КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Тести до п. 4.1.2
Із запропонованих варіантів виберіть правильну й найповнішу відповідь 1. Викладач вищої школи у сучасних умовах є: а) суб’єктом інновацій у сфері вищої освіти, інноваційного розвитку вищого навчального закладу і успішного врахування зовнішніх факторів інноваційних процесів у суспільстві; б) головним суб’єктом інновацій у сфері вищої освіти, інноваційного розвитку вищого навчального закладу і успішного врахування зовнішніх факторів інноваційних процесів у суспільстві; в) головним суб’єктом розвитку вищого навчального закладу і успішного врахування зовнішніх факторів інноваційних процесів у суспільстві; г) головним суб’єктом інновацій у сфері вищої освіти, інноваційного розвитку вищого навчального закладу; д) інша відповідь (вірна відповідь б) 2. Викладач вищого навчального закладу повинен: а) постійно поповнювати свої знання у предметній галузі і водночас турбуватися про власний стиль педагогічної діяльності; опановувати новітніми знаннями у галузі педагогіки і психології, методики викладання, підвищувати рівень педагогічної майстерності; б) постійно поповнювати свої знання у предметній галузі і водночас турбуватися про своє професійне зростання як педагога, розвивати власний стиль педагогічної діяльності; опановувати новітніми знаннями у галузі методики викладання, підвищувати рівень педагогічної майстерності; в) постійно поповнювати свої знання у предметній галузі; опановувати новітніми знаннями у галузі педагогіки і психології, методики викладання, підвищувати рівень педагогічної майстерності; г) постійно поповнювати свої знання у предметній галузі і водночас турбуватися про своє професійне зростання як педагога, розвивати власний стиль педагогічної діяльності; опановувати новітніми знаннями у галузі педагогіки і психології, методики викладання, підвищувати рівень педагогічної майстерності; д) інша відповідь (вірна відповідь г). 3. Сучасний викладач повинен: а) вміти самостійно спроектувати навчальний процес; самостійно створювати різні програми та навчально-методичне забезпечення; шукати, обробляти різну інформацію; володіти методами аналітико-синтетичної переробки інформації; конструювати тести як наукові, так і навчальні; а) вміти самостійно створювати різні програми та навчально-методичне забезпечення; шукати, обробляти різну інформацію; володіти методами аналітико-синтетичної переробки інформації; конструювати тести як наукові, так і навчальні; а) вміти самостійно спроектувати навчальний процес, обробляти різну інформацію; володіти методами аналітико-синтетичної переробки інформації; конструювати тести як наукові, так і навчальні; а) вміти самостійно спроектувати навчальний процес; самостійно створювати різні програми та навчально-методичне забезпечення; шукати, обробляти різну інформацію; д) інша відповідь (вірна відповідь а). 4. До андрагогічних принципів навчання відносять найбільш загальні принципи організації процесу навчання дорослих людей: а) пріоритет самостійного навчання; спільної діяльності; опори на досвід учнів-дорослих; індивідуалізації навчання; системності навчання; контекстності навчання; актуалізації результатів навчання; елективності навчання; розвитку освітніх потреб; свідомого навчання; б) пріоритет самостійного навчання; спільної діяльності; системності навчання; контекстності навчання; актуалізації результатів навчання; елективності навчання; розвитку освітніх потреб; свідомого навчання; в) пріоритет самостійного навчання; спільної діяльності; опори на досвід учнів-дорослих; індивідуалізації навчання; контекстності навчання; актуалізації результатів навчання; елективності навчання; розвитку освітніх потреб; свідомого навчання; г) пріоритет самостійного навчання; спільної діяльності; опори на досвід учнів-дорослих; індивідуалізації навчання; системності навчання; елективності навчання; розвитку освітніх потреб; свідомого навчання; д) інша відповідь (вірна відповідь а) 5. Педагогічну компетентність викладача вищого навчального закладу розгядаємо: а). як інтегровану професійно-особистісну характеристику викладача, що забезпечує ефективність викладацької діяльності у вищому навчальному закладі та відображає: рівень сформованості професійно-значущих для педагогічної діяльності якостей його особистості; результат його педагогічної підготовки (сформованість педагогічних компетенцій), який визначається сукупністю ціннісних та мотиваційних установок, необхідним обсягом знань та вмінь, рівнем педагогічної майстерності; б). як інтегровану професійно-особистісну характеристику викладача, що забезпечує ефективність викладацької діяльності у вищому навчальному закладі та відображає: рівень сформованості професійно-значущих для педагогічної діяльності якостей його особистості; результат його педагогічної підготовки (сформованість педагогічних компетенцій); в). як інтегровану професійно-особистісну характеристику викладача, що забезпечує ефективність викладацької діяльності у вищому навчальному закладі та відображає: рівень сформованості професійно-значущих для педагогічної діяльності якостей його особистості; результат його педагогічної підготовки (сформованість педагогічних компетенцій), який визначається сукупністю ціннісних та мотиваційних установок, необхідним обсягом знань та вмінь, рівнем педагогічної майстерності та досвідом діяльності у вищій школі г). як характеристику викладача, що забезпечує ефективність викладацької діяльності у вищому навчальному закладі та відображає: рівень сформованості професійно-значущих для педагогічної діяльності якостей його особистості; результат його педагогічної підготовки (сформованість педагогічних компетенцій), який визначається сукупністю ціннісних та мотиваційних установок, необхідним обсягом знань та вмінь, рівнем педагогічної майстерності та досвідом діяльності у вищій школі д) інша відповідь (вірна відповідь в). 6. До професійно-педагогічних компетенцій викладача відносять: а) загальні професійно-педагогічні (спрямованість навчання на професійний розвиток і саморозвиток студента; підготовка студента до самостійного поповнення та оновлення знань, до навчання і професійного самовдосконалення впродовж життя); спеціалізовані професійно-педагогічні (професійна спрямованість змісту навчання предмета; можливості інтегрування змісту навчального предмета з професійно-орієнтованими дисциплінами); базові знання в галузі фундаментальних природничих, гуманітарних та соціально-економічних наук, необхідних для реалізації між предметних зв’язків; б) загальні професійно-педагогічні (спрямованість навчання на професійний розвиток і саморозвиток студента; підготовка студента до самостійного поповнення та оновлення знань, до навчання і професійного самовдосконалення впродовж життя); спеціалізовані професійно-педагогічні (професійна спрямованість змісту навчання предмета; можливості інтегрування змісту навчального предмета з професійно-орієнтованими дисциплінами); в) загальні професійно-педагогічні (спрямованість навчання на професійний розвиток і саморозвиток студента; підготовка студента до самостійного поповнення та оновлення знань, до навчання і професійного самовдосконалення впродовж життя); спеціалізовані професійно-педагогічні (професійна спрямованість змісту навчання предмета; можливості інтегрування змісту навчального предмета з професійно-орієнтованими дисциплінами); методологічні знання; г) загальні професійно-педагогічні (спрямованість навчання на професійний розвиток і саморозвиток студента; підготовка студента до самостійного поповнення та оновлення знань, до навчання і професійного самовдосконалення впродовж життя); спеціалізовані професійно-педагогічні (професійна спрямованість змісту навчання предмета; можливості інтегрування змісту навчального предмета з професійно-орієнтованими дисциплінами); базові знання в галузі інформатики й сучасних інформаційних технологій; д) інша відповідь (вірна відповідь б) 7. До загальнонаукових компетенцій викладача відносять: а) базові знання фундаментальних розділів педагогіки і психології в обсязі, необхідному для організації ефективної взаємодії з студентами в процесі навчання та її спрямованості на цілісний розвиток особистості студента, зокрема інтелектуальний і творчий; методологічні знання; базові знання в галузі інформатики й сучасних інформаційних технологій; базові знання в галузі фундаментальних природничих, гуманітарних та соціально-економічних наук, необхідних для реалізації між предметних зв’язків; базові знання в галузі методики викладання, які необхідні для ефективного засвоєння навчальної дисципліни; володіння сучасними методами та інтегрованими технологіями навчання, спрямованими на розвиток особистості студента, підготовку його до життя і праці в умовах інноваційних тенденцій розвитку суспільства б) базові знання фундаментальних розділів педагогіки і психології в обсязі, необхідному для організації ефективної взаємодії з студентами в процесі навчання та її спрямованості на цілісний розвиток особистості студента, зокрема інтелектуальний і творчий; методологічні знання; базові знання в галузі інформатики й сучасних інформаційних технологій; базові знання в галузі фундаментальних природничих, гуманітарних та соціально-економічних наук, необхідних для реалізації між предметних зв’язків; базові знання в галузі методики викладання, які необхідні для ефективного засвоєння навчальної дисципліни; в) базові знання фундаментальних розділів педагогіки і психології в обсязі, необхідному для організації ефективної взаємодії з студентами в процесі навчання та її спрямованості на цілісний розвиток особистості студента, зокрема інтелектуальний і творчий; методологічні знання; базові знання в галузі інформатики й сучасних інформаційних технологій; базові знання в галузі фундаментальних природничих, гуманітарних та соціально-економічних наук, необхідних для реалізації між предметних зв’язків; базові знання в галузі методики викладання, які необхідні для ефективного засвоєння навчальної дисципліни; навички роботи з технічними засобами навчання, комп’ютером, сучасними інформаційними технологіями; г) базові знання фундаментальних розділів педагогіки і психології в обсязі, необхідному для організації ефективної взаємодії з студентами в процесі навчання та її спрямованості на цілісний розвиток особистості студента, зокрема інтелектуальний і творчий; методологічні знання; базові знання в галузі інформатики й сучасних інформаційних технологій; базові знання в галузі фундаментальних природничих, гуманітарних та соціально-економічних наук, необхідних для реалізації між предметних зв’язків; базові знання в галузі методики викладання, які необхідні для ефективного засвоєння навчальної дисципліни; навички організації навчального процесу, зокрема за дистанційною формою, та управління навчально-пізнавальною діяльністю та самостійною роботою студентів; д) інша відповідь (вірна відповідь б) 8. На основі аналізу рекомендацій Європейської комісії, до найважливіших педагогічних компетенцій, спрямованих на підготовку викладача вищого навчального закладу, відносяться: а) соціально-особистісні компетенції; інструментальні компетенції; загальнонаукові компетенції; професійно-педагогічні компетенції; б) соціально-особистісні компетенції; інструментальні компетенції; загальнонаукові компетенції; професійно-педагогічні компетенції; інформаційні компетенції; в) соціально-особистісні компетенції; загальнонаукові компетенції; професійно-педагогічні компетенції; д) інструментальні компетенції; загальнонаукові компетенції; професійно-педагогічні компетенції; д) інша відповідь (вірна відповідь а) 9. До методологічних знань, якими потрібно озброїти викладача вищого навчального закладу відносяться: а) методичні знання; методологія навчального предмета; методологія пізнання відповідної галузі науки; а) теоретичні знання; методологія навчального предмета; методологія пізнання відповідної галузі науки; а) теоретичні знання; методичні знання; методологія навчального предмета; методологія пізнання відповідної галузі науки; а) теоретичні знання; методичні знання; методологія навчального предмета; д) інша відповідь (правильна відповідь в) 10. Магістр – це а) освітній рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні знання, отримав досвід їх застосування для розв’язання професійних завдань у певній галузі народного господарства; б) освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні знання, отримав досвід їх застосування для розв’язання професійних завдань у певній галузі народного господарства; в) освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації спеціаліста здобув поглиблені спеціальні знання, отримав досвід їх застосування для розв’язання професійних завдань у певній галузі народного господарства; г) освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні знання для розв’язання професійних завдань у певній галузі народного господарства; д) інша відповідь (правильна відповідь б) ТЕРМІНИ ІЗ ГЛОСАРІЮ Андрагогіка – вікова та педагогічна галузь психолого-педагогічних досліджень теоретичних і практичних проблем освіти і виховання дорослих люей Бакалавр – особа, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні знання і спеціалізовані уміння щодо узагальненого об’єкта праці (спеціальності), достатні для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певній галузі економіки, науки, культури. Викладач – фахівець із необхідною вищою фаховою і психолого-педагогічною підготовкою, який здійснює навчально-виховну та організаційно-методичну роботу у професійно-технічних навчальних закладах, ВНЗ різних рівнів акредитації. Вища освіта – рівень освіти, які одержують на базі середньої загальної або професійної освіти у вищих навчальних закладах і який підтверджується офіційно визнаними документами (дипломами, сертифікатами тощо). Вища освіта – результат засвоєння такої сукупності систематизованих знань і навичок діяльності, яка дає можливість спеціалістові самостійно й відповідально вирішувати дослідницькі і практичні завдання, творчо використовуючи й розвиваючи досягнення культури, науки, техніки. Вищий навчальний заклад – освітня та освітньо-наукова установа, яка має статус юридичної особи й реалізує професійні освітні програми вищої професійної освіти згідно з законом «Про освіту», іншими законодавчими актами України, своїм статутом. За організаційно-правовими формами можуть створюватися державні, муніципальні, недержавні (приватні, громадських і релігійних організацій) вищі навчальні заклади. Інноваційний процес у вищій освіті – це сукупність послідовних, цілеспрямованих дій, спрямованих на її оновлення. Він реалізується за такими напрямами: а) удосконалення, пов’язані з модифікацією, раціоналізацією, модернізацією змісту, форм і методів навчально-виховного процесу; б) радикальні нововведення, пов’язані з трансформацією традиційної системи в альтернативну; в) комплексні (комбінаторні) нововведення, які охоплюють такі елементи, як удосконалення, так і трансформації навчально-виховного процесу. Компетентність – це сукупність знань і вмінь, необхідних фахівцю для здійснення ефективної професійної діяльності: вміння аналізувати і прогнозувати результати праці, використовувати сучасну інформацію щодо певної галузі виробництва Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні знання, отримав досвід їх застосування для розв’язання професійних завдань у певній галузі народного господарства. Програма підготовки в магістратурі надає випускникові знання й навички наукової, педагогічної та дослідницької діяльності. випускникові присвоюється кваліфікація магістра й надається диплом, в якому зазначається спеціальність підготовки або галузь знань. Методологія – система принципів, норм і способів організації та побудови теоретичної і практичної діяльності, вчення про методи пізнання. Модуль – логічно завершена частина теоретичних знань і практичних уміень з певної навчальної дисципліни. Навчальний процес – система організації навчально-виховної роботи, в основу якрої покладена органічна єдність викладання і учіння, спрямована на досягнення результатів навчання, виховання і розвитку студента. Навчання – цілеспрямована взаємодія вчителя (викладача) та учнів (студентів), у процесі якої засвоюються знання, формуються вміння й навички. Наукові працівники – фахівці, які ведуть дослідження наукових проблем або окремих питань у тій чи іншій галузі знань у науково-дослідних установах або у ВНЗ, куди вони поступають на роботу на конкурсних засадах. Рівень кваліфікації наукових працівників, як правило, визначається вченими званнями й науковими ступенями Особистість – людська цілісність, системна освітня якість, якої набуває індивід у предметній діяльності та спілкуванні, що характеризує рівень і якість впливу на нього суспільних відносин. Основними ознаками особистості є розумність дій, відповідальність, свобода, гідність, свідоме управління власною поведінкою і діяльністю, суспільна активність, наявність власних поглядів, творчість. Людина як особистість формується у соціокультурному середовищі, у процесі діяльності і спілкування. Педагог – 1) особа, яка виконує викладацьку чи виховну роботу; 2) науковець, який досліджує проблеми педагогіки як науки. Принцип – основне вихідне положення якої-небудь наукової системи, теорії, ідеологічного напряму й т.ін. Професійна компетентність – інтегративна характеристика ділових і особистісних якостей фахівця, що відображає рівень знань, умінь, досвіду, достатніх для досягнення мети з певного виду професійної діяльності, а також моральну позицію фахівця. Студент – особа (згідно із Законом України «Про вищу освіту»), яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається за денною (очною), вечірньою або заочною, екстернатною формою навчання, щоб здобути певний освітній і освітньо-кваліфікаційний рівень. Фактор – істотна обставина, причина, умова, рушійна сила процесу або явища. Фахівець – 1) той, хто досконало володіє якимсь фахом, має високу кваліфікацію, глибокі знання з певної галузі науки, техніки, мистецтва тощо; 2) той, хто зробив якесь заняття своєю професією. Якість вищої освіти – 1) відповідність вищої освіти соціально-економічним потребам, інтересам особистості, суспільства і держави; 2) сукупність якостей особи з вищою освітою, які відображають її компетентність, рівень фахових знань і вмінь, ціннісні орієнтації, соціальну спрямованість і обумовлюють здатність задовольнити як особистісні духовні і матеріальні потреби, так і суспільні потреби.
САМОСТІЙНА СЛОВНИКОВА РОБОТА На основі опрацювання довідкової літератури занотуйте для себе значення таких понять:«галузь знань», «елективне навчання», «інтегровані технології», «інформаційне середовище», «компетентнісний підхід», «контекстне навчання», «професорсько-викладацький склад», «педагогічна компетентність», «професійна діяльність», «професійно-значущі якості» ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА 1. Батракова С.Н. Методология становления педагогического процесса // Педагогика, 2003. - №3. – С.11-16. 2. Видт И.Е. Культурологическая интерпретация эволюции образовательных моделей // Педагогика, 2003. - №3 3. Глобализацыя и конвенгерция образования: технологический аспект. Научное издание. – М.,2004. 540 с. 4. Комплекс нормативних документів для розроблення складових системи стандартів вищої освіти // За загальною редакцією В.Д.Шинкарука. Укладачі: К.М.Левківський, В.Л.Гуло, Л.О.Котоловець, Т.Ю.Морозова, М.О.Писаренко, М.І.Тимошенко. – К., 2007. – 79 с. 5. Горностаев П.В. Развивающая педагогика В.П.Вахтерева // Педагогика, 2003. - №4. – С. 75-81. 6. Кремень В.Г. Філософія національної ідеї. Людина. Освіта. Соціум. – К.,2007. – 576 с. 7. Сисоєва С.О., Соколова І.В. Нариси з історії розвитку педагогічної думки: Навчальний посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 308 с. 8. Урсул А. Романович А. Всемирный саммит по устойчиврому развитию: итоги, надежды, перспективы // Вестник высшей школы, 2003. - №4. С. 3-4
ДИВІТЬСЯ В ІНТЕРНЕТІ European Commission (2006), Benchmarking access and use of ICT in European schools 2006: Final report Head Techer and Classroom Teacher surveys sn 27 European countries/ Bonn: European Commission/ [Електроний ресурс] – http // europa/ tut / information_society/Europe/2010/docs/studies/final_report_3/pdf.
Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 907; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |