Фактори виникнення ризиків

ФАКТОРИ ВИНИКНЕННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ РИЗИКІВ

ТЕМА 2

В даній темі розкрито наступні питання:

– визначено сутність економічного ризику;

– охарактеризовано принципи класифікації ризиків;

– наведено класифікацію ризиків;

– розглянуто особливості класифікації ризиків;

– розкрито основні групи факторів ризику за різними класифікаційними критеріями;

– проаналізовано переваги та недоліки факторів ризику.

Основні терміни та поняття: фактори ризиків, зовнішні фактори ризиків, внутрішні фактори ризиків, глобальні (світові) ризики, країнові ризики, регіональні ризики, міжгалузеві ризики, галузеві ризики, допустимийризик, критичний ризик, катастрофічний ризик, виправдані ризики, невиправдані ризики, систематичні ризики, несистематичні (специфічні) ризики, адміністративно-законодавчі ризики, природно-екологічні ризики, виробничі ризики, фінансові ризики, інфляційний ризик, дефляційний ризик, валютні ризики, ризик ліквідності, інвестиційні ризики, процентні ризики, кредитний ризик, б іржові ризики, селективний ризик, ризик банкрутства, демографічні ризики, соціально-політичні ризики, інноваційні ризики, комерційні ризики, геополітичні ризики, технічні ризики, спекулятивні ризики, чисті ризики, реалізовані ризики, нереалізовані ризики,короткострокові ризики, постійні ризики, випереджаючі ризики, своєчасні ризики, запізнілі ризики.

Можна з упевненістю сказати: невизначеність і ризик в підприємницькій діяльності грають дуже важливу роль, містячи в собі протиріччя між планованим і дійсним, тобто є джерело розвитку підприємницької діяльності. Виникнення ризику у сфері господарської діяльності пов’язано не лише з недосконалою орієнтацією підприємств у навколишньому середовищі, а й з постійними змінами умов діяльності, поведінки суб’єктів ринку.

Усунути невизначеність майбутнього в підприємницькій діяльності неможливо, оскільки вона є елементом об’єктивної дійсності. Ризик властивий підприємництву і є невід’ємною частиною його економічного життя. Дійсно, ризик пов’язаний з реальними процесами в економіці.

Об’єктивність ризику пов’язана з наявністю факторів (чинників), існування яких кінець кінцем не залежить від дії підприємців. Оскільки ризик має об’єктивну основу через невизначеність зовнішнього середовища і суб’єктивну, через прийняття рішення конкретною людиною, то успіхи і невдачі в підприємницькій діяльності слід розглядати як взаємодію цілого ряду факторів (чинників).

У наукових публікаціях немає однозначного тлумачення щодо категорії факторів економічного ризику, хоча вивченню цього питання присвячено велику кількість праць як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. На деяких, найбільш поширених, визначеннях зупинимось більш детально.

Левченко М. О. розглядав фактори визначення ризиків діяльності підприємства, як ті чинники чи обставини, які певним чином сприяють або, в деяких випадках, перешкоджають формуванню вірної управлінської оцінки того чи іншого виду ризику.

Державна комісія з регулювання РФП України в Розпорядженні «Про затвердження Методики формування та списання небанківськими фінансовими установами резерву для відшкодування можливих втрат за всіма видами кредитних операцій, придбаними цінними паперами, іншими активними операціями згідно із законодавством», від 04.06.2004 N 912 таким, що втратило чинність (Методика, п.1.5) 01.03.2011 N 111, тлумачить поняття фактори ризику як можливі порушення, недоліки та проблеми, які негативно вплинули або можуть вплинути на рівень управління діяльністю контрагента, виконання ним поставлених цілей і завдань, ефективне використання ресурсів, результати фінансово-господарської діяльності контрагента тощо, а також можливі резерви для підвищення ефективності та покращення фінансових і виробничих результатів діяльності такого суб’єкта господарювання.

Можна виокремити, виходячи з визначення ризик, основні принципи класифікації факторів, згідно з якими останні можна поділити на дві групи:

- внутрішні чинники, що виникають у процесі діяльності підприємства;

- зовнішні чинники, що існують поза компанією.

До внутрішніх чинників можна віднести всі ті дії, процеси, предмети, причиною котрих є діяльність компанії як у галузі управління, так і в сфері обігу та виробництва (основна, допоміжна і забезпечуюча діяльність). До даної групи, як правило, включають планомірність, цілеспрямованість і ступінь обґрунтованості в діяльності керівництва й відповідних служб компанії щодо розробки стратегії розвитку підприємства, характеристики надійності функціонування технічних систем у компанії, рівня освіти персоналу тощо.

До категорії зовнішніх чинників належать політичні, науково-технічні, соціально-економічні та екологічні чинники. Таке трактування чинників носить макроекономічні риси. Характерними зовнішніми факторами є торги на валютних біржах, поведінка конкурентів, розвиток НТП тощо. Тобто, можна стверджувати, що до зовнішніх факторів відносяться умови, на які підприємець не має безпосереднього впливу, але має їх враховувати, оскільки вони мають значний вплив на результати господарської діяльності. Кількість зовнішніх факторів ризику та їх перелік може змінюватися протягом часу.

Зовнішні фактори розподіляються на дві групи – фактори прямого впливу та фактори непрямого впливу.

Даний розподіл пов’язаний з тим, що безпосередньо впливають на рівень ризику фактори першої групи, тобто зміни законодавства, взаємовідносини з партнерами, конкуренція. Фактори непрямого впливу, тобто політична обстановка, економічна обстановка, міжнародні події, стихійні лиха, можуть не чинити (виявляти) прямої дії на рівень ризику, але сприяють його зміні.

В аналізі економічних ризиків підприємства для оцінки внутрішніх резервів, виявлення об’єктивних передумов, що породжують ризик та умов, що прямо залежать від якості роботи колективу підприємства, суттєве значення має питання про керованість факторів.

В умовах ринкової економіки керованість факторів великою мірою залежить від управлінського завдання, а також від умов його рішення в часі й просторі. Тому якогось загального розподілу факторів на керуючі й некеруючі не існує. Можна в якісному аналізі використовувати таку класифікацію:

Рис. 2.1. Класифікація факторів ризику

· фактори, що піддаються управлінню (регульовані), – це фактори, що характеризують якість роботи колективу, рівень організації виробництва й праці, якість управлінської роботи, рівень використання ресурсів, ефективність господарського процесу;

· умовно нерегульовані (важко регульовані) фактори – це фактори та умови, що залежать від попередньої історії функціонування аналізуючого об’єкта й у дослідницькому періоді лише частково піддаються дії з боку суб’єкта управління, що розглядається (на підприємстві до них відносять обсяг та структуру основних засобів, характеристики технічного рівня виробництва, структуру виробничого персоналу та ін.);

· фактори, що не піддаються управлінню (нерегульовані) – це фактори та умови, котрі не можуть бути змінені суб’єктом управління (кліматичні, геологічні, політичні, умови реалізації продукції та ін.).

		Причини виникнення фінансових ризиків

Рис. 2.2. Причини виникнення фінансових ризиків

Віднесення фактора до тієї чи іншої групи залежить від розглядуваного рівня управління (цех, дільниця, підприємство, об’єднання підприємств, галузь) та тривалості періоду реалізації прийнятого рішення.

Необхідно наголосити, що з огляду на природу економічного ризику множина пізнаних й ідентифікованих чинників не може бути вичерпною цілком. Це суперечить основним підходам щодо онтології та гносеології ризику, філософії людського буття. Не секрет, що об’єктивно існує множина ідентифікованих чинників, але реально існують і латентні (на даний час) чинники. Тому однією з проблем є виявлення, ідентифікація й аналіз нових чинників ризику, адже важливо пам’ятати, що соціально-економічне буття весь час трансформується, ситуації змінюються. Отже, систематизація чинників ризику є відкритою, тобто має будуватись таким чином, щоб залишалась можливість її поповнення новими чинниками, а також їх узгодженість між собою.

Розглянуті фактори ризику по-різному впливають на діяльність суб’єктів підприємницької діяльності, кожен із них має вагомий вплив на ступінь ризику, що підтверджує важливість постійного аналізу і контролю за відповідними факторами виникнення ризику з метою забезпечення ефективної діяльності підприємства.

Дата добавления: 2014-11-29