Уточнюється згідно нормативно-методичною базою Держкомлісгоспу на час НС з урахуванням коефіцієнта інфляції

	П	- площа лісової ділянки, що знайшла шкідливого впливу НС;
	K	- коефіцієнт зниження продуктивності угіддя.

У разі переведення лісів у менш цінну групу розмір збитків розраховується за такою формулою 5.57:

, (5.57)

де	Р Л/Г3	- розмір збитків, тис.гривень;
	Н2 та Н1	- норматив збитків відповідно для груп, до яких угіддя відносилися до та після шкідливого впливу НС (табл.5.14);
	П	- площа лісової ділянки, що знайшла шкідливого впливу НС;
	K	- коефіцієнт продуктивності лісів за типами лісорослинних умов (табл. 5.15).

Таблиця 5.15

Коефіцієнти продуктивності лісів за типами лісорослинних умов

Ступінь зволоження ґрунтів	Група лісів	Групи родючості ґрунтів
А	В	С	Д
		0,496	0,734	0,971	1,21
		0,387	0,737	0,98	1,22
		0,6		1,32 (1,92)	2,19 (3,61)
		0,559		1,35 (1,73)	2,22 (3,6)
		0,548	0,867 (1)	1,53 (2,58)	3,13 (5,59)
		0,474	0,834 (1)	1,53 (2,28)	3,17 (5,59)
		0,496	0,6	0,584	0,896
		0,387	0,558	0,592	0,906
		0,496	0,6	0,584	0,584
		0,387	0,558	0,592	0,591

Розрахунок збитків рибного господарства обчислюється спочатку в натуральному (вага втрачених рибних ресурсів), а потім – у вартісному виразі. Вартісний вираз обчислюється, виходячи з цін на певні види риб для даного регіону у визначений період.

Розрахунок провадиться окремо щодо кожного виду (або за групою біологічно близьких видів) та щодо кожної стадії розвитку риб за такою формулою 5.58:

, (5.58)

Збитки рибного господарства внаслідок забруднення водоймищ визначаються як прямі, так і непрямі – від втрати потомства.

Прямі збитки розраховуються за кількістю загиблої риби, молоді (молодь риби береться за статевозрілу рибу), личинок та ікри (личинки та ікра в розрахунку береться за статевозрілу рибу з урахуванням коефіцієнта промислового повернення за період до дорослої особини) на одиницю площі ураження, її середньої ваги і площі негативного впливу на гідробіосів за такою формулою 5.59:

, (5.59)

де	N	- величина збитків у натуральному виразі, кілограмів;
	П	- середня кількість загиблої риби, штук/кв.метр;
	П1	- середня кількість загиблих личинок, штук/кв.метр;
	П2	- середня кількість загиблої ікри, штук/кв.метр;
	S	- площа негативного впливу пошкодження, кв.метр;
	M	- середня маса дорослої особини, кілограмів;
	K1	- коефіцієнт промислового повернення від личинок, %;
	K2	- коефіцієнт промислового повернення від ікри, %.

Розрахунок збитків від втрати потомства провадиться, виходячи з кількості загиблої риби, плодючості самок, кратності нересту, коефіцієнта промислового повернення і середньої ваги риб за такою формулою 5.60:

, (5.60)

де	N1	- обсяг збитків, кілограмів;
	П	- кількість загиблої риби, штук;
	Z	- частка самок, %;
	Q	- середня плодючість самок, тис.штук ікринок;
	С	- кратність нересту, разів;
	К	- коефіцієнт промислового повернення від ікри, %.
	М	- середня маса дорослої особини, кілограмів (визначається за табличними даними).

Збитки від загибелі кормових організмів визначається за такими формулами 5.61-5.62:

для планктону:

, (5.61)

для бентосу:

, (5.62)

де	N2, 3	- збитки у натуральному вираженні, тонн;
	S	- площа пошкодження, кв.м;
	Н	- глибина водойми, метрів;
	П	- середня концентрація кормових організмів, грамів/ куб.метр (для планктону) та грамів/кв.метр (для бентосу) визначається за табличними даними;
	Р/В	- коефіцієнт переведення біомаси кормових організмів у продукцію (за табличними даними);
	K1	- показник гранично можливого використання кормової бази риб, відсотків (за табличними даними);
	K2	- кормовий коефіцієнт для переведення продукції кормових організмів у рибопродукцію (за табличними даними);
	10^-6	- коефіцієнт переведення грамів у тонни.

Збитки від втрат нерестовищ розраховуються залежно від наявності вихідних даних рибопродуктивності нерестовищ за формулою 5.63:

, (5.63)

де	N4	- обсяг збитків, кілограмів;
	S	- площа пошкодження, гектарів;
	Р	- середня рибопродуктивність нерестовищ за промисловим поверненням, кілограмів/гектар.

Збитки від втрат потомства розраховуються за формулою 5.64:

, (5.64)

де	N5	- обсяг збитків, кілограмів;
	S	- площа пошкодження, гектарів;
	П	- кількість плідників на нерестовищах, штук/гектар;
	Z	- частка самок, %;
	Q	- середня плодючість самок, тис.штук;
	С	- кратність нересту, разів;
	К	- коефіцієнт промислового повернення від ікри, %.
	М	- середня маса дорослої особини, кілограмів.

Дата добавления: 2014-11-29