Інтелектуальної власності. Основні принципи управління правами

Основні принципи управління правами

Управління правами інтелектуальної власності

В сучасних умовах економічне зростання все більше залежить від здатності отримувати нові знання і застосовувати їх. Серед вирішальних чинників економічного розвитку нині є інтелектуальне виробництво, а ключовою формою – інтелектуальна власність.

Впровадження інноваційної моделі розвитку економіки України, закріплення права на різноманітність форм і видів власності вимагає створення ефективної системи управління інтелектуальною власністю, розробки та реалізації стратегії керівництва інтелектуальним виробництвом.

Під управлінням інтелектуальною власністю розуміється діяльність, передусім економіко-правова та організаційна, яка спрямована на отримання конкретного практичного результату – прибутку або іншої користі за допомогою створення та використання об'єктів права інтелектуальної власності у всіх галузях господарського комплексу.

Досвід організації інноваційного виробництва в промислово розвинених країнах свідчить, що основою, базовими принципами управління інтелектуальною власністю є:

1. Необхідність усвідомлення зростаючої ролі інтелектуальної власності у виробництві. Ця проблема актуальна як на рівні керівництва держави, окремої галузі економіки, так і для керівника, управлінських кадрів окремого підприємства. В сучасних умовах у багатьох галузях виробництва, зокрема в радіоелектронній, хімічній, біотехнологічній, телекомунікаційній та інших галузях, принципово неможливо створити конкурентноздатний продукт без використання об'єктів інтелектуальної власності. Тому усвідомлення значущості цієї проблеми на усіх рівнях управління є однією з найважливіших складових в процесі створення сучасного інноваційного виробництва.

2. Оптимізація інтересів суб'єктів процесу створення і реалізації об'єктів інтелектуальної власності. У процесі розробки і використання об'єктів інтелектуальної власності, як відомо, переплітаються інтереси багатьох його суб'єктів, передусім: замовника, розробника і користувача. Причому між ними існує певна взаємозалежність (організаційна, фінансова та інша), враховування інтересів кожного з них є важливим елементом творчого процесу. Тому, приступаючи до обґрунтування і розроблення інноваційного проекту, необхідно, насамперед, з'ясувати чи співпадають або якою мірою співпадають інтереси всіх трьох учасників. Лише за цих умов можна розраховувати на успішне використання інтелектуальної власності, і одержання прибутку або іншої користі.

3.Інтелектуальна власність повинна бути важливою складовою стратегічного плану розвитку підприємства. В сучасних умовах успішне нове виробництво, як правило, розпочинається з вдалого, науково обґрунтованого прогнозування не існуючого конкурентноздатного продукту для майбутніх споживачів. Тому вже на етапі розробки бізнес-плану, проведення маркетингових досліджень важливо чітко уявляти роль і місце об'єктів інтелектуальної власності у майбутньому виробництві.

4.Принципово важливо мати повну і достовірну інформацію щодо наявних на підприємстві об'єктів права інтелектуальної власності і ефективність їх використання. Досвід свідчить, що без чіткого уявлення про наявність об'єктів інтелектуальної власності, їх стану і можливостей використання, правових аспектів існування цих об'єктів тощо неможливе управління інтелектуальною власністю. Це зумовлює необхідність систематичного проведення своєрідних ревізій, інвентаризацій об'єктів інтелектуальної власності, які застосовуються у повсякденній діяльності та управлінні підприємством, а також аналіз ефективності їх використання. Це потрібно також для виявлення можливості удосконалення продукції в майбутньому за рахунок використання нових об'єктів права інтелектуальної власності.

5.Особливе значення має правильна оцінка вартості наявних об'єктів інтелектуальної власності. Можна погодитися з думкою відомого фахівця у цій сфері П.М.Цибульова, який зазначає, що оцінка вартості прав на об'єкти прав інтелектуальної власності необхідна принаймі для досягнення таких досить важливих та зрозумілих цілей [35]:

– дізнатися про витрати на створення, набуття правової охорони та підтримання чинності прав на об'єкт права інтелектуальної власності;

– оцінити розмір грошових потоків, що генерують ці об'єкти інтелектуальної власності при їх використанні у власному виробництві;

– визначити ціну, за якою можливо продати (уступити) права на об'єкт права інтелектуальної власності або передати права користування цим об'єктом за ліцензійним договором.

6.Важливе значення має вивчення наявного ринку об'єктів інтелектуальної власності та залучення нової (конкуруючої) інтелектуальної власності до господарського обороту. З цією метою потрібна, по-перше, принципова оцінка можливостей інтелектуального капіталу та пов'язаних з ними перспектив підприємницької діяльності існуючих конкурентів, щойно створених фірм та дослідницьких установ.

7.Організація обліку та захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності. Процедури управління інтелектуальним капіталом важливо здійснювати з належними консультаціями стосовно бухгалтерського обліку та оподаткування.

Українське законодавство дозволяє ставити права на об'єкти права інтелектуальної власності на бухгалтерський облік підприємства.

Захист прав на об'єкти інтелектуальної власності від недобросовісних конкурентів може виникнути як на етапі їх розроблення, так і в процесі використання. Тому спосіб управління інтелектуальною власністю, взятий на озброєння окремим підприємством, обов'язково має містити правила поведінки стосовно відносин з порушниками прав та план витрат на розв'язання спорів щодо прав інтелектуальної власності шляхом переговорів, позову до порушника прав або використання альтернативних процедур врегулювання таких спорів.

8.Неодмінним елементом системи управління інтелектуальною власністю також є оцінка ефективності цього управління. Це передбачає, по-перше, розроблення відповідних критеріїв і методик оцінювання ефективності менеджменту; по-друге, залучення до цієї справи кваліфікованих фахівців; по-третє, систематичний аналіз відповідної інформації і внесення коректив в господарську діяльність і менеджмент.

Дата добавления: 2014-11-29