Закони як джерела екологічного права

Закон, відповідно до української правової доктрини, – це нормативний акт вищої юридичної сили, який регулює найважливіші суспільні відносини.

Закон є засобом закріплення державної екологічної політики. Пріоритетне місце закону в системі джерел екологічного права зумовлено тим, що всі інші акти цього права мають підзаконний характер.

Системоутворюючим актом комплексної галузі екологічного права і законодавства є Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». Він складається з преамбули та 16 розділів:

- «Загальні положення»;

- «Екологічні права та обов’язки громадян»;

- «Повноваження рад у галузі охорони навколишнього природного середовища»;

- «Повноваження органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища»;

- «Спостереження, прогнозування, облік та інформування в галузі охорони навколишнього природного середовища»;

- «Екологічна експертиза»;

- «Стандартизація і нормування у галузі охорони навколишнього природного середовища»;

- «Контроль і нагляд у галузі охорони навколишнього природного середовища»;

- «Регулювання використання природних ресурсів»;

- «Економічний механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища»;

- «Заходи щодо забезпечення екологічної безпеки»;

- «Природні території та об’єкти, що підлягають особливій охороні»;

- «Надзвичайні екологічні ситуації»;

- «Вирішення спорів у галузі охорони навколишнього природного середовища»;

- «Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища»;

- «Міжнародні відносини України у галузі охорони навколишнього породного середовища».

Сфера застосування законів як джерел екологічного права визначена Конституцією України. Нею ж передбачено, що виключно законами визначаються правовий режим власності на природні ресурси, нормативні засади використання цих ресурсів, виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу, освоєння космічного простору.

У галузі екологічного права діють чотири природоресурсні кодекси – Земельний, Водний, Лісовий та Кодекс України про надра. Ними регламентуються відносини щодо використання й охорони відповідно землі, вод, лісів, надр.

Форма систематизації законодавства шляхом прийняття відповідних кодексів є необхідним заходом для вдосконалення правового регулювання певної групи суспільних відносин.

Близькими до законів є нормативні постанови Верховної Ради України. Деякі з них мають принципове значення як джерела екологічного права.

Аналіз правового регулювання екологічних відносин в Україні засвідчує, що законам і кодексам належить тут провідне місце. Це стосується не лише законів спеціального екологічного призначення («Про охорону навколишнього природного середовища», «Про екологічну експертизу», «Про зону надзвичайної екологічної ситуації», «Про екологічний аудит» тощо), а й законів загального характеру, які також належать до джерел екологічного права. Значну кількість екологічних норм містять, зокрема, закони України, «Про транспорт», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про туризм» тощо.

Дата добавления: 2014-11-29