Основні визначення здоров'я

Соціальні проблеми здоров'я

Медико-біологічні та

Вивчення різних аспектів здоров'я як якісної цінності людини та суспільства, вивчення складних взаємозв'язків між чинниками навко­лишнього середовища та здоров'ям людей є важливим завданням дис­ципліни «Безпека життєдіяльності».

Протягом багатовікової історії людства, на різних етапах розвитку суспільства, проблемам здоров'я завжди приділялася велика увага. Пред­ставники різних наук та фахів робили спроби проникнути в таємниці феномену здоров'я, визначити його сутність з тим, щоб навчитися вміло керувати ним, економно використовувати здоров'я протягом усього жит­тя та знаходити засоби його збереження.

Здоров'я людей відноситься до числа як локальних, так і глобальних проблем, тобто тих, що мають життєво важливе значення як для кожної людини, кожної держави, так і для всього людства, де спостерігається найбільше загострення суперечностей, що породжуються поточними і очікуваними в майбутньому ситуаціями, де диспропорційні стани досяг-ли або можуть досягти в перспективі катастрофічних наслідків.

Нині існує відносно велика кількість різноманітних за напрямком, структурою та змістом визначень поняття «здоров'я». Т.І. Калью на ос­нові вивчення світового інформаційного потоку документів склав перелік 79 визначень сутності здоров'я людини, але і він є далеко не повним.

2. ЛЮДИНА ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ «ЛЮДИНА - ЖИТТЄВЕ СЕРЕДОВИЩЕ»

Здоров'я людини визначається комплексом біололгічних (спадкових і набутих) і соціальних факторів. Останні мають настільки важливе значення в підтримці стану здоров'я або в появі і розвитку хвороби, що у преамбулі статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) записано:

«Здоров'я — це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад». Таке ви­значення поняття «здоров'я» є найбільш чітким, зрозумілим і повним і охопоює насамперед біологічні, соціальні, економічні, наукові, етичні аспекти даної проблеми. В системі «людина — здоров'я — середовище» визначається три взаємопов'язані рівні здоров'я — суспільний, групо­вий та індивідуальний.

Перший рівень — суспільний — характеризує стан здоров'я населення загалом і виявляє цілісну систему матеріальних та духовних відносин, які існують в суспільстві. Другий — групове здоров 'я, зумовлене специфі­кою життєдіяльності людей даного трудового чи сімейного колективу та безпосереднього оточення, в якому перебувають його члени. Третій — індивідуальний рівень здоров 'я, який сформовано як в умовах всього сус­пільства та групи, так і на основі фізіологічних і психічних особливостей індивіда та неповторного способу життя, який веде кожна людина.

Індивідуальне здоров'я - абсолютна і непересічна цінність, яка перебуває на найвищому щаблі ієрархіч­ної шкали цінностей, а також у системі таких філо­софських категорій людського буття, як інтереси та ідеали, гармонія, зміст і щастя життя, творча праця, ) програма та ритм життєдіяльності. Кожен фахівець, кожен член суспільства повинен мати знання про здо-^ ров'я як біологічну, духовну, соціальну категорію з метою можливого проведення оцінки та аналізу свого стану здоров'я, з одного боку, та вирішення поточних і перспективних завдань щодо охорони та зміцнення сус­пільного здоров'я, з іншого.

Здоров'я потрібно розглядати не в статиці, а в динаміці змін зовніш­нього середовища. У цьому відношенні заслуговує на увагу висловлю­вання: здоров 'я визначає процес адаптації. Це не результат інстинкту, але автономна і культурно окреслена реакція на соціально створену ре­альність. Адаптація створює можливість пристосуватися до зовнішнього середовища, що змінюється, до росту і старіння, до лікування при пору­шеннях, стражданнях і мирного очікування смерті.

Дата добавления: 2014-11-29