28 місце у світі, а за інтелектуально-моральним рівнем - 57 місце. На стані культури негативно позначилися залишковий принцип її фінансування, відсутність демократії, заідеологізованість, партійно-державний диктат. У глухому куті перебували національні культури. З проголошенням незалежності України відродження національної культури стало державною справою. Для українців чи не вперше відкрилася перспектива вільного розвитку і набуття престижності своєї мови і культури.

У жовтні 1989 р. було прийнято "Закон про мови в Українській РСР", спрямований на захист національної мови, забезпечення її всебічного розвитку і функціонування у всіх сферах життя суспільства. Українську мову в республіці проголошено державною.

Для забезпечення духовного і соціально-економічного розвитку держави реформується система освіти. З 2006 року Україна приєдналася до Болонського процесу з метою інтеграції у європейський освітній простір.

Визначте позитивні і негативні риси, що переплелися у сфері художньої культури.

Характеризуючи релігійне життя, візьміть до уваги, що у кінці 80-х років була легалізована заборонена комуністами в 1946 р. Українська греко-католицька церква (УГКЦ), визнаним лідером якої став Кардинал Любачівський. Українська православна церква в процесі своєї перебудови виявилася розколотою на:

1. Українську автокефальну православну церкву (УАПЦ).

2. Українську православну церкву – Київського патріархату (УПЦ-КП).

3. Українську православну церкву – Московського патріархату (УПЦ-МП).

Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Поняття "перебудова", що виникло у сер. 80-х років, з часом зазнало трансформації, набуло розпливчатості і невизначеності. Як би ви визначили суть і зміст цього поняття?

2. Перебудові процеси здійснили могутню хвилю критичного переосмислення минулого. Поміркуйте, якою мірою об'єктивний аналіз пройденого історичного шляху допомагає нам розв'язувати завдання побудови незалежної держави?

3. Чим була зумовлена спроба реформувати суспільство в СРСР шляхом перебудови?

4. Як ви можете довести той факт, що з кінця 1980-х – початку 1990-х років в Україні спостерігалася висока громадсько-політична активність мас?

5. Чи тотожні поняття “гласність” і “свобода слова”?

6. Чому розпався СРСР? Поясніть причини цього розпаду.

7. Обґрунтуйте історичне значення Акта проголошення незалежності України.

8. сутність поняття "державне будівництво" і коротко прокоментуйте його складові в Україні

9. Як вплинув тривалий бездержавний статус України на її економічне становище?

10. Визначте основні фактори зростання «тіньового сектора» української економіки.

11. Як ви розумієте релігійний плюралізм?

Дата добавления: 2014-11-29