Основні чинники, що визначають особливості організації технічного обслуговування та ремонту автомобілів

Контрольні запитання

1. Як обчислити виробничі площі для зберігання, ТО і ремонту автомобілів?

2. Як обчислити площі приміщень для виконання виробничо-підготовчих робіт на ВАТАТП?

3. Як визначають площі складських приміщень ВАТ АТП?

4. Як визначають площі санітарно-побутових та адміністративно-громадських приміщень?

Тема 10

ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ І ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТУ АВТОМОБІЛІВ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ У ВІДРИВІ ВІД ОСНОВНИХ БАЗ

10.1. Основні чинники, що визначають особливості організації технічного обслуговування та ремонту автомобілів.

10.2. Підготовка кадрів, автомобілів та обмінного фонду.

10.3. Організація пересувних автомістечок, тимчасових авторемонтних майстерень, пунктів технічного обслуговування та інших пересувних засобів.

10.4. Особливості організації технологічного процесу технічного обслугову-вання і поточного ремонту автомобілів та зберігання технічного майна.

Щороку ВАТ АТП направляють велику кількість автомобілів для участі в сільськогосподарських перевезеннях. Ці автомобілі розподіляють по акціонерних товариствах (AT), а там, у свою чергу, — по бригадах та відділеннях. Автотранспортні загони віддалені один від одного на 5—10 км і більше. Середньодобовий пробіг автомобілів у дні збирання врожаю коливається від 100 до 200 км і більше. Автомобілі працюють у відриві від основних баз від 1 до 2 і більше місяців у році на відстані від 100 до 400 км і більше.

У відриві від основних баз автомобілі працюють на ґрунтових польових, лісових, кар'єрних дорогах; на цілині, стерні; при низьких і високих температурах, підвищеній запиленості повітря та ін. Це дуже важкі дорожні, кліматичні й метеорологічні умови, вплив яких різко позначається на технічному стані рухомого складу. Разом із тим до автомобілів, які працюють у відриві від основних баз, висуваються вищі вимоги, ніж до тих, що працюють у стаціонарних умовах. Кожен автомобіль має працювати безвідмовно, з максимальною ефективністю.

Гострота цієї проблеми з кожним роком зростає. Дедалі більше й більше автомобілів направляється на тривалий час для роботи у відриві від основних баз. Тільки для сільськогосподарських перевезень щороку залучається понад 1 млн. автомобілів. Якщо врахувати й інші види тимчасових робіт, то ця цифра подвоїться.

Щоб підтримувати автомобілі у справному стані під час відриву від основних баз, потрібне сучасне організаційно-технічне забезпечення процесів обслуговування і відновлення працездатності автомобілів, якого в такому вигляді, як на стаціонарних автотранспортних і автообслуговуючих підприємствах, майже немає. Тому організації ТО і ремонту автомобілів у відриві від основних баз треба приділяти найпильнішу увагу.

10.2. Підготовка кадрів, автомобілів та обмінного фонду

Одним із головних факторів, що впливають на якісну роботу автомобілів у відриві від основних баз, є старанна підготовка кадрів, і передусім водіїв, до наступної роботи.

У водіїв часто в дорозі виникають утруднення при відмовах і несправностях двигунів, гальм та інших агрегатів автомобілів. Не кожен водій може самостійно визначити причини відмов і несправностей і тим більше усунути їх у дорозі без технічної допомоги. Тому перед відправленням у тривале відрядження треба організувати додаткову підготовку кожного водія до роботи в нових умовах.

Особливу увагу слід звернути на такі фактори: розвиток практичних навичок водіння автомобілів у складних дорожніх, кліматичних, географічних і метеорологічних умовах; відпрацювання найпростіших методів підвищення прохідності автомобілів підручними засобами і за допомогою ланцюгів проти-ковзання; вивчення прийомів буксирування несправних автомобілів, а також самовитягання при застряганні їх на поганих дорогах; розвиток практичних навичок із технічної підготовки автомобілів без технічної допомоги.

Значну увагу приділяють також добору керівників автоколон, визна-ченню складу водіїв і автомобілів, ремонтно-обслуговуючого персоналу та навчанню їх особливостей ТО і ремонту автомобілів у відриві від основних баз.

Завчасно старанно готують рухомий склад. Усі автомобілі піддають черговому технічному обслуговуванню; виконують потрібні ремонтні й додаткові спеціальні роботи (ущільнення платформ вантажних автомобілів, що запобігає втратам зерна при перевезеннях; нарощування бортів кузовів автомобілів для збільшення провізних можливостей автомобілів; установлення іскрогасників тощо).

На кожному автомобілі старанно перевіряють стан електропроводки і надійність кріплення усіх контактів електропроводів, перевіряють і чистять свічки запалювання, діагностують ступінь тиску в циліндрах двигуна і вико-нують інші контрольно-діагностичні роботи.

Досвідчені механіки-діагностики за допомогою приладів прослуховують роботу двигунів на різних обертах, контролюють стан акумуляторних батарей, у разі потреби під заряджають їх, старанно промивають від різних відкладень системи охолодження і живлення. Наявними у ВАТ АТП засобами перевіряють технічний стан трансмісії і ходової частини автомобілів. Виявлені відмови і несправності усувають, а елементи автомобіля, які за їхнім технічним станом мають малий запас ходу, заміняють. Старанно змащують усі вузли і механізми автомобіля. В усіх агрегатах заміняють мастильні матеріали.

Для усунення найпростіших несправностей автомобілі укомплектовують інструментом, приладдям і запасними частинами. Якщо автомобілі будуть направлені для роботи у безводних районах, то бажано кожен автомобіль забезпечити каністрою з водою, яку підвішують під кузовом автомобіля за допомогою спеціальної касети. Коли автомобілі працюють в умовах бездоріжжя, їх забезпечують ланцюгами протиковзання і буксирними тросами або канатами для самовитягання автомобіля (хоча б одним комплектом на кілька машин).

Автомобілі, що направляються у бригади і відділення КСП, формують у загони по 5—10 машин. Кожному загонові видають малий комплект запасних частин й інструменту: запас моторного масла і дистильованої води, приводні паси, свічки запалювання, елементи гальмівної системи і підвіски, гальмівну рідину, автоаптечки, буксирний трос, приладдя для жорсткого зчеплення автомобілів, які буксирують, а також інше обладнання, запасні частини і матеріали залежно від конкретних умов експлуатації автомобілів. Дуже важливо при цьому врахувати попередній досвід роботи підприємства в таких умовах.

Важлива умова нормального функціонування транспортного процесу — своєчасне забезпечення автомобілів обмінним фондом і в потрібній номенклатурі. Потрібну кількість обмінного фонду і в потрібній номенклатурі відправляють спеціальними автомобілями в зону дії автоколон для тимчасового зберігання.

Останніми роками застосовується прогресивніша система централізо-ваної доставки агрегатів і елементів автомобіля в автоколони, яку організо-вують автопідприємства за заявками керівників автоколон, що працюють у відриві від основних баз. Застосування її доцільне в тих випадках, коли авто-колони працюють на невеликій відстані від основних баз. Якщо ж в одному регіоні, віддаленому від основних баз, працює кілька автоколон одного підпорядкування, то централізована доставка обмінного фонду здійнюється з комплектувального складу, розташованого в зоні роботи автоколон.

Комплектація пересувного складу запасними частинами і матеріалами за номенклатурою й у необхідній кількості залежить від віддаленості місць відряджень автомобілів від основних баз, режиму та умов їх роботи, а також від організації постачання у ВАТ АТП. Підприємства звичайно щороку відправляють автомобілі для роботи у відриві від основних баз приблизно в один і той самий час. Це значно полегшує комплектацію пересувного складу, оскільки можна враховувати досвід попередніх років.

10.3. Організація пересувних автомістечок, тимчасових авторемонтних майстерень, пунктів технічного обслуговування та інших пересувних засобів

Для забезпечення нормальної роботи і відпочинку ремонтно-обслугову-ючого персоналу широко застосовують пересувні автомістечка. Вони є центрами управління і диспетчерської служби, культурно-освітньої роботи з особовим складом та пунктом для проведення ТО і ремонту автомобілів.

Склад автомістечка багато в чому залежить від місця його розташування. Такі містечки створюють у районах найбільшого скупчення автомобілів або поблизу автомагістралі, по якій здійснюють перевезення вантажів автомобілями ВАТ АТП. Дуже добрим варіантом є розташування автомістечок поблизу ремонтних майстерень або СТО КСП агропромис-лового комплексу, на впорядкованих територіях з під'їзними шляхами і підведеною електромережею. У таких випадках є можливість організувати ТО і ремонт автомобілів на кооперативних засадах з КСП. На цих підприємствах можна виконувати складні види робіт, пов'язаних із ремонтом автомобілів (ковальські, зварювальні, токарні, вулканізаційні, кузовні та ін.), що скорочує кількість необхідних пересувних засобів автомістечка.

Коопероване ТО і ремонт автомобілів можна розвивати і шляхом спільного будівництва або розширення виробничої бази діючих СТО. Взимку ці додаткові виробничі потужності можна використовувати для ремонту сільськогосподарської техніки, а під час збиральної кампанії — для ТО і ремонту автомобілів.

Автомістечка створюють для автоколон із кількістю автомобілів від 50 до 250 і більше. У типовому варіанті рухомого автомістечка передбачають зони для ТО і ремонту автомобілів, зберігання рухомого складу, побутового і медичного обслуговування; житлову зону для водіїв і ремонтно-обслуговуючих робітників; зону розміщення адміністративно-диспетчерського пункту, культурно-масової роботи та інші зони. Адміністративні, культурно-масові, побутові, технічні та складські підрозділи розміщують у збірних щитових будівлях, автовагончиках, кузовах списаних автобусів, наметах, тимчасових навісних пристосованих приміщеннях та ін. Робочі пости і дільниці обладнують відповідно до їхнього призначення. Орієнтовна кількість дільниць, постів та устаткуван­ня автомістечка наведена в табл. 9.1.

В автомістечках, які обслуговують 50—100 автомобілів, виробничу дільницю розміщують в одному приміщенні з пересувною ремонтною майстернею. У цьому приміщенні виконують слюсарно-механічні, електрокарбюраторні, мідницькі роботи, ремонтують камери. Ремонт і зарядку акумуляторних батарей проводять у спеціальному відсіку майстерні.

В автомістечках, які обслуговують 100 і більше автомобілів, організовують спеціалізовані виробничі відділення (дільниці). Наприклад, в агрегатному відділенні розміщують верстаки для слюсарно-механічних робіт, стелажі для запасних частин, стенди для ремонту зчеплень, коробок передач, передніх мостів, рульових керувань і гальм. У майстерні передбачається встановлення деяких верстатів (свердлильного, заточувального та ін.), преса гідравлічного, домкратів, стелажів тощо.

Електро - і газозварювальні та мідницькі роботи виконують у спеціа-лізованому відділенні з виносним устаткуванням для зварювальних та інших теплових робіт.

Шинні роботи, як правило, в усіх автомістечках виконують у спеціаль-ному відділенні. У приміщенні встановлюють устаткування для підготовки до вулканізації камер. Шиномонтажні роботи виконують поза приміщенням.

Таблиця 9 1

Дільниці, пости й устаткування	Кількість автомобілів
Дільниця:
слюсарно-механічна	—	—
теплова	—	—
для ремонту електроустаткування і паливної апаратури
—	—
акумуляторна	—	—
шинна	—	—
Пересувна авторемонтна майстерня			—	__	__
Автомобіль технічної допомоги
Автокран
Склади:
запасних частин і агрегатів
мастильних матеріалів
Естакади
Зона ТО і ремонту автомобілів

В одному приміщенні з окремим виходом допускаються ізольоване виконання акумуляторних зарядних робіт, вулканізація камер і теплові роботи.

Устаткування виробничих відділень розміщують у спеціальних двовісних вагончиках і кузовах списаних автобусів. На доповнення до них використовують розбірні навіси, намети тощо.

Поряд із технічною зоною автомістечка поблизу водоймища або пересувної ємкості для води обладнують пост миття автомобілів на розбірній естакаді з дотриманням правил охорони навколишнього середовища. Засто-совують ручне миття за допомогою мотопомп або мийних агрегатів.

Склад мастильних матеріалів розташовують у зоні ТО і ремонту на відстані 15—30 м від решти функціональних підрозділів автомістечка. Тут же обла-днують пост заправки автомобілів, дотримуючись вимог протипожежної безпеки.

Орієнтовна кількість виконавців робіт за технічної підготовки автомобілів у автомістечках залежно від кількості обслуговуваних автомобілів наведена в табл. 9.2 (для розрахунку взято середньодобовий пробіг автомобілів, що дорівнює 220 км).

Тимчасові авторемонтні майстерні і пункти ТО обладнують у тих ви-падках, коли автомобілі з року в рік працюють і базуються в одних і тих са-мих районах, відриваючись від своїх постійних баз на тривалий час і на значні відстані. Для ТО і ремонту автомобілів цих колон відводять на кілька років постійну територію, яку обладнують спорудами полегшеного типу (збірно-розбірними щитовими будиночками, навісами, естакадами, проїзними шляхами та ін.).

Таблиця 9.2

Виконавці робіт	Кількість автомобілів
Виробничі робітники
У тому числі
для ТО- 1
«ТО-2
«ПР
Старший механік	—
Механік

Такі самі авторемонтні майстерні й пункти ТО автомобілів обладнують і для автомобілів, що працюють на будівництві мостів, гребель, електростан-цій та ін., а також для ВАТ АТП, які не мають капітальної виробничої бази для ТО і ремонту автомобілів.

Тимчасові авторемонтні майстерні й пункти ТО автомобілів повинні мати таке саме устаткування, як і стаціонарні підприємства.

Тепер є позитивний досвід організації ТО і ремонту сільськогоспо-дарської техніки, в тому числі й автомобілів, накопичений підприємствами сільського господарства України, який може бути використано різними відомствами, що експлуатують багато автомобілів у відриві від постійних баз. Агропромисловий комплекс України має відпрацьований типаж польових пересувних авторемонтних майстерень і засобів ТО та ремонту сільськогосподарської техніки. AT оснащені засобами для обслуговування та польового ремонту комбайнів і тракторів. Крім пересувних авторемонтних майстерень AT мають також багато пересувних засобів ТО (механізовані агрегати технічного догляду, пересувні заправні агрегати тощо).

Є також багато само - і несамохідних пересувних засобів, призначених для ТО і ремонту автомобілів, які працюють у відриві від основних баз. Ці за-соби промисловість випускає серійно, і їх розміщують в спеціальних кузовах-фургонах на шасі автомобілів. Устаткування несамохідних засобів установ-люють на автомобільних причепах. Пересувні засоби виготовляють універса-льними (для всіх видів ТО і ремонту автомобілів) і спеціалізованими (тільки для ТО або слюсарно-механічних, теплових та інших ремонтних робіт).

Пересувними засобами для ТО і ремонту забезпечують автомобільні колони складом 25—50 автомобілів. Деякі ВАТ АТП обладнують саморобні пересувні ремонтні засоби, які укомплектовують запасними частинами, агрегатами та устаткуванням для виконання зварювальних, мідницьких, монтажне-демонтажних та інших робіт.

До пересувних ремонтних засобів належать автомобілі технічної допомоги, укомплектовані монтажно-демонтажним інструментом, зварю-вальним, мідницьким та іншим обладнанням, а також необхідним комп-лектом запасних частин і агрегатів. Автомобілі технічної допомоги облад-нують автокранами і приладдям для буксирування несправних автомобілів.

Промисловість випускає також пересувні авторемонтні майстерні (ПАРМ) для ремонту автомобілів у польових умовах. Такі майстерні одер-жують зведені автомобільні колони з парком не менш як 150 автомобілів. ПАРМи складаються з трьох автомобілів і автопричепів та іншого устатку-вання: ремонтно-слюсарної і ремонтно-механічної майстерень, транспор-тного автомобіля з тентом, електрозварювального агрегату, пересувної зарядної станції, двох-трьох пересувних напівестакад на одновісних причепах; двох-трьох брезентових розбірно-збірних наметів для монтажно-демонтажних і ремонтних робіт та розміщення теплового відділення ПАРМ.

Дата добавления: 2014-11-29