Теоретичні відомості. Програма мовою С++ складається з проекту до складу якого входять:

Програма мовою С++ складається з проекту до складу якого входять:

- файл проекту Project1.bpr,

- файл форми Unit1.dfm,

- головного файлу проекту Project1.cpp, записаного мовою С++, який підключає всі форми проекту, ресурси і основну функцію обробки проекту WinMain(),

- файл програми записаної мовою С++ Unit1.cpp,

- заготовочний файл Unit1.h,

- об’єктний файл Project1.obj,

- об’єктний файл Unit1.obj,

- файл ресурсів Project1.res,

- файл додатку Project1.exe (виконуючий файл в середовищі Windows).

Як правило, програми будуються за принципом модульності і складаються з множини модулів. Принцип модульності надає можливість:

1) створення надійних додатків,

2) відносно легко коректувати тексти програм.

Чітке дотримання принципу модульності в поєднанні з принципом приховування інформації дозволяє всередині модуля проводити будь-які модифікації, при цьому не втручатися в інші модулі і головну програму.

Всі об’єкти компонентів розміщуються на об’єктах - формах. Для кожної форми, яка проектується, С++ Builder створює окремий модуль. Саме в модулях і відбувається програмування задачі. В обробниках подій об’єктів розміщаються алгоритми.

До складу файлу реалізації входять: опис даних (табл.1.1), операції (табл.1.2), оператори, стандартні функції (табл.1.3) та функції користувача, тобто лексичні одиниці.

Для виконання програми слід підготувати її текст, який зберігається у файлі з розширенням .срр. Цей файл передається на компілювання та усунення синтаксичних помилок, виявлених компілятором. Якщо у файлі після компіляції немає помилок, то створюється об’єктний файл з розширенням .obj, який доповнюється бібліотечними функціями – процес компонування. У результаті цього створюється виконуючий файл програми з розширенням .exe. Схему створення виконуючого модуля наведено на рис.1.1.

Основні функції, які потрібні для роботи у С++ зведені в бібліотеку, затверджену ANSI як стандарт. Бібліотека ділиться на групи функції, наприклад, функції введення-виведення, математичні функції (табл.1.3) і т. ін. Виклик потрібної для використання в конкретній програмі групи функцій виконується завдяки директиві препроцесора #include за існуючим форматом: #include < ім’я_файла.розширення >, де ім’я_файла. розширення – ім’я файла для групи функцій. Директива #include розміщується на початку програми і записується з першої позиції рядка.

Таблиця 1.1 - Основні типи даних

Формат	Біт	Діапазон значень	Назва типу
Цілі числа
int		-32 768…32 767	Ціле
short int		-32 768…32 767	Коротке ціле
unsigned int		0…65 535	Ціле додатне
long		-2 147 483 648…2 147 483 647	Довге ціле
unsigned long		0…4 294 967 295	Довге ціле додатне
Дробові числа
float		3.4Е-38...3,4Е+38	Дробове
double		1.7Е-308...1.7Е+308	Дробове з подвійною точністю
long double		3.4Е-4932...3.4Е+4932	Довге дробове з подвійною точністю
Символи
unsigned char		0…255	Символ
char		-127…127	Символ
Рядки символів
char *	Залежить від кількості символів у рядку (масив символів)
AnsiString	Залежить від кількості символів у рядку (масив символів)

 

*.cpp
		*.h
*.obj		*.lib
*.exe

Текст програми

Препроцесор

Файли, які підключаються

Повний текст програми

Компілятор

Об’єктний код програми

Компонувальник

Бібліотечні функції

Виконуюча програма

Рисунок 1.1 - Схема підготовки виконуючої програми (.exe - файлу)

Таблиця 1.2 - Операції мови С++

Операція	Назва	Приклад	Особливості
Арифметичні
+	Додавання	a+b
-	Віднімання	a-b
*	Множення	a*b
/	Ділення	a/b	Ділення цілих – результат ціле, дробова частина відкидається. Ділення дробових – результат дробовий
%	Залишок від ділення цілих чисел	a%b	Знак залишку співпадає зі знаком чисельника
++	Інкремент (збільшення на 1)	++a або а++	Перший випадок – a збільшити на 1, а потім виконати дії. Другий – виконати дії, а потім збільшити на 1
--	Декремент (зменшення на 1)	--a або а--	Перший випадок – a зменшити на 1, а потім виконати дії. Другий – виконати дії, а потім зменшити на 1
Логічні
&&	І (логічне множення)	a&&b	Результат типу int, якщо дорівнює 0 – хибно, 1 – істина (таблиці істинності)
||	АБО (логічне додавання)	a||b	- ‘’-
!	НЕ (логічне заперечення)	!a	- ‘’-
Відношення (порівняльні)
= =	Дорівнює	a= =b	Результат типу int, якщо дорівнює 0 – умова не виконується, інакше 1
!=	Не дорівнює	a!=b	- ‘’-
>	Більше	a>b	- ‘’-
<	Менше	a<b	- ‘’-
>=	Не менше	a>=b	- ‘’-
<=	Не більше	a<=b	- ‘’-
Бітові
&	I (кон’юнкція)	7&5=5	Результат отримується за таблицями істинності
|	АБО (диз’юнкція)	7|5=7	- ‘’-
^	Подвійне АБО	7^5=2	- ‘’-
~	Заперечення	~6=1	- ‘’-
Присвоєння
=	Присвоєння	a=b	Перетворення даних до одного типу відбувається автоматично
+=	Присвоєння суми	a+=b	a=a+b. Тип short перетворюється в long із збереженням значення. Тип long у short з втратою старших бітів. Тип float y int з відкиданням дробової частини
- =	Присвоєння різниці	a-=b	a=a-b. – ‘’ -
* =	Присвоєння добутку	a*=b	a=a*b. – ‘’ -
/=	Присвоєння частки	a/=b	a=a/b. – ‘’ -
%=	Присвоєння залишку від ділення	a%=b	a=a%b. – ‘’ -

Оператори мови С++

1. Порожній оператор.

Синтаксис:;

2. Складовий оператор (блок).

Синтаксис:

{

[<оператор 1>] [ ] – дії вказані в квадратних дужках не обов’язкові;

... < >– дії вказані в кутових дужках виконуються обов’язково.

[<оператор N>] }

3. Оператор вираз.

Синтаксис: <вираз>;

4. Умовний оператор if.

Синтаксис: if(<вираз>)

<оператор 1>

[ else

<оператор 2>]

5. Оператор покрокового циклу for.

Синтаксис:

for([<початковий вираз>]; [<умовний вираз>]; [<вираз збільшення чи зменшення>])

<оператор>

6. Оператор циклу з передумовою while.

Синтаксис: while (<вираз>)

<оператор>

7. Оператор цикла з постумовою do.

Синтаксис: do

<оператор>

while (<вираз>);

8. Оператор продовження continue.

Синтаксис: continue

9. Оператор-перемикач switch.

Синтаксис: switch(<вираз>)

{[case <константний вираз>:]

[<оператор>]

...

[case <константний вираз>:]

[<оператор>]

[ default:

<оператор>] }

10. Оператор розриву break.

Синтаксис: break;

11. Оператор переходу goto.

Синтаксис: goto <мітка>;

...

<мітка>:<оператор>

12. Оператор повернення return.

Синтаксис: return [<вираз>]

Таблиця 1.3 - Математичні функції

Назва функції	Призначення	Прототип (тип, який повертає функція, назва, аргументи)
abs	Модуль цілого числа x	int abs (int x)
acos	Арккосинус кута x	double acos (double x)
asin	Арксинус кута x	double asin (double x)
atan	Арктангенс кута x	double atan (double x)
atan2	Арктангенс кута y/x	double atan2 (double y, double x)
ceil	Знаходження найменшого цілого, яке більше чи дорівнює х	double ceil (double x)
cos	Косинус кута x	double cos (double x)
cosh	Гіперболічний косинус	double cosh (double x)
exp	Експонента (число е в степені х)	double exp (double x)
fabs	Абсолютне значення аргумента типу double	double fabs (double x)
fmod	Знаходження залишку від ділення x/y	double fmod (double x, double y)
log	Обчислення натурального логарифма	double log (double x)
log10	Обчислення логарифма за основою 10	double log10(double x)
pow	Обчислення x в степені y	double pow (double x, double y)
rand	Повертає випадкове ціле число в діапазоні від 0 до деякого максимального значення	int rand (void)
sin	Синус кута х	double sin (double x)
sinh	Гіперболічний синус	double sinh (double x)
sqrt	Квадратний корінь х	double sqrt (double x)
tan	Тангенс кута х	double tan (double x)
tanh	Гіперболічний тангенс	double tanh (double x)

Дата добавления: 2014-11-29