Визначення вхідної інформації для розрахунку виробничої програми

Планування ТО і ремонту автомобілів індивідуального користування на СТО має чітко виражену специфіку. Одним із головних є питання визначення вхідної інформації для технологічного розрахунку, такої, наприклад, як кількість автомобілів, що обслуговуються СТО за рік; тип СТО (комплексна чи спеціалізована); середньорічний пробіг обслуговуваних автомобілів (для міських СТО); кількість заїздів автомобілів на СТО за рік (для дорожніх СТО); режим ТО і ПР; види виконуваних робіт (для спеціалізованих СТО); кількість автомобілів, що продаються за рік. Основні відправні й нормативні дані для планування стосуються найзагальніших випадків. У конкретних умовах їх треба змінювати й уточнювати.

Надалі при викладенні матеріалу автори керувалися такими положеннями: 1. Загальний парк автомобілів, що належать громадянам, визначається за даними прогнозів на майбутнє для конкретного міста чи району. Найпростіший спосіб прогнозування збільшення кількості автомобілів у найближчі роки — це врахування наявного стану, вивчення тенденцій та екстраполяція їх на перспективу.

Розрахунковий рівень автомобілізації можна обчислити за такою формулою:

де Р_а — очікуваний рівень автомобілізації, од./1000 чол.; А _в — річне виробни-цтво автомобілів у країні; К₀ — їх частка, що осідає в цьому місті; А _Р/ А _В, де А _р — кількість (Ко зареєстрованих автомобілів); t — прогнозований період, роки; Н — чисельність населення міста, держави.

У перспективних проектах, наприклад, у генеральних планах міст, прогнозується рівень автомобілізації близько 180—200 авт./1000 чол. Очевидно, що цих показників у різних містах буде досягнуто не одночасно. На процес автомобілізації впливають природно-кліматичні умови, розвиток доріг у різних регіонах, стан громадського транспорту, умови паркування, склад родин, середній заробіток жителів, вік власників автомобілів, місцеві традиції та ін.

2. Вважають, що кількість автомобілів, що умовно закріплюються за СТО для ТО і ремонту, в міських умовах дорівнює 75 % загального парку автомобілів індивідуального користування, а в сільській місцевості — 25 %.

3. Вважають, що річний пробіг автомобіля становить: для районів, де річна кількість днів із плюсовою температурою становить 230 днів — 8—10 тис. км, понад 230 днів — 10—15 тис. км.

4. У містах із кількістю мешканців до 100 тис. чол. доцільне будівництво універсальних СТО для ТО і ПР автомобілів на 15—25 робочих постів. У великих містах доцільна спеціалізація СТО за автомобілями.

5. Середня відстань між дорожніми СТО для загальнодержавних доріг ре­комендується 100—200 км, державних — 200—300 км.

6. Вважають, що кількість заїздів одного автомобіля за рік на міські СТО дорівнює 5, а в автоцентри — 3,2. Загальну кількість заїздів для виконання прибирально-мийних робіт беруть із розрахунку одного заїзду на 800—1000 км пробігу (якщо на СТО ці роботи виконуються не тільки перед ТО і поточним ремонтом, а й як самостійний вид послуг).

7. Добову кількість заїздів для дорожніх СТО визначають у відсотках від інтен­сивності руху автомобілів на автомобільних дорогах. Для легкових автомобілів вона становить 5—6 %. Інтенсивність руху на автомобільній дорозі залежить від категорії доріг. Наприклад, для І категорії — понад 7000 авт./добу, II — 3000— 7000, III — 1000—3000, IV — 200—1000, V — менш як 200 авт./добу.

8. Режим роботи СТО вибирають виходячи з необхідності найповнішого задоволення потреб населення в ТО і ремонті автомобілів. Він залежить від призначення СТО, виду послуг та місця розташування СТО (в місті чи на автомобільній дорозі). Для міських СТО рекомендується режим 357 робочих днів у 1,5 зміни, а для дорожніх відповідно 365 днів в 1,5 зміни. Режим ТО і ремонту автомобілів визначається їх видами, періодичністю і трудомісткістю на підставі діючих положень та нормативів, а також потребами, що виникають.

9. Трудомісткість технічних дій, що визначається на СТО, задається однією питомою нормою на 1000 км пробігу, яка залежить від класу автомобілів і типу СТО (табл. 11.1).

Таблиця 11.1

Тип СТО (кількість робочих постів)	Трудомісткість робіт СТО для класу автомобіля, люд.-год
	особливо малого	малого	середнього
До 10 11—15 16—25 Понад 25	2,2 2,0 1,9 1,8	2,6 2,4 2,2 2,1	3,0 2,7 2,6 2,4

Примітка. Трудомісткість наведена без урахування прибирально-мийних робіт. Середня трудомісткість цих робіт становить: при механізованому митті — 0,25 люд.-год, при ручному шланговому митті — 0,5 люд.-год.

Дата добавления: 2014-11-29