Атрибути людини

4 3-93

ЛЮДИНА ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ «ЛЮДИНА - ЖИТТЄВЕ СЕРЕДОВИЩЕ» 97

Властивості людини

До властивостей людини як особистості належить все те, що: > зумовлює її відмінність від інших (стать, темперамент, риси);

> виявляється у взаємодіях з іншими суб'єктами або предметами на­вколишнього середовища (особливості поведінки, спілкування, поведінка в конфліктних ситуаціях).

Властивостей людини безліч, та всі вони характеризуються умовами появи, ступенем прояву та можливостями вимірювання. їх можна класи­фікувати за трьома основними ознаками:

О атрибути — це невід'ємні властивості, без яких людину не можна уявити і без яких вона не може існувати (стать, вік, темперамент, здоро­в'я, мова, спрямованість).

© риси — це стійкі властивості, що проявляються постійно, їх дуже багато (розум, наполегливість, сміливість, ніжність, самостійність тощо).

© якості — це ті властивості, які мають різний ступінь вияву залежно від умов, ситуацій (здібності, сприйняття, пам'ять, мислення тощо).

Властивості людини становлять неперервну єдність з внутрішнім і зовнішнім середовищем.

"& Стать — сукупність анатомо-фізіологічних ознак організму, яка забезпечує продовження роду і дає змогу розрізнити у більшості організмів жіночі і чоловічі особливості. Відмінності статей: гене­тичні, морфологічні, фізіологічні, психологічні. Це можна довести такими ознаками:

т- дівчата переважають хлопців щодо вербальних здібностей (від лат. уегЬаІіз — словесний);

ш- хлопці відрізняються більшою агресивністю, наочно-просторо­вими здібностями;

я- міжпівкульні зв'язки у жінок більш численні, і тому вони краще синтезують інформацію обох півкуль; саме цей факт пояснює феномен жіночої інтуїції;

ш- жінки мають вищі показники лінгвістичних функцій, пам'яті, ана­літичних здібностей, які пов'язують з більшою активністю лівої півкулі мозку;

я- перевага правої півкулі у чоловіків вирізняє їхні творчі, художні здібності, дає можливість краще орієнтуватись у просторі;

т~ «жіноче» має забезпечити незмінність нащадків від покоління до покоління, тобто воно орієнтоване на збереження вже існуючих ознак; саме це пояснює більшу психічну стійкість жінок;

«• «чоловіче» пов'язане з необхідністю адаптації до нових невідомих

умов, що пояснює їхню більшу психологічну індивідуальність: серед чоловіків частіше трапляються не лише талановиті, а й психічно хворі особи;

*- жінки легко пристосовуються на індивідуальному рівні до зовніш­нього світу;

ш- у чоловіків значно менші здібності до виживання у несприят­ливих умовах.

А Вік — поняття, яке характеризує період (тривалість) життя людини, а також стадії її життя. Відлік віку ведеться від наро­дження до фізичної смерті. Можна виділити чотири підвиди віку: хронологічний, біологічний, соціальний і психологічний.

Психологічний вік тісно пов'язаний з поняттям психологічного часу, а саме з тим, як людина сама оцінює у внутрішньому світі свій вік. Так, молоді люди (від 20 до 40 років) оцінюють себе старшими, ніж вони є, і так само — інших. Після 40 років спостерігається зворотна тенденція — люди сприймають себе молодшими, ніж вони є. І чим старшими вони стають, тим більше «молодшають», і лише біологічний вік нагадує про справжні роки.

Головна особливість психологічного віку — це взаємний вплив ми­нулого, сьогодення та майбутнього на сприйняття сучасного, а через нього — і на поведінку людини. Людина сприймає сучасність через вплив минулого. Зв'язок між майбутнім і сучасним може змінювати поведінку людини сьогодні. Так, молоді люди легше задовольняються тимчасовою роботою, ніж люди у пізній зрілості, оскільки вони зде­більшого орієнтуються на майбутнє: «ще встигнеться».

Дуже важливо, щоб люди сприймали як минуле, так і майбутнє у певній гармонії. Наприклад, якщо людина зосередиться на минуло­му і безперервно обмірковуватиме, як склалося б її життя, якби вона обрала інший шлях (освіта, професія, сім'я), то це призведе до дефор­мації її поведінки у сьогоденні. Людина-мрійник може повністю зосере­дитися на своїх планах на майбутнє, що провокує її до зниження відпо­відальності за сьогодення.

Вікова психологія визначає, що дорослою людина стає після 25 років (розуміння повної відповідальності за своє життя, за свої рішен­ня, за свої дії).

Розрізняють такі періоди розвитку дорослої людини:

— рання зрілість (25-35 років) — включення до всіх сфер людської діяльності, соціальна та професійна адаптація, перша психологічна криза переоцінки життєвого шляху;

2. ЛЮДИНА ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ «ЛЮДИНА - ЖИТТЄВЕ СЕРЕДОВИЩЕ»

2. ЛЮДИНА ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ «ЛЮДИНА - ЖИТТЄВЕ СЕРЕДОВИЩЕ»

— середня зрілість (35-45 років) — пошуки відповіді на основні питан­ня: що таке життя? Про що мріяв? Що досягнуто? Переоцінка цілей і досягнень, криза середини життя — усвідомлення того, що не все реалі­зоване, цілі не досягнуті;

— пізня зрілість (45-60 років) — глибинне оновлення особистості, відбувається концентрація інтересів на собі, з'являється надмірна тур­бота про себе;

—в 50-60 років — спостерігається висока продуктивність, наявність другого піку творчості;

— похилий вік (60-70 років);

— старість (70-90 років);

— довгожитель (після 90 років).

Знання психологічних особливостей кожного вікового періоду (нестійкість і максималізм молоді; висока праце- / здатність і професіоналізм дорослої людини; підвище-ц. на образливість, інтерес до спілкування, втомлюваність людей старшого віку) - необхідна умова для забезпе­чення ефективної праці й результативної поведінки.

Ц "&Темперамент — це риса, яка визначає нашу індивідуальність.

Якщо спостерігати за людьми, то можна побачити, що вони відрізня­ються один від одного своєю поведінкою: по-різному проявляють свої почуття, неоднаково реагують на подразники зовнішнього середовища. Так, одні відзначаються врівноваженістю поведінки, діють обмірковано, не показують зовні свої почуття, інші в тих же обставинах нервують, емоційно збуджуються та вибухають вулканом почуттів з приводу не­значних подій. Одні комунікабельні, легко вступають у контакти з ото­ченням, життєрадісні, а інші - навпаки, замкнуті та стримані. І це сто­сується суто зовнішніх проявів, незалежно від того, наскільки ця люди­на розумна, працелюбна, смілива, які її прагнення та інтереси. Є люди, які легко переходять від одних життєвих умов до інших, легко пристосо­вуються до змінених умов життя; інші ж цю зміну життєвих умов пере­живають дуже гостро і з великими труднощами пристосовуються до нових умов. Різним буває і індивідуальний темп перебігу психічної діяль­ності: швидкий, повільний, млявий. Ці особливості проявляються в ро­зумовій та практичній діяльності. У деяких видах діяльності від типу темпераменту (холерик, сангвінік, флегматик, меланхолік) може залежати не тільки хід виконання, але й кінцевий результат. Деякі види діяльності висувають жорсткі вимоги до темпу та інтенсивності дій, а тому вимага­ють спеціального добору за цими якостями.

Отже, в нормальних умовах темперамент має прояв лише в особливо­стях індивідуального стилю. В екстремальних ситуаціях вплив темпера­менту на ефективність життєдіяльності суттєво підсилюється, бо попе­редньо засвоєні форми поведінки стають неефективними і необхідна додаткова мобілізація організму, аби впоратися з несподіваними чи дуже сильними впливами - подразниками.

При визначенні типу темпераменту доцільно користуватися такими формулами:

О «Довіряй, але перевіряй», тому що сангвінік має:

►плюси — життєрадісність, захопленість, чуйність, товариськість;

►мінуси — схильність до зазнайства, незібраність, легковажність, поверховість, надтовариськість, ненадійність; схильність до обіцянок, але не завжди їх виконання, вимагає контролю.

© «Ніхвилини спокою», тому шо холерик має:

►плюси - енергійність, захопленість, пристрасність, рухливість, ціле­спрямованість;

►мінуси — запальність, агресивність, невитриманість, нетерплячість, конфліктність, здатність спрямовувати свою активність на колектив і розкладати його зсередини.

© «Не підганяй», тому що для флегматика характерні:

►плюси — стійкість, постійність, активність, терплячість, само-володіння, надійність;

►мінуси — загальмованість, байдужість, «товстошкірість», сухість, неможливість працювати в режимі дефіциту часу; його не треба підганя­ти, він сам розрахує свій час і зробить справу.

О «Не нашкодь», тому що у меланхоліка:

►плюси — висока чутливість, м якість, людяність, доброзичливість, здатність до співчуття;

►мінуси — низька працездатність, підозрілість, вразливість, замк­неність, соромливість; на нього неможна кричати, надто тиснути, дава­ти різкі та жорсткі вказівки, оскільки він надто чутливий до інтонації і дуже вразливий.

При організації робочих пар враховують, що найбільш ефективна робота у парах: холерик - сангвінік; сангвінік — меланхолік; меланхолік — флегматик.

Від типу темпераменту залежить як сама людина реалі-

?

зує свої дії. Темперамент виявляється в особливостях психічних процесів, впливає на швидкість відтворення ||) і міцність запам'ятовування, рухливість розумових опе­рацій, стійкість і переключення уваги тощо. На базі темпераменту в людини формуються і риси її якості, і багато в чому — життя.

/. ЛЮДИНА ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ «ЛЮДИНА - ЖИТТЄВЕ СЕРЕДОВИЩЕ»

2. ЛЮДИНА ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ «ЛЮДИНА - ЖИТТЄВЕ СЕРЕДОВИЩЕ»

2.4.4. Риси людини

Як уже зазначалося, риси людини — це стійкі особливості поведінки, що повторюються в різних ситуаціях. Вони суттєво впливають на жит­тєдіяльність людини і її безпеку.

"& Інтелект (глузд, розум, розсудливість,) у загальному розумінні — це мислительні здібності людини.

Сутність інтелекту зводиться до здатності людини виділити в ситуації суттєві властивості та адаптувати до них свою поведінку, тобто вміння орієнтуватися в умовах, що склалися, і відповідно до них діяти.

Інтелект дозволяє забезпечити реалізацію здатності людини до оцінки ситуації, прийняття рішення та відповідної поведінки. Інтелект має особ­ливе значення в нестандартних ситуаціях.

Процес інтелектуального розвитку людини безперервно пов'язаний з періодами розвитку її психіки впродовж усього життя.

До найважливіших характеристик інтелекту належать: глибина, критич­ність, гнучкість, широта розуму, швидкість, оригінальність, допитливість.

Життєдіяльність людини загалом та будь-яка діяльність зокрема не­можливі без відповідальності її суб'єкта.

А Відповідальність — це поняття, яке відбиває об'єктивний, кон­кретно-історичний характер взаємин між особистістю, колекти­вом, суспільством з погляду свідомого здійснення висунутих взаєм­них вимог. Відповідальність визначає ставлення людини до обов 'язку і до наслідків своєї поведінки.

Тягар відповідальності нерідко зумовлює постійну тривогу і стурбо­ваність та навіть невролітичні прояви. Відповідальна поведінка вияв­ляється у вчинках, діях, позиціях, рішеннях, намірах, планах людини. Є люди, які більшою мірою беруть відповідальність за події, що відбува­ються в їх житті, на себе. Інші мають схильність приписувати відпові­дальність за все зовнішнім чинникам, знаходячи причину в інших лю­дях, у своєму оточенні, у своїй долі. Люди першого типу вважають себе відповідальними за свою безпеку, здоров'я, а якщо вони хворі, то звину­вачують себе і вважають, що їх одужання багато в чому залежить від їхніх дій. Люди другого типу вважають, що здоров'я і хвороби — це результат випадковий і сподіваються, що одужання настане внаслідок дій інших людей.

У різних видах діяльності та ситуаціях людина проявляє відповідні психічні властивості — базові риси. Визначення рис людини відбувалося поступово. Існує велика кількість слів, яка їх визначає. Наприклад,

102 2. ЛЮДИНА ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ «ЛЮДИНА - ЖИТТЄВЕ СЕРЕДОВИЩЕ»

К.К.Платонов підрахував, що в російській мові близько 1500 слів опи­сують риси особистості, в грузинській таких слів близько 4000.

Серед базових рис людини можна відзначити риси з полярними озна­ками (за Р.Б. Кеттела), вони наведені в табл. 2.5.

Таблиця 2.5 Риси особистості

Високі оцінки	Низькі оцінки
Товариськість	Замкненість
Розум	Низький інтелект
Емоційна стійкість	Емоційна нестійкість
Настійливість	Покірність
Експресивність	Витриманість
Висока сумлінність	Низька сумлінність
Сміливість	Боязкість
Ніжність	Суворість
Підозрілість	Довірливість
Мрійність	Практичність
Проникливіст ь	Наївність
Тривожність	Впевненість у собі
Радикалізм (гнучкість)	Консерватизм (ригідність)
Самостійність	Залежність від групи
Високий самоконтроль поведінки	Низький самоконтроль поведінки
Напруженість	Розслабленість

Базові риси конкретної людини можна визначити за допомогою тестів. Для осіб чоловічої статі характерними є такі риси: суворість, реалістичність, наполегливість, відповідальність, базова готовність до зростання та змін, високий самоконтроль поведінки, формальність у контактах. Для жіно­чої статі — сердечність, гнучкість, низький самоконтроль поведінки, інтерес до участі в суспільних справах, низький рівень самостійності, доброта.

Серед базових рис — одні бажані, а інші — не дуже. Але одні риси переважають в одній діяльності, інші - в іншій.

Певні риси людини суттєво впливають на її життєдіяль- ) ність. Саме тому бажано, щоб обрана сфера діяльності | мала позитивну кореляцію, тобто підсилювалась наяв-** ними рисами особистості.

Знання власних рис — це шлях не тільки до ефективної діяльності, а й можливість уникнути небезпек або зменшити їх вплив на організм людини, зберегти здоров'я.

2. ЛЮДИНА ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ «ЛЮДИНА - ЖИТТЄВЕ СЕРЕДОВИЩЕ»

І

"& Характер — це сталі риси особистості, що формуються і прояв­ляються в її діяльності і спілкуванні та зумовлюють типові для неї способи поведінки. Характер є сукупністю певних рис особистості.

Існує декілька підходів до класифікації характеру людини, але нас цікавить класифікація за її ставленням до певних аспектів діяльності:

► до праці — працелюбство, старанність, відповідальність, ініціативність, настійливість, схильність до творчості або протилежні — пасивність, безвідпові­дальність, лінощі тощо;

► до інших людей, колективу, суспільства — товариськість, чуйність, уважність, колективізм і замкненість, презирство, індивідуалізм;

► до самого себе — самоповага, гордість, самокритичність, самолюбство, са­мовпевненість, егоїзм;

► до речей — акуратність, бережливість, щедрість, неохайність, недбалість, скупість.

Отже, ланцюги дій (поведінка) та звичок формують характер, а той, своєю чергою, визначає результативність і ефективність життєдіяль­ності людини та її безпеки.

Дата добавления: 2014-11-29