Предмет дослідження як критерій класифікацій юридичних наук

Система юридичних наук

Державно-правова дійсність як об’єкт дослідження юридичної науки

Об'єктами юридичної науки є держава і право. Проте юриспруденція, як і кожна наука, має один предмет вивчення.

Держава і право пізнаються і досліджуються як складові моменти єдиного об'єкта юридичної науки. В основу їх вивчення покладено один принцип і критерій юридичності, що конкретизується в окремих сфе­рах і напрямках юридичного пізнання держави і права. Ця кон­кретизація присутня в усіх окремих визначеннях і характерис­тиках держави і права, у системі понять юридичної науки в ці­лому та окремих юридичних наук.

Предмет юридичної науки — об'єктивні властивості права і держави в їх поняттєво-юридичному розумінні та вираженні, загальні та окремі закономірності виникнення, розвитку і функ­ціонування держави і права в їх структурній багатоманітності.

Загальнотеоретичні

Міжгалузеві

Галузеві

Система юридичних наук

Þ Історія держави і права; Þ Теорія держави і права права; Þ Політологія; Þ Логіка; Þ Та ін..

Þ Цивільне право; Þ Конституційне право; Þ Кримінальне право; Þ Господарське право; Þ Та ін..

Þ Цивільно-процесуальне право… Þ Господарсько-процесуальне право; Þ Та ін..

Þ Криміналістика; Þ Сулова медицина; Þ Судова психіатрія; Þ Кримінологія; Þ Юридична конфліктологія Þ Та ін..

Þ Міжнародне приватне право; Þ Міжнародне публічне право; Þ Конституційне право зарубіжних країн; Þ Та ін..

Міжнародно-правові

Спеціально-прикладні

Кожна з зазначених наук є юридичною, має свої предмет і методи вивчення. Разом вони входять до поняття «юридична наука». Якщо предмет юридичної науки в цілому — це поняття права в усіх аспектах його теоретико-пізнавального прояву і ви­разу, то предмет кожної окремої юридичної науки як складової предмета юридичної науки в цілому — це один з аспектів по­няття права, якась певна сторона юридичної дійсності. Відтак, юридична наука (правознавство) — єдина і водночас диференційо­вана наука.

Держава і право у своєму розвитку впливають на юридичну науку, яка постійно збагачується. З'являються нові або усклад­нюються існуючі правові інститути і явища (іпотека, застава, траст, приватизація, комерціалізація тощо). Виникають нові су­б'єкти права (банки, акціонерні товариства, комерційні струк­тури тощо). Розширюються сфери цивільного обороту. Зроста­ють права громадян. Усе це стимулює появу на дереві юридич­ного знання нових наукових напрямків.

У розвитку юридичного знання момент новизни тісно пов'я­заний із моментом спадкоємності. Нова форма в юриспруденції змінює застарілу. Одночасно утримуються і сприймаються прак­тично і науково значущі результати, які набувають нових влас­тивостей на вищому витку розвитку.

Науково-технічний прогрес, спеціалізація наукового знання, зміна тих чи інших суспільних процесів покликали до життя космічне, атомне, комп'ютерне право. Несприятливе становище з охороною довкілля змусило наукове співтовариство зайнятися розробкою екологічного (природоохоронного) права. Соціально-економічні зміни в суспільстві, пов'язані з розвитком ринкових відносин, призвели до виділення підприємницького (комерційного), податкового, банківського, біржового права.

Дата добавления: 2014-11-29