Мал. 2.27

Мал. 2.26.

Мал. 2.25.

Переглядати та редагувати словники також можна, виконавши команду Сервис/Просмотреть словники.

Після завершення роботи з FineReader ви можете зберегти пакет документів, який ви обробляли, за допомогою команди Файл Þ Сохранить как… Зберегти результати роботи можна за допомогою команди ФайлÞСохранить результаты.

На цьому процес роботи з FineReader можна вважа­ти завершеним. Зазначимо, що пакет передбачає відкриття розпіз­наних сторінок доти, аж поки їх не буде вилучено клавішею < Delete>.

2.6. Системи машинного перекладу

Ідея використання комп’ютера для автоматичного перекладу текстів виникла ще на початку появи обчислювальної техніки. Для автоматичного перекладу документів з однієї мови на іншу розроблено багато різних програм. Однак через складнощі опису семантики природних мов до цього часу остаточно проблему перекладу ще не вирішено. Проте сучасні засоби автоматизації перекладу досягли такого рівня, який дає змогу ефективно використовувати їх на практиці. Це пов’язано з тим, що в наукових, технічних, економічних та інших текстах, на відміну від художніх, використовується обмежена кількість мовних конструкцій, які більше орієнтовані на однозначну інтерпретацію.

Оцінюючи актуальність автоматизації перекладу, уже цитований нами Дж. Слокум вважав, що фахівця, який бажає бути в курсi подiй у своїй науковiй, технiчнiй галузі, цiлком задовольняє недорога система МП, яка здiйснює швидкий, хоча й недосконалий переклад текстової iнформацiї. В найгiршому випадку, тобто при одержаннi вiд машини перекладу недостатньо високої якостi, фахiвець мiг би, вирiшити, чи потрiбний йому бiльш точний iнтелектуальний переклад. Що ж стосується перекладу iнформацiї на iноземнi мови, то на думку Дж. Слокум вигiднiше користуватися системами машинного перекладу, якi допускають постредагування, нiж робити повнiстю „ручний” переклад.

Інженерно-лiнгвiстичний пiдхід до проблематики машинного перекладу базується на лiнгвiстичній класифікації систем МП. Перш нiж запропонувати типологію систем, визначимо, що можливі рiзноманiтнi підвалини такої класифiкацiї. Це пояснюється багатоаспектнiстю самої проблематики.

Iз лiтератури нам вiдомi такi принципи класифiкацiї.

1). Щодо участi ЕОМ у процесi перекладу, обсягу роботи, яку вона „бере на себе”, системи МП подiляються на автоматизованi та автоматичнi. Першим в англiйськiй мовi вiдповiдає термiн MAT (machine-aided translation), тобто переклад, який виконується за допомогою машини, а другим – MT (machine translation), тобто машинний переклад як такий.

В автоматизованих системах МП людина є обов’язковим учасником процесу перекладу. На частку машини в них приходиться виконання тiльки рутинних операцiй – пошук слiв i словосполучень в автоматичному словнику та вивiд їхнього перекладу на екран з можливою наступною вставкою у вихiдний текст. Навпаки, в автоматичних системах машина здійснює аналiз вхiдного тексту та синтез вихiдного, так що переклад, хоча й має неминучi лексичнi, граматичнi, стилiстичнi помилки, в цiлому є зрозумiлим користувачевi й може бути використаний у виглядi iнформацiйного документа, котрий в деякiй мiрi може замiнити оригiнал. У той же час, такi системи, як правило, мають засоби редагування машинного продукту, що особливо важливо при перекладi текстiв, котрi мають статут документiв у прямому значеннi цього слова, наприклад, технiчної документацiї, котра поставляється за кордон разом з устаткуванням, що експортується.

2). Ще однiєю характеристикою системи МП є кiлькiсть мов, що їх „розумiє” система. Вiдповiдно до даного критерiю будемо розрiзняти двомовнi та багатомовнi системи. Першi здiйснюють переклад для однiєї мовної пари. Якщо ж система охоплює бiльше однiєї мовної пари, вона є багатомовною.

У розвиток цього пункту представляється доцiльним ввести також такий пiдроздiл систем МП, як оборотнiсть (англiйський термiн – “two-way systems”) i необоротнiсть (“1-way systems”). Системи першого типу перекладають текст тiльки „в один бiк”, а системи другого типу – „в обидва боки”.

3). Важливою характеристикою систем МП є також тип документiв, на переклад яких орiєнтована система. Зокрема, iснують системи, якi працюють тiльки з заголовками документiв (наприклад, патентiв); iншi – здебiльшого з технiчними специфiкацiями тощо. Iснують також унiверсальнi системи, якi можуть на однаковому рiвнi ефективностi перекладати тексти рiзноманiтних типiв (try-anything systems – термiн Веронiки Лоусон).

Промисловi системи МП розрiзняються залежно вiд тематичних галузей, що покриваються ними. Визначимо при цьому, що в сучасних системах МП програмне забезпечення залежить тiльки вiд структури лiнгвiстичного забезпечення, але не вiд конкретного наповнення автоматичного словника, i треба розрiзняти саме словники систем, а також практичну можливiсть їхнього поширення.

4). Нарештi, широко вiдомий суто лiнгвiстичний принцип класифікації систем МП. Системи МП подiляються на:

· системи, що реалiзують прямий переклад (direct translation);

· системи, якi базуються на трансферi (transfer approach);

· системи з мовою-посередником (interlingua approach).

Оскiльки ця пiдстава класифiкацiї представляє, зрозумiло, особливий iнтерес для комп’ютерної лiнгвiстики, розглянемо її детальнiше.

Системи прямого перекладу будуються, виходячи з такого мiркування: нехай маємо двi конкретнi мови, на котрi настроюється певна система; в основному iнформацiя знаходиться в лексицi, тому достатньо правильно перекласти лексику вхiдного тексту, для чого, зрозумiло, необхiдно зняти багатозначнiсть, яка заважає цьому (в першу чергу граматичну), i привести в мiнiмально необхiдну вiдповiднiсть вхiднiй синтаксичнiй структурi вихiдну структуру, щоб лексика вихiдного тексту справдi передавала iнформацiю, закладену в текстi, що перекладається. Цi системи придiляють основну увагу лексицi, iгноруючи „глобальний” синтаксис речення i спираючись на мiнiмальний контекст. Важливо пiдкреслити, що при прямому перекладi речення i аналiзується, i синтезується не у виглядi синтаксичного утворення, а як сукупнiсть лiнiйних фрагментiв. Безумовно, в цiй лiнiйностi синтаксичнi зв’язки i залежностi враховуються, але непрямо i далеко не в повному обсязi.

Суть прямого перекладу – в гiпотезi, згiдно з якою надлишковiсть мови є такою, що правильний переклад лексики компенсує помилки в граматицi. Можна також припустити, що, чим ближче синтаксичне оформлення текстiв двох мов, тим вищою буде якiсть перекладу. А навпаки? Наскiльки достатньою є надлишковiсть? Наскiльки знань користувача з предметної галузi достатньо для того,щоб зрозумiти граматично помилковi фрагменти? На цi питання краще всього вiдповiдає оцiнка машинних перекладiв, виконаних такими системами. Зараз визначимо лише, що, як показує практика, системи прямого перекладу можуть претендувати, в першу чергу, на одержання сигнальних перекладiв, тому що якiсть вихiдного продукту в них є далекою вiд iдеалу, якщо йдеться про новий текст, котрий, ранiше не опрацьовувся системою.

Системи прямого перекладу можна удосконалювати. Їхнiй нижчий рiвень – пословний переклад; можна було б вказати i вищий, проте головне, що цей вищий рiвень iснує, розвивати безмежно такi системи неможливо, основний принцип системи в процесi вдосконалення не змiнюється: прямий переклад - це так чи iнакше автоматично вiдредагований пiдстрочник.

Не можна не бачити, що всi перетворення пiдстрочника базуються на особливостях вхiдної структури. Таким чином, якщо пiдстрочник дав помилковий переклад iз-за невiдповiдностi вхiдної та вихiдної структур, то ця помилка збережеться на всiх наступних етапах обробки.
Нехай, наприклад, необхiдно перекласти на українську мову англiйське речення I saw her walking. Прямий переклад: Я побачив її ідучи.

У розвинених системах прямого перекладу застосовуються процедури усунення багатозначностi, котрi базуються на аналiзi обмежених лiнiйних контекстiв, сегментiв. При такому аналiзi, що враховує не залежностi слiв, а тiльки їхнє лiнiйне роташування, iснує можливiсть багатозначного та по-милкового видiлення фрагментiв, що призводить до помилок у побудовi вихiдного тексту.

Як бачимо, помилковий – iз-за неврахування синтаксичної структури речень – пiдстрочник призводить до того, що, одержавши його, уже пiзно будь-що змiнювати, помилка залишається. У зв’язку з цим, грубому прямому перекладу протиставляється трансфер-пiдхiд. Його iдея: якщо при прямому перекладi лексика часто „не працює” iз-за неврахування синтаксичної ролi слiв, то необхiдно виявити синтаксичну структуру вхiдного речення, трансформувати її у структуру мови перекладу i тiльки потiм – перекладати на лексичному рiвнi, тобто пiдставляти слова в синтаксичну структуру вихiдного тексту.

Розглянемо той же приклад, використовуючи такi умовнi означення: N – iменник чи займенник; V – дiєслово; D – поширене доповнення; pres – теперiшнiй час. I saw her walking. Аналiз: I = N; saw = V; her walking = D. Трансфер: N - V - D= N - V, как N1 V1pres. Синтез: Я побачив, як вона іде.

Таким чином, переклад, виконаний системою з використанням трансферу, буде кращий, нiж переклад, виконаний системою прямого перекладу, якщо задовольняються три умови:

· вдалим був аналiз вхiдного тексту, тобто система вiрно розпiзнала синтаксичну структуру тексту;

· словник правил трансферу досить повний;

· структури вхiдного та вихiдного текстiв розрiзняються, так що перетворення є необхiдним.

Отже, тотальнiй вiдмовi вiд синтаксичного аналiзу протиставляється теж тотальний синтаксичний аналiз. При цьому ясно, що синтаксичний аналiз без урахування семантики слiв не буде повноцiнним. Приклад: The cell changed a minute later („змінилася”). The reporter changed the article later („змінив”).

Визначимо, що наведенi цi „простi” приклади не є штучними: в реальних наукових та iнформацiйних текстах ситуацiї є значно складнiшими для обробки, тому що в них використовуються термiни, семантику яких складно описати, причому вони вступають у реальних текстах у складнi синтаксичнi вiдносини одне з одним.

Як бачимо, труднощi в обох методик – спiльного порядку: необхiднiсть заздалегiдь, у словнику, тобто на рiвнi мови, завбачити поводження слiв у текстi, тобто на рiвнi мовлення. При цьому: при прямому перекладi завбачається менше, i це потребує менше iнформацiї при утвореннi словника, що спрощує цей процес, але вiдсутнiсть частини важливої iнформацiї про слова та граматику призводить до помилок; трансфер-переклад потребує бiльше iнформацiї, словник поповнювати складнiше, при аналiзi, синтезi й трансферi враховується бiльше зв’язкiв, а значить з’являються помилки, викликанi тим, що ми бiльше хочемо узнати про речення, а також тим, що можливi помилки при введення слiв у словник.

Справдi, при прямому перекладi нас не цiкавлять синтаксичнi зв’язки, точнiше, вся їх маса, а значить, помилок, що проявляються у виявi неiснуючих зв’язкiв, просто немає. Зате, з iншого боку, трансфер-пiдхiд у рядi випадкiв позбавляє вiд помилок прямого перекладу, тому що не робить прямих, “пiдрядкових” пiдстановок слiв, а значить, не робить i вiдповiдних помилок. Практика показує, що трансфер-системи, що мають, здавалося б, вищу розпiзнавальну спроможнiсть, нiж системи прямого перекладу, мають не бiльш високi показники якостi перекладу. Наприклад, система нiмецького-англiйського перекладу METAL має процент правильно перекладених речень 45% – 85%, залежно вiд того, чи новi це тексти для системи. Причина тут в тому, що притягнення синтаксичної iнформацiї саме по собi не може не дати помилок. Трансфер-переклад, таким чином, будучи гiпотетично ефективнiшим за прямий переклад, на практицi в цiлому працює не краще щодо загальної якостi вихiдного тексту, якщо тiльки не демонструвати його переваги на заздалегiдь пiдготовлених прикладах. У той же час, не слiд забувати принаймнi двi його переваги перед прямим засобом:

· деякi конструкцiї, наприклад, наведена вище – I saw her walking – принципово не пiдлягають прямому перекладу i мають опрацьовуватися з використанням правил трансферу;

· за допомогою трансферу значно легше будувати багатомовнi системи, i ця перевага є тим значнiшою, чим у системi бiльше мов i необхiдно реалiзувати переклад з кожної мови на кожну: аналiзiв i синтезiв треба стiльки, скiльки опрацьовується мов, i для кожної пари необхiдно задати правила трансферу, тодi як при прямому перекладi потрiбно будувати стiльки систем, скiльки маємо мовних пар.

Щодо систем з мовою-посередником, то однiєю з головних передумов їх побудови є бажання суттєво спростити розробку багатомовних систем, а також iстотно пiдвищити якiсть перекладу. Суть засобу полягає в тому, що, незалежно вiд мови, текст на етапi аналiзу перетворюється не в прив’язаний до цiєї мови структурний вираз, а в незалежний вiд конкретних мов опис, що передає змiст вхiдного тексту. Пiсля цього смислове подання перетворюється в текст на вихiднiй мовi. Безумовно, досвiдченi перекладачi працюють саме так: не бездумно „транслюють” вхiдний текст на вихiдну мову, а спочатку розумiють змiст тексту, що перекладається, i лише потiм працють з цим змiстом.

Звiдси витiкає ще одна гiпотеза: можливо, „проста” i „складна” системи перекладуть один i той ж текст з приблизно однаковими показниками якостi, але зроблять при цьому рiзнi помилки. Вчені вважають, що ця гiпотеза потребує перевiрки для пошуку нових, ефективніших засобiв перекладу. Одним iз таких шляхiв може виявитися розробка гiбридних систем, якi поєднують можливостi прямого перекладу та трансферу.

Аналiзуючи системи машинного перекладу, так же як iнформацiйнi системи двох iнших „класичних” типiв – пошуку i реферування iнформацiї, необхiдно користатися певними критерiями їхньої оцiнки,тому що iнакше буде неясно, що саме ми розумiємо пiд „гарною” та „поганою” системами. Зрозумiло, оцiнювати якiсть перекладу ми можемо тiльки щодо систем автоматичного МП, тодi як якiсть автоматизованих систем логiчно оцiнювати в основному з точки зору їх зручностi.

Щодо лiнгвiстичних можливостей систем МП, найрозповсюдженими i широко цитованим у лiтературi є такий пiдхiд до оцiнки текстiв, котрi генеруються комп’ютером, при якому пiдраховується кiлькiсть правильно перекладених речень. Ми вважаємо, що система МП може бути визнана ефективною, якщо переклади, що генеруються нею, є зрозумiлими користувачевi й читаються їм без особливої напруги. Щодо систем, орiєнтованих на розповсюдження iнформацiї, то до якостi їх роботи пред’являються, взагалi кажучи, жорсткiші вимоги: переклад, виконаний такою системою, має бути не тiльки зрозумiлим науково-технiчному редактору або квалiфiкованому перекладачу, але й вимагати прнаймнi не бiльших витрат на редагування, нiж „ручний” переклад того ж тексту.

Вчені запропонували таку шкалу оцiнки якостi машинного перекладу:

1). Якiсть перекладу є неприйнятною. Переклад цiлком некорисний для будь-яких цiлей. Краще читати оригiнал, нiж такий „переклад”.

2). Переклад поганий, вдається вловити лише деякi фрагменти змiсту. Ледве зрозумiло, про що йдеться в текстi.

3). Якiсть перекладу низька. Можна зрозумiти лише загальний змiст тексту, але читати великi порцiї такого перекладу важко. Переклад такої якостi можна використати при формуваннi довiдково-iнформацiйного фонду, але не у виглядi iнформацiйного чи навiть сигнального документа.

4). Якiсть перекладу середня. Такий переклад може бути використаний при первинному ознайомленнi зi змiстом невеликого чи середнього за обсягом документа для визначення необхiдностi його повного перекладу, або при читаннi великого тексту – для визначення фрагментiв, якi потребують квалiфiкованого перекладу.

5). Якiсть перекладу прийнятна. Зрозумiлi тематика та змiст документа. Iз перекладу можна витягти також деякi фактичнi вiдомостi. В цiлому ж переклад читається з напругою.

6). Переклад задовiльний. Є помилковi та незрозумiлi фрагменти, але їх порiвняно небагато, загалом переклад може бути використаний як джерело iнформацiї.

7). Переклад хороший, хоч i граматично кострубатий.

8). Ще одним критерiєм оцiнки системи МП має бути комфортнiсть з точки зору кiнцевого користувача. У поняття комфортностi входить багато технiчних i лiнгвiстичних аспектiв, на якi ми будемо звертати увагу при розглядi конкретних систем.

Системи МП доцільно використовувати:

· при абсолютному незнанні іноземних мов;

· у разі необхідності одержати переклад швидко, наприклад, при перекладі веб-сторінок;

· для створення підрядкового перекладу – чернетки, що використовується для повноцінного перекладу;

· у разі пересилання документів іноземним партнерам.

Цю систему (її більш ранні версії відомо під назвою Stylus) розроблено російською фірмою PROMT. Компанія PROMT є однією із найстаріших російських ІТ-компаній, з 1991 року успішно розвиваючи технології машинного перекладу. Система PROMT є додатком до операційних систем, Windows і може бути інтегрована в комплект програм MS Office, зокрема, у програми MS Word та MS Excel.

Можливості системи МП PROMT:

· забезпечення перекладу документів з англійської, німецької та французької мов на російську і українську та навпаки;

· до неї можна підключати кілька десятків спеціалізованих словників, що забезпечує правильний переклад термінів, які стосуються певної галузі знань;

· динамічне відслідковування напрямку перекладу, тобто визначення мови оригіналу і перекладу;

· переклад вмісту буфера обміну, поточного параграфа, виділеного фрагмента тексту або всього тексту;

· забезпечення перекладу документів для 26 напрямів перекладу, підключення й відключення словників, доповнення та виправлення їх, складання списку зарезервованих слів, які не перекладаються;

· робота безпосередньо з програмами розпізнавання текстів, наприклад, FineReader;

· не виходячи з програми можна використати відомі способи редагування й форматування оригіналу та перекладу;

· забезпечення перевірки орфографії оригіналу і перекладу після встановлення прикладних програм для перевірки правопису (LingvoCorrector, Пропис, Орфо, Hugo).

Програма PROMT забезпечує низку додаткових можливостей, які розглянемо окремо:

1). Сумісна робота з програмою розпізнавання текстів. Якщо до комп'ютера підключено сканер і встановлено програму оптичного розпізнавання текстів, наприклад, FineReader, то її можна запустити безпосередньо з програми перекладу PROMT. Використовуючи сканер, програма FineReader забезпечить перетворення надрукованого на папері тексту в електронну форму і передасть його до програми для перекладу й редагування.

2). Сумісна робота з пакетом MS Office. Програму перекладу PROMT можна інтегрувати з MS Word і MS Excel. Це дає змогу перекладати відкриті в цих додатках документи, не виходячи з програм.

3). Переклад Веб-сторінок. До складу програми PROMT входить додаткова програма WebView, яка забезпечує підключення користувача до Web-вузлів, пошук інформації у мережі Інтернет та автоматичний переклад Веб-сторінок з англійської, німецької, французької мов на російську і навпаки. Запустити цю програму можна з панелі Інтегратора PROMT.

Головне вікно програми PROMT складається з трьох частин: дві призначені для відображення оригіналу тексту і його перекладу, третя утворює інформаційну панель, де відображаються дані про перекладений документ і спеціальні настройки. Вікно має стандартні елементи управління вікна Windows – заголовок, рядок меню, панелі інструментів і т.д.

Для швидкого запуску всіх програм, що входять до складу PROMT, призначений Інтегратор PROMT у вигляді окремої панелі робочого стола Windows. Кнопки панелі Інтегратора, а також пункти контекстного меню, яке викликається клацанням правою клавішею миші на значку Інтегратора, що є на панелі задач, дають змогу вибрати такі функції програми PROMT:

1) перекласти Clipboard (вміст буфера обміну);

2) відкрити файл;

3) відкрити WWW-вузол;

4) пошук у WWW;

5) запустити програму PROMT;

6) запустити File Translator – програму перекладу файлів у пакетному режимі;

7) запустити WebView – броузер-перекладач, що забезпечує синхронний переклад Веб-сторінок при навігації в мережі Інтернет;

8) запустити Quick Translator – програму швидкого перекладу тексту, набраного з клавіатури.

Переклад окремих слів і виділених фрагментів можна здійснити прямо в тексті, навівши на них вказівник миші. Окремі фрагменти тексту можна перекласти без попереднього запуску програми PROMT. Для цього досить, знаходячись в будь-якому текстовому редакторі, наприклад, Notepad або Microsoft Word, скопіювати виділений фрагмент у буфер обміну і викликати функцію Переклад Clipboard Інтегратора PROMT.

Переклад документа за допомогою програми PROMT передбачає кілька етапів:

1). Введення документа, який необхідно перекласти. Документ може бути завантажений з файла. Для цього слід виконати стандартну операцію відкриття файла. Текст для перекладу може також бути набраний на клавіатурі в редакторі програми. Для цього треба спочатку створити новий документ за допомогою відповідної команди. Для перекладу введеного з клавіатури тексту без виклику основного вікна програми PROMT можна також скористатися функцією Quick Translator Інтегратора PROMT. У вікні програми Quick Translator, крім перекладу, можна виконати також інші дії з оригіналом і перекладеним текстом: скопіювати переклад у буфер обміну, змінити напрямок перекладу, підключити додаткові словники тощо.

2). Уточнення параметрів перекладу. Після того, як підготовлено оригінал тексту, що підлягає перекладу, слід визначити напрямок перекладу, тобто з якої мови на яку мову буде здійснюватися переклад, а також уточнити формат тексту оригіналу (формат файла, наприклад MS Word файл, текст RTF тощо).

3). Підготовка тексту до перекладу. Вибраний документ відображається в області тексту оригіналу. Перед початком перекладу доцільно перевірити орфографію, оскільки неправильно написані слова будуть сприйматися програмою як невідомі і залишаться без перекладу. У разі необхідності текст можна зберегти для подальшої роботи як документ PROMT. У документі можуть бути слова і словосполучення, які не повинні перекладатися, наприклад, прізвища, назви програмних продуктів (Windows 98, MS Word 2000 тощо). Іноді застосовують транслітерацію – запис із використанням іншого алфавіту, що відповідає написанню або вимові мовою оригіналу (наприклад, прізвище Brown бажано перекласти не як Коричневий, а Браун).

Інколи доводиться відмовлятися від перекладу цілих абзаців, наприклад, текстів програм на алгоритмічних мовах. Щоб відмовитися від перекладу окремих слів, їх треба зарезервувати, тобто встановити на цьому слові курсор, а потім клацнути мишею на відповідній кнопці панелі інструментів або вибрати пункт Зарезервировать... у контекстному меню чи меню Перевод.

Можна зарезервувати фрагмент тексту, заздалегідь виділивши його або цілий абзац. У тексті всі зарезервовані слова й абзаци, що мають залишитися без перекладу, виділяють зеленим кольором. Якість перекладу визначається повнотою словників, які використовуються, з урахуванням граматичних правил. Для кожного документа можна задати набір словників, які переглядаються у певному порядку до першого виявлення слова для перекладу. Програмою PROMT для перекладу передбачено три типи словників:

· генеральний словник (містить загальновживану лексику і побутове значення слів). Він використовується завжди, причому останнім з усіх словників. Зміна цього словника неможлива;

· спеціалізовані словники (містять терміни з різних областей). Редагувати ці словники не можна, але їх можна підключати й відключати під час перекладу. Базове постачання програми не містить додаткових словників і їх необхідно встановлювати окремо;

· словник користувача (створюється користувачем) До нього додаються слова, яких немає в інших словниках, а також уточнені переклади тих або інших слів. Словник користувача можна редагувати.

Список словників, що використовуються під час перекладу, відображається у вікні інформаційної панелі. Підключення словників здійснюється за допомогою відповідної команди програми PROMT.

5). Переклад документа. Переклад документа починається після вибору користувачем відповідної команди з меню Перевод. Перекладений документ заноситься в область перекладу. Невідомі слова виділяються червоним кольором, а зарезервовані – зеленим. Список невідомих і зарезервованих слів відображається на інформаційній панелі у відповідних вкладках. У разі необхідності невідомі слова можна занести в словник користувача. Початковий текст і переклад можна редагувати, форматувати та перекладати повторно.

6). Збереження результатів. Після завершення робіт із текстами, оригінал і переклад можна зберегти в одному з форматів, що підтримуються програмою, використовуючи стандартні команди збереження файла.

PROMT – програма перекладу текстів для роботи на домашньому комп’ютері або в невеликому офісі. Швидко перекладає тексти, електронну пошту, PDF-документи і тексти з графічних файлів. Має простій і зручний інтерфейс. Не вимоглива до ресурсів комп'ютера. Програма зручна у користуванні та має високу якість перекладу. Підходить для роботи та навчання. PROMT орієнтований на приватного користувача та дозволяє перекладати не лише з англійського а й з італійського, французького, німецького.

Успішно розвивається сервіс on-line перекладу. Наприклад, PROMT Internet Premium 7.0 дозволяє швидко і точно переводити on-line веб-сторінки зарубіжного сайту із збереженням форматування, а також перекладати запити з російської мови на вибраний іноземний для передачі пошуковим серверам в Інтернеті. Зручність і легкість установки і використання за рахунок інтеграції меню програми в панель команд MS Internet Explorer. У комплект постачання PROMT Internet Premium 7.0 входять додаткові 19 словників, серед тематик яких спорт, кулінарія, кіно, автомобільний і подорожі. Точність машинного перекладу можливо підвищити за допомогою підключення інших спеціалізованих словників (мал. 2.28).

Дата добавления: 2014-11-29