Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Фактори формування збитку і методи його оцінки




Перелік питань

5.1.1.Сутність і розрахунки еколого-економічних збитків.

5.1.2.Фактори формування збитку і методи його оцінки.

5.1.3.Визначення екологічної ціни товарів і послуг.

5.1.4.Визначення показників екологічних втрат і екологічної ціни в Україні.

 

5.1.1.Сутність і розрахунки еколого-економічного збитку

 

Економічний збиток від порушення природного середовища (ско­рочено - еколого-економічний збиток) визначається суспільно необхідними витратами, що виникають внаслідок екодеструктивного впливу, а також додаткові витрати на компенсацію цих збитків.

Розрахунок величини еколого-економічного збитку зводиться до визначення трьох основних складових: втраченої, недовиробленої і компенсаційної. У господарських розрахунках звичайно використовуються ще два поняття: можливого і відверненого збитків. Можливий (очікуваний) збиток - це умовне теоретичне значення збитку, що очікується в перспективі чи в передбачуваному стані забру­днення навколишнього середовища. Відвернений збиток утво­рюється за рахунок величини ліквідованого збитку, який реа­льно виникає завдяки здійсненню очисних заходів або плану­ється (існує на розрахунковому рівні) як умовний результат їх проектування.

Значну частину витрат порушення середовища складають екстерналії.

Під екстерналіями розуміють ті витрати (видатки, виплати, упущену вигоду), що виникають унаслідок діяльності одного суб'єкта господарювання, однак сприймаються за межами його економічних інтересів іншими суб'єктами (суміжними підпри­ємствами, населенням, місцевими органами управління, центральним урядом).

Інтерналізація екстерналій означає переведення зовнішніх для підприємства витрат (які підприємство не сприймає своїми економічними показниками), у внутрішні чинники, які впливають на рентабельність діяльності підприємства. Най­частіше це здійснюється за допомогою системи екологічних пла­тежів, завдяки яким зовнішні (екстернальні) показники збитку стають елементами внутрішньої (інтернальної) системи госпо­дарського розрахунку підприємства. Це, зрештою, впливає на утворення прибутку, а отже, стимулює підприємство до екологоорієнтованої діяльності.



 

 

Фактори, що формують величину економічного збитку, можна об'єднати в три основні групи. До першої групи належать фак­тори, що характеризують рівень деструктивного впливу на середовище. До другої - фактори, що визначають кількість об'єктів, які сприймають негативний вплив екодеструктивних процесів. І, нарешті, до третьої групи належать фактори, які пов'язані з характеристиками економічної системи і дають змогу дати вартісні оцінки натуральним негативним змінам у суспільстві і природі.

Першу групу факторів назвемо умовно факторами впливу, другу - факторами сприйняття, третю - факторами стану. Зокрема, для випадків забруднення повітряного ба­сейну три зазначені групи факторів можуть бути конкретизо­вані таким чином.

До факторів впливу належать: концентрація шкідливих речовин в атмосфері, токсичність забруднень, кількість шкід­ливих інгредієнтів у повітрі та ін.

Фактори сприйняття — це основні об'єкти народного гос­подарства (у натуральних одиницях виміру), які перебувають у зоні забруднення: чисельність і склад населення, елементи ко­мунального господарства, ліси і сільськогосподарські угіддя, основні фонди промисловості, транспорту, зв'язку.

До факторів стану слід віднести: середній розмір прибутку (національного доходу), що виробляється протягом одного дня працівником, виплати за листами непрацездатності впродовж одного дня на одного працюючого; витрати на медичне обслуго­вування одного захворілого протягом одного дня; витрати на утримання об'єктів житлово-комунального господарства і місь­кого громадського транспорту, необхідних для проживання й обслуговування 1 тис. чоловік; вартість виробництва одиниці продукції в промисловості і сільському господарстві; вартість засобів, необхідних для виробництва одиниці продукції лісово­го господарства, а також для вирощування 1 га лісових угідь; витрати на різні роботи з утримання основних фондів промис­ловості, транспорту, зв'язку; вартість одиниці цінної сировини в разі її утилізації.

Основу визначення вихідної величини економічного збитку і розрахунку питомих збитків становлять: 1) так званий метод прямого обліку, що базується на порівнянні показників забруд­неного й умовно чистого (контрольного) районів; 2) аналітич­ний метод, суть якого полягає в отриманні математичних зале­жностей (наприклад, за допомогою методів кореляційного чи регресивного аналізу) між показниками функціонування відпо­відної системи (промислового виробництва, комунального гос­подарства, сільського господарства та ін.) і рівнем забруднення навколишнього середовища.

Методи оцінки збитку можна класифікувати за ступенем усереднення, точністю і формою обліку зазначених факторів. Умовно можна розрізняти конкретні й усереднені оцінки (нор­мативи) збитку, укрупнені і відносно точні.

На основі конкретних оцінок збитку здійснюється вибір варіанта розвитку виробництва на підприємстві, оптимальних природоохоронних заходів в умовах підприємства чи регіону, місця розташування промислових підприємств, шля­хів оптимізації капіталовкладень в умовах промислового регіо­ну, напрямки поліпшення планування міст і транспортних магістралей.

Визначення економічного збитку потребує вирішення склад­них багатопланових завдань. Для розрахунку збитку методом пря­мого обліку чи за допомогою аналітичного методу щоразу потрібні збір і обробка великого обсягу інформації. Це ускладнює широке використання зазначених методів в економічних розрахунках. Тому вони звичайно застосовуються в попередніх розрахунках для ство­рення спеціальної методики визначення економічного збитку. За­значені методи і становлять основу третього методичного підходу до оцінки збитку - емпіричного методу.

Методи оцінки збитку спираються на три під­ходи: прямого обліку (порівняння «чистого» і «забрудненого ра­йонів»), аналітичний (розрахункові залежності) та емпіричний (оціночні методики).

У загальному вигляді розрахунковий принцип визначення збитку можна виразити формулою 5.1:

 

(5.1)

 

де - збиток, що задається народному господарству забруд-нення атмосфери;
  і - сфера народного господарства, у якій визначається збиток (охорона здоров’я, комунальне, сільське і лісове господарство, промисловість);
  К і - кількість одиниць основного розрахункового елемента факторів сприйняття досліджуваної сфери народного господарства, що потрапляє в зону забруднення (1 тис. чоловік – для охорони здоров’я, 1 га – для сільського і лісового господарства, 1 млн.грн основних фондів – для промисловості);
  у(хі) - питовий збиток, що завдається одиниці основного роз-рахункового елемента в економічний сфері при рівні забруднення атмосфери і)

 

Збитки виникають в наслідок:

Ø заміни кількості та якості природних ресурсів та/ або інших зовнішніх умов технологічних процесів і як наслідок – зменшення обсягів використання природних факторів у виробництво – екологічні збитки;

Ø погіршення здоров’я фізичних осіб (громадян) або умов ведення особистого господарства при забрудненні навколишнього природного середовища чи інших несприятливих змін його стану – соціальні збитки;

Ø наявністю витрат на запобігання та ліквідацію негативних наслідків – економічні збитки.

Економічні збитки складають екологічні витрати виробництва.

Збитки, яких зазначає суспільство від порушень навколишнього природного середовища можна класифікувати за ознаками:

Ø за характером дії, ступенем визначальності, проявом у часі еколого-економічні збитки поділяють: на фактичні, прогнозні, попереджені;

Ø за галузями народного господарства: збитки, що завдаються промисловістю, збитки, що завдаються сільському господарству, збитки, що завдаються оздоровчим закладам та інше;

Ø за компонентами навколишнього природного середовища: збитки, що наносяться водним ресурсам; збитки, що наносяться земельним ресурсам; збитки, що наносяться лісовим ресурсам; збитки, що наносяться атмосферному повітрю.

Межі між економічними збитками та їх видами дуже умовні. Проте у кінцевому підсумку будь-якій формі порушень навколишнього природного середовища можна дати вартісну або принаймні матеріальну оцінку. Наприклад, втрати сільського господарства від забруднення навколишнього природного середовища можуть виявлятися у зниженні урожайності, продуктивності худоби тощо. На землях забруднених пилом, урожайність основних сільсько-господарських культур знижується на 15-30%, а термін служби устаткування (техніки) скорочується на 20-30%. Економічні збитки виявляться в багатьох формах на всіх рівнях народного господарства.

 





Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 1342; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.02 сек.