Рекомендації зі застосування типових організаційних структур управління підприємством

Департаментизація.

Для раціонального охоплення контролем і в інтересах досягнення ефективної координації й керування всіма видами діяльності елементи організаційної структури поєднуються в структурні блоки – департаменти. Залежно від ознак формування структурних блоків виділяють різні види департаментизації: функціональну, продуктову, виробничу, проектну, територіальну й різні змішані.

Функціональний принцип виділення підрозділів є історично первинним проявом департаментизацфї, оскільки під функцією в цьому випадку розуміється будь-яка «відносна відособленість того або іншого виду діяльності» [10, с. 100]. Ця відособленість може проявлятися в здійсненні окремих функцій менеджменту або стадій виготовлення продукції. Однак строге проходження функціональному принципу на шкоду іншим на практиці приводило б до значної роздробленості організаційної структури, що робило б керування підприємством досить складним і малоефективним.

Інші види департаментизації почасти виявляють альтернативу функціональної. При виробничій (або продуктової) департаментизації підрозділи утворюються за принципом відокремлення певного виду продукції. Концентрація повноважень і відповідальності в таких департаментах дає можливість більш ефективно координувати всі функціональні види діяльності підрозділів, охоплювані департаментом. При територіальному поділі діяльності підприємства виникає його територіальна департаментизація, при якій підрозділи формуються або по приналежності до даної території, або стосовно вирішення завдань певної території. Проектна департментизація полягає у виділенні підрозділів, які діють на тимчасовій основі для виконання певного завдання (проекту).

Стосовно систем управління підприємств найбільше поширення отримали наступні види організаційної структури управління підприємствами.

Лінійна організаційна структура – це така структура, між елементами якої існують лише одноканальні взаємодії, кожен підлеглий має лише одного лінійного керівника, який виконує всі адміністративні та інші функції у відповідному підрозділі, що схематично відображує рис. 8.6.

Лінійно-штабна структура передбачає створення при лінійному керівництві спеціальних функціональних служб, які допомагають йому вирішувати певні виробничі завдання і формувати відповідні управлінські рішення (рис. 8.7).

Рис. 8.6. Схема лінійної організаційної структура управління

Рис. 8.7. Схема лінійно-штабної організаційної структури управління

Функціональна організаційна структура управління також передбачає наявність штабів, але їх персонал має не лише дорадчі права, а й право керівництва і прийняття рішень, тому кожен виробничий підрозділ отримує розпорядження одночасно від декількох керівників функціональних підрозділів підприємства. Хоча в чистому вигляді функціональна організаційна структура практично не існує, її схематичний вигляд відобразимо наступною схемою (рис. 8.8).

Рис. 8.8. Схема функціональної організаційної структури управління

Найбільш вживаними на більшості підприємств є лінійно-функціональні організаційні структури, які поєднують властивості структур лінійного і функціонального типів. Функціональна структура забезпечує компетентне керівництво по кожній функції управління, а лінійна – контроль виконання задач.

Принципову схему лінійно-функціональної організаційної структури управління приведемо на рис. 8.9.

Матричні організаційні структури управління характеризуються наявністю у складі підприємства цільових або проектних органів, відповідальних за вирішення певних завдань, які включають до свого складу фахівців інших підрозділів, та мають повноваження управляти діяльністю інших підрозділів з виконання поставлених цільових чи проектних задач.

Рис. 8.9. Схема лінійно-функціональної організаційної структури

управління

Матрична структура поєднує принципи функціональної та об'єктно-орієнтованої систем. Тут вертикальна, функціонально-орієнтована структура «пронизана» горизонтальною, об'єктно-орієнтованою, тобто перетинаються дві системи повноважень: "що" та "коли" – по горизонталі і "як" – по вертикалі. Матрична організаційна структура управління зумовлює також і певні недоліки, оскільки авторитетом і повноваженнями наділені два різних керівники: лінійний та матричний. Принципову схему матричної структури відображає схема на рис. 8.10.

Рис. 8.10. Принципова схема матричної організаційної структури управління:

тонкі стрілки – лінійне управління; тонкі лінії – функціональне управління; жирні стрілки – матричне управління.

Дивізіональна організаційна структура управління відрізняється тим, що у складі підприємства створюються великі підрозділи, відповідальні за певні продукти, групи споживачів, або такі, що розташовані у різних місцях. Виникнення цієї структури пов’язане із поглибленням поділу управлінської праці, тобто вищі ланки управління займаються лише загальними питаннями, а решту своїх функцій делегують виробничими підрозділами, які мають свою власну структуру управління і можуть автономно працювати. Дивізіони у своєму складі можуть мати власні функціональні або штабні органи управління. Принципову схему дивізіональної організаційної структури управління покажемо на рис. 8.11.

Рис. 8.11. Принципова схема дивізіональної організаційної структури

управління підприємством

Різноманіття видів виробничої структури та організаційної структури управління підприємством ставлять перед його керівництвом наступні завдання:

1) моніторинг стану організаційної структури та її відповідності умовам функціонування підприємства в зовнішньому середовищі, параметри якого мають властивість змінюватися;

2) виявлення недоліків існуючої організаційної структури підприємства;

3) розробки пропозицій щодо приведення діючої організаційної структури підприємства у відповідність до змінених умов його функціонування та втілення їх у дійсності.

Вирішення перелічених завдань потребує використовувати принципіальні підходи стосовно розробки організаційних структур підприємств та встановлення актуальних напрямків їх вдосконалення.

Дата добавления: 2014-11-29