Тема 3. Мозок і психіка

МЕТА: розглянути природничонаукові засади поняття про психіку як функцію мозоку, засвоїти сутність рефлекторної природи психічного відображення, принципи і загальні механізми зв'язку психіки та її матеріального субстрату – нервової системи організму(психофізіологічна проблема).

Питання для підготовки:

1. Матеріалістичне та ідеалістичне розуміння сутності та походження психіки.

2. Природничі основи психології: анатомічний субстрат психіки. Мозок та психіка: принципи і загальні механізми зв'язку.

3.Нервова система,її виникнення,вдосконалення та роль у розвитку форм відображення у філогенезі.. Локалізація функцій психічного в головному мозку.

4. Рефлекторна природа психічного відображення. Рефлекторна теорія І.М.Сєченова та І.П.Павлова.

5.Еволюція умовно-рефлекторного розуміння психіки від І.П.Павлова до сучасних психологічних концепцій:

–модель концептуальної рефлекторної дуги за Є.М.Соколовим;

–психофізіологічна поведінкова теорія К.Халла;

–модель функціональної системи за П.К.Анохіним;

–функціональні блоки мозку за А.Р.Лурією.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. - М.: Просвещение, 1985.–С.12-23.

2.Годфруа Ж. Что такое психология. - В 2-х т. - М: Мир,Т.1.– 1992.– С.5-37.

3.Дубровский Д.И.Психические явления и мозг.–М:Наука,1971.–386 с.

4.Естественнонаучные основы психологии/Под ред.А.А.Смирнова,А.Р.Лурия,В.Д.Небылицина.–М.:Педагогика,1978.–368 с.

5.Ительсон Л. Б. Лекции по общей психологии: Учебное пособие. – Мн.: Харвест. – 2000. – С.5-30.

6. Лурия А. Р. Мозг человека и психические процессы. – Т. 1. – М.: 1963–С. 11 – 68.

7.Маклаков А. Г. Общая психология. – СПб. Питер, 2002. –С. 12-69.

8.Методологические и теоретические проблемы психологии. / Под ред. Шорохова Е. В. – М.: Наука, 1969.–С.-9-56.

9.Немов Р.С. Психология. – В 3-х кн. – Кн.. 1.- М.: Владос, 2000.–С.5-28.

10.Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. – М.: Просвещение, 1986.–С.5-29,30-52.

11.Общая психология / Под ред. Богословского и др. – М., 1981.-С.5-14

12.Психология / Под ред. В.Н. Дружинина. – СПб.: Питер, 2000.–С.12-27.

13. Практикум по общей психологии / Под ред. А.И. Щербакова. - М.: Просвещение, 1990.–С.10-17.

14. Психологія / За ред. Ю.Л. Трофимова. - Київ: Либідь, 1999.–С.12-16.

15.Рубинштейн С.Л. Основи общей психологии. – Спб: Питер, 2003.–С.1-18. 15.Столяренко Л.Д. Основы психологии. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1997.–С. 3-25. 17.Токарева Н.М. Методичні рекомендації до вивчення теми «Діяльність» (курс загальної психології). –Кривий Ріг,2000.– 66 с.

18.Чуприкова Н. И. Психика и сознание как функции мозга. – М.: Наука, 1985.

Методичні рекомендації до вивчення теми:

Вивчаючи відображувальну природу психіки (тема 1) студенти мали засвоїти головне положення: психіка— властивість високоорганізованої матерії (НС), що полягає у здатності відображати впливи навколишнього середо­вища, людини носієм психіки і свідомості є головний мозок.Тема 3 «Мозок і психіка» передбачає поглиблення та конкретизацію знань студентів про будову, функції мозку як органу психіки та свідомості, як фізіологічного регулятора поведінки та апарата для переробки інформації. Зміст теми тісно пов'язаний з попередніми знаннями,набутими під час вивчення курсу анатомії в середній школі. Основою ефективного засвоєння теми є актуалізація про будову НС (рис.1) та її функції [ 7,9,10 ].

Центральна нервова система складається зі спинного і голов­ного мозку. Нервова система здійснює дві найважливіших функції: зв'язок людини з навколишнім середовищем і координацію (узгодження) діяльності всіх частин організму, управління ним. Усі явища люд­ської психіки і свідомості виникають, розвиваються і формуються в процесі діяльності мозку, який відображає навколишню дійсність. Вища нервова діяльність — фізіологічна основа психіки.

Нервова система людини складається з нервової тканини, а нервова тканина — з нервових клітин — нейронів. Мозок утворює мозкову речовину. Зі скупчення тіл нервових клітин та їх корот­ких відростків — дендритів — утворюється сіра мозкова речо­вина, а скупчення пучків нервових волокон, покритих особливою мієліновою оболонкою, утворює білу мозкову речовину. Функції сірої мозкової речовини полягають у нагромадженні, підсилені й переробці збудження. Функції білої речовини — у передачі збудження.

Спинний мозок розміщений у каналі хребта і складається з нер­вової тканини. У спинному мозку розміщені центри цілої низки вроджених безумовних рефлексів. Він безпосередньо регулює м'язові рухи люд­ського тіла й кінцівок. У спинному мозку містяться провідні шляхи, що складаються з пучків нервових волокон. По провідних шляхах збудження передається від периферичних нервових закінчень у головний мозок і з головного мозку до м'язів та внутрішніх органів.

Головний мозок міститься в черепній коробці, він є більш піз­нім утворенням, ніж спинний мозок. Головний мозок людини являє собою дуже складне утворення порівняно з мозком навіть найвищих тварин — людиноподібних мавп, не кажучи вже про мозок нижчих тварин. Насамперед, у людини більш досконало оформлена кора великих півкуль. Вона має набагато більшу поверхню за рахунок численних борозен та звивин. На частку лобних долей (з їх роботою пов'язані вищі психічні функції) в людини припадає 30% кори, тоді як у вищих мавп лише 16%. Нарешті, слід відзначити незрівнянно більш різноманітну лока­лізацію функцій у корі, коли різні відділи й ділянки кори голов­ного мозку відіграють різну роль і виконують різні функції.

Головний мозок складається з низки пов'язаних між собою відділів. Головні з цих відділів такі: задній мозок, середній мозок, проміжний мозок і передній мозок. Найважливішими відділами заднього мозку є довгастий мозок та мозочок(рис.1).У довгастому мозоку роз­міщені центри, що регулюють дихання, серцеву діяльність, діяль­ність кровоносних судин. Середній мозок спільно з довгастим мозком керує положен­ням і координацією тіла в просторі. До функцій середнього мозку належать орієнтувальні рефлекси на світлові, звукові та інші подразники.

Проміжний мозок є центром життєво важливих рефлексів. У ньому міс­тяться центри обміну речовин в організмі,з ним пов'язані інстинктивні та емоційні прояви людини. Мозочок — орган координації довільних рухів. Усі відділи мозку взаємопов'язані між собою і становлять єдину цілісну систему. Завдяки успіхам електрофізіології, психології,неврології та нейрохірургії вдалося з'ясувати, що мозок – це найскладніша система, що діє як диференційоване ціле.

Обов'язковим для засвоєння теми є ознайомлення студентів з проблемою локалізації функцій психічного в головному мозку, з дискусіями прихильників та противників ідеї локалізації. О.Р. Лурія виділяє в апараті мозку три блоки, різні за своєю будовою та функціями. Перший блок, розміщений у глибинах мозку, включає підгорбкову область, деякі ядра «зорового горба», ділянки найбільш старих утворень мозкової кори. Ці частини утворюють єдину систему, яка регулює хімічний обмін в організмі, є джерелом інстинктивних потягів людини, ії емоційних станів та служить немов би «енергетичним блоком» людського мозку.

До складу другого блока входять нервові механізми, що сконцентровані на різній глибині в задніх відділах великих півкуль – в потиличній, скроневій та тім'яній долях (рис.1). Цей блок забезпечує одержання, переробку та збереження інформації, яка надходить через різні органи чуттів. Окремі ділянки кори головного мозку, що входять до другого блока, певним чином локалізовані: в потиличній долі здійснюється сприймання та переробка зорової, у скроневій – слухові, у тім'яній – шкіряної інформації.

Третій блок розміщений у передніх відділах великих півкуль – у лобних долях. Це апарат, який забезпечує програмування та регулювання рухів та дій, їх звіряння з запланованими намірами та оцінку результатів дій

Таким чином,задня кора переробляє інформацію, а передня створює інструкцію. Отже, складна психічна діяльність вимагає спільної роботи всіх блоків. Матеріальним субстратом тої чи іншої психічної функції є робота не однієї нервної клітини – нейрона, або одного поля, або навіть однієї ділянки мозку, а багатьох. Відповідно і психіка є результатом активного функціонування багатьох відділів головного мозку, що знаходяться у складних функціональних та морфологічних взаємовідносинах.

Кожне подразнення, що надходить від внутрішніх органів або з навколишнього середовища, приймається нервовою системою і викликає певну дію організму: пролунав несподіваний крик – ви здригнулися, вдарило в очі світло – примружились, відчули біль – зойкнули.

Відповідь організму на подразнення, яка здійснюється за допомогою нервової системи,має назву рефлексу. Живий організм пристосовується до умов життя як за допомогою природжених, видових, спадкових, постійних, тобто безумовних, так і за допомогою набутих, змінних, індивідуальних, тобто умовних рефлексів.

Представники різних напрямів у психології вкладають різний зміст в поняття рефлексу, по-різному розглядають його природу і механізми.

Один з досить поширених напрямків сучасної буржуазної психології, що виходить з позиції механічного матеріалу—біхевіоризм (від англ. behavior—поведінка) намагається пояснити природу рефлексу, поклавши в основу схему S→R («стимул»-«реакція»). А це означає, що предмети і явища оточуючої дійсності безпосередньо впливають на психіку (сприймання, уяву, пам`ять, мислення) і викликають у ній відповідні зміни.

Сучасна фізіологічна теорія підкреслює, що реакція організму, як безумовнорефлекторна, так і умовнорефлекторна, визначається за своєю формою і змістом не лише стимулом, а оцінкою значимості його для індивідума, установкою організму (за Д.Узнадзе), тобто факторами внутрішньої цілеспрямованості, на фоні яких зовнішній стимул стає лише «пусковим сигналом». Отже, між стимулом і реакцією є певна система саморегулювання, що скеровує і переробляє на свій лад інформацію. Цю систему складає група коркових клітин,в яких інформація про те, як відбувається рефлекторний акт, зіставляється з вихідними спонукальними подразненнями (рис.2).

У концептуальній теорії П.К. Анохіна система саморегулювання одержала назву «акцептора дії». Все управління головний мозок здійснює за допомогою двох протилежних процесів: збудження і гальмування. Збудження включає організм в роботу, гальмування припиняє його діяльність.

Розрізняють такі види гальмування: безумовне (індуктивне та позамежне) й умовне (згасальне, запізнювальне, диференціювальне).

Умовнорефлекторна діяльність – це закономірна сигнальна діяльність. Роль сигналів у людини виконують як властивості предметів і явищ об'єктивного світу, так і слова. У зв'язку з цим розрізняють першу і другу сигнальні системи. Система зовнішніх подразників відображається у мозку як система тимчасових нервових зв'язків – динамічний стереотип. Умовнорефлекторна діяльність – це фізіологічна за ії механізмами і психічна за внутрішніми та зовнішніми результатами діяльність мозку людини.

Відображувальна діяльність людини засадово зумовлена рефлекторною діяльністю мозку. Фундатором вчення про рефлекторну природу психіки є видатний російський фізіолог І.Сеченов (1829 -1905). У своїх працях він зазначив, що джерелом психічних актів як відображувальної діяльності є зовнішні подразники, що дають на організм.

Опрацюйте за рекомендованою літературою тему «Мозок і психіка». Дайте відповіді на запитання і виконайте зав­дання різних рівнів (за вибором).

Завдання репродуктивного рівня(1-3 бали):

I.Виконайте завдання № 1-9 з таблиці № 4 (1-3 бали).

II. Користуючись підручниками та першоджерелами, дайте короткі письмові відповіді на запитання плану семінарського заняття (за вибором) (2 бали).

III. Розв»язання теоретичних та практичних задач репродуктивного рівня без обґрунтування відповіді (1бал) або з обґрунтуванням відповіді(2 бали).Відповіді –в письмовій формі.

1) Виходячи з наведеного нижче опису, визначити, яка ділянка кори головного мозку була видалена під час операції.

Після того, як на операції було видалено одну з ділянок кори мозку, хворий впізнавав довколишніх, лікарів та сестер, але різко змінив ставлення до них: став агресивним, безконтрольним, часом імпульсивно виконував безглузді дії (співав), часом ставав в’ялим, інертним. Пропоновані завдання виконував уповільнено, із значними паузами. У завданнях на переказ виявив повну неспроможність самостійно розвинути сюжет.

2) Що спільного в діяльності механізмів і людського мозку?

А. Автомат-друкарка без участі живої друкарки безпомилково виконує всі операції по передрукуванню тексту. При цьому текст повністю копіюється (з усіма граматично-синтаксичними особливостями).

Б. Електронно-обчислювальна машина в змозі здійснювати дуже складну діяльність, виправлення помилки в тексті перевірити обчислювання, здійснювати ті чи інші прогнози, грати в шахи та ін.

3 ) Оберіть правильні відповіді (1 бал). Такі психічні функції, як спостереження, запам’ятовування, мислення, мовлення, читання, лічба

А - мають чітку локалізацію в певних ділянках мозку

Б - базуються на спільній функції різних ділянок мозку

В - не мають динамічної і системної локалізації в мозку

Г - базуються на простих недиференційованих цілих структурах мозку.

4) Яке з наведених визначень умовного рефлексу є повним i правильним?(1 бал)

1. Умовними рефлексами називаються реакцїї, за допомогою яких організм пристосовується до незмінних умов середовища.

2. Умовним рефлексом називаються форми поведінки організму, що виробилися у npoцeci життя i забезпечують пристосування до незмінних умов середовища.

3. Умовний рефлекс — це форма поведінки, що виробляється у прoцeci життя кожного індивіда, забезпечує динамічне пристосування до змінних умов середо­вища i має своєю фізіологічною основою тимчасовий нервовий зв'язок, то утворюється в мозку між двома осередками збудження при одноразовій дії умовного i безумовного подразників.

5). В якому з наведених варіантів перелічені всі ознаки умовного рефлексу? (1 бал)

1. Вроджений, змінний, забезпечує пристосування до змінниx умов середовища.

2. Набутий, постійний, забезпечує пристосування до незмінних умов середовища.

3. Набутий, тимчасовий, забезпечує пристосування до змінних умов середовища.

4.Набутий, тимчасовий, забезпечуе пристосуванн до незмінних умов середовища.

ІV.Дайте письмово визначення ключовим поняттям теми: аналізатор, ЦНС, дендрит, аксон, синапси, ретикулярна формація, І та ІІ сигнальні системи, умовні та безумовні рефлекси, кора головного мозку, орієнтувальний рефлекс, аферентна система, ефекторна система, научіння, концептуальна рефлекторна дуга, функціональна система, акцептор результату дії, локалізація психічних функцій (3 бали).

V.Підготуйте письмову доповідь за однією з тем (на вибір): «Роль та функції ретикулярної формації в управлінні психікою та поведінкою людини», «Наукові аргументи за і проти локалізаціонізма», «Рефлекторна теорія І.М.Сєченова та І.П.Павлова», «Структура та основні поля кори головного мозку людини» (3 бали).

VІ.Законспектуйте статтю П.К.Анохіна «Кібернетика та інтегративна діяльність мозку»// Хрестоматия по общей психологии. Учебное пособие для студентов пед.институтов./ Под ред. проф. А.В.Петровского. – М.: Просвещение, 1977 – С. 124 - 134 (2 бали).

VІІ. Законспектуйте статтю О.Р. Лурії «Мозок і психіка»// Хрестоматия по общей психологии. Учебное пособие для студентов пед.институтов./ Под ред. Проф. А.В.Петровского. – М.: Просвещение, 1977 – С. 134 - 143. Складіть письмові запитання до статті (3 бали).

VІІІ. Складіть схему рефлекторної дуги (1 бал).

ІХ.Складіть схему «Загальна будова нервової системи» (2 бали).

Завдання продуктивного рівня(3-6 балів):

I.Виконайте (за вибором) завдання № 1-9 з таблиці № 5 (3-6 балів).

II. Розв’язання теоретичних та практичних задач продуктивного рівня без обґрунтування відповіді (3 бали) або з обґрунтуванням відповіді (4-5 балів). Відповіді –в письмовій формі.

1) Письменник О.Бєляєв створив у своїй уяві голову професора Доуеля, наділену здатністю відчувати, мислити, пригадувати, тобто здатністю продукувати психіку. Цей фантастичний образ має під собою реальні підстави, оскільки голову (точніше, мозок) вважають органом психіки, а психіку відповідно функцією мозку.

Чи могла насправді так функціонувати голова професора Доуеля? Чи буде така голова мислити?

2 ) Які відносини між психічним і фізіологічним можна вважати дійсними з погляду на методологічні принципи системно-діяльнісного аналізу (виберіть вірні варіанти відповіді).

А - мозок – матеріальний носій, орган психіки

Б - психіка – функція мозку

В - психічне і фізіологічне є паралельними

Г - психічне і фізіологічне підпорядковуються принципу взаємодії

Д - детермінантою психічних і фізіологічних явищ є діяльність та навколишній світ.

3)Після ураження сірої речовини спинного мозку спостерігають зміну шкірної чутливості відповідної частини тіла: спершу зникає больове відчуття,потім відчуття тепла і холоду,і,нарешті,тактильна чутливість. Поясніть ці факти,спираючись на знання природничонаукових засад психіки та рефлекторну природу психічного відображення(3 бали).

4) Головною проблемою філософського етапу історії психо­логії є проблема душі і тіла, яка висвітлює складні взаємовідно­шення різнорідних, притаманних людині, явищ. На цьому етапі вона розв'язувалася створенням умоглядних психологічних теорій і тому, можливо, не знайшла задовільного пояснення. Проте на­уковий етап також не дав бажаних результатів. Хоча вона й отри­мала тут назву психофізіологічної проблеми, виявити конкретні шляхи переходу від фізіологічного (тіло) до психічного (душа) й досі не вдається.

Чому саме ця проблема є головною в історії психології? Чому вона не знаходить розв'язання? (4 бали).

5) Хворі з масивними ушкодженнями певних ділянок голов­ного мозку адекватно сприймають і впізнають прості зображення, літери і цифри, читають окремі слова і навіть фрази. Проте пред­мети, показані в незвичних умовах, вони оцінюють неправиль­но. Перевернутий капелюх вони часто сприймають як тарілку, кашкет — як годинник, краватку — як птаха, теплохід — як голу­ба з розкритим дзьобом, склянку на блюдці — як пам'ятник тощо. Такі хворі також нездатні виділити на шаховій дошці фігуру "бі­лий хрест з чорною серединою".

Порушення якого блоку мозку має місце у цьому випадку? Які функції він виконує (3 бали).

6) Дайте фізіологічне пояснения явищ(4 бали):

А) При дії сильного подразника, а також внаслідок сильних моральних зворушень людина впадає у стан ступора (нерухомості).

Б) Чому задача, яку важко було вирішити звечора,
часто порівняно легко розв'язується ранком?

В) Малу дитину подряпав kit. Тепер вона сторониться не тільки кота, але и щітки, |іграшкового ведмедика, маминої шуби пощо.

Г) Чим пояснити, що у звичній обстановці продуктивність праці вища, ніж у незвичній?

Д) Чому багато людей можуть прокинутись у точно призначений час?

7) Які фізіологічні явища лежать в основі наведених фактів(4 бали)?

1. Коли учні починають вивчати іноземну мову, то спочатку не розрізняють довгих i коротких голосних. Проте легко на слух сприймають різницю у їx звучанні. Учні нерідко плутають прикметник та дієприкметник, си­лу та напругу електричного струму. Потрібна значна кількість специально підібраних вправ, щоб навчити учнів точно розрізняти подібні поняття, правила, закони.

2. У Швеції вийшов наказ про перехід всього транс­порту на правосторонній рух, на вулицях міста різко зросла кількість аварій, водії весь час порушували нові правила руху.

3. Чому досвічений учитель часто вдається до різних видів повторення матеріалу, вивченого учнями раніше?

ІІІ. Законспектуйте основні положення глав 2.2,2.3,2.4, 2.6 (с.22-63) монографії: Чуприкова Н. И. «Психика и сознание как функции мозга»(1985) [18]. Складіть письмові запитання до тексту (5 балів).

ІV.Користуючись навчальними посібниками напишіть реферат на тему ( на вибір): «Рефлекторна природа психіки», «Фізіологічні основи мотивації та емоцій», «Психокібернетичні ідеї в працях нейрофізіологів (М.О.Бернштейн, П.К.Анохін)», «Психіка і рефлекс»(5 балів)

V.Законспектуйте главу з монографії: Лурия А. Р. Мозг человека и психические процессы. – Т. 1. – М.: 1963– С. 11 – 68 [6] Складіть письмові запитання до тексту(5 балів).

VІ. Законспектуйте статтю М.О.Бернштейна «Нариси із фізіології рухів та фізіології активності» // Хрестоматия по общей психологии. Учебное пособие для студентов пед.институтов./ Под ред. Проф. А.В.Петровского. – М.: Просвещение, 1977 – С.121 – 124. Законспектуйте главу методичних рекомендації Токаревої Н.М. [17] «Механізми організації рухів та дій людини» – С.11-19. Здійсніть інтеграцію цих текстів. Визначте, які аспекти «Нарисів…» конкретизовано у методичних рекомендаціях(6 балів).

Завдання творчого рівня (6-15 балів):

I. Виконання завдань № 1-12 з таблиці № 6 (6-15 балів).

II. Складіть 40 екзаменаційних питань до екзамену з курсу «Психофізіологія» для студентів спеціальності «Психологія» (6 балів).

III. Виконайте системне вивчення проблеми асиметрії головного мозку. 1) Законспектуйте статті: а)Дубчак. О. «Адаптація ліворуких дітей»// Відкритий урок. – 2007. – №1. – C.6-9; б) Шубин А.В.,Сорпионова Е.И. «Ассиметрия мозга и особенности вербальной креативности»// Вопр. психологии. – 2007.– № 4. 3) Складіть бібліографію з цієї проблеми (статті, монографії бібліотек КДПУ та міста); 4) На основі вивчення додаткової літератури складіть рекомендації вчителям і батькам щодо навчання та виховання ліворуких дітей(10 балів).

ІV. Вивчить сутність функціональної системи психічної регуляції поведінки П.К.Анохіна[7,9 ]. Законспектуйте статтю: Чуприкова Н.Н.Система понятий общей психологии и функциональная система психіческой регуляции поведения и деятельности // Вопр. психологии.– 2007.–№3. Визначте,в чому полягає розвиток ідей П.К.Анохіна сучасними психологами (6 балів).

Дата добавления: 2014-11-29