Ортинський В.Л Видавництво 2009 р. Дивись спеціальний випуск №3 ОБ ЄПВ 2007, J.3

Дивись спеціальний випуск №3 ОБ ЄПВ 2007, J.3.

Однак, ця послуга може надаватись тільки якщо це практично можливо, в певних технічних галузях вона може бути обмежена згідно з кількістю вхідних запитів РАСЕ

Переглянута і розширена версія повідомлення останній раз публікувалась в ОБ ЄПВ 2001, 459

Надруковано

Підготовлено до друку і опубліковано

Європейським патентним відомством

Мюнхен

Німеччина

©ЄПВ 2009

Відповідальний за зміст

Директорат 5.2.1

Mediengruppe Universal Munich

Надруковано в Німеччині

[1] Кожного року в квітневому випуску свого Офіційного бюлетеня ЄПВ публікує перелік виставок, які підпадають під умови цієї Конвенції, зареєстровані Міжнародним бюро виставок.

[2] Доповнення до OJ3/2009

[3] ЄПВ публікує перелік рахунків у кожному випуску свого Офіційного бюлетеня і на своєму веб-сайті (www.epo.org).

[7] EPA/EPO/OEB Бланк 1005 11.1 можна отримати в ЄПВ безкоштовно (головним чином із Відня, але також його можна отримати з Мюнхена, Гааги та Берліну) та в центральних відомствах промислової власності держав-членів. Його також можна отримати з веб-сайта ЄПВ за адресою: www.epo.org.

[8]Відомства трактують європейські патентні заявки як “перші подання” тільки тоді, коли заявник зазначає під час подання, що він не вимагає пріоритету.

[9] Тобто, заявник сплатив мито і беззастережно відмовився від запрошення Відомства згідно зі Статею 94 та Правилом 70(2) ЄПК.

[10] Для Євро-РСТ заявок заявник може прискорити входження в європейську фазу подав клопотання про раніший розгляд згідно зі Статтями 23(2) або 40(2) РСТ. Однак, прискорена експертиза в європейській фазі не буде здійснена, якщо для її проведення не буде подано окреме клопотання згідно з програмою РАСЕ.

[11] Це відбувається у тому випадку, коли ЄПВ не складає звіт про додатковий європейський пошук, тобто, якщо воно складає звіт про міжнародний пошук, або якщо стосовно міжнародних заявок, поданих до 1 липня 2005 року, патентне відомство Австрії, Іспанії або Швеції склало такий звіт (див. ОБ ЄПВ 2005, 422 та 546).

Ортинський В. Л. Педагогіка вищої школи: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.]/

В. Л. Ортинський – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 472 с.– ISBN 978-966-364-820-0

2. Предметом педагогіки вищої школи як однієї з педагогічних наук навчання і виховання студентів. Основні завдання цієї дисципліни — вивчення й аналіз соціальних та історичних характеристик системи вищої освіти, змісту, засобів, форм, методів навчання й виховання, особливостей організації самостійної навчальної роботи студентів, особливостей оцінювання їх пізнавальної діяльності, напрямів розвитку й формування студентських колективів, системи управління різними ланками вищого навчального закладу.

Останнім часом педагогіку вищої школи намагаються ототожнювати з андрагогікою чи антропологією. Думається, це штучний підхід. Якщо андрагогіка займається проблемами освіти дорослої людини взагалі, то функціонування педагогіки вищої школи обмежене рамками вищого навчального закладу.

Педагогіка вищої школи

Навчальний посібник / Кузьмінський А.І. - К.: Знання, 2005. - 486 c.

3. Педагогіка вищої школи с однією з галузей педагогіки, науки про виховання, навчання і освіту молоді і дорослих. Об'єктом дослідження педагогіки вищої школи є педагогічна система вищої освіти. Поняття «педагогічна система» введене в педагогіку Н.В.Кузьміною.

Педагогічні системи різняться між собою за педагогічною метою, змістом навчання, контингентом вихованців, кваліфікацією педагогів, формами, способами керівництва процесами діяльності вихованців, результатами. Проте всі системи реалізують єдину мету, яка визначена державою, суспільством. Педагогіка вищої школи, як і кожна наука, має свій предмет дослідження. В науковій літературі даються різні визначення предмету педагогіки вищої школи, як-от: «Предметом педагогіки вищої школи є процес створення і функціонування дійсних відношень студентів вищих навчальних закладів, які забезпечують можливість формування духовно багатого, добропорядного, свідомого громадянина, спеціаліста вищої кваліфікації різних галузей народного господарства, науки, техніки, культури, освіти тощо, патріота України» (А.М.Алексюк).

Н.В.Кузьміна так окреслює предмет педагогіки вищої школи: «Предметом вузівської педагогіки є визначення закономірностей управління такою педагогічною системою, мета якої — підготовка спеціалістів, здатних, виходячи з громадянських позицій, вирішувати виробничі чи наукові завдання і відповідати за їх вирішення».

К.І.Васильєв вважає, що предметом педагогіки вищої школи є процес формування молодих спеціалістів за умов вузівського навчання, який передбачає не тільки навчання і виховання їх у вузі, а й виховуючи вплив середовища (у широкому плані), у якому живуть студенти. Кожен з авторів доповнює і поглиблює визначення поняття «предмет педагогіки як науки» і «предмет дослідження науки педагогіки». На наш погляд, предметом педагогіки вищої школи є: навчально-виховний процес та процес професійної підготовки спеціаліста, культурної еліти сучасного суспільства; вивчення закономірних зв'язків, які існують між розвитком, вихованням та навчанням у ВНЗ; розробка на цій основі методологічних, теоретичних та методичних проблем становлення сучасного висококваліфікованого спеціаліста у будь-якій галузі матеріального чи духовного виробництва.

Отже, педагогіка вищої школи — це наука про закономірності навчання і виховання студентів, а також їх наукову і професійну підготовку як спеціалістів відповідно до вимог держави. Предмет науки завжди конкретизується в її меті і завданнях.

Метою цієї науки є дослідження закономірностей розвитку, виховання і навчання студентів і розробка на цій основі шляхів удосконалення процесу підготовки кваліфікованого спеціаліста.

Завдання педагогіки вищої школи:

• аналіз соціально-історичних характеристик системи вищої освіти;

• аналіз змісту, форм і методів навчання, розвитку і виховання студентів у вищому навчальному закладі;

• аналіз методів контролю і оцінки успішності студентів на основі системного підходу;

• розробка нових технологій навчання і виховання у вищому навчальному закладі;

• розкриття педагогічних закономірностей формування студентів як майбутніх фахівців.

До завдань педагогіки вищої школи також входить: вивчення діалектичних взаємозв'язків об'єктивних і суб'єктивних, соціальних і природних факторів виховання і розвитку студентства, його потенційних і реальних можливостей; співвідношення цілей і засобів виховання і навчання; розробка теорії та методики виховання і навчання, які педагог-викладач має враховувати в своїй практичній діяльності, а також критеріїв її ефективності на основі закономірностей цих процесів.

Педагогіка вищої школи виконує такі функції:

• аналітичну (теоретичне вивчення, опис, аналіз педагогічних явищ і процесів, причинно-наслідкових зв'язків; аналіз, узагальнення та інтерпретація і оцінка педагогічного досвіду);

• прогностичну (забезпечення наукового обґрунтування цілей, планування педагогічного процесу, ефективного керівництва освітньою політикою);

• проективно-конструктивну (розробка нових технологій та втілення результатів досліджень).

Педагогіка вищої школи є теоретичною і прикладною наукою. Як теоретична наука вона відображає причинно-наслідкові відношення і зв'язки у вихованні, навчанні і науковій підготовці майбутніх спеціалістів. Така теорія являє собою систему ідей, що слугують обґрунтуванням і керівництвом до дії. А також показує раціональні шляхи, спрямовує роботу вищої школи у бік бажаної мети, виявляє таку систему дій, яка найкращим чином задовольняла і відповідала б поставленим цілям.

Як практична наука педагогіка вищої школи вказує на застосування теоретичних положень, шляхів реалізації законів і закономірностей, принципів у практичній діяльності педагогічних працівників.

Педагогика и психология высшей школы (в вопросах и ответах)/.-сост.Кудерская Т.В. - 'Краматорск. -ДДМА.-2012.- 30с.

4. У плеяді педагогічних наук вагоме місце посідає педагогіка вищої школи, яка досліджує закономірності навчання і виховання студентів у вищій школі, їх наукову і професійну підготовку як фахівців вищої кваліфікації відповідно до вимог держави. Туркот Т.I.

Метою цієї науки є вивчення закономірностей навчання і виховання студентів вищих навчальних закладів і розробка на цій основі шляхів удосконалення процесу підготовки фахівці в-професіоналів.

Предметом педагогіки вищої школи визначається процес формування всебічного розвиненої особистості, духовно багатої людини, свідомого громадянина, фахівця вищої кваліфікації, підготовленого до творчої роботи в різних галузях народного господарства, науки, техніки, культури, освіти тощо.

Основні завдання педагогіки вищої школи полягають у:

- вивченні і порівняльному аналізі соціально-історичних характеристик вищої освіти в Україні і освітніх системах інших країн;

- виробленні методологічних, теоретичних, методичних засад вищої освіти;

- формуванні концепцій змісту освіти і навчального процесу у ВНЗ відповідно до сучасних вимог;

- розробці та упровадженні інноваційних форм, методів, методик, технологій навчання і виховання в педагогічний процес сучасних ВНЗ;

- розкритті педагогічних закономірностей формування творчої особистості викладача вищої школи та особистості студента як майбутнього фахівця і громадянина;

- розв'язанні проблем демократизації, гуманізації та гуманітаризації сучасної системи вищої освіти.

Дата добавления: 2014-11-29