Демократія і свобода особистості

Актуальність дослідження проблем свободи особистості викликано насамперед розвитком можливостей створення сприятливих умов її самореалізації в суспільстві.

Метою такого процесу є формування цілісної концепції індивідуальної свободи особистості, яка б наповнювалася конкретним змістом, відображала б реальну діяльність індивіда як особистості і як члена суспільства.

З позицій сучасної науки свобода розуміється, як:

1) можливість індивідуальної самореалізації особистості у світі,

2) як її невід’ємне право на вільний, індивідуальний вибір життєвих цінностей і світоглядних уявлень.

Свобода характеризує:

а) сутність людини і її існування;

б) стан та можливість мислити і діяти відповідно до своїх інтересів та бажань.

Індивідуальна свобода особистості – один з визначальних критеріїв вільного суспільства, важливий показник цивілізаційного підходу до соціуму як в його ретроспективі, так і в перспективному баченні.

Однією з провідних рис розвитку сучасного суспільства є значне посилення особистісного, індивідуального підходів до розуміння людського буття, що й актуалізує філософську проблему індивідуальної свободи. Вільна особистість виступає основою демократичного суспільства.

Індивідуальна свобода дає можливість діяти відповідно:

1) до своїх інтересів і уявлень,

2) створює умови здійснювати власний, індивідуальний вибір,

3) володіти максимальною кількістю можливостей для задоволення потреб розвитку і самовираження особистості.

Механізм реалізації індивідуальної свободи соціуму проявляється у тому, наскільки різноманітно інтерпретується індивідуальність, як в рамках окремої особистості, так і суспільства в цілому.

Поряд із темою індивідуальної свободи постає проблема вибору як способу її реалізації. Можливість особистості здійснювати власний, індивідуальний вибір розкриває сенс індивідуальної свободи, конкретизує її значення.

Особистість за своєю природою – цілісною, системною і структурованою конструкцією, яка є відтворенням сукупності суспільних свобод, що характеризують конкретно-історичне суспільство.

В свою чергу становлення особистості, прояв її індивідуальності є визначальним компонентом розвитку демократичного суспільства.

Індивід, його індивідуальна свобода є ключовим елементом суспільного життя.

Збереження та зміцнення власного «Я» як гарантія індивідуальної свободи – це особистісна, світоглядна проблема розвитку людського індивіда в цілому.

Індивідуальність – це цілісна особистість, яка характеризується власним ставленням до суспільства і проявляється в самореалізації.

Отже, дослідження проблем свободи особистості потребує розгляду проблеми індивідуального вибору особистості, різноманітних форм прояву індивідуального в умовах поглиблення міжособистісної взаємодії, місця і ролі індивідуальної свободи в розвитку соціальної системи.

Життя людини в суспільстві вимагає дотримання загальноприйнятих правил,
норм колективної (суспільної) свободи та поряд з цим кожний має право на свій власний індивідуальний вибір, індивідуальну свободу, яка є необхідною умовою самореалізації особистості. Тому забезпечення соціальних передумов для самореалізації особистості і перш за все її прагнення до свободи як суспільної, так і індивідуальної є основною метою демократичного суспільства.

Дата добавления: 2014-11-29