Тема 5. Філогенез та антропогенез психіки

МЕТА: з'ясувати основні етапи та закономірності розвитку психіки у філогенезі, розглянути психіку як результат еволюції матерії, визначити відмінності психіки людей від психіки тварин та суспільно-історичний характер свідомості людини.

Питання для підготовки:

1.Розвиток форм відображення у природі. Психіка як результат еволюції матерії.

2. Розвиток психіки у філогенезі: стадії та рівні розвитку форм психічного відображення за О. М. Леонтьєвим і К. Е. Фабрі.

3.Еволюційні передумови виникнення людської психіки. Елементарні і вищі психічні функції у людини.

3. «Мова» і спілкування тварин.

4.Сутність відмінностей психіки людей від психіки тварин. Психіка і свідомість.

5. Суспільно-історичний характер свідомості. Розвиток свідомості та її структура.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Алексеев В.П. Становление человечества.— М.: Политиздат,
1984.—462 с.

2.Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. - М.: Просвещение, 1986. –С.21-27.

3.Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в общую психологию: Курс лекций. – М., 1988. –С.165-223.

4.Ительсон Л. Б. Лекции по общей психологии: Учебное пособие. – Мн.: Харвест. – 2000.– С.30-104.

5.Кликс Ф. Пробуждающееся мышление. – М.: Прогресс, 1983.

6.Ладыгина-Котс Н.Н.Развитие психики в процессе эволюции организмов.М.: Советская наука,1968.

7.Лурия А.Р. Эволюционное введение в психологию.— М.: Изд-
во Моск. Ун-та, 1975.— С. 33-92.

8.Лурия А. Р. Об историческом развитии познавательных процессов. – М.: Наука, 1974.

9.Леонтьев АН. Проблемы развития психики. -М., 1972. 161-192, 219-249, 261-34

10.Маклаков А. Г. Общая психология. – СПб. Питер, 2002.

11.М’ясоїд П. А. Загальна психологія. – Київ.: Вища школа, 2000.

12.Немов Р.С. Психология. – В 3-х кн. – Кн.. 1.- М.: Владос, 2000. 109-136

13.Рогинский Г.З. Развитие мозга и психики.— Л.: Книжиздат,
1948.—237 с. Рубинштейн С.Л. Основи общей психологии. – Спб: Питер, 2003. 90-160

14.Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. – М.: Просвещение, 1986. 63-68, 82-91

15.Общая психология / Под ред. Богословского и др. – М., 1981. 8-10, 14-2

16.Психологія / За ред. Ю.Л. Трофимова. - Київ: Либідь, 19

17.Практикум по общей психологии / Под ред. А.И. Щербакова. - М.: Просвещение, 1990. 49-54

18.Хайнд Р. «Поведение животных».–М.:Мир,1975.

Методичні рекомендації до вивчення теми:

Проблема виникнення психіки і людської свідомості є однією з найскладніших у філософії та психології.

Вивчаючи цей розділ, необхідно глибоко усвідомити суть матеріалістичного вчення про походження психіки як продукту тривалої еволюції матерії,уяснити основні етапи і характерні особливості розвитку психіки в філогенезі: подразливість, чутливість, інстинктивні та індивідуально придбані інтелектуальні форми поведінки,розсудкова діяльність, свідомість.

Особливу увагу слід звернути на з'ясування зв'язку між розвитком форм відображення, змінами будови нервової системи (дифузна,ганглієва (вузлова і ланцюгова), трубчаста) та форм поведінки організмів у філогенезі. Важливим є також чітке усвідомлення ролі спільної трудової діяльності як головного чинника формування свідомості людини в антропогенезі.

Виникнення та розвиток психіки

Філогенез— зміни психіки, які відбулися у ході її біологічної еволюції під впливом умов життя.

На певному етапі розвитку природи завдяки взаємодії механічних, термічних, хімічних, акустичних та світлових властивостей матерії з неорганічної матерії виникла ор­ганічна матерія — білкова речовина. В органічному світі процес відо­браження набрав нових властивостей. Якщо в неорганічній матерії згаданий процес має пасивний характер, то у живій — активний, відмінною рисою якого є здатність предмета, що відображує, реагува­ти на відображуване.

Ця властивість коацерватів називається подразливістю. Подразливість живої матерії є основною властивістю, що виявляється під час переходу від неорганічної матерії до органічної. Подразливість характерна для рослинної???стадії розвитку життя. Подразливість властива органічній природі взагалі. Завдяки їй у рослинному світі відбуваються природжені реакції, які називають тропізмами.

На стадії виникнення життя живі істоти починають реагувати не ли­ше на біотичні впливи, що входять у процес обміну речовин, а й на ней­тральні, небіотичні впливи, якщо вони сигналізують про появу жит­тєво важливих (біотичних) впливів. Здатність реагувати на нейтральні подразнення, які сигналізують про появу життєво важливих впливів, на­зивають чутливістю. Поява чутливості є ознакою виникнення психіки. Чутливість виникає на основі подразливості. Чутливість, вважає О. Леонтьєв [ ], генетично є не що інше, як подразливість на впливи, що орієнтують організм у середовищі, виконуючи сигнальну функцію.

З виникненням під впливом умов життя нервової системи, основ­ною властивістю якої є чутливість до впливів навколишнього сере­довища, виникло психічне відображення (психіка), яке щодалі ускладнювалось через ускладнення умов життя.

Розрізняють такі основні стадії розвитку психіки тварин(О.М. Леонтьєв):елементарна сенсорна психіка,перцептивна психіка,

інтелект.

Стадія елементарної сенсорної психіки. Характерна особливість цієї стадії розвитку психіки полягає в тому, що поведінка тварин зумов­люється дією на організм окремих властивостей предметів, в оточенні яких живуть тварини.Ця стадія властива переважно безхребетним і тим хребетним, що живуть у воді, земноводним і плазунам, у яких немає предметного сприймання. На цій стадії відбувається диференціація чутливості до світла, дотику, запахів, рухова чутливість, у результаті чого виникають і розвиваються аналізатори — дотиковий, зоровий, нюховий і слуховий

Стадія перцептивної психіки. За сенсорною стадією психіки і на її основі розвивається перцептивна стадія діяльності тварин.Для цієї стадії характерне відображення предметів як цілого, а не окремих їх властивостей, як це спостерігається на сенсорному етапі розвитку психіки. Наприклад, якщо ссавця відгородити від їжі, то він реагуватиме не тільки на предмет, куди спрямована його діяль­ність (на їжу), а й на умови, за яких ця діяльність відбувається, тобто на­магатиметься подолати перешкоду. На сенсорному етапі такої реакції на умови, за яких відбувається життєдіяльність тварин, не буває.

Стадія перцептивної психіки властива ссавцям. Вона зумовлюється істотними анатомофізіологічними змінами в організмі: розвитком великих півкуль головного мозку, і особливо їх кори та дистантних аналізаторів (зорового, слухового), посиленням інтеграційної діяль­ності кори.

Стадія інтелекту. Психіка більшості ссавців залишається на стадії перцептивної. Але у антропоїдів — людиноподібних мавп — відображувальна діяльність піднімається ще на один щабель свого розвитку. Цей вищий щабель називають стадією інтелекту, або "ручного мислен­ня". Стадія інтелекту, що властива вищим ссавцям і досягла найвищо­го рівня розвитку у людиноподібних мавп, є передісторією виник­нення та розвитку людської свідомості.

Для всіх стадій психічного розвитку тварин характерні фіксованість та індивідуальна мінливість поведінки. Фіксованими формами поведінки, що передаються спадково, є інстинктивні форми поведінки. Інстинкти (від лат. instinctus — спонука) — це акти взаємодії організму із середовищем, механізмом яких є система безумовних рефлексів.Мінливість у фіксованих формах поведінки виявляється в набутті нових навичок і способів дій, що виникають у результаті багатора­зового природного доцільного виконання рухів і дій або у процесі дресирування.

Виникнення та історичний розвиток людської свідомості(антропогенез)

Найважливішою передумовою для виникнення людської свідо­мості було своєрідне ускладнення умов життя, в яких жили людино­подібні істоти — антропоїди.У процесі біологічного етапу розвитку психіки утворилися перед­умови для появи вищих, специфічно людських форм психіки — свідо­мості (властивості соціального відображення розглядалися у темі №1).

Протягом історичного розвитку в різних видах діяльності у людини поступово формувалися специфічно людська, свідомо спрямовувана пізнавальна діяльність, уява, людські почуття та якості волі, різнома­нітні психічні властивості, які істотно відрізняються від інстинктивної психічної діяльності тварини.

Праця, суспільний спосіб життя — ось основні передумови істо­ричного розвитку людської свідомості як вищої форми психіки, в якій виявляється ставлення людини до свого середовища, здатність зміню­вати природу, пристосовувати її до своїх потреб. Цих особливостей психіки у тварин немає. Вони не виокремлюють себе з навколишнього середовища, пасивно пристосовуються до нового.

Знання умов виникнення та розвитку свідомості у людини має ве­лике значення для її формування.

Питання для дискусії:

1. Чи можна вважати матеріалістичне розуміння походження психіки цілком доведеним? В чому переваги ідеалістичного пояснення походження психіки.

2.Чого більше при порівнянні психіки людей та психіки тварин–спільного чи відмінного? Чи є між ними принципова різниця? Поясніть свою думку.

3)Якими є найважливіші еволюційні передумови виникнення людської психіки?

4)Чи можна припустити можливість зупинки еволюційного розвитку на етапі антропоїдів? За яких умов?

5)В чому полягають недоліки теорій панпсихізму, біопсихізму, антропопсихізму.

Опрацюйте за підручником матеріал теми і ви­конайте такі завдання:

Завдання репродуктивного рівня(1-3 бали):

I.Виконайте завдання № 1-9 з таблиці № 4 (1-3 бали).

II. Користуючись підручниками та першоджерелами, дайте короткі письмові відповіді на запитання плану семінарського заняття (за вибором) (2 бали).

III. Розв»язання теоретичних та практичних задач репродуктивного рівня без обґрунтування відповіді (1бал) або з обґрунтуванням відповіді(2 бали).Відповіді –в письмовій формі.

1. До якої форми поведінки тварин слід віднести кожен з наведених нижче прикладів? Розмістіть ці приклади за порядком міри еволюційного розвитку і дайте обґрунтування своєму розв’язку(3 бали).

А. Дике гусеня, яке щойно вилупилося з яйця, відразу ж біжить за матір’ю. Будь-який об’єкт середньої величини, який рухається, може спричинити таку саму реакцію у гусеняти. Якщо людина пересувається і розмовляє в присутності такого малого гусеняти, воно починає йти за людиною, як звичайно йде за матір’ю.

Б. Описано вірогідний факт, коли під час першої світової війни птахи змінили перелітні шляхи, що проходили через охоплені тривалою позиційною війною рівнини Північної Франції.

В. Дятли – мешканці середньої смуги нашої країни – добувають їжу, довбаючи кору дерев. Коли цих дятлів перевезли в Каліфорнію, вони перестали довбати кору дерев і діставали їжу в інший спосіб. Через кілька років їхнє потомство перевезли назад у середню смугу нашої країни, і дятли знову почали добувати собі їжу довбанням.

Г. Над широким майданчиком вольєра на висоті чотирьох метрів від землі висить, погойдуючись від вітру, гроно винограду. Рафаель (мавпа) бачить його через вікно лабораторії, проте вхідні двері замкнені. Мавпа біжить в одну з кімнат, підшукує потрібний ключ і відмикає двері, що ведуть у приміщення, розташоване безпосередньо біля літнього вольєра. Тут Рафаель стикається ще з одною перепоною – ящик з вогнем перегородив шлях. Відкрутивши кран бака, що стоїть над ящиком, мавпа заливає вогонь і входить у вольєр, в різних місцях якого розкидані ящики. Єдиний спосіб дістатися до винограду – спорудити вишку з ящиків. Послідовно, ставлячи ящики один на один точно за величиною від більшого до меншого, мавпа заволодіває приманкою.

Д. У молодих овець під час першого відгону на випас зовсім не було багатьох реакцій, властивих дорослим тваринам: натуральні слинні умовні рефлекси на рух у напрямі до випасу, на вигляд і запах зеленого корму, на інших овець на пасовиську, на звуки отари, що йде на випас, і т.д. Ці реакції починають виявлятися у тварин тільки через два – чотири тижні.

Є. За спостереженням французького вченого Фабра, риючі оси-сфекси, протикаючи жалом три ганглії у цвіркунів, паралізують їх, а потім кладуть у сховище. Личинка сфекса живиться таким паралізованим, але ще живим цвіркуном, що зберігає необхідні для розвитку личинки поживні речовини. Фабр з подивом указує на точність, з якою сфекс знаходить ганглії у цвіркунів, так ніби він вивчав анатомію комах. Разом з тим характерно, що сфекс втягує цвіркуна у вириту нірку тільки за вусики. Якщо паралізованому цвіркунові обрізати вусики, то секс виявиться зовсім безпомічним і не зробить ніяких спроб втягти цвіркуна в нірку.

2 )У чому схожість і в чому відмінність «мови» тварин і мови людини в кожному наведеному прикладі? Чим відрізняються в описаних прикладах засоби спілкування? (3 бали).

А. Англійській вчений Тінберген встановив близько дев’ятнадцяти різних значень «міміки» слона. Наприклад, висунуті вперед вуха означають, що слон збуджений. Піднята при цьому голова – ознака ворожості, а якщо піднято хвіст – тварина розлютована. Загнутий назовні хобот означає агресивність, а загнутий всередину – страх.

Б. Вченим удалось розшифрувати 14 із 20 сигналів, якими обмінюються мурашки. Серед сигналів виявились сигнали такого типу: «увага», «увага, увага, чужий запах», «тривога», «будь пильний», «відчепись», «хто ти?», «який це запах?», «в їжу не годиться», «бережись», «дай поїсти», «в бій». Так, наприклад, сигнал «дай поїсти» має такий вигляд: прохач, розкривши щелепи, повертає голову на 90◦, наближаючи її до голови ситої мурашки, одночасно погладжуючи її вусиками. У відповідь сита мурашка відригує їжу з вола. Якщо вона цього не робить, іде підсилене прохання. Голодна мурашка, трохи вигнувшись, повертає голову на 180◦ і підставляє її під щелепи донора. Це вже сигнал «дуже прошу поїсти».

В. Ведмідь, як правило, має ділянку, яку вважає своєю і куди заборонено ходити іншим ведмедям. Обходячи цю ділянку, ведмідь треться об дерева, і запах, який він залишає, служить для інших сигналом про те, що ділянка вже має господаря.

Г. К.Лоренц, описуючи церемонію зустрічі і знайомства двох собак, зазначає, що вони зближуються, напруживши ноги, піднявши хвіст і здибивши шерсть, потім проходять одне повз одного і зупиняються, коли голова одного опиняється коло хвоста іншого. Далі кожен обнюхує основу хвоста суперника. Якщо в цей момент один із собак не може перемогти страху, він ховає хвіст між задніми ногами і дрібно посмикує ним. Цим він немовби відмовляється від свого попереднього бажання бути обнюханим. Якщо ж обидві собаки і далі тримають хвости прямо вгору, зустріч може ще розв’язатися мирно. У тому разі, коли один із собак, слідом за ним і другий почнуть помахувати хвостами, справа закінчиться просто веселим собачим вовтузінням. Якщо ж цього не станеться, становище стає напруженим. У собак починають морщитися носи, губи кривляться, відкриваючи ікла з того боку, який обернений до суперника, морди набувають жорстокого виразу. Потім тварини люто шкребуть землю задніми лапами, чується глухе гарчання, і в наступну мить з голосним гавкотом собаки кидаються один на одного.

Д. Ведмідь, як правило, має ділянку, яку вважає своєю і куди заборонено ходити іншим ведмедям. Обходячи цю ділянку, ведмідь треться об дерева, і запах, який він залишає, служить для інших сигналом про те, що ділянка вже має господаря.

Е. На магнітофон записали різні крики граків. Потім, коли грачина зграя сіла на полі, програли запис. В одному випадку зграя летіла на джерело звуку й активно шукала поживу, в другому – негайно злітала в повітря і в паніці кидалася врозтіч.

Є. У багатьох птахів шлюбні обряди надзвичайно складні. Так, в одного виду птахів самець хапає камінці і кладе їх перед самкою. Самка дзьобом перекидає їх трохи подалі. Самець знову підсуває камінці. Церемонія підношення і відмови може тривати години д

3) Наведіть інші приклади, які підтверджують думку про схожість і відмінність «мови» тварин і мови людини(2 бали).

4) До якої форми поведінки тварин слід віднести кожен з наведених нижче прикладів?Дайте обґрунтування своєму розв’язку(2 бали).

А. У заповіднику Асканія-Нова було проведено спостереження над пташенятами страуса. Одне пробило отвір у шкаралупі і виглядало з яйця, друге щойно вилізло зі шкаралупи і зіп’ялося на ніжки. Як тільки поблизу було чути шум, перше страусеня завмирало у своїй шкаралупі, а друге – припадало до землі і переставало ворушитись.

Б. У Сінгапурі є спеціальний мавпячий розплідник, де готують мавп до «роботи» ботаніків. Мавпи досить легко запам’ятовують близько 25 слів, якими користуються люди, віддаючи накази

чотириногим помічникам, що стрибають на гіллі на висоті п’ятиповерхового будинку. Мавпи обламують і приносять людям окремі листки і квітки, які дістати в інший спосіб буває неможливо. Таких мавп учені використовують для складання гербаріїв у тропіках.

В. Дощових черв’яків тренували пересуватися по одній алеї Т-подібного лабіринту, що вів у темну вологу камеру, і уникати другої алеї з підключеним електричним струмом і подразнюючим сольовим розчином. Для вироблення таких рухів потрібно було близько 200 підкріплень. Черв’яки зберігали здатність утримувати вироблену реакцію після видалення перших п’яти сегментів тіла з мозковим ганглієм.

5 )Відомо, що в собаки помахування хвостом виражає радість, а піджатий хвіст, вишкірені зуби – лють. Про які характерні особливості поведінки тварин йдеться? (1 бал).

6) Які з нижче наведених ознак характеризують мислення людини,а які тварин(3 бали):

а)практичний характер, ситуативність;

б)створення знарядь праці в наочно дійових ситуаціях;

в)абстрагування від конкретної ситуації;

г)передбачення наслідків діяльності;

д)планування діяльності;

е)індивідуальний характер використання знарядь праці;

є)створення і збереження знарядь праці;

ж)колективний характер використання знарядь праці;

з)наявність інтелектуальних почуттів;

7)Співвіднесіть поняття та їх визначення

А.Чутливість

Б. Подразливість

Д.Навички

В.Філогенез

Г.Свідомість

1.здатність реагувати на біотично значущі об'єкти не в процесі безпосереднього контакту з ними, а на відстані (реак­ція на сигнал), завдяки чому організми можуть уникнути загрози для свого існування або скористатися сприятливими умовами для життєдіяльності.

2.особлива форма психічної діяльності, орієнто­вана на активне відображення і перетворення дійсності.

3.зміна фізіологічного стану організму під впливом подразників зовнішнього середовища.

4.вид поведінки, що набувається твариною за життя і фіксується в індивідуальному досвіді.

ІV. Підготуйте письмову доповідь за однією з тем (на вибір): "Навички тварин", "Розумові реакції тварин", «Стадії в розвитку психіки», «Походження людської свідомості» (3 бали).

V.Законспектуйте статтю з хрестоматії: Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики. // Хрестоматия по общей психологии. Учебное пособие для студентов пед.институтов./ Под ред. Проф. А.В. Петровского. – М.: Просвещение, 1977 – С.84 - 90. Сформулюйте письмові питання до тексту(3 бали).

VІ. Дайте письмово визначення ключовим поняттям теми: філогенез,тропізми(таксиси), антропогенез, «мова» тварин, свідомість, навички, поведінка, інтелект,перцептивна стадія розвитку форм психічного відображення, подразливість, чутливість, інстинкт, дифузна, вузлова, ланцюжкова, трубчата нервова система(3 бали).

VІІ.Законспектуйте основні положення глави 3 (с.77 -105) монографії: Чуприкова Н. И. «Психика и сознание как функции мозга»(1985). Сформулюйте письмові питання до тексту (5 балів).

VІІІ. Складіть детальну схему «Етапи розвитку психіки у філогенезі» (2 бали).

ІХ.Складіть порівняльний аналіз теорій розвитку психіки О. М. Леонтьєва і К. Е. Фабрі. Виділіть спільне та відмінне(3 бали).

1) Чим пояснити відмінність у розв’язанні завдання дитиною і тваринами?Чому у тварин не вдалося виробити потрібну реакцію? (3 бали).

Датський психолог Байтендайк поставив перед тваринами – кішкою, собакою та мавпою – ряд баночок. Під першою з баночок лежала приманка, яку тварина шляхом спроб та помилок легко відшукувала. У другому досліді приманку клали під другу баночку, у третьому досліді – під третю, в четвертому – під четверту і т.д. проводили велику кількість дослідів, проте реакції на наступну баночку у тварин виробити не вдалося. Щоразу тварина бігала до тієї баночки, де приманка була попереднього разу.

Такий дослід радянський психолог О.Р. Лурія провів з дітьми. Виявилося, що навіть маленькі діти, які тільки опанували елементарну мову, після двох-трьох дослідів легко справлялися з цим завданням.

2) Хто такі троппі – людини чи тварини? За якими ознаками це можна встановити?

У науково-фантастичному оповіданні описано таке.

Одного разу експедиція археологів виявила печеру, в які жили людиноподібні істоти, що їх вчені називали троппі. Троппі їдять м'ясо, яке коптять на багатті в найпримітивніший спосіб. У троппі рухливі руки, схожі на руки пігмеїв, з довгими, добре розвиненими пальцями. Вказівним пальцем вони часто показують на віддаленні предмети. Вони добувають вогонь, б'ючи двома обточеними кременями над лишайником. Членам експедиції вдалося навчити троппі кількох слів, але зв’язної мови у них не спостерігалося. Вони вимовляли окремі звукосполучення: одні, коли їм було боляче; другі – коли було радісно; треті – коли їм загрожувала небезпека. Одного з троппі вдалося навчити розпізнавати букву «h», показуючи йому банки з шинкою, де було написано цю букву. Він навчився писати цю букву олівцем.

Троппі обтісують камені, б’ючи при цьому по каменю з надзвичайною точністю, відбиваючи від нього спершу великі, а потім дедалі дрібніші шматочки. Коли їм показали, як обтісувати камінь за допомогою справжнього молота і долота, троппі так і не навчилися користуватися долотом, а от із-за молота розпочалася справжня сварка. (4 бали).

3) Якщо порівнювати між собою максимальні об'єми черепа людиноподібних мавп і черепа первісної людини, то виявиться, що мозок останньої переважає мозок найрозвиненіших видів мавп більш ніж удвічі (600 і 1400 см. куб.). До того ж мозок людини має значно складнішу будову.

Які висновки випливають із порівнянь? Обгрунтуйте, чи можна величину мозку вважати ознакою людини? (3 бали).

4) У результаті досліджень інтелектуальних дій у шимпанзе В.Келер дійшов висновку,ніби їм властиві розум того самого роду, що і людині. Н.М.Ладигіна-Котс на основі проведених нею досліджень твердила,що між інтелектуальною діяльністю мавпи і людини існує не тільки кількісна,а й якісна відмінність.Хто з них має рацію?Обгрунтуйте обрану вами відповідь. (3 бали).

5) Аргументуйте, чи можна закономірності психіки, виявлені на тваринах, переносити на психіку людини (4 бали).

ІІІ. Із даних понять побудуйте логічний ряд так, щоб кожне попереднє поняття було більш загальним по відношенню до наступного :

Психіка, відображення, подразливість, органічне відображення, матерія, відчуття, інтелект,чутливість (3 бали).

ІV.Законспектуйте відривки монографії: Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики. – М.: Изд-во МГУ, 1981. – с. 219-261, 272-349 (5 балів).

V. Складіть порівняльний аналіз психіки тварини і людини (5 балів).

VІ. Користуючись навчальними посібниками підготуйте реферат за одним із питань (вибірково): «Поняття про інстинкт, навичку та інтелектуальну поведінку тварин», «Види, особливості та можливості інтелектуальної поведінки тварин», «Спільна трудова діяльність як головний чинник формування свідомості людини», «Рівні психічної регуляції поведінки людей», «Суспільно-історичний характер свідомості» (5 балів).

VІІ.Складіть розгорнутий план семінарського заняття на тему «Розвиток психіки у філогенезі. Поява та розвиток свідомості»(5 балів).

Завдання творчого рівня (6-15 балів):

I. Виконання завдань № 1-12 з таблиці № 6 (6-15 балів).

II. Базуючись на даних спостережень за тваринами, складіть самостійно 5 практичних задач для семінарського заняття на тему «Розвиток психіки у філогенезі» (6 балів)

III. Складіть розгорнутий порівняльний аналіз матеріалістичного та ідеалістичного розуміння походження психіки. Визначте переваги та недоліки кожного з них)(8 балів).

ІV.Обгрунтуйте можливість та доцільність ідеалістичного пояснення сутності та походження психіки (на прикладі теорії Т.де Шардена[16])(6 балів)

V.Законспектуйте основні положення монографії: Ладыгина-Котс Н.Н. «Развитие психики в процессе эволюции организмов» (1968) [ ]. Використовуючи матеріали автора про поведінку мавп, складіть практичні задачі для семінарського заняття (10-12) на тему «Розвиток психіки у філогенезі»(10 балів)

VІ.Напишіть критичну анотацію (відгук) на монографії Хайнда Р. «Поведение животных»(М.:Мир, 1975 [ ]) та Клікса Ф. «Пробуждающееся мышление» (М.: Прогресс, 1983 [ ]). Складіть їх розгорнутий порівняльний аналіз (12 балів).

VІІ.Виконайте ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ.

1)Проведіть спостереження (за алгоритмом та планом проведення спостережень) за поведінкою домашніх тварин (собаки,кішки) і з'ясуйте:

а)що в їх поведінці має характер інстинктів; б)що є результатом дресування;

в)що є інтелектуальними діями.

2) Проведіть спостереження за поведінкою птахів і з'ясуйте:а) що в їхній поведінці має інстиктивний характер;б) що є інтелектуальними діями.

3)Проведіть спостереження за дитиною віком до 1 року і визначте,в чому полягає відмінність її інтелектуальної поведінки від інтелектуальної поведінки тварин.

Базуючись на даних спостережень та матеріалах навчальних посібників, складіть звіт проведеної роботи (10 балів)

VІІІ.Визначте, як взаємопов'язані між собою п'ять базових тем модуля «Вступ до психології». Доведіть письмово,що всі ці теми є цілісним дидактичним циклом, зміст якого дозволяє з різних сторін розкрити такі поняття, як психіка, свідомість, психічні процеси, рефлекторна природа психіки,розвиток, анатомічний субстрат психіки, психічні явища, методи психології, філогенез,навички, структура психології, функції психіки, психічні властивості, відображення, матеріалістичне та ідеалістичне розуміння сутності та походження психіки,принцип детермінізму (додатково до суми модуля 10 балів).

Змістовий модуль 2. Психологія особистості і діяльності.

Дата добавления: 2014-11-29