Катастрофа чи спільне існування суверенних і вільних народів

Альтернатива: глобальна

Подолання існуючих екологічних труднощів в принципі можливе. Воно витікає як з аналізу історії взаємовідносин людини і природи, так і з потенцій сучасного етапу цих взаємовідносин, можливостей науки, техніки, культури в широкому значенні цього слова. Однак, для подолання існуючих екологічних труднощів – необхідні істотні зміни в напрямках розвитку науки і техніки, а також виробництва і управління.

Гармонізація взаємовідносин людини і природи цінна не тільки у власне екологічному значенні. Вона важлива також і для розв’язання інших проблем. Екологічно виправдані рішення є в той же час і соціально-позитивними, оскільки сама людина і суспільство є частиною природи в широкому значенні слова.

Завдання гармонізації відноситься до тих ще далеких етапів розвитку взаємодії людини з природою, коли в противагу нинішньому глибокому конфлікті з природою буде створена реальна основа для єдності людини з природою. Але ми не маємо права нехтувати навіть віддаленою перспективою, залишати її без уваги заради невідкладних сьогоднішніх проблем.

Подальша розробка стратегії розвитку відносин в даній системі, визначення місця Людини у Всесвіті є одним з найважливіших завдань сучасності. І ніякими півзаходами це завдання вирішити неможливо. Спосіб існування суспільства і природи, в ідеалі повинен бути таким, щоб негативний вплив природи на суспільство і суспільства на природу був мінімальним, що не порушує стійкості обох систем.

Основні принципи стабільних відносин стосуються поведінки людини і по своїй суті не можуть бути нічим іншим, крім імперативів. Якщо суспільство керується екологічними імперативами, то це і є гарантією екологічної рівноваги основи стабільності природи і суспільства.

Історія світової цивілізації вчить, що вихід з екологічної кризи полягає в тому, щоб творчо відповісти на виклик сучасної ситуації і докорінно змінити суспільно-виробничу технологію і основні форми взаємовідносин людини і природи.

Основним світоглядним принципом взаємовідносин людини і природи повинен стати принцип гармонії людини і природи як двох відносно самостійних частин єдиної системи, що розвиваються кожна по своїх законах, але які в той же час внутрішньо нерозривно пов’язані.

У філософському відношенні майбутнє – це, зрештою, вразливе сьогодення, що розвивається.

Тим же, хто виправдовує знищення природи необхідністю підвищення добробуту суспільства, необхідно пам’ятати, що вдосконалення особистості неможливе за рахунок природи, а повинно супроводжуватись вдосконаленням самої природи.

Визначаючи подальшу стратегію розвитку людства і цивілізації, нові етично-філософські пріоритети у взаємовідносинах з природою, потрібно пам’ятати, що біосфера існувала до появи на Землі людини, може існувати і без неї. Але людина без біосфери існувати не може – це аксіома.

Таким чином, виконання принципу спільного розвитку, забезпечення еволюції біосфери і суспільства вимагає від людини певної регламентації в своїх діях та обмежень.

Література

1. Введение в философию, под ред. Фролова И.Т. - М.: Политиздат, 1989 г., в 2-х томах.

2. Філософія, за ред. Заїченка Г.А. - К.: Вища школа, 1995 р.

3. Петрушенко В.Л. Філософія, - К.: Каравела; Львів: Новий світ - 2000, 2001р.

4. Філософія, за ред. Бичко І.В. - К.: Либідь, 1991 р.

5. Філософія, за ред. Надольного І.Ф. - К.: Вікар, 1997 р.

6. Философия, под ред. Кохановского В.П. - Ростов на/Д.: Феникс, 1998 г.

7. Радугин А.А. Философия, изд-е 2-е. - М.: Центр, 1998 г.

8. Спиркин А.Г. Философия, - М.: Гардарики, 1999 г.

9. Философия, под ред. Харина Ю.А. - Мн.: Тетра Систем, 1998 г.

10. Методичні рекомендації до вивчення курсу філософії (укл: Лук’янов О.Т., Новиков Б.В., Німчак В.В.) - К.: 1993 р.

11. Философский энциклопедический словарь, сост. Генрих Шмидт, гл. ред. Малинин В.А. - М.: Инфра-М, 2003 г.

12. Огороднік І.В., Огороднік В.В. Історія філософської думки в Україні, - К.: Вища школа «Знання», КОО, 1999 р.

13. Кисиль В.Я., Рибери В.В. Галерея античных философов в 2 томах, - М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002г.

14. Социальная философия, под общей ред. Андрущенко В.П., Горлача Н.И. // Киев-Харьков: Изд. центр «Единорог», 2002 г.

15. Філософія, за ред. Кременя В.Г., Андрущенко В.П. - Х.: Прапор, 2004 р.

16. Філософія, за ред. Сидоренко О.П. - К.: Знання, 2009 р.

Дата добавления: 2014-11-29