Функції юридичної науки

Загальнотеоретичні, галузеві, спеціальні, прикладні та інші юридичні науки

Юридичну науку як систему юридичних наук можна представи­ти через структуру — внутрішній поділ на основні групи (види) наук, що знаходяться у взаємному зв'язку:

1) теоретико-історичні (теорія держави і права, історія дер­жави і права — загальна і вітчизняна, історія учень про державу і право);

2) галузеві (державне право, цивільне право, кримінальне право, трудове право, сімейне право, адміністративне право, фінансове право, екологічне право, комерційне право та ін.)

і міжгалузеві (кримінологія, прокурорський нагляд, органі­зація правосуддя);

3) спеціальні прикладні (криміналістика, судова медицина, су­дова психологія, судова бухгалтерія та ін.). Прикладні науки є комплексними. Для вирішення правових питань вони викорис­товують положення і висновки як юридичних, так і неюридичних наук (фізики, хімії, загальної теорії статистики, медицини та ін.);

4) науки, що вивчають публічне і приватне міжнародне право, конституційне право інших країн та ін..

У складі правознавства історично першими виникли галузеві науки. Теоретико-історичні науки стали результатом вивчення закономірностей правової дійсності, теоретичним узагальнен­ням державно-правових знань, здобутих протягом історії.

У наші дні використовуються результати багатовікових досяг­нень у царині пізнання права, закону, держави. Правознавство перебуває в стані підйому, що пов'язано з об'єктивними умова­ми — переходом до ринкових відносин, суверенізацією Украї­ни, формуванням нового мислення, концептуальною основою якого є права людини.

Функції юридичної науки — основні напрямки розуміння і вираження юридичного знання:

Ø онтологічна (пізнавальна) — вивчення фундаментальних якостей матерії права, найзагальніших сутнісних явищ і проце­сів у державному житті, відкриття раніше невідомих закономір­ностей буття держави і права;

Ø евристична — пізнання нового в державно-правовому житті, відкриття раніше невідомих закономірностей буття держави і права;

Ø прогностична — передбачення розвитку державно-право­вих процесів;

Ø практично-організаційна — обслуговування практики;

Ø методологічна — дослідження і розробка засобів вивчення правової дійсності;

Ø ідеологічна — вплив на розвиток правової культури суспіль­ства і людини;

Ø політична — допомога у формуванні державно-правової політики, роз'ясненні політичних і законодавчих рішень.

Дата добавления: 2014-11-29